Позакласний захід: Екологічні проблеми у світі та Україні

Позакласний захід: Екологічні проблеми у світі та Україні

Мета: Ознайомити здобувачів освіти з проблемами екології у світі та Україні, навчити вчасно їх знаходити, виявляти шляхи до їх вирішення; виховати розумову культуру, індивідуальні здібності учнів, знаходити способи і прийоми мислення, пізнавальні інтереси, культуру письмового і усного мовлення та спілкування міжособистісного.

Необхідний інвентар: бейджики, картини, маркери, плакати, вирази на дошці.

Проведення позакласного заходу складається з основних напрямків:

1. Привітання і ознайомлення з темою;

2. Довідка про екологічну науку;

3. Доповідь людини - еколога;

4. Доповідь вченого математика;

5.Розповідь вченого літератора;

6. Виступ людини фольклориста;

7. Доповідь вченого етнографа;

 Вирішення проблем, що з’явилися методом "метаплану", аналіз запитань та зосередження на пошуку спільної відповіді, з використанням реферату з теми: «Охорона атмосфери».

8. Висвітлення знайденого вирішення проблем

9. Заключна думка учителя.

Довідка про екологію як науку

У 1866 році німецький вчений Ернест Геккель вперше вживає термін «екологія». Даний термін має походження від грецьких слів "ойкос" – житло та "логос" – наука. Як наука екологія сформувалась в 20 ст., а нині її розглядають як загальнонауковий підхід до взаєморозуміння взаємовідносин людини і природи, а не як «науку про життя». Виникла загальна екологія, якав свою чергу повинна допомагати суспільству у прогнозуванні наслідків його взаємодії з довкіллям, розкрити безпосередню небезпеку бездумного впливу людини на навколишнє середовище.

Кожен індивід мусить володіти екологічною культурою, що передбачає усвідомлення ним законів розвитку природи і людства, розуміння того, що наслідком історії природного середовища є історія людства, а першооснову існування суспільства становить сама природа.

Вміння заздалегідь прогнозувати наслідки впливу суспільства у природу, турбуватися про поліпшення оточуючого середовища, підпорядковувати свою діяльність згідно вимогам правильного природокористування, не допускати засмічення та руйнування є основною рисою екологічної культури

Доповідь людини- еколога

Екологія вивчає взаємовідносини організмів із довкіллям, досліджує структурно-функціональну організацію надорганізмових систем (популяцій, угруповань,екосистем, біосфери), виявляє механізми підтримання їх стійкості у просторі й часі. Порушуючи своєю діяльністю взаємозв'язки у природніх комплексах, змінюючи їх, людина застосовує природу для своїх потреб, часто не враховуючи шкідливих наслідків для самої себе. Нині в багатьох районах Землі за рахунок викидів отруйних газів змінився склад повітр'я, стали непридатними для життя води річок, озер, зникли великі площі лісів, багато тварин та рослин. Все це створило проблеми, які людина має розв'язати, поки не пізно. Загибель середовища, в якому вона живе приведе до загибелі її самої.

ПРОБЛЕМИ, ЯКІ СТОЯТЬ ПЕРЕД ЛЮДСТВОМ:

1. Вода виконує важливі екологічні функції. Для багатьох організмів вода є середовищем їх життя. Основним водопостачанням для людства є річковий стік. Проблема збереження і оздоровлення рік – одна з найгостріших на планеті і у нашій державі.

2. Основою розвитку людської цивілізації є енергетика, або паливно – енергетичний комплекс. Темпи зростання виробництва енергії у світі сьогодні перевищують темпи приросту населення. Забезпечення паливом – одна з основних проблем усього людства. 

 3. Проблема відходів. Раніше більше відходів (крім скла та металобрухту) спалювалося. Зараз це заборонено, оскільки при спалюванні в атмосферу виділяється величезна кількість небезпечних для здоров'я речовин. У більшості розвинених країн вони переробляються.

Доповідь вченого математика

Доповнюючи виступ вченого – еколога, я пропоную задуматися над числами.

 1) По першому питанні – потребі води. У великих містах водопостачання становить літр/добу: Нью – Йорк – 600, Париж – 500, Москва – 400, Київ – 333, Лондон – 263.

 2) По другому питанні. За даними українських вчених наша держава забезпечена власним вугіллям на 95 %, нафтою на 8%, природнім газом на 22%.

3) По третьому питанні. У більшості розвинених країн переробляється 50% - Європа, 75% - США, у країнах, що розвиваються - 10%, в Україні - 5% відходів.

 До 2025 року кількість відходів за прогнозами спеціалістів збільшиться в 4 – 5 разів, а вартість їх переробки і зберігання в 2 – 3 рази.

 Отже, утилізація відходів – глобальна екологічна проблема.

Довідка

З 1 м³  деревини можна одержати:

 a) з 1500 м віскозного шовку або ялини 250 кг паперу;

 b) з осоки  300 кг паперу, або 1 000 000 сірників..

 Доведено, що 1 га лісосмуги , що у висоту 10м захищає 25 – 30 га орної землі і на кожному її гектарі та дозволяє забезпечувати приріст врожаю зернових як мінімум на 3 – 4 ц.

Розповідь вченого літератора

Естетичне задоволення нам дарує природа. Людина і сама прагне бути гарною, дивлячись на її красу. Створено безліч віршів про гармонійну красу природи поетами усіх часів та народів. Пригадаймо хоча б нашого Кобзаря, у творах якого безпосередньо можна зустріти образи верби і калини. 

Тече вода з – під явора

Яром на долину

Пишається над водою

Червона калина…

А верби геть понад ставом

Тихенько собі купають

Зелені віти. Правда, рай?

Щебече соловейко

В лузі на калині…

А над самою водою

Верба похилилась

Тарас Шевченко перебуваючи на засланні посадив гілочку верби. Поливав, доглядав і дуже тішився, немов дитини, коли вона почала проростати. Все тому що ця гілочка верби нагадувала йому далеку Батьківщину.  До цього всього, ця верба і досі росте, а онуки та правнуки  козаків, шанують та оберігають вербу як священе дерево, бо вони так любили «акина Тарази». Це зображено на картинах про природу Т.Шевченка. До речі,  а які прекрасні вірші про квіти написані нашими поетами: Максимом Рильським, Лесею Українкою, Олексадром Олесем, Володимиром Сосюрою.

Задача

Дуб вбирає 85 л води щодня, осика 462 л за тиждень, береза 1800 л за 30 днів. Скільки води вбирає лісосмуга із 20 дубів, 15 осик, 25 беріз за день?  Виступ людини фольклориста

В скарбницях української народної творчості чимало чудесних легенд про походження різних рослин. Хочете знати, де взялась калина? Ось що про це говорить легенда.  На нашу землю сунулась татарська орда. В одному селі справляли весілля,аж поки налетіли чужинці людолови. Красуні українки, щоб не датися у руки бусурманам, кинулись тікати. Але попереду болото. Куди дітись? В петлю ординцям? В ганебний полон? Ні, краще померти! І всі вони загинули в болоті. А на тому місці виріс калиновий гай. Тому калина стала символом мужності у боротьбі з ворогами. Високі мальви, за легендою, виросли на тих місцях, де чужинці порубали й розкидали тіло гордої красуні Мальви, яка мстила ворогам за смерть батьків, за наругу над рідним народом. 

 А які милі нам білорожеві маргаритки, що густо вкривають галявини! Ще б пак! Адже це квіти Марії. Як розповідала одна із легенд, Пресвята Богородиця, бажаючи порадувати маленького Ісусика, вирішила сплести йому віночок із живих квітів серед зими. Але де їх взяти, коли земля вкрита снігом? І зробила їх Марія із шовку своїми руками. Немовляті – Ісусику дуже сподобалися маленькі квіточки. То були маргаритки (стократки). Виготовляючи їх, Пресвята Богородиця не раз колола пальці голкою, і краплини крові подекуди пофарбували білі пелюстки в рожевий, або червоний колір. Маленький Ісусик зберігав цілу зиму ці квіточки, а весною посадив їх у долині Назарету й почав поливати. І сталося диво. Штучні квіти ожили, пустили коріння, а потім розрослися по цілій землі. І тепер вони цвітуть від ранньої весни до пізньої осені, і нема в світі країни, де б вони не росли. 

Доповідь вченого етнографа

Як учений – етнограф, я почну з пояснення, що таке етнографія. Це історична наука, яка вивчає культуру, звичаї і побут народів. Українське народознавство – це дуже цікава і корисна наука, вивчити її – значить знайти свій народ. У давніх предків було своєрідне ставлення до всього живого: тварин, птахів, рослин. 

Вони вважали все, що корисне для людини, дав Бог, а шкідливе від лукавого. Цілий ряд рослин наділявся цілющими властивостями, а деякі чудодійними. Наприклад, благословенними вважалися липа і сосна. Здавна в Україні особливе ставлення до верби і калини. Верба символізує прадерево життя. Посвячені гілки верби у вербну неділю набували магічних властивостей. Нею вдаряли членів родини, промовляючи: «Будь великий, як верба, а здоровий як вода, а багатий як земля». Виростаючи біля річок і ставків, верба є символом води на землі.

Криницю намагались копати під вербою: «Де срібліє вербиця, там здорова водиця». Рідко біля якої хати колись не росли кущі калини. Її дуже шанували. Квіти і ягоди використовували як прикраси, і як ліки.