Повторення вивченого про іменник. Ознаки іменника як частини мови. Значення, у яких уживається іменник у мовленні.

Тема. Повторення вивченого про іменник. Ознаки іменника як частини мови. Значення, у яких уживається іменник у мовленні.

Мета. Повторити і систематизувати знання учнів про іменник; розвивати вміння аналізувати мовленевий матеріал, перевірити рівень навчальних досягнень з даної теми. Розвивати спостережливість, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення. Виховувати любов до рідної мови.

                         Хід уроку

І.Організаційний момент

Емоційна  підготовка до уроку.

Розпочинаємо урок з української  мови,щоб він пройшов успішно:

(Вчитель-діти)

Сидимо-рівно

Пишемо-каліграфічно

Слухаємо-уважно

Відповідаємо-чітко

ІІ.Актуалізація опорних  знань

1.Перевірка домашнього завдання(вправа 86(3),ст.44)

Індивідуальне опитування.

2.Гра «Відгадай, хто я».(Повторення набутих знань про частини мови.)

Учень-«частина мови»(ознаки),розповідає про себе.

Решта відгадують цю частину мови.

ІІІ.Повідомлення теми та мети уроку.

 Тема нашого уроку: «Повторення вивченого про іменник».

 Ми знайомились із цією частиною мови протягом трьох років.

Завдання нашого уроку:повторити і закріпити знання про іменник.

А Рома з Євою нам підготували вірш про іменник. (Діти читають вивчений вірш «Злитки золоті» із збірки Дмитра Білоуса  «Диво калинове».)

Рома: Чи ви задумались, відкіль оті

У нашій мові злитки золоті?

Єва: Як намистинки, диво калинове-

Частини мови.

Рома: Який співець, поет, який письменник.

Уперше слово вигадав – іменник?

Єва: Іменник взяв собі на плечі

Велике диво – визначати речі:

Рома: Ім’я, найменування і наймення.

Робота. Біль. І радість, і натхнення.

Єва: Слова ці – назви наче звичні,

Полюбиш їх – красиві, поетичні!

Рома: «Ура! – гукнеш ти друзям неодмінно,-

Сьогодні з мови я дістав «відмінно».

-Я теж вам бажаю отримати сьогодні на уроці лише бали високого рівня.

2.Каліграфічна хвилинка.

Запишіть  буквосполучення спо,ко,ре,нт,нде

-Яке слово можна утворити з цих буквосполучень?Запишіть його.

-Слово кореспондент .

-Хто знає,що означає це слово?(Кореспондент-особа,що добуває і повідомляє інформацію.)

Робота з деформованим реченням.

Відредагуйте речення та запишіть його.

збирав про Кременчук інформацію Кореспондент.

(Кореспондент збирав інформацію про Кременчук.)

-Підкресліть головні члени речення,та визначте до якої частини мови вони відносяться.

ІV.Сприймання й усвідомлення матеріалу.

1.Гра «Інтерв»ю».Фронтальне опитування.Технологія «Мікрофон».

Слово інтерв»ю означає «бесіда».

 Наш кореспондент задасть кілька питань з теми «Іменник» опираючись на ваші знання отримані в 1-3 класах.

-Як називається частина мови, що  називає предмети?

-На які питання відповідає іменник?

-Чому до одних іменників ставимо питання-що?,а до інших –хто?

(Якщо іменник називає істоту,то ставимо питання-хто?,а якщо неістоту,тоді-що?).

-Наведіть приклад слів,які відповідають на питання -що?.

- Наведіть приклад слів,які відповідають на питання-хто?

-Чому одні іменники ми пишемо з великої букви,а інші з маленької?

(Тому,що іменники називають загальні і власні назви.)

-Наведіть приклад іменника з власної назви.

-Наведіть приклад іменника з загальної назви.

-В яких родах вживаються іменники?

-Наведіть приклад іменників чоловічого роду.

-Наведіть приклад іменників жіночого роду.

-Наведіть приклад іменників середнього роду.

-Чи мають іменники числа?

-Наведіть приклад іменників у однині.

-Наведіть приклад іменників у множині.

-Чи можуть іменники змінюватися за числами?

-Доведіть прикладом.

-За чим ще може змінюватися іменник?(за запитаннями).

-Підведемо підсумок нашого інтерв”ю прочитавши правило в підручнику на ст.45.

2.Диктант з коментуванням «Власні та загальні імена».

Завдання: дати пораду товаришам щодо правильного написання іменників.

Тарас Шевченко, річка Дніпро, село Соснівка, вчитель, вулиця Перемоги, Україна,  кіт Мурчик.

-Назвіть іменники, що є назвами істот.

-Які з цих іменників відповідають на питання що?

-Назвіть слова іменники з власними назвами.

-Назвіть слова іменники з загальними назвами.

3. Робота з картками.

Слайд :(Карта України)

На екрані ви бачите карту нашої  славної України. Ви знаєте,що на території нашої України є багато міст і сіл. Назви деяких міст та сіл у вас записані на картках. Ваше завдання визначити, якого роду назва міста чи села.

Які слова вам допоможуть,щоб визначити рід іменника (ж.р.-вона, моя; ч.р.-він,мій; с.р.-воно, моє.)

Робота по рядах. Перший ряд виписує назви,які належать до жіночого роду, другий-чоловічого, третій-середнього.

Кременчук,Київ,Веселе,Полтава,Хорол,Одеса,Запоріжжя,Львів,Тальне,Ха-рків, Дубно,Жмеринка,Золоте,Карлівка, Чернігів, Вінниця,Щастя,Сміла.

Перевірка (зачитування слів, які записали).

4.Фізкультхвилина: «Україно,ти моя надія».

5. Гра «Знайди зайве».Робота в парах.

-Ви будете працювати в парах. На картках у вас записані слова, ваше завдання прочитати їх знайти зайве слово і довести чому воно зайве.

                Картка №1.

 1.Сорочка, черевики, сукня, пальто.

2. Кіровоград, місто, Львів, Вінниця.

(Відповіді учнів.

1 . Зайве слово черевики, бо це іменник у множині, а всі інші в однині.

2 . Зайве слово місто, бо це слово вказує на загальну назву іменника , а інші слова на власну назву.)

                  Картка №2.

1 . Сонце, вітер, учень, костюм.

2 . Сторож, школа, Володя, річка.

(Відповіді учнів:

1 . Зайве слово сонце, бо це іменник середнього роду, а інші слова іменники чоловічого роду.

2 . Зайве слово Володя, бо це власна назва.)

                    Картка№3

1.Кіт, лисиця, дуб, собака.

2.Парта, книжка, стіл, ручка.

(Відповіді учнів:

1.Зайве слово дуб, бо це слово відповідає на питання що? і називає неістоту,а інші слова відповідають на питання хто? і називають  істот).

2. Зайве слово стіл, бо це іменник чоловічого роду, а інші слова іменники жіночого роду.)

6. Гра «Слово в слові».(Робота в групах).

 -Завдання: розділимось на групи.У вас на аркуші записане слово абрикоси, дайте йому характеристику.(Іменник,відповідає на питання що?,неістота, заг.назва, множина). В слові «абрикоси» заховалися іменники в множині,відшукайте їх.

(коси,роси,раби,риби,баки,соки,бики,криси,сири,собаки,скарби,раки,риски,бокси,барси,скоби,браки,кобри,сокири,скраби та інші).

Діти зачитують слова та доповнюють один одного. Кількість слів фіксується вчителем. Визначаються переможці.

7. Гра «Зашифроване слово».  Диференціація.  (Три учні працюють на картках, інші працюють колективно з учителем.)

На картках за допомогою граматичних ознак зашифровані слова.

 Завдання: за допомогою граматичних ознак розпізнати слова. 

1картка.
Іменник, однина,чол.роду,істота,загальна назва.(кіт,вовк)
Іменник, однина, жін.рід, істота, власна назва.( Оксана,Софія)

2картка
Іменник,однина,сер. рід,загальна назва. (теля,пташеня)
Іменник, множина,істота. (слони,миші)

3картка
Іменник,однина.(зошит,парта)
Іменник, множина, загальна назва. (квіти, села)

Колективна робота.

Іменник,однина,істота,чол.роду,власна назва.(Коля,Петя,Ваня)

Іменник,множина,загальна назва.(книги,парти,квіти)

Іменник,однина,сер. рід,власна назва.(Дніпро,Веселе,Щасливе)

Іменник, множина,неістота.(вікна,дерева,олівці).

Зачитування і перевірка карток. (3 учні працюють на картках, інші працюють колективно з вчителем.)

V. Узагальнення і систематизація знань.

1.Гра «Подай сигнал».(Використання сигнальних карток.)

Перевірка знань за допомогою питань.

Відповідь «так»-синій колір, відповідь «ні» - червоний.

1.Карпати – власний іменник? (Так)

2.Загальні іменники пишуться з великої літери? (ні)

 3.Іменники відповідають на питання хто?що? (так)

4. Іменники, до яких можна додати слова мій, він – чоловічого роду? (так)

5.Назви вулиць, сіл, міст пишуться з маленької літери? (ні)

6. Іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання що? (так)

7.Слово кошеня-жіночого роду? (ні)

8.Слово ножиці вживаються в однині? (ні).

Молодці, всі справились із завданням.

VI.Підсумок уроку.

1.Гра «Охарактеризуй урок».                                                                        -На початку уроку ми ставили  мету: повторити та закріпити знання про іменник і ми  виконали  її.                                                              -Доберіть іменники для характеристики уроку.(На дошці прикріплені листівки зі словами іменниками,учні вибирають ті слова іменники,які охарактеризують урок .

 Швидкість, дерево, цікавість, стіл, розвиток, сад, веселість, роза, увага, творчість, знання, гра, радість,дім, праця, втома,озеро, повага, море,  допомога, мудрість.

  2.  Хвилинка-цікавинка.                                                                              Назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав Омелян Партицький. Правопис 1926 року іменник називав речівником.    Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. В 11-томному „Словнику української мови” нараховується близько 135 тис. слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з іменниками дієслів удвічі менше.   Терміни „чоловічий”, „жіночий”, „середній” рід дісталися нам у спадок ще з часів V ст. до н. е. Філософ Протагор запропонував поділити всі імена на 3 роди: чоловічий, жіночий та речовий. Пізніше Аристотель запропонував замінити останній термін – „середній рід”. Найчастіше серед іменників вживається слово «рука».

Домашнє завдання.

Вправа 91 ст.47.