Позакласна година "Історія та традиції англійського чаювання"

Тема: Історія і традиції класичного англійського чаювання.

Мета: Формувати у дітей почуття єдності родини, комунікативну та соціальну компетентності. Розширити уявлення учнів про напій, який виготовляють люди, а саме - чай. Ознайомити з історією походження чаю, географією чаю, культурою та побутом українського народу, традиціями чаювання у різних країнах світу, а також з секретами заварювання, правилами прийому гостей, сервіруванням столу. Виховувати шанобливе ставлення до батьків, бажання зберігати родинні традиції, охайність, естетичний смак.

Вступне слово учителя:

      Шановні гості, дорогі батьки, моя класна родина! Рада вас вітати на нашім святі. Сьогодні ми з вами зібралися у теплому родинному колі, щоб відкрити для себе таємницю сивої давнини, а з чим вона пов’язана, дізнаєтесь відгадавши загадку:

П’ють його всі залюбки,

І дорослі, і дітки.

Цей напій вгамує спрагу.

А ось взимку – це відрада!

В люту холоднечу

Він завжди доречний!

З цукром, з теплим молоком,

Та з духмяним пирогом.

                                             (Чай)

Розповідь учителя:

      Чай супроводжує англійця на протязі всього життя, він незмінно присутній в кожному англійському будинку і офісі. Де б ви не опинилися — в ресторані або на серйозній діловій зустрічі — вам завжди запропонують на вибір декілька сортів чаю. Це обов'язкове правило, освячене традицією, адже в британському суспільстві розпорядок дня будується від чаювання до чаювання, і для будь-якого часу, будь-якого настрою існує свій чайний сорт.

Добра стара Англія

      Розповсюдження чаю в Англії пов'язують з царюванням короля Чарльза II, чия епоха отримала назву "Стара добра Англія". Англійський двір слідував моді, що прийшла з Франції і Голландії, і король Чарльз II сам немало сприяв розповсюдженню чаю в Англії. Чайна манія охопила країну: протягом 10 років, з 1699 (коли Вест-індійськая компанія почала постачання чаю в країну) по 1708 продаж чаю зріс в 6 разів.

Вплив жінок

       Любов'ю до чаю Англія зобов'язана жінкам. Перша — Катаріна Браганська, португальська принцеса, дружина англійського короля Карла II. Велика прихильниця чаю, вона познайомила з цим напоєм аристократію і зробила чаювання регулярною церемонією при дворі.

Друга — Ганна VII, герцогиня Бердфордська. Їй приписують винахід "післяобіднього чаю". Говорять, Ганна насилу виносила перерву між раннім ланчем і пізньою вечерею, відчуваючи "страждання шлунку". І одного разу королева попросила принести в будуар чай з печивом. Чаювання в невстановлений час прийшлось до речі і незабаром стало загальнонаціональною традицією.

        А зміцнила позиції чаю королева Вікторія, яка відразу після коронації попросила чашку чаю і свіжий номер "Таймс". До речі, блискучому перу королеви належить твір "Tea Moralities", що серйозно вплинув на сучасний чайний етикет.
       До 1877 року з'явився перший костюм для five o’clock, почали відкриватися чайні — tea houses або tea gardens. На чай у вище суспільство потрапляли тільки за запрошенням.
       Деталі

• Чайна перерва — tea-break — невід'ємна частина етикету. ЇЇ відсутність на діловій зустрічі — вершина неповаги до співбесідників. Щоб провести tea-break під час переговорів (приблизно кожні 50 хвилин), запасаються декількома сортами чаю. Пропонувати один сорт неввічливо. Для набору різного чаю потрібна дерев'яна шкатулка: прислуга тримає її в лівій руці, а правою підводить кришку, демонструючи вміст кожному гостю по черзі, розповідаючи про особливості різних сортів.
• Заварювальний чайник повинен бути сухим і добре прогрітим. Кількість заварки розраховується або виходячи з числа чашок (по чайній ложці на чашку), або з розрахунку 30-35 гр. сухого чаю на 1 літр кип'ятку. Щоб чай правильно заварився, необхідне почекати 3 — 5 хвилин. В цей час приносять ще один чайник — з окропом. Надати можливість розбавити міцний чай — знак пошани.
• Молоко подають до того, як настоїться заварка, і зазвичай до "уранішніх" сортів чаю. Не варто пропонувати його до "Дарджілінгу", китайського чорного або зеленого чаю. І, звичайно, молоко не поєднується ні з лимоном, ні з бергамотом.
• Неодмінний "учасник" чайного застілля — цукор-рафінад. Для нього знадобляться ваза і щипці. За правилами, розмішавши цукор, ложечку виймають і кладуть не на блюдце, а поряд на піднос. У одній руці тримають чашку, а іншою підтримують блюдце на відстані близько 10 см.
• Закуски приносять у присутності гостей. Якщо чайних перерв декілька — закуски міняють.

       Чисто англійське чаювання

       Пересічний англієць випиває в день не менше 6 чашок чаю. Уранішній чай п'ють близько 6 годин ранку, інколи прямо в ліжку. Потім чай подають близько 8 годин, під час першого легкого сніданку. Англійці віддають перевагу в цей час напою, який так і називається "English Breakfast" — "Англійський сніданок". У нім переважає скручене листя "броукен", що дає відмінний міцний настій, що бадьорить, здатний збудити навіть дуже сонну людину.

Дещо пізніше, о 11 або 12, настає час ланчу — другого, щільнішого сніданку, який, природно, не обходиться без чаювання. Четвертий раз англійці п'ють чай вже в середині робочого дня, роблячи невелику перерву, яка так і називається tea break (перерва на чай). Що б не відбувалося, в 5 годин вечора, в знаменитий five o’clock, мільйони британців від скромного службовця до самої Королеви п'ють чай "English Afternoon" ("Англійський полудень"), щедро присмачуючи його молоком або вершками.

        Вечір після роботи — це час "High tea" ("високого чаю"), густого і ароматного аристократичного напою, такого, як "Ерл Грій".

        Британці не п'ють чай з лимоном, зате "білий чай", тобто з молоком, п'ють багато і часто.

Вчитель: Дякую за увагу та запрошую всіх присутніх на наше чаювання.