Позакласний захід. 1 клас
Андріїївські вечорниці. Свято Калити.
Мета: ознайомити дітей зі святом Калити та звичаями й обрядами українського народу; розвивати уміння співати пісні; виховувати інтерес, повагу до звичаїв українського народу, бажання наслідувати народні звичаї та традиції свого народу.
Ведуча: Відшумів листопад зі своїми витівками, настав місяць грудень. Робота на полях, городах, в садах закінчилась, і люди, полегшено зітхнувши, могли вже займатись своїми хатніми справами, частіше збиратись на відпочинок, на вечорниці.
Почесне місце серед зимових свят займає свято калити. Це свято відзначається з 13 на 14 грудня у день Андрія.
Дівчата збирались на свято у білосніжні хати і веселились.
Гра ”Панас”. Одній дитині зав’язують очі, ставлять біля порога і говорять:
Панас, Панас! Не лови нас!
На тобі коробочку груш,
Та мене не руш!
Діти тихо ходять по залу, а Панас, розкинувши руки, когось ловить. Кого зловив, той стає Панасом. Гра продовжується.
Ведуча: Разом з господинею дівчата місили тісто і разом пекли красуню калиту, яка була основною героїнею на святі.
1-а дівчинка: Пекли калиту з борошна. Тісто місили всі по черзі. Додавали в тісто мед, горіхи, мак, оздоблювали вишнею, родзинками. Посередині робили дірку, щоб можна було підвісити калиту. Пекли в печі, причому дуже добре підсушували, щоб хлопцям було важко вкусити. Розводячи вогонь в печі, дівчата промовляли:
2-а дівчинка Гори вогонь ясно,
Спечи нам калиту красну!
Щою ми її кусали і горя не знали!
Ведуча: Коли піч вогнем надихалась, одна з дівчат брала кропильце, і побризкуючи водою, приказувала
3-я дівчинка: Водице, студенице,
Окропи калиті дорогу
До печі від порогу!
Ведуча: Коли ж садили калиту в піч, дівчата мили руки в одній мисці і витирались одним рушником на знак спільної згоди.
Ось і наша калита! До дівчат на вечорниці приходили хлопці, щоб калиту скушкувати. Для цього калиту підвішували високо, щоб не дуже легко було вкусити. Дввох найвеселіших обирали охоронцями (ведуча обирає). В руках уних квач із сажею (крейда). Бажаючому вкусити калиту дають коцюбу, що імітує коня. Він на “нього” сідає і їде калиту кусати, але перш, ніж її вкусити треба виявити себе кмітливим, розумним, умілим. Якщо він засміється чи неправильно відповість, калиту не кусатиме, і його ще сажею (крейдою) попишуть.
Зараз спробуємо цей обряд відтворити ( викликаються 2 ”охоронці” і бажаючий вкусити калиту). Хто хоче показати свою спритніст і вміння?
Заспівай нам пісню про зиму(якщо заспіває, то “сідає” на коня і їде калиту кусати).
Хлопчик: Їду,їду калиту кусати!
1-й Охоронець: А я буду сажею писати!
Хлопчик: А я вкушу!
Хлопчик: (вкусив). Смачна калита!
(І так кусають усі хлопці по черзі).
Ведуча: І так обряд триває, поки всі не спробують свої сили, вміння, кмітливість.
Гра “Господиня”.
Троє дівчат на швидкість вибирають з однієї миски горіхи, зернята, квасолю.
Ведуча: А ще на вечорницях усі співали.
(пісня “Варенички”).
4-а дівчинка: А ще на свято Андрія дівчата обов’язково варили вареники з капустою, картоплею, сиром, вишнями, сливами…і пригощали всіх, хто був на вечорницях. А ви любите вареники?
Ведуча: От і ми зараз будемо пригощатися вареничками. Але будьте уважні, серед них можуть бути і вареники з сюрпризом. В кого попадеться сюрприз,- відразу ж кажіть і ми спробуємо розшифрувати його значення.
(Всі пригощаються варениками).
Ведуча: А зараз бувайте здорові! Щастя вам і здоров’я не на один рік а на цілий вік!