Позакласне читання. Борис Харчук. «Планетник». Казкове й реалістичне в повісті-притчі, час теперішній і минулий у ній

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

7 КЛАС

 

ТЕМА УРОКУ.  Позакласне читання. Борис Харчук. «Планетник». Казкове й реалістичне в повісті-притчі, час теперішній і минулий у ній

МЕТА УРОКУ: ознайомити семикласників із життям та творчістю

                            Б. Харчука, опрацювати повість «Планетник»,

                            звертаючи увагу на казкове і реалістичне, теперішній і  

                            минулий час у повісті-притчі; з’ясувати особливості жанру

                            твору; розвивати вміння виразного читання, висловлювати

                             власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір

                             кожного, розвивати творчі здібності учнів, кмітливість,

                             увагу; виховувати почуття пошани до творчості

                             письменника, бережливе ставлення до природи, прагнення

                            робити добро.

ТИП УРОКУ:    урок позакласного читання.

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ: повість-притча.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ: зарубіжна література, біологія (рослини),  географія України, музичне мистецтво.

ОБЛАДНАННЯ:  світлина письменника, видання творів (виставка), демонстраційний матеріал (жива рослина - вегетативні органи), роздавальний матеріал (зашифровані приказки), музичний супровід (Е. Гріг. «Ранок»), малюнки учнів, мультимедійні засоби.

 

                                              Х І Д     У Р О К У

І   Організаційний момент

      На уроці будьте уважні, розсудливі, організовані, кмітливі, а також дружні та активні! Наприкінці уроку вас чекає сюрприз.

ІІ   Повідомлення теми, мети уроку

ІІІ  Вивчення нового матеріалу

      1. Вступне слово вчителя

        Розповідь про письменника. Перегляд слайдів

        Сучасний український письменник, журналіст.

       Борис Микитович Харчук народився 13 вересня 1931 р. У селі Вербівцях  на Тернопільщині в селянській родині. Така ж назва села є в Івано-Франківській, Чернівецькій та Хмельницькій областях.

       Зростав в окупованому німцями селі під час Другої світової війни. Тоді й пізнав приниження, знущання, голод. Пізніше у своїх творах згадує ті страшні дні. Школа була польською і вчитель не визнавав укр. мови, адже до 1939 р. Тернопільщина належала до Польщі.

        Борис Микитович змалечку тягнувся до книжки, що допомагала відкрити йому незнаний світ.

       Здобув добру освіту: навчався в Кременецькому педінституті (філфак). Закінчив Полтавський педагогічний  інститут, Вищі літературні курси у Москві. Надалі працює журналістом упродовж тривалого часу.

       Перша повість Бориса Харчука — «Йосип з гроша здачі». Після виходу у світ роману «Волинь» став знаним в Україні. Письменник написав багато творів для дітей і про дітей. Найцікавіші його дитячі твори зібрано в книжці «Горохове чудо».

        Помер Борис Харчук 16 січня 1988 р. у Ризі, похований у Києві.

        Найвідоміші твори: романи «Волинь», «Майдан», «Хліб насущний»; повісті «Закам'янілий вогонь», «Зазимки і весни», «Планетник»; оповідання «Школа», «Горохове чудо»  та ін.

        Дочка письменника Роксана працює старшим науковим співробітником у відділі шевченкознавства Інституту літератури імені Тараса Шевченка. Вона завжди із захопленням розповідає про свого батька. Коли зайшла розмова про життєвий шлях письменника, то порадила прочитати оповідання «Горохове чудо», у якому Борис Харчук згадує цікаві моменти свого дитинства.  

         Ми ж познайомимося з цікавою та незвичайною  повістю «Планетник», яку ви прочитали вдома.

     Проблемне завдання

-         Як у повісті перемежовується казкове й реалістичне?

Стежте уважно за розповідями своїх однокласників і зверніть особливу увагу на казкові елементи у творі.

 

   2. Рубрика «Пригадай».  Бесіда за питаннями:

- Який твір називається повістю?

- Що називається легендою? Що особливого є в легенді, що відрізняє її від переказу, оповідання?

-Який твір називається фантастичним? Пригадайте твори фантастичного спрямування з попередніх класів, з уроків світової літератури)

   Реальний – справжній.

   Фантастичний – вигаданий, нереальний.

   (Антуан де Сент- Екзюпері «Маленький принц»).

         До речі, автор визначив свій твір як  повість-легенда, але повість Бориса Харчука «Планетник» від початку й до кінця має повчальний зміст: із першої ж сторінки автор навчає поважати старість і мудрість, далі — прищеплює любов до землі, природи, до матері й узагалі до ближнього, розкриває такі поняття, як доброта, благородство, чесність.

        Отже, повість про Планетника має притчовий характер.

        Особливістю повісті-притчі є її великий обсяг, тому читач робить повчальний висновок не лише наприкінці твору, а й упродовж усього читання.

        До притчі як літературного жанру в українській літературі зверталися Григорій Сковорода, Іван Франко («Притча про приязнь», «Притча про вдячність»...), багато притч містять біблійні книги («Притча про сіяча»).

        У 6 класі ви вже читали казку-притчу Емми Андієвської «Казка про яян», а в початкових класах — народну притчу «Без труда нема плода». Нагадаю, що притча як літературний жанр — це переважно прозовий твір із чітко висловленою мораллю. За змістом притча близька до байки, а іноді й до казки. На відміну від байки, притча повідомляє про подію, з якої читач сам робить повчальний висновок (у байці ж повчання висловлюють прямо і, як правило, виокремлюють у кінці).

        Насправді, будь-який художній твір чогось навчає читача, але саме притчовий має яскраво виражену мораль.

3.  Теорія літератури  (записи в зошити поняття про притчу)  (додаток 2  до уроку).

4. Виразне читання початку твору з використанням різних видів читання:

- учитель читає початок твору – перші два абзаци;

- за особами (від слів «Такою я і застав її» до слів «…про гроші не хотіла й чути…»);

- ланцюжкове (від слів «Теплими травневими вечорами…» до слів «Найбільшою мрією…» );

-учитель ( « Нарцис розцвів наче з його долонь…» до слів «Вони ніби поцілувалися –  дитина і квітка»). Слайди про нарциси

     5.   Запитання до учнів:

-         Що ви знаєте про квітку нарцис із біології чи міфології?

Учитель читає цікаві історії про нарциси під музику Е. Гріга «Ранок».

Відомості з біології.

Нарцис має запах, який дають нектарники.

Цибулинка пахне.

Зелені хлоропласти надають кольору листкам.

Хромопласти  різнокольорові, тому й віночки різнобарвні (зокрема, білі, жовті).

                             Із історії про нарциси

      Красиві картинки нарциса, немов наповнені подихом весни, радують яскравими фарбами і вишуканими формами. Досконалість витонченої будови нарциса, показана на картинках, викликала благоговіння у поетів, філософів, цінителів прекрасного.      Гомер оспівав нарциси в гімні, присвяченому богині землеробства Деметрі. Перський цар Кір називав "створенням краси, безсмертною насолодою», адже окрім прекрасного вигляду нарциси підкорюють і сильним ароматом, що походить із найкрасивіших, у вигляді корони, запашних віночків. Мовою квітів білий нарцис символізує увагу, смиренність, благородство, повагу чи нерозділене кохання, а жовтий означає - ти єдин! Коли ти поруч, то завжди світить сонце.    

     

       Граційні, надзвичайно витончені квіти нарциса зі стрункою поставою та чудової голівкою гойдаються на тонкому стеблі від легкого подиху вітру. Вони зачаровують своєю ніжністю і в той же час холодністю.

       Науковці називають цю квітку "Narcissum poetics". Перше слово походить від грецького дієслова "narcao" - одурманювати.

       Це значення повністю виправдовується, тому що запах нарциса у деяких людей викликає головний біль. Друге слово має значення - "поетичний", тому що ця квітка широко оспівана поетами всіх часів і народів.

        Вільям Шекспір у трагедії "Буря" присвятив нарцису поетичні рядки.      

        Едгар Алан По згадує цю квітку як один з "долини різнокольорових трав", де він пізнав райське кохання.

        Магомет зазначав: "У кого є дві буханки хліба - нехай продасть одну, щоб купити нарцис, тому що хліб - їжа для тіла, а нарцис - для душі".

  У «Маленькому принці» квітка троянда, у «Планетнику» - нарцис.

Принца вкусила змія, пішов на небо. Піклується про троянду, символ коханої. Філософська казка-притча.

 

5. Продовжіть легенду.

6. Композиція твору.

Розповідь ведеться від імені  першої особи.

Повість має дві сюжетні лінії, два часи (теп. і мин.):

-квартирування в Олени Булиги;

-життя Планетника.

Теперішній час – сучасність.

(Приїзд агронома, квартирування  у бабусі, виведення курей за допомогою інкубатора, наявність техніки(трактори, репродуктор, який повсякчас працював у бабусиній хаті), електрика).

 

Минулий час – кріпаччина.

(Панство, мати повинна була сплачувати подушне, відпрацьовувати кріпаччину, вбрання героїв, характерне для 16-17 ст.).

7.  Повість багата на прислів’я та приказки, згадуються свята, наведено прикмети, згадується і про чаклунство. Зупинимося на деяких приказках.

Завдання на уважність та кмітливість

Відновити зміст приказок (учитель читає перше слово, діти піднімають аркуш  із продовженням приказки). Друга частина їх роздрукована  і знаходиться на партах в учнів (додаток1).

      Хліб…

      Земля…

      З любові й терпіння…

      Природа - …

      За гріш …

8. А зараз спробуємо визначити казкові елементи та поміркуємо, чи хороша людина Планетник? Скласти сенкан про хлопчика.

Колективна робота учнів (записи в зошитах).

 Казкові елементи:

-         за наказом хлопчика дощова хмара рушила тушити сосну від пожежі;

-         наявність чаклунства (ворожіння);

-         поява діда Капуша (з бузинового куща), який править світом;

-         поведінка діда Капуша («Повів в один бік – квіти перестали цвісти, дерева відхитнулися; повів у другий бік – дикі звірі поховалися»);

-         Планетник викликає дощ;

-         нарцис розмовляє;

-         мати за допомогою нарциса звільнила сина від кайданів, коли той перебував у в’язниці;

-         хлопець перетворився на вогняну кулю і відлетів у небо.

Запишемо найхарактерніші  риси Планетника у нашу символічну квітку

-правдивий, вірний, хороший пастушок, тонко відчуває природу,

має гострий розум, мрійливий, любить людей, поважає дорослих,працездатний ( хліборобство – його ремесло),  небайдужий,

     має вплив на природу, чуйний, благородний…

     Усе не перерахувати, однієї квітки замало.

     Мені хотілося, щоб і ви були такими добрими, як Планетник.

    Я протягом уроку  спостерігала за вами, вдивлялася у ваші добрі очі і впевнена, що виростете ви хорошими людьми!

ІV Підсумок уроку

     Ви молодці! Добре попрацювали. Я дуже задоволена вами.

V  Оцінювання учнів

 

VІ Домашнє завдання

     Диференційоване завдання: підготувати малюнок до повісті.

     Скласти золоту скарбничку висловів.

     Написати міні-твір «Чи хотів би я бути Планетником».

 

    

VІІ Завершальне слово вчителя

     Дякую за співпрацю, активність. Завтра ваше улюблене свято.

Я хочу подарувати вам частинку свого серця, своєї любові …

Прийміть ці красиві сердечка! До побачення, до нових зустрічей!

 Хай щастить вам! Слайд із сердечком.

 

                                              ДОДАТОК  1

 

 

 

у поті чола

 

 

найпривітніша людська домівка

 

 

народжується людина і хліб

 

 

наша мати

 

 

не купиш маку, а за гривню – правди

 

 

 

 

 

 

 

                                               ДОДАТОК  2

 

 

                              Теорія  літератури

 

 

Легенда – сказання чи оповідання, створені народною фантазією, де сполучається реальне (історичні особи, події) і фантастичне, казкове.

 

Повість – прозовий твір, який характеризується однойменним сюжетом,  значний за обсягом, розповідається про події, що відбувалися з героями протягом довгого часу або історичного періоду. Значна кількість подій, описів. Повість об’ємніша за оповідання, але менша від роману. 

 

 

Притча – переважно прозовий твір повчального характеру.

 

 

Повість -притча – літературний жанр, який поєднує ознаки повісті й притчі, тобто це повість філософського змісту, котрій властиві алегоричне зображення та повчальна спрямованість. У творах цього жанру порушуються важливі світоглядні питання, розгортаються роздуми письменника про моральний вибір людини. Це твір яскраво вираженого повчального змісту.

 

 

Алегорія –  (від грецької – «інакомовлення») – відтворення характерів людей та їхніх взаємин через художні образи тварин, рослин, предметів, явищ природи тощо.

 

 

Обрамлення – початкова, а інколи остання частина в композиції твору, яка вкладає розповіді про інші події ніби в рамку.