Позакласний виховний захід "Свято Великодня"

Про матеріал

Позакласний виховний захід "Свято Великодня" вміщено у збірочку «Як у нас на Україні…»

Збірочка містить розробки виховних заходів, а саме свята українських вечорниць, Великодня та рушника, що відповідають вивченню звичаїв та обрядів українців ; виховує в учнів школи глибокі почуття любові до рідного краю, його традицій, святинь, народної пісні, значення рушника для українського народу.

Мета збірочки – допомогти вчителям загальноосвітніх шкіл в організації та проведенні нетрадиційних виховних заходів у середній та старшій школі.

Перегляд файлу

Свято Великодня

 

Інтер’єр селянської хати. Лави півколом, застелені українськими килимами, на столі святкові страви: паска, крашанки, сало та ін.

На стіні – портрет Т. Шевченка, вишиті рушники. Лунає мелодія української пісні.

 

Ведуча. Україна… Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути й барвінку, над якими світять яскраві зорі , це історія мужнього народу, що віками боровся за волю та щастя.

Ведучий. Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, за якими розпізнається народ. Звичаї – ті неписані закони, якими керуються і щоденних, і в національних справах. Народні звичаї, мова – це найміцніші елементи, що об’єднують націю.

Ведуча. В усіх народів світу існує повір’я , що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож, давайте сьогодні разом вивчати народні традиції, пов’язаним з найулюбленішим весняним святом – Великоднем або святом Паски.

 

На сцені з’являються господиня й господар вечорниць.

 

Господиня. Уже й вечір, ані дівчат, ані хлопців немає. Що то молодість! Цілу ніч гуляли б, тільки б музика та пісні. І то ж споконвіку так ведеться…

(У двері стукають. Співаючи веснянку, заходять дівчата, одягнені в українське вбрання).

Дівчата. Добрий вечір у вашій хаті!

Господар. І вам вечір добрий! Заходьте, сідайте, будьте ласкаві, у нашій хаті, на нашій лаві!

(Дівчата сідають, виймають рукоділля, вишивання. Починають співати українську пісню).

Дівчата. А де ж наші хлопці?

Господиня. Просимо усіх до хати і з дівчатами пісню заспівати.

(Хлопці сідають з одного боку, а дівчата – з іншого).

Хлопець. Перш, ніж співати, ми хотіли б дізнатися, любі господарі, як у давнину святкували Великдень, познайомитися з народними традиціями, віруваннями, легендами. Розкажіть нам, звідки прийшло це свято і що воно означає?

Господар. Слово «Паска» - єврейське, воно означає «пройшов мимо». Це свято прийшло завдяки такій події. Євреї довгий час перебували в рабстві у єгиптян, життя їхнє було дуже тяжким. Але Господь зжалився над ними і послав на поміч Мойсея. Єгипетський цар не захотів добровільно відпустити рабів своїх на волю. Тоді Господь послав на єгиптян тяжкі покарання. Дев’ять покарань були послані, а фараон стояв на своєму. Перед десятою, останньою карою, Мойсей наказав кожній єврейській сім’ї заколоти ягня і його кров’ю помазати двері житла , ягня засмажити і з’їсти. Євреї це зробили. Тої ж ночі в кожній єгипетській сім’ї помер первісток. Це ангел Божий вразив усіх єгипетських немовлят і пройшов мимо тих будинків, де була кров на дверях. З тих пір за велінням Бога євреї щороку в цей день кололи ягнят і з’їдали його, а день цей називали Паскою. Ми ж так називаємо свято Воскресіння Хреста. Як у стародавні часи Господь звільнив євреїв від рабства, пославши кару,  яка пройшла мимо них, і нас Христос звільнив своїх воскресінням від гріха і смерті.

Господиня. Після Різдва найбільшим християнським святом є Великдень. Цього дня воскрес Ісус Христос. До Великодніх свят готувалися заздалегідь: приготовляли великодні страви, пекли паску, красили яйця. Кажуть, що на свято обов’язково повинно бути три паски, які присвячуються Сонцю, померлим і живим. Першою їдять паску свячену. Святкували Великдень три дні. Молодь влаштовувала гойдалки з піснями та іграми, діти співали на лісовій галявині веснянки. Всі три дні свят ходили в гості, а також провідували могили померлих.

Дівчина. А я знаю, як проходив перший день Великодня. Як тільки подзвонять до заутрені, то з усіх кінців села чи міста народ починав рухатися до церкви. Дітей теж брали до церкви з собою, вдома майже ніхто не залишався. Після закінчення Богослужіння, святилося «свячене», що складається  з паски, сиру, яєць, поросяти, масла, сала чи ковбаси. Поздоровляти зі святами та христосуватися починають уже після Богослужіння. При христосуванні, звичайно, цілуються і обмінюються писанками чи крашанками. Яйце,одержане при першому христосуванні, зберігається як цінність, або, занародним віруванням, «воно має велику силу». Священик виголошує привітання «Христос воскрес!» а народ відповідає хором: «Воістину воскрес!».

Хлопець. А вдома свято продовжувалося за святковим столом. Перед тим, як сісти за стіл, вся родина вмивається. Мати наливає у велику миску холодної води, а на дно миски кладе три великі крашанки. Першою вмивається .

Після кожної особи воду міняють , але крашанки залишаються ті самі. Їх забирає дівчина, щоб краща була. Обряд «розговіння» у різних місцевостях України відбувається по-різному. Найстарішою його формою є такий. Господар тричі обходить з мискою навколо столу, наповненою «свяченим». Ставши обличчям до образів, він розрізає на тарілці свячених яєць і  ложкою підносить частину яйця до рота (ніби причащає) кожному членові родини, промовляючи: «Дай, Боже, ще й на той рік діждатися світлого празника Воскресіння Христового в щасті і в здоров’ї». Розговляючись, стараються не ронити крихт на долівку, щоб не потоптати їх.

Дівчина 2. Коли на Великдень розговієшся й вийдеш на вулицю, то що перше побачиш, те й задумай – буде удача. А мені бабуся розповідала про такі народні прикмети. Якщо в цей день дощ, або хмарно – буде врожай. На Великдень кожен селянин намагався бодай кілька разів вдарити у дзвін, бо це приносило щастя, зокрема, родила гречка. З давніх-давен існує на Україні повір’я ,  що на Великдень, під час сходу, сонце «грає» . Колись дівчата молилися до сонця. Ранком, перед сходом сонця, люди відчиняли віконниці, усували з вікон все, що не пропускає до хати чародійного сонячного проміння, яке проносить у дім щастя і здоров’я.

(Дівчата і хлопці співають пісню «Сонячний дощ»).

Хлопець 2. А зараз з’явилася традиція фарбувати та розписувати яйця.

Господар. Про походження звичаю готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд. Легенди, записані на Поділлі, кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то він сказав воякам, які охороняли його: «Ідіть і кажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам «знак». При цьому  Спаситель узяв зі свого гробу крашанку і дав воякам. Відтоді і пішов звичай робити крашанки на Великдень. Після того, як Спаситель вознісся на небо, Марія Магдалина прийшла до Риму, щоб там проповідувати Євангелію. В Римі вона стала перед імператором Тіберієм і піднесла йому червоне яйце, сказавши: «Христос воскрес!». Так вона почала свою проповідь.

  Серед народів є багато вірувань, які пов’язані з приготуванням великодніх писанок та крашанок.. на Поділлі вірять, що найкращий час починати роботу – це другий день після Христовопоклінної неділі, а на Сорок Святих треба виписати сорок клинків. У Вербну неділю та на Благовіщення з писанками нічого не можна робити – попсуються. Щоб писанки добре зберігалися, їх треба варити в Чистий четвер.

Товчене на порошок лушпиння підсипають до кормів курям – «щоб краще неслися».

Топтати ногою рештки пофарбованого яйця чи писанки – великий гріх. Хто буде топтати ногами свячене яйце, того Бог покарає хворобою.

 Майже по всій Україні є вірування , що шкарлупою свяченої крашанки можна підкурювати хвору людину чи тварину від пропасниці. Крашанка, а ще більше, писанка, одержана на Великдень після першого христосування, зберігається, – «бо вона відвертає напасті злого чоловіка».

Крім того, така писанка «припинить пожежу». Дівчата вмиваються першою крашанкою – щоб «кращими бути». За народним віруванням, крашанки готуються в суботу тому, що яйця, пофарбовані в п’ятницю, швидко псуються , а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят.

Господиня. А я розповім вам про писанки. Для наших предків писанка – символ народження весняного сонця. Сонце – це символ тепла, світла і життя. Природа була сталим джерелом для писанкових символів. Тваринні символи мають подвійне значення; щоб власник писанки мав здоров’я, силу і витривалість та щоб його тварини були здорові й плідні.

Дівчина 1. А тепер давайте пригадаємо українські народні ігри. Перша гра називається «Буряки».

Обирається ведуча – це господиня, яка насіяла буряки, що добре вродили. Гравці – це буряки. Приходить сусідка до господині і просить позичити прикладає усі зусилля, щоб умовити хазяйку. Нарешті господиня дозволяє вирвати буряк. Сусідка починає « виривати буряк» , тобто відокремити одного гравця від іншого і сісти на його місце. А гравці повинні сидіти на руках один в одного і міцно триматися. Той гравець, якого відокремили, стає «сусідкою». Якщо не вдається «вирвати буряк» з першого разу, сусідка вириває доти, поки не вирве.

(Хлопці і дівчата починають грати).

Хлопець 2. Ця гра проводиться так, як знайома вам «Телефон». Гравці  поділяються на три команди, кожній дається одна скоромовка. Чия команда Скоромовки:

 

1.      Улас у нас, Панас у вас.

2.      Ворона проворонила вороненя.

3.      Побіля Прокопа паляниці пекла.

 

Господар. Чи знаєте ви, любі гості, що колись на Україні був звичай на Великдень гойдатись на гойдалці? Гойдалка була центром розваги усього села: від самого ранку до пізнього вечора на перший, другий, третій день свят сюди приходили дівчата, хлопці, діти й поважні люди. Тепер це тільки розвага, а колись в основі цього звичаю була поважна мета: очищатися повітрям від усього злого, що накопичувалося за зиму.

(Вбігає гурт дівчат і хлопців з глечиками, коновками, дзбанками).

Дмитро (ллє воду на Ганнусю). Будь здорова, як вода, а весела, як весна.

Ганнуся. Обережно, Дмитре, віночок новий, квітки замочиш.

Петро. А ти на коси, Дмитре, на коси, щоб гарно росли. (Підносить коновку над головою Ганнусі, вона тікає).

Ганнуся (стріпує воду з кіс). То тебе полити треба. Бачиш, який малий, ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив.

Оля (відбирає коновку). Давайте. Дівчата, поллємо Петра, щоб добре ріс.

Дівчата підбігають до Петра. Одні тримають його, інші ллють на нього воду.

Петро. Досить, дівчата, а то до неба виросту.

Оксана (ллє на Петра воду три рази). Один дощ, другий дощ, третій дощ.

Петро. Досить з мене одного. Б-р-р.

Оксана. Три краще. Знаєш, як старі люди казали: «Як піде весною три дощі добрі, то наповнить три роки голодні».

Петро.  На урожай – то добре, а для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Ой, дівчата, жалю у вас немає. Я ж на ваші сорочки води не лив, тільки на коси. А ви мене з ніг, чи то з голови до ніг облили.

(Дівчата беруться в коло і співають):

А вже весна воскресла, наша люба весна воскрела.

А що ж ти нам принесла?

А що ж ти нам, люба весно, принесла?

На паняночки віночки,

На паняночки, славнії дівочки, віночки.

Парубочкам по кий очку,

Парубочкам, та славним синочкам, по кий очку.

Господиня. Скільки нового почули на наших вечорницях. Розповідайте своїм друзям, знайомим про славні народні традиції України, оберігайте їх, примножуйте,  бо  це – наша історія, наша культура. А тепер прошу, любі гості, до святкового столу.

Після трапези парубки і дівчата прощаються з господарями, вклоняються хазяйці, співають:

Скільки б не співали,

А кінчати час.

Кращі побажання

Ви прийміть від нас.

І в вас, і в нас

Хай буде гаразд.

Щоб ви і ми щасливі були.

Господар. Спасибі і вам. Будьте здорові!

docx
Додано
28 червня 2018
Переглядів
215
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку