Позакласне читання. Ігор Калинець. Своєрідність форми його поезій «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка» (зб. «Дивосвіт»)

6 клас українська література                                                                                      ______________

Тема: ПЧ. Ігор Калинець. Своєрідність форми його поезій  «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка» (зб. «Дивосвіт»)

Мета:    ознайомити учнів з талановитим українським поетом; вчити виразно і вдумливо читати вірші з циклу «Дивосвіт»; прокоментувати образне бачення світу, явищ природи у них; пояснювати поєднання у творах уявного, фантастичного і реального; висловлювати власне бачення стежки, веселки, блискавки, криниченьки; розвивати творчу уяву, навички зв’язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; виховувати сприйняття краси і сили художнього слова; почуття поваги, пошани до поетичної творчості І. Калинця; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку:

1. Організаційний момент

       Підготовки класного приміщення і робочих місць учнів до уроку.

     Емоційний настрій до заняття

2. Перевірка домашнього завдання

3. Мотивація навчальної діяльності школярів.

     Поетична хвилинка (послухайте вірш, і спробуйте сказати, про що сьогодні ми будемо говорити)

                                Краса врятує світ

Краса Землі! Вона усіх вражає, 
В ній кольорів і форм — безмежно є.
Вона захоплює, дивує, надихає…
В ній кожен помічає щось своє.

І ми красу вчимося малювати, 
Щоб у малюнку казку залишить.

Та світле диво й радість передати,
І дивовижну, неповторну мить.

Вчитель:

         Сьогодні на уроці ми з вами познайомимося з життям та творчістю такого               письменника, як Ігор Калинець та спробуємо розкрити красу та оригінальність його поезій.

4. Оголошення теми, мети уроку (запис теми уроку у зошити)

5. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

 Бесіда за питаннями:

• Що необхідно для того, щоб стати справжнім поетом?
• Через що деякі українські письменники вимушені були покинути рідний край і жити за його межами?
• Назвіть відомі вам художні засоби. Яка роль приділяється художнім засобам у поетичних творах?
• Які ви знаєте явища природи? Чи спостерігали ви за ними?

6. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Вчитель: Його називають «чарівним казкарем зі Львова». Письменник, громадський діяч, автор багатьох книг для дорослих, лауреат Шевченківської премії. Відзначений преміями ім. Івана Франка, ім. В. Стуса. Світ визнав Ігоря Калинця одним із кращих поетів нашого часу. Його вірші перекладено дванадцятьма мовами.

   Ігор Калинець виріс у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових арештів у Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною думкою. Страждав, що доводилося мати одне обличчя для родини і близьких друзів, а інше – для школи, університету, тому свої думки почав висловлювати на папері.

   Після закінчення філологічного факультету Львівського університету в 1961р. працював в обласному архіві аж до арешту 1972.

  У січні 1972 була заарештована дружина Ірина Стасів-Калинець, а згодом і сам Ігор Калинець. Вирок: 6 років таборів і 3 роки заслання .

                       Загальна характеристика циклу поезій І. Калинця «Дивосвіт»

    Вчитель:      Коли Ігор Калинець 1973 року опинився у таборі на Північному Уралі, він і в таких важких умовах продовжував писати вірші. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей.

    «Моя дочка, — як розповідав згодом письменник, — закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків».

Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Так з’явився поетичний цикл «Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки». Сьогодні ми ознайомимося з фрагментами цього циклу.

     Інтерактивна вправа «Місткий кошик» (учням роздається картинка із зображенням кошиків і вони мають їх наповнити відомостями про письменника (ключові слова).

     Опрацювання творів з поетичного циклу І. Калинця «Дивосвіт»

Учні діляться на групи, витягаючи відповідну картинку.

«Стежечка»

 Виразне читання поезії.

 Тема: зображення стежечки, яка мандрує з ліричним героєм чарівним світом природи.

Основна думка: «світ красний — голова крутиться»; тільки той сприймає чарівний світ природи, хто вміє її відчувати, любити, сприймати, як живу істоту; стежечка — початковий шлях малої дитини для пізнання дивосвіту.

               Обговорення змісту поезії за питаннями:

- Чим відрізняється стежечка від дороги?

- Чому стежечка у творі зображена як жива істота? За допомогою якого художнього засобу це вдалося І. Калинцю? (Метафори)

- Якою зображено стежечку на початку твору? (З нею поводяться, як з малою дитиною) А наприкінці поезії?

- Що потрапляється стежці під час її подорожі?

- Чому світ названо в поезії красним? (Красний краса)

- Що свідчить про рухливість стежки? Як про це зазначено у творі? («верчена…, як дзига»)

- Якби глянути «з гори на всенький світ», що можна було б побачити?

- Чому навчає лірична героїня твору стежечку? Чим це пояснити?

- Що вас вразило в цій поезії?

       Художні особливості твору:

• метафори: «стежечка виросла, біжить, перескакує, цвюхає, збочує, топче»; «голова крутиться»;

• епітет: «світ красний», «стежечка верчена»;

• порівняння: «…як дзига»;

• риторичні оклики: «…ого, як ти виросла!», «на всенький світ!».

                                           «Блискавка»

 Виразне читання твору.

Тема: змалювання блискавки — «королеви темряви», яка повсякчас намагається милуватися власною красою.

Основна думка: краса повинна бути не тільки зовнішня, а й внутрішня, душевна.

                   Обговорення змісту вірша за питаннями:

- Що вам відомо про блискавку як явище природи?

- Чим ця поезія нагадує нам казку? Поміркуйте, яку саме?

- Як зрозуміти висловлення: «Краса врятує світ»?

- Якою ми уявляємо королеву темряви?

- У чому небезпечність блискавки?

- Чому, на ваш погляд, дзеркало на питання про красу королеви до нього відповідало їй «похапцем»?

- Чи змогла б побачити власну красу королева темряви без блискавки? Чому? Відповідь обґрунтуйте.

- Як люди ставилися до блискавки у давні часи? (Вважали, що це кара Божа)

                       Художні особливості твору:

• метафора: «королева зблисне світлом», «відкаже дзеркало»;

• епітет: «писана красуня»;

• риторичні запитання: «Хто на світі найгарніший?».

                                                      ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
 

Бачу трохи вже втомились 
і на парти похилились.
Значить, час вже нам вставати 
і зарядку починати.
Руки вгору - потяглись,
На носочки піднялись.
Руки опустили вниз
і подув в обличчя бриз.
Як дерева покачало:
Вліво - вправо, вліво-вправо.
Раз присіли, два присіли.
І за парти тихо сіли.
Бо вже зараз час настав
повернутися до справ.

                                             «Веселка»

Виразне читання вірша.

Тема: зображення веселки — української дівчини, яка своєю красою і чарівністю захопила князенка соняшника.

Основна думка: веселка є відображенням чарівної краси українських дівчат.

                            Обговорення змісту твору за питаннями:

- Що вам відомо про веселку як природне явище?

- Чим поезія нагадує казку Ш. Перо «Попелюшка»?

- З якою метою І. Калинець оживляє веселку?

- Які чудодійні предмети ви знаєте?

- Яким ви уявляєте подальше подружнє життя веселки і соняшника?

- Яка атмосфера панує у вашій родині?

- Коли людина відчуває себе щасливою?

                                    Художні особливості поезії:

• метафора: «надягла веселка», «веселка взяла… і пішла», «соняшник перестрів», «веселка поміряла»;

• порівняння: «як у свято»;

• епітет: «золотий черевичок»;

• риторичний оклик: «Поміряла веселка — якраз, на ніжку!».

                                                   «Криничка»

Виразне читання поезії.

Тема: зображення кринички, яка підживляється підземними водами і напоює, живить природне довкілля.

Основна думка: без води не може уявити життя жодна природна істота, людина.

                        Обговорення змісту твору за питаннями:

- Чи бачили ви криничку в природному середовищі? Яке враження вона справила на вас? (Смак води, прохолода у спекотну погоду)

- Кого криничка вважає за свою матір?

- Що свідчить про різницю розповідей кринички і її матусі?Поясніть, що мав на увазі автор, висловлюючи «…весняна калина не хоче забрати з мене свою подобу?»

- Згадайте, що вам відомо про русалок.

- Чому сонце, як і все живе, теж п’є воду з кринички?

- Що ми розуміємо під «золотими соломинками» сонця?

- Від чого залежить смак води з криниці?

- Чим пояснити те, що здоров’я кожної людини залежить від води?

- Чому питання збереження питної води, криничок на сьогодні є актуальним?

                                         Художні особливості твору:

• повторення: «глибоко-глибоко»;

• епітети: «підземна мати», «студене молоко», «водяне царство», «весняна калина», «калинова вода», «золоті соломинки»;

• метафори: «криничка спить, … розповідає», «калина не хоче забрати…», «сонце п’є».

     Доповіді кожної групи.

7.  Закріплення вивченого.

     Пошукове завдання.

- Що незвичного ви помітили у віршах?

- То яка ж особливість поезій І. Калинця?

                                                Пояснення вчителя. Словникова робота

    Поезії циклу «Дивосвіт» не мають рим, не поділяються на строфи, рядки мають різну довжину, різну кількість наголосів. Такі вірші називають верлібром (із французької — вільний вірш). Цей жанр з’явився у світовій поезії з кінця XIX ст. Популярний він і в українській літературі.

- Згадаймо, що таке персоніфікація?

    ???  Можна прочитати учням верлібри, написані українськими поетами, що жили в різний час.

• Зимовий вечір,

Закуривши люльку,

Розсипав зорі,

Неначе іскри,

Пустив хмарки,

Мов кільця диму,

І, проскрипівши чобітьми,

Шепнув морозам,

Щоб готували вікна,

Ліси вбирали

У білий іній

Та готували

Йому постіль. (Василь Симоненко)

• Десь дощ іде —

Не мовкнуть голоси зозуль.

Чи хлопчик я?

Так хочу дохопитися рукою до гнізда,

Де блискавка лежить,

Як вовною обтулена змія.

Десь дощ іде. (Володимир Свідзінський)

8. Домашнє завдання

Написати короткий відгук на одну з прочитаних поезій Ігоря Калинця і зробити до нього ілюстрацію

9. Рефлексія

«В кінотеатрі»