Мета роботи: показати значимість толерантності під час взаємодії з іншими, закріпити знання учасників про компоненти толерантності, учити розуміти і поважати один одного, удосконалювати вміння толерантного спілкування.
Цвітненський НВК
Підготувала:
кл.керівник 9 класу
Курапова Олена Воліївна
Регіональний урок «Єдина родина в центрі України»
«Вчимося толерантному спілкуванню»
Мета: показати значимість толерантності під час взаємодії з іншими, закріпити знання учасників про компоненти толерантності, учити розуміти і поважати один одного, удосконалювати вміння толерантного спілкування.
ВСТУП
Оголошення теми й мети тренінгу (2 хв)
Кожна людина мусить взаємодіяти із представниками інших культур. На жаль, дух нетерпимості, ворожості до іншої культури, способу життя, інакших вірувань, переконань, звичок завжди існував та існує надалі. Життя в полікультурному соціумі — проблема кожної особистості, групи людей і певних інститутів влади. Основою такого існування є толерантність як універсальний принцип людської життєдіяльності.
Багато країн світу, у тому числі Україна, можуть бути яскравими прикладами зіткнення народів, етносів, культур і цивілізацій.
Сьогодні ви станете учасниками психологічного тренінгу, метою якого є показати значимість толерантності під час взаємодії з іншими, закріплення знань учасників про компоненти толерантності, удосконалення вмінь толерантного спілкування.
Хід проведення
I. Знайомство
Ведучий пропонує учасникам назвати своє ім’я та продовжити речення:
«Я люблю..., ..., ...»;
«Я не люблю..., ..., ...».
II. Правила роботи в групах
Для спільної продуктивної роботи учасників занять ведучий пропонує правила, підготовлені заздалегідь:
не перебивати; уміти слухати;
вістоювати свою думку;
проявляти доброзичливість;
виявляти повагу один до одного;
точно виражати свої думки;
бути активним у роботі.
Якщо в ході проведення вправи в учасників виникли будь-які побажання відносно правил, то вони можуть вносити свої зміни.
III. Очікування учасників
На плакаті намальований кошик для врожаю. Учасникам пропонується на стікерах у формі листочків, що символізують паростки рослин, написати свої очікування від тренінгу та «посадити» їх навколо кошика.
IV. Основна частина
Інформаційне повідомлення «Толерантність»
Мета: зосередити увагу учасників на основних аспектах толерантності, дати об'єктивну інформацію.
Інтерес до толерантності як однієї зі сторін людської психіки й соціального життя з'явився порівняно недавно.
Термін «толерантність» виник у минулому тисячолітті. Сучасне поняття толерантності багато в чому пов'язане з діяльністю філософів XVI—XVII сторіч, які повстали проти «терпіння нетерпимості» і жорстких релігійних зіткнень. Послідовним критиком фанатизму й захисником толерантності був Вольтер. Англійський філософ Джон Локк уперше поставив питання про необхідність виховання толерантності в «Нарисах у терпимості 1667 року» й у «Листах про терпимість» 1685 року.
Найважливішим результатом роздумів філософів того часу було визнання толерантності загальною цінністю й компонентом миру й розуміння між релігіями, народами й різними соціальними групами.
Складність розуміння поняття «толерантність»» полягає в його різному значенні в різних мовах. Воно залежить від історичного досвіду народів.
Схема
Tolerance (англ.) — готовність і здатність бути терпимим, без протесту сприймати особистість.
Tolerance (франц.) — ставлення, яке припускає відмінну від твоєї думку та дії інших; повага до волі іншого, його способу мисленння, поведінки, політичних і релігійних поглядів.
Tolerance (іспан.) — здатність визнавати відмінний від власного світогляд.
Kuan rong (китайськ.) — дозволяти приймати, бути до інших доброзичливими.
Tasamul (арабськ.) — прощення, м'якість, милосердя, співчуття, доброзичливість, терпимість.
Перською — це терпіння, витривалість, готовність до примирення.
Російською — здатність терпіти щось або когось.
В українській мові існує два слова з подібним значенням: «толерантність» і «терпимість». Частіше вживають слово «терпимість». Воно означає здатність, уміння миритися з інакшою думкою.
Останнім часом поняття «толерантність» стало міжнародним терміном. Воно має зміст, в основі якого — загальне значення цього слова в будь-якій мові світу.
Отже, толерантність (від лат. tolerantia — стійкий, терпимий, що допускає відхилення) — особистісна риса людини, терпиме ставлення до чужої думки, релігії, поведінки, повага до гідності й прав інших людей; здатність поставити себе на місце іншої людини. Це повага, прийняття й правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження й способів прояву людської індивідуальності.
Генеральна Конференція ЮНЕСКО оголосила 1995 рік роком толерантності й прийняла Декларацію принципів толерантності. 16 листопада названо Міжнародним днем толерантності.
Толерантність вважається показником високого духовного й інтелектуального розвитку особистості.
Давайте разом узагальнимо все сказане. Слово «толерантність» ми намалювали у вигляді сонця. Нехай ваші відповіді будуть його промінчиками (див. схему).
Вправа «Асоціативний кущ»
Мета: засвоєння поняття «толерантність» за рахунок розширення його смислового поля і візуалізації контексту.
Примітки
Т – терплячий, товариський, тактовний
О – обережний, об’єктивний, оригінальний, особливий
Л – лояльний, лагідний, легкий у спілкуванні
Е – енергійний, елегантний, ефективний
Р – рівний, розсудливий, рівнозначний, рівноправний
А – активний, акуратний, авторитетний
Н – надійний, найдорожчий
Т – терплячий, толерантний
Н – необхідний людям, ніжний, незалежний
І – інтелігентний, ідеальний, ідейний
С – співпереживаючий, співчуваючий, сприймаючий свободу думок і дій іншого, страждаючий
Т – тактовний, товариський
Ь
Вправа «Біла ворона» (6 хв)
Мета: продемонструвати психологічний стан людини, яка за певними ознаками відрізняється від решти.
Учасники займають місця у колі спинами до центра.
Кожному учаснику прикріплюється аркуш паперу (аркуші — різних кольорів, по 5-6 кольорових аркушів одного кольору і лише один аркуш — білого). Білий аркуш кріпиться найбільш незалежному учню, сильному і авторитетному в класі,— для того щоб запобігти зворотного ефекту.
Учасники повертаються обличчям у коло і починають шукати інших, схожих на себе, причому підглядати не можна. Треба якось домовитися.
Після того як всі групи сформовані «за кольорами», ведучий підходить і бере за руку «самотнього білого».
Запитання до «самотнього білого»
Запитання до учасників, які знайшли схожих на себе
Ведучий В житті часто доводиться стикатися з такими ситуаціями, і не завжди ми ставимо себе на місце того, ким знехтували, хто залишився наодинці. Треба пам'ятати про це!
VI. Завершення тренінгу
Жила-була на світі сім’я. Вона була не проста. Більше 100 чоловік налічувалося в цій родині й усі були такі різні. Сім’я займала ціле село, так і жили всією ріднею і всім селом. Ви скажете: «Ну і що, хіба мало великих сімейств на світі?». Але річ у тому, що сім’я була особлива — мир і злагода панували в ній. Отже, на селі ні сварок, ні лайки, ні бійок і розбратів не було.
Дійшов поговір про цю родину до самого владики країни, і вирішив він перевірити, чи правду говорять люди. Прибув він до села, і душа його зраділа: довкола чистота, краса, достаток і мир. Добре дітям, спокійно людям похилого віку. Здивувався владика. Вирішив дізнатися, як селяни досягли такого ладу. Прийшов до голови родини і сказав: «Розкажи, як ти досягаєш такої згоди і миру в твоїй сім’ї». Той узяв аркуш паперу й почав щось писати. Писав довго, видно, не дуже сильний був у грамоті. Потім передав аркуш владиці. Той узяв аркуш і почав розбирати карлючки старого. Розібрав насилу і здивувався. Три слова були написані на папері: «любов», «прощення», «терпіння». І в кінці аркушу: «Сто разів любов», «Сто разів прощення», «сто разів терпіння». Прочитав владика, почухав, як велося, за вухом і запитав:
— І все?
— Так,— відповів старий,— це і є основа життя будь-якої гарної сім’ї.
І подумавши додав:
— І світу теж.
http://ypk.yspu.yar.ru/tolerance/