Позакласний захід: «Безпека дітей в Інтернеті»

 

«Цей світ чудовий, але не забути б мені повернутися»

 

 

 

Тема заходу: «Безпека дітей в Інтернеті»

Мета:

•         визначити та проаналізувати основні проблеми комп’ютерної та інтернет-залежності у молодіжному середовищі, визначити причини появи, симптоми та наслідки комп'ютерної залежності, способи формування адекватної самооцінки  для профілактики комп'ютерної залежності. Розглянути вплив комп’ютера та мережі Інтернет на соціокультурний розвиток учнівської молоді;
•         дати можливість учням самостійно прийняти ту позицію, до якої вони схиляються, розвивати навички роботи в групах, вміння висловлювати свою точку зору логічно і конкретно, виховувати інтерес до порушеної теми;
•         розширити й поглибити знання про безпечний Інтернет; розвивати уважність, спостережливість, мовленнєві навички, пам’ять, виховувати любов до родини, навколишнього світу, етичне спілкування між товаришами, дорослими, молодшими друзями.

Форма проведення: конференція.

Обладнання: комп'ютер,проектор, електронна презентація, відео про «Соціальні мережі», папір, ручки, стікери.

Хід заняття

Викладач. Вітаю всіх учнів, гостей. Протягом двох тижнів у нашому навчальному закладі було проведено он-лайн тестування:

«Поведінка дітей в Інтернеті»

1. Чи треба розповсюджувати свою особисту інформацію на сайтах?

• Так, звичайно
• Ні, ні в якому разі
• Можливо, на деяких
• Не знаю

2. Чи можна здійснювати фінансові операції через мережу Інтернет без нагляду дорослих ?

• Так
• Ні
• Вагаюсь відповісти

3. Чи можна відправляти повідомлення непристойного змісту, чи ті, які мають інформацію, що може образити іншу людину ?

• Так
• Ні
• Я не знаю

4. Чи можна погоджуватись на зустрічі зі знайомими по Інтернету?

• Так
• Ні
• Можливо

5. Чи треба дивитись або переглядати сайти, що мають інформацію порнографічного характеру?

• Так
• Ні

6. Чи може незнання призвести до неусвідомленого завантаження файлу чи небезпечного коду, що призведе до потрапляння комп’ютерного вірусу?

• Так,звичайно
• Ні
• Не завжди

7. Чи можна відправляти свою фотокартку чи фотокартки родичів?

• Ні,цьогоне можна робити взагалі
• Так, а чому б ні
• Дивлячись кому

8. Чи потрібно повідомляти батьків, старших друзів у разі отримання інформації, що змусить почуватись некомфортно чи має характер залякування?

• Так
• Ні

9. Чи треба вважати все, що в Інтернетічи про що читають – є правдою?

• Так
• Ні
• Кожному по-своєму

10. Чи треба завжди радитись перед здійсненням покупки в Інтернеті?

• Так
• Ні,навіщо це

11. Інтернет − це?

• система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів
• мережа, в якій тільки можна відвідувати сайти для знайомств та розваг

12. Чи любиш ти сидіти на сайтах,які привертають увагу?

• Так
• Ні
• По настрою

Проаналізувавши отримані результати, я дійшла висновку, що наші учні досить на примітивному рівні розуміють ризики, на які вони себе наражають,користуючись Інтернетом. Тому на сьогоднішній виховній годині ми поговоримо з вами про безпеку дітей в Інтернеті. 

 

Координатор.Вітаю всіх. Сьогодні поговоримо про Інтернет, про безпеку дітей в Інтернеті. У лютому кожного року відзначають День безпечного Інтернету завдяки ініціативі компанії «Microsoft Україна». Ця організація є засновником веб-ресурсу «Онляндія – безпека дітей в Україні» (www.onlandia.org.ua).

Спочатку домовимось про декілька правил для успішної роботи:

1. Говорити все, що думаєте.

2. Слухати інших, поважати себе та інших.

3. Бути активним учасником.

Інтерактивна вправа «BrainStorm». Відтворити ваші думки«Про користь Інтернету» на дошці мені.

Викладач.Отже, користь очевидна. На сьогоднішньому занятті ми будемо з вами говорити про Інтернет і спробуємо виявити: чи потрібен він у нашому житті, які плюси та мінуси має мережа.

Поговоримо про рівень обізнаності українців щодо безпеки дітей в Інтернеті.

У 2017 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в навчанні» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті».

Ключові результати:

З 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі; 52% дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах;24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими).

Найпопулярніші за відвідуваністю серед дітей ресурси в Інтернеті – соціальні мережі – містять найбільшу загрозу з точки зору доступності особистої інформації для сторонніх осіб. У соціальних мережах свій особистий номер телефону вже залишили 46% дітей 10-17 років, вказали домашню адресу – 36%, розмістили особисті фотографії – 51%.Дані про своїх батьків у мережі (місце роботи, посада) залишили 6,5% 15-17-річних.Дослідження показало: що дорослішою стає дитина, то більш безтурботно вона починає поводити себе в Інтернеті. Так, на реальну зустріч з людиною, з якою знайомі лише віртуально, вже ходили більше ніж 60% підлітків 15-17 років.

72,5% дітей хочуть отримувати більше інформації про те, як убезпечити себе в Інтернеті. 77% батьків також висловили бажання більше дізнатися про безпеку Інтернету для дітей.

Інтернет – дуже потужний ресурс, який значно полегшує життя людини та відкриває майже необмежені можливості для самореалізації та саморозвитку юної особистості, спілкування, навчання, дозвілля. Але разом з тим, в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для дітей, так і для дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути.

Викладач.Зайшовши в Інтернет, ви відразу заходите на інтернет-сторінки різних сайтів, а як часто ви звертаєте увагу на правильність написання адреси сайту?(відповіді учнів)

Модератор. Почувши ваші відповіді, можна зробити висновок, що вам мало, що відомо про інтернет-серфінг, як один з найбільш ймовірних шляхів зараження комп'ютера. Так, підхопити вірус можна просто переглядаючи сайти в Інтернеті. З одним застереженням: якщо це "фішингові", тобто підроблені, сайти. Такі сайти спеціально створюються шахраями і в них заздалегідь "захований" вірус-шпигун, троян-вимагач або інша небезпечна програма. За зовнішнім виглядом "фішингові" сайти можуть нагадувати відомі інтернет-магазини або сторінки інтернет-банкінгу. Іншими словами, це ті ресурси, де запит даних банківської картки не викличе підозри з боку користувача.

Однак, є і ознаки, які можуть видати "фішинговий" сайт. Найчастіше шахраї не особливо стежать за 100% повторенням дизайну оригінального ресурсу. Тому будь-яка невідповідність кольорів, використання різних шрифтів на одній сторінці повинні викликати підозру. І найголовніше - уважно перевіряйте адресу сайту, на який заходите. Якщо ви, наприклад, шукайте соціальну мережу Facebook, обходьте стороною Facebuk, Fasebook або будь-які інші сайти з однаковим написанням, навіть якщо вони схожі зовні. Деякі з них цілком можуть виявитися "фішинговими".

Викладач. Скажіть, будь-ласка, хто з вас хоч раз у житті скачував музику, відео, різні програмні засоби на телефон чи комп’ютер?(відповіді учнів)

А чи знаєте ви на яку небезпеку себе наражаєте? (відповіді учнів)

Модератор.Вирішили завантажити безкоштовно музику, програми Photoshop,Adobe, офісний пакет Microsoft? Будьте обережні! Використання піратських програм, крім етичної сторони, несе ризики кібербезпеки. Завантажуючи неліцензійний софт, можна отримати один, а то й цілий букет небезпечних шкідливих програм. Справа в тому, що завантажується, як правило, завантажувальний файл, який при відкритті, встановлює програму на комп'ютер. Перед запуском будь-яких програм і файлів з Інтернету потрібно перевірити їх на віруси. Адже назвати файл можна як завгодно, а безкоштовність програми - найкраща "принада". Найкращий спосіб захиститися від таких загроз - це використовувати ліцензійні програми.

Викладач. Дайте відповідь на питання, хто з вас хоч раз користувався вільним Wi-Fi?(відповіді учнів)

Що ж давайте послухаємо і про такий вид загрози.

Модератор.Ще одне зручне місце для пошуку жертв - громадський Wi-Fi. Крім злому і перехоплення даних в Wi-Fi мережі кафе або метро шахраї часто підміняють таку мережу своєю. І тут вже у них всі карти в руках, особливо якщо користувач, який до цієї мережі підключається, нехтує базовими правилами безпеки - користується акаунтами соціальних мереж, пошти, здійснює платежі через клієнт-банк. Для тих, хто не може жити без Wi-Fi, варто пам'ятати, що в громадських мережах умовно безпечно можна тільки переглядати сторінки в Інтернеті. Скачувати що-небудь, вводити паролі можна тільки в крайньому випадку.

Викладач. Користуючись Інтернетом, ви заходите на різні сайти, на яких досить часто у вигляді банерів випливають реклами «Дорослого контенту». Хто з вас зіткнувся з такою рекламою? (відповіді учнів)

Модератор.Понад 95% батьків вважають найголовнішою небезпекою «дорослий» контент, який можуть переглядати діти, зокрема порноконтент. Розміри порноіндустрії неможливо навіть виміряти. Вона вважається третім великим джерелом прибутку для організованої злочинності в США, яка отримує від 8 до 10 більйонів доларів на рік. Інтернет може надати дітям швидкий та (у більшості випадків) безкоштовний доступ до порноконтенту. Необхідно лише ввести ключові слова або фрази для того, аби отримати тисячі посилань на сайти із дорослим контентом. Практично гарантовано, що дитина зіткнеться із порноконтентом, навіть якщо вона і не шукала його.

Перегляд матеріалів, що містять сцени насилля та жорсткості у ставленні до людей або тварин, перешкоджає нормальному формуванню моральних цінностей та може завдати психологічних травм.

Викладач. Ще одним видом Інтернет-небезпеки є кібер-хуліганство – термін, який використовується для того, аби описати інформаційні атаки на дитину через Інтернет. На відміну від традиційного хуліганства, якого дитина може уникнути, знаходячись вдома, стати жертвою кібер-хуліганства можна й у власній оселі на очах у батьків. Варіанти кібер-хуліганства досить різноманітні. Основними їх різновидами є наступні.

Модератор.

Кібер-булінг. Одна із форм переслідування дітей та підлітків за допомогою ІКТ. Для цього можуть створюватися сайти, на яких розміщуються матеріали, що компрометують дитину (фото, відеозйомки тощо). З метою кібер-булінгу використовуються сервіси миттєвих повідомлень, електронна пошта, соціальні мережі, ігрові та розважальні сайти, соціальні мережі, форуми та чати.З’явилось навіть поняття «буліцид» – загибель жертви внаслідок булінгу.

Тенденції показують, що люди й особливо діти, проводять все більше часу у віртуальному просторі. Це призводить до того, що обривається зв'язок з родиною, друзями та дітьми (батьками). Збільшення часу, який проводиться за комп’ютером, технічно веде до збільшення можливостей застосування булінгу. Переслідування у віртуальній мережі набувають все більшого масштабу.

Кібер-грумінг. Цей термін розкриває суть ще одного різновиду кібер-хуліганства – входження у довіру до дитини з метою використання її у сексуальних цілях. Шахраї дуже добре ознайомлені з особливостями вікової психології дитини і досить легко можуть встановлювати з нею контакт у соціальних мережах, форумах. Починаючи із віртуального спілкування та входячи у довіру до дитини, злочинці пропонують потоваришувати, а потім поступово переходять до розмов про зустріч у реальному житті та переводять тему спілкування у сексуальну площину. Як варіант, виділяють ще один вид кібер-грумінгу - наполегливе чіпляння в мережі із сексуальними пропозиціями, розмови на теми сексу, насильства та (або) виготовлення, розповсюдження і використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми (у більшості випадків – сексуального).

Викладач.Найпопулярнішими соціальними мережами в Україні на даний момент є: «ВКонтакте», «Одноклассники»,  «Facebook»,  «Мой мир», «Twitter».

Про шкоду або користь комп'ютера досі сперечаються вчені. Давайте ж з'ясуємо, в чому полягають позитивні і негативні моменти при роботі з комп'ютером в соціальних мережах. Пропоную вам переглянути відео про «Соціальні мережі», в якому показано позитивні та негативні сторони.

Модератор.

«Синій кит», «Розбуди мене о 4:20», «Хочу до гри» та інші. Все це назви небезпечних груп та пабліків у соціальних мережах, які, використовуючи психологічний тиск, доводять підлітків до самогубства.

Про ігри не на життя, а на смерть розповідали з екранів провідних телеканалів країни, а в мережі активно обговорювали кількість жертв таких кураторів. Спільнота, психологи, викладачі та кіберполіцейські згуртувались для подолання проблеми.

Вже навіть затримали одного мешканця м. Запоріжжя за підозрою в доведені до самогубства.

Як тільки групу закривають – з’являються декілька нових. Блокування так званих кураторів гри, які, власне, і давали завдання підліткам, теж не давало бажаних результатів. За минулий рік щонайменше 152 дитини пішли на самогубство, ймовірно, через участь у небезпечних іграх.

За інформацією кіберполіції, сьогодні вже більше 13000 дітей щодня заходять у такі групи. Вони – потенційні жертви кураторів гри. Проте в Україні поки не існує механізму покарання, бо стаття за доведення до самогубства недоскональна.

Вправа «Карусель»

Учні об'єднуються в 4 групи (за принципом: зима, весна, літо, осінь). Кожна група отримує картку з описаною проблемною ситуацією, яку необхідно завершити. За певний термін часу члени кожної групи повинні виконати завдання і за сигналом передати свою картку сусідній групі. Ті, отримавши нову картку, читають завдання і відповіді, що внесли учні попередньої групи, та доповнюють відповіді своїми. Вправа продовжується до тих пір, поки до групи не повернеться її картка, яку учні отримали попередньо. Після цього командир кожної групи оголошує написане з урахуванням версій інших груп.

Картка №1

1. Якщо ви отримали по Інтернету невихований грубий лист.. ?

2. Нікому без дозволу батьків не давати...

Картка №2

1. Якщо ви знайшли в Інтернеті інформацію, що стурбувала вас?

2. Ви познайомилися за допомогою Інтернету з людиною, і вона вас

запросила на побачення...

Картка №3

1. Вам дуже потрібно зустрітися з вашим другом з Інтернету, хоча

ви його раніше не бачили...

2. Ви несподівано для себе зайшли до забороненого сайту...

Картка №4

1. Ваш друг виклав в Інтернет ваші фото, які ви не хотіли

оприлюднювати...

2. Вам дуже хочеться поспілкуватися з другом з Інтернету, але на

ваші електронні листи він відповідає мовчанням...

Викладач.Ви самі вивели правила користуванням Інтернетом. Чи погодитесь ви прийняти їх за правила, які допоможуть уберегти вас у мережі?

Підведення підсумків.

Викладач.Протягом заняття нам вдалося поглянути на глобальну комп’ютерну мережу Інтернет з різних сторін. Виявлені як позитивні, так і негативні її якості. Узагальнюючи все вищесказане, можна зробити висновок, що Internet є дуже важливим джерелом інформації, користуватися яким поза сумнівом треба, проте при цьому не слід забувати про ті проблеми, які несе в собі глобальна мережа і ставитися до неї з часткою розумного скептицизму.

Комп'ютер може стати другом або заклятим ворогом, може допомогти в біді, а може додати купу проблем, може допомогти знайти однодумців, а може привести до самотності.

Вирішувати тільки ВАМ!!!