Позакласне читання "Білий птах з чорною відзнакою"

Тема. Білий птах з чорною відзнакою
Мета: розширити знання дітей про лелеку, лелеку-оберіг, лелеку-символ; виховувати інтерес до улюбленого птаха українців; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення учнів.

Хід уроку.
I. Організація до уроку.
Відлітають за моря, у краї далекі,
На будинках гнізда в’ють,
Звуть же їх … (лелеки).
II. Вступне слово вчителя.
 Настала осінь. Дні весь час коротшають, а ночі довшають. Жовтіє на деревах листя, падає додолу. Часто сіються дрібні осінні дощі. Під ранок бувають заморозки. Холодно та голодно стало птахам. Тому більшість із них відлітають до теплих країн. Летять вони разом і поодинці. Летять вдень і вночі.
III. Усний журнал.
1. Сторінка «Ознайомлююча».
 Слово «лелека» прийшло до нас із південних країв, з кримсько-татарської мови.
- Чи доводилось вам бачити лелеку?
Розгляд малюнка лелеки.
 Люди люблять лелеку за те, що ці птахи дуже довірливі, їх усі радо зустрічають навесні, коли ті повертаються до своїх гнізд. Влаштовують їм спеціальні пристрої на дахах будинків, деревах, а лелеки з гілок облаштовують собі гнізда і живуть там багато років. Лише на зиму відлітають у теплі краї, а навесні обов’язково повертаються назад.
 З давніх-давен існує повір’я, що лелеки гніздяться біля осель добрих людей.
 Лелека любить стояти на одній нозі. А чому? Цього ніхто не знає.
- А які в лелеки ноги?
Чи то клопіт, чи не клопіт
Загубив лелека чобіт.
Загубив і не шукав, не шукав,
Босу ногу заховав у рукав.
Ти б ніколи ногу так не взув,
А лелека ще й дратує козу:
Не стояти козі на одній нозі.
2. Сторінка «Історична».
 «Чорногуз» - це давня українська назва, вона вказує на колір птаха: біла шия, груди, вся передня частина тулуба, лише чорний хвіст («гуз»).

    Легенда про чорногуза.
 Бог дав людині мішок і наказав віднести далеко в ліс, але не розв’язувати і не заглядати в нього. Та на півдорозі чоловік не витримав і поцікавився, що ж він несе. Як тільки він розв’язав мішок, звідти повистрибували жаби, повилазили вужі та змії і розповзлися по всьому світові. Розгніваний Бог перетворив чоловіка на лелеку і звелів ходити по полях та болотах і збирати усякі гаддя.
3. Сторінка «Народні повір’я»
 Більшість лелек селяться біля житла і їх вважають священними, бо вони дарують щастя. Лелека в’є своє гніздо на хаті, на електричному стовпі, на великих деревах.  Своє гніздо лелека мостить не на один рік. Якшо птахи десь селяться, то живуть там довго. Старі лелеки летять на свої гнізда, а молоді будують собі.
Існують такі повір’я про лелеку:
* Гніздо на хаті віщує щастя і достаток.
* Якщо чорногузи вилітають із двору несподівано і не повертаються до гнізда – бути пожежі.
* Не можна руйнувати гніздо лелеки, бо згорить хата.
* Лелеки гніздяться тільки біля осель добрих людей. 
 Повертаючись із вирію, лелеки відкладають 2, 7, а частіше 4 білих яйця, які птахи насиджують по черзі. Через місяць з’являються голі, безпорадні пташенята. В народі їх називають Лесиками. Лесики дуже швидко ростуть. На відміну від дорослих вони мають голос – пищать. А дорослі лелеки клацають дзьобами. Вони голосу не мають.
- Яку нову назву лелеки ви почули? (Лесики)
- Кого так називають?
4. Сторінка «Мудрослів’я».
 У народі кажуть: «Лелека хату від вогню береже».
- Як ви думаєте, де ще селиться лелека?
 Так, вони селяться по лісах, поблизу озер, рік, болот, де багато жаб.
- А чому вони гніздяться поблизу жаб? (бо це найсмачніша їжа для лелек)
 А ще лелеки люблять їсти мишей, птахів, рибу, змій, черепах, навіть маленьких зайченят. Ці великі птахи ходять цілими днями по луках, болотах або лісових галявинах, шукаючи здобич. Лелека не лише сам шукає їжу, а й привчає до цього своїх пташенят. А взагалі лелеки дуже дбайливі батьки. Про них складено багато віршиків, повір’їв, загадок, веснянок, колискових, лічилок.
Мудрослів’я.
Прилетіли лелеки – весну принесли здалека.
Повір’я.
Гніздо на хаті віщує щастя і достаток.
Не можна руйнувати гніздо лелеки, бо згорить хата.
Заговори.
Коли вперше побачиш лелек, простягни їм кусочок хліба і скажи: «Лелеко, лелеко, на тобі хліба шматочок, а мені жита сім копочок».
Закличка.
Чорногузе – дядьку, зроби мені кладку.
І станок, і млинок, і цибулі грядку.
Колискова.
Ой ходила лелеченька та й по комишу,
А свою дитиноньку та й заколишу,
Люлі, люлі, бай.
Лічилка.
Ой лелеки довгоногі, покажіть ви нам дороги.
Заблукали ми без мами, будем гратись тепер з вами.
Раз, два, три, а лелека будеш ти.
Прислів’я про лелеку.
* Де лелека не літає, а на весну додому повертає.
* Де лелека водиться, там щастя родиться.
* лелеки на хаті – то щастя, бо від лиха бережуть господарів.
* Лелека хату від лиха береже.
* Прилетіли лелеки – весну принесли здалека.
- Яку ще назву лелеки, бузька ви почули?
- Як ласкаво ще називають бусла? (буслик)
5. Сторінка «Спостереження за птахом».
 Коли буслик подружився з людьми ніхто не пам’ятає. Але люди дуже дорожать дружбою з чорногузом і встановили що:
Випаде погожа днина – боцян на нозі одній
Стане, де очеретина, мов порине в царство мрій.
Міцно став на двох ногах, провища негоду птах.
Буря щоб не підняла, не розгорне він крила.
А коли немов приріс до землі двома ногами,
Під крило сховає ніс, - буря вже не за горами.
* Чорногуз приносить і забирає тепло назад у вирій.
* Активно тріскочуть надвечір дзьобом – завтра буде сонячний день.
* Починає непокоїтися на погану погоду.
* Якщо  птахи поспіхом вирушають на перезимовку – чекай суворої зими.
- Яку нову назву лелеки почули? (боцян)
- Давайте ще раз прочитаємо, як називають лелек в Україні?
Лелека, чорногуз, бузько, бусол, бусел, буслик, боцян, Лесик.
 Назви бусол, боцян, бузько – різновиди одного слова, що є в польській, словацькій мовах. А буслик – це пестливе значення від «бусол». А як поети називають білого красеня, ви дізнаєтесь зі слідкуючої сторінки.

6. Сторінка «Поетична».
 Поетична назва лелеки – «гайстер», тобто «білий птах з чорною відзнакою».  Назва гайстер поширена в західних областях України, походить вона з німецької мови, означає «велика сорока».
 Про лелеку складено багато віршів.
         Лелека
Ще дідусь мій примостив колесо на хаті,
І лелеки з тих часів стіли прилітати.
Мов сторожа нагорі, зверху поглядають,
Від мишей, комах, щурів двір оберігають.
У старе гніздо несуть очерет, солому.
Пір’я і траву кладуть – буде тепло в ньому.
І висиджують малят у дощі і спеку,
Пройде літо – полетять у краї далекі.
       Лелеки
На старій вербі похилій, під дощем і спекою,
Жила собі лелечиха із лелекою.
На болото вдвох літали, жаб в болоті ловили,
Свого сина лелеченка жабами кормила.
Полетіла раз на лови вдень, як отепер би.
Де взялася шура-буря, похилились верби…
Зруйнувала шура-буря те гніздечко тихе.
Де синочок? Плаче батько, плаче лелечиха.
Діти знайшли лелеченка, відігріли: - Ач ти!
Ось вам, - кажуть, - ваш синочок, нате і не плачте!
Ще й нове гніздо їм звили – колосок до колоска,
А щоб буря більш не здула – положили колесо.
На старій вербі похилій, під дощем і спекою,
Живе й досі лелечиха із лелекою.
- Як люди відносяться до чорногуза?
-  Які почуття викликав у вас вірш?
- За що люди шанують лелеку?
7. Сторінка «Цікавинка».
Цікаво, що:
* Довжина дзьоба у лелеки 19 см.
* Вага білого лелеки досягає 3,5-4 кг, довжина крила 58-61 см.
* Живуть боцяни близько 20 років, зимують на берегах Середземного моря.
* Лесики у гнізді перебувають близько 70 днів.
* Протягом дня бусли приносять їжу одномісячним пташенятам 9 разів.
* Чорногузи долають водний простір лише в тому випадку, якщо бачать протилежний берег.
* Летять лелеки до вирію із швидкістю 150 км/год., а коли вертаються додому – вдвічі швидше.
* У лелеки білого 112 родичів. Є серед них лелека чорний. Ці лелеки, на відміну від своїх родичів, тримаються глушини, живуть близько 30 років. Чорних лелек у Європі дуже мало, тому вони потребують охорони. Лелека чорний занесений до Червоної книги України.
8. Сторінка «Казкова».
 Цей птах  загадковий. Досі ніхто не знає, чому лелеки не говорять. Тому ви зараз подумайте, пофантазуйте, складіть і запишіть казку під назвою «Чому… не говорять?»
- Як ви думаєте, яке слово можна поставити замість крапок?
IV. Підсумок уроку.
 Ви добре фантазували і відповідали, складали казки. Але, можливо, хтось із вас виросте, стане орнітологом і відгадає, чому ж лелеки не говорять.
Орнітолог – це вчений, який вивчає життя птахів.