Позакласний захід "Фізичний колейдоскоп"

Виховний  захід до тижня фізики

Фізичний калейдоскоп

Ведучий:

Вітаю щиро всіх на нашому уроці,

Адже, урок – це скарб, це світ знання, умінь, емоцій.

Чи варто знати людству нині будову речовин,

Коли комп'ютерні мережі у курсі всіх новин?

Мабуть, що варто, навіть стильно,

Інакше не сягнеш вершин.

Через ЗНАННЯ людина сильна

І розумніша від машин.

«Фізика не просто слово..»

Незалежно від настрою, а тим більше моди,

Фізика вивчає різні явища природи:

Механічні, теплові,звукові й світлові,

Електричні й магнітні… явища фізичні.

На основі спостережень, дослідів, законів

Ця наука полонила серця мільйонів.

Бо фізика не просто слово,

Фізика – не просто звук,

Фізика – опора і основа усіх існуючих наук.

А в науці, як в житті, треба все уміти:

Вчитись, думати, дерзати, відкриттям радіти.

Хоч тернистий, неосяжний фізики – науки світ,

Інтерес до знань зростає з кожним днем, із року в рік.

 

Ведучий:

Використовуючи словник іншомовних слів хочу пояснити  слово «фантазія». –Фантазія - створення нових образів, компонент творчої діяльності, мрія, продукт уяви.

Девіз заходу

«Ніколи не соромся запитувати

Про те,чого не знаєш»

Арабська мудрість

Ведучий:

Ми розпочинаємо наш захід з першої частини яка має назву

«Фантазія на тему  Фізика»

Фантазія перша «Дитяча фізика»

Напередодні тижня було  проведено опитування учнів 4-9 класів .

Умова конкурсу: Дати відповідь на запитання :

1.Чому світить Сонце?

2.Туман, лід, хмара, сніг. Що об’єднує ці тіла?

3.Скільки планет в Сонячній системі?

4. Чи можеш ти змусити воду рости?

5.Чи є на планеті рослини, які «не виконують закон всесвітнього тяжіння?

6.Скільки років Всесвіту?

 Переможцем стає той, хто дасть цікаву, неординарну, наукову відповідь на запитання.

(переможець нагороджується грамотою)

Ведучий : Ми продовжуємо наш захід. Наступна тема

Фантазія «Фізика і реклама»

Реклама формули щастя.

(Дівчинка під музику «Не родись красивой» входе до класної кімнати і стає коло дошки).

-Да, сьогодні фізика, а домашнє завдання я не виконала.

-А Що нам задавали?

-Ось, прорекламувати якусь фізичну формулу. Це ж нудно.

У фізиці безліч різних формул, але всі завжди намагаються знайти найголовнішу формулу, без якої наше життя не мало б сенсу, - формулу людського щастя.

Позначимо щастя в нашій формулі через S.

Підходе до дошки і фломастером пише літеру S

Щастя – це, звичайно ж, любов;

А оскільки вона повинна бути взаємною поставимо літеру  L в чисельнику і в знаменнику дробу.

(На сцені танцює молода пара вальс під музику «James Last - The Lonely Shepherd»)

Також щастя – це посмішки наших дітей, нашого майбутнього, тому поставити літеру D як у чисельнику, та і в знаменнику.

(Виходить під музику «В каждом маленьком ребенке» двоє дітей  у руках тримають лінзу, мікроскоп, розглядають предмети, танцюють йдуть.)

Ще для кожного щастя – це, насамперед, здоров’я, не тільки власне, але й близьких нам людей. Тому ставимо літеру Z й у чисельнику і в знаменнику дробу.

(Виходять лікар і пацієнт).

Не секрет, для щастя необхідно багатство, не тільки матеріальне, але й духовне, тому поставимо букву  B й у чисельнику, й у знаменнику.

(Виходить бізнесмен і говорить по телефону)

А також невід’ємна умова щастя – освіта. Вона необхідна й на роботі, і вдома, тому символ О оставимо як в чисельнику так і в знаменнику.

(Під  музику «Lykke li - possibility ost sumerki. saga. Novolunie» виходить дівчина в мантії з підручником)

Ну і звичайно, щастя живе в душі кожного з нас, тому помножимо це на.

Але як хочеться, щоб щасливі моменти в нашому житті тривали вічно, але щастя залежить від часу, тому помножимо все на t.

Ось отримали:                      .

У підсумку все  скорочується і залишається всім відома формула. Тепер ви бачите, що щастя також залежить від фізики.

Ведучий.

Продовжуємо наш конкурс.

Фантазія «Чудеса в решеті»

Гра з присутніми у залі.

№1

На слайді показане фізичне явище. Поясніть його. За вірну відповідь ви отримує смайлик. Після закінчення вікторини, отримує грамоту той учень, який набрав найбільшу кількість смайликів.

№2

Перегляд мультфільмів.

Завдання:

1.Хто перерахує найбільше фізичних явищ, які неможливі, отримує смайлик.

2.Також назвіть технічний пристрій про який йшлося в мультфільмі.

№ 3 – 5

Наступні завдання на слайдах. Виконання тестів по слайдах.

Підбиття підсумку вікторини.

Ми завершили нашу вікторину. Підніміть руки у кого є смайлик? Нагородження переможця.

Частина друга.

Лунає музика

Ведучий.

Тепер ми пропонуємо наступний розділ нашого заходу

«Найбільші техногенні катастрофи на нашій планеті».

Ведучий.

Учні 11, 9 класів підготували розповіді про найбільші техногенні катастрофи на планеті.

Виступ 9 класу.

Вірш

«Героям Чорнобилю»

Коли зловісна блискавиця

Сторуко в серце уп'ялась

І опалила ваші лиця

І в танці дикому зайшлась

 

 

Коли вже й хмари спопеліли

У знавіснілому вогні, -

Ви смерть приборкати зуміли

На тім, останнім рубежі.

 

Не віддали їм на поталу

Світанків наших ніжних щем,

Ви, як один супроти стали,

Пекельним січені дощем…

 

У тій жорстокій веремії

Ви до кінця тримали бій

І пронесли свої надії

Крізь вогнецвіт твоїх надій.

 

Шумлять жита, як і раніше,

Пливуть у небі літаки…

За вас історія допише

Сурові подвигу рядки…

Задворний В.

Показ презентації.

Чорнобильська катастрофа

На четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС (ЧАЕС) у ніч 26 квітня 1986 р. сталася аварія, яка за масштабами викидів радіоактивних речовин у довкілля не має аналогів у світі. Цю аварію цілком обґрунтовано називають катастрофою. ЧАЕС розташована на півночі Київської області в 90 км від столиці, близько від кордону з Білорусією. Характеристика аварії. Радіоактивна аварія стала наслідком недосконалості конструкції ядерного реактора та істотних відхилень у режимі його експлуатації. В результаті різкого зростання щільності нейтронного потоку, а відповідно й енерговиділення та підвищення температури були спричинені потужні вибухи, що вщент зруйнували реактор. Унаслідок розгерметизації реактора почалося виділення радіоактивних речовин у природне середовище. Над енергоблоком утворився струмінь середньою висотою від 1,5 до 5 км, що підіймав продукти поділу урану й інших техногенних радіоізотопів.

Із радіоактивного струменя з різних висот вітром відокремлювалися значні маси радіоізотопів, які у вигляді численних радіоактивних хмар розносилися в різних напрямах і випадали на земну поверхню під час дощів. У цей час в реакторі і далі тривала ланцюгова ядерна реакція і протягом ще 40 діб в атмосферу виривався небезпечний струмінь, аж до моменту, поки жерло не було остаточно засипано відкладами. Відразу після вибуху реактора радіонукліди були викинуті на максимальну висоту до 10 км, і саме ці високі радіоактивні хмари забруднили території Південної Європи, а потім і країни Африки, Північної та Південної Америки, Океанії й Азії (див. рис. 11).

 

Після аварії на ЧАЕС сумарна радіоактивність забруднення цезієм і стронцієм становила 500 млн. Кі (Бойчук, Солошенко, Бугай, 2003).

В атмосферу під час Чорнобильської катастрофи було викинуто до 100% радіоактивних благородних газів, 20–50% ізотопів йоду, 12-30% – цезію і 3-4% інших важких радіонуклідів від їхнього вмісту в реакторі (Гродзинський, 2000). В перші години після аварії найбільше вплив на довкілля мали радіонукліди – йоду-131 (131J), йоду-133 (133J), а також телуру-132 (132Te), барію-140 (140Ba), лантану-140 (140La) і нептунію-239 (239Np). Через декілька місяців після аварії рівень забруднення визначали радіонукліди стронцію-89 (89Sr) і цирконію-95 (95Zr), а два роки по тому – рутенію-106 (106Ru), цезію-134 (134Cs) i 137Cs. Сьогодні це забруднення формують 90Sr i 137Cs, а також радіоізотопи плутонію і америцію.

 

Склад аварійного викиду дещо відрізняється від складу продуктів ядерного вибуху. Викид радіонуклідів після Чорнобильської катастрофи відбувався не в один момент, як при ядерному вибуху, а тривав до моменту повної герметизації зруйнованого реактора, яка й тепер відсутня.

Радіоактивні сліди. Часті зміни метеорологічних умов під час викидів із реактора ЧАЕС зумовили складну, плямисту картину радіоактивного забруднення великих за площею територій не лише в Україні , Білорусі й Росії, а й у багатьох країнах Європи (див. рис. 12).

 

Рис. 12. Забруднення Європи 137Сs в результаті Чорнобильської катастрофи (Яблоков, 2000) Чорними плямами позначені території із радіоактивним забрудненням понад 1 Кі/км2 станом на 10 травня 1986 р.

Рух хмар, з яких радіонукліди у складі опадів потрапляли на земну поверхню, спричинив формування радіоактивних слідів.

Найчіткіше виявився західний слід, який являє собою досить вузьку смугу, що тягнеться через Польщу аж до Німеччини і Франції. Набагато ширшим і найінтенсивнішим є північний слід – це забруднення радіонуклідами Білорусі і країн Скандинавії (особливо Швеції і Фінляндії). Широким, віялоподібним є південний слід, який досягає Австрії і Швейцарії, а також Румунії, Болгарії і Греції. Особливості поширення радіоактивного забруднення по території України розглядатимемо у наступному розділі.

Уже в перші 10 діб після аварії на ЧАЕС концентрація радіонуклідів в атмосферному повітрі виросла у сотні разів порівняно з фоновим доаварійним рівнем. Згодом радіоактивне забруднення досягло Китаю, Японії, США, Канади. За два тижні дрібнодисперсні частинки двічі обійшли земну кулю і поширилися в Північній півкулі (див. рис. 11).

Навіть тепер після розпаду усіх короткоживучих радіонуклідів є велика імовірність десь у Європі, Азії, Африці чи Америці натрапити на раніш не знайдену пляму чорнобильського походження, особливо у віддалених гірських районах.

На територіях, забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи, опромінення у підвищених дозах зазнали не тільки люди, а й без винятку всі компоненти природного середовища. Із понад-фоновим опроміненням довкілля, яке за характером накопичення є хронічним і латентним, пов'язані певні, вже реалізовані радіоекологічні ефекти. При цьому є всі підстави вважати, що у майбутньому виявлятимуться ще негативніші наслідки цього опромінення.

Шкода, яку заподіяла Чорнобильська катастрофа, величезна і має низку екологічних аспектів:

по-перше – радіоактивне забруднення складових частин екосистеми: літологічної основи, гідро- і атмосфери, ґрунтового і рослинного покривів;

по-друге – вплив на здоров'я живих організмів і, найголовніше, людини;

по-третє – вилучення з народногосподарського використання значних територій і природних ресурсів.

Чорнобильська катастрофа породила нескінченну кількість екологічних проблем, для вирішення яких потрібно десятки, якщо не сотні років. Головна з них – визначення подальшої долі старого, напівзруйнованого об'єкта «Укриття» над рештками ядерного реактора і побудова зверху додаткового, надійнішого «саркофага», що дасть змогу уникнути нового екологічного лиха (Полетаєва, Корбан, 2002). Якщо саркофаг зруйнується або розпочнеться нова хвиля ядерної ланцюгової реакції, то радіоактивна хмара накриє пів-Європи (Яблоков, 2001). Іншою екологічною проблемою, яка потребує дієвої багаторічної програми її розв'язання є перетворення зони відчуження на екологічно безпечну територію.

Перегляд фільму

Трагедії Японського народу

Показ презентації

Бомбардування Хіросими і Нагасакі 1945 рік.

Бомбардування Хіросими було вирішено здійснити 6 серпня 1945 року. Для бомбардування була сформована ескадрилья з 7 бомбардувальників. Перед тим, як скинути бомбу, була проведена служба. Цей фарисейський ритуал повинен означати, що Господь солідарен з синами Америки і здобрює братовбивство.

6 серпня 1945року в 2 години 45 хвилин по місцевому часу бомбардувальник з особистою назвою «Енола Гей» з урановою бомбою «Малиш»  на борту стартував з острова Тініан у напрямі до Японії.

«Энола Гей» вийшов на висоті 10 тисяч метрів трішки пізніше 8 годин за японським часом «Малиш» було скинуто на місто.

9 серпня на світанку бомбардувальник під назвою «Бокс кар» вирушив з Тініана, маючи на борту плутонієву бомбу «Товстун». В якості головної цілі було обране місто Кокура, ас крайній випадок – Нагасакі. Літак – носій наблизившись до Кокура, побачив еад містом товстий слой хмар, що не дало можливості скинути бомбу. У районі Нагасакі також була суцільна хмарність, але в останній момент екіпаж літака побачив «вікно» і скинув бомбу з висоти 8800 метрів.

Наслідки були жахливі. Атомними вибухами тільки у Хіросимі було миттєво вбито близько 80 тисяч людей, понад 14 тисяч пропали безвісті, 37 тисяч тяжко поранені та 235 тисяч отримали травми від світлового випромінювання та радіації.

Загальна кількість загиблих, потерпілих в двох містах перевищило півмільйона чоловік, не враховуючи жертв, які постраждали і будуть страждати від остаточної радіації. Японський народ і по сей день відчуває вплив атомних бомбардувань.

Атомне бомбардування у всьому світі викликало хвилю невдоволень, різко осудили нову гонку озброєнь – на сей раз ядерних.

 «Если бы я знал», – говорил после войны Альберт Эйнштейн, – «что немцам не удастся создать атомную бомбу, я бы и пальцем не пошевельнул».

Садако Сасакі народилася 7 січня 1943 року в м.Хіросима. Їй було два роки, коли 6 серпня 1945 року на місто скинули першу атомну бомбу.

Будинок її родини був розташований на  1,7 км від епіцентру вибуху. Хоча будинок був повністю зруйнований, дівчинка практично не отримала опіків і зовнішніх пошкоджень. Але Садакі та її мати потрапила під радіоактивний «чорний дощ».

Не дивлячись на перенесене бомбардування та післявоєнну бідність, Садако росла енергійною та здоровою дитиною. Вона займалась спортом: бігала швидше всіх в класі.

Але у 1945 році, у віці 11 років у неї з’явилися проблеми зі здоров’ям. У лікарні Садако поставили діагноз – лейкемія, «атомна хвороба». Лікар повідомив батькам, їй залишилось жити не більше року. Садако госпіталізували. Її найкращий друг розповів їй про продавню японську легенду, яка говорить про те, що нагородою тому, хто складе тисячу паперових журавликів, буде виконане його бажання. Садако надіялась, що складе тисячу журавликів і знову стане здоровою.

Вона складала паперових журавликів до самої смерті 25 жовтня 1955 року.

Передчасна смерть Садако стала шоком для її однокласників, багато хто з них пережив атомну бомбардування. Друзі та однокласники Садако стали думати про те, щоб встановити пам’ятник їй і всім дітям, які загинули внаслідок ядерного вибуху.

Молоді люди з всієї Японії допомогли зібрати кошти на цей проект. У 1958 року статуя, яка тримає в руках журавлика була встановлена у Парку Миру у Хиросимі.

 

Аварія на Першій Фукусімській АЕС

11 березня 2011 року на Першій Фукусімській АЕС Три працюючі енергоблоки були зупинені дією аварійного захисту, проте було перервано електропостачання (у тому числі від резервних дизельних електростанцій), необхідне для відводу залишкового енерговиділення реактора

12 березня о 0:00 за київським часом було оголошено евакуацію населення з 10-кілометрової зони навколо АЕС[5][6]

Вибух у першому енергоблоці АЕС

12 березня о 8:36 за київським часом стався вибух на першому енергоблоці АЕС, у результаті зруйнувалася частина бетонних конструкцій. Причина вибуху — утворення водню в результаті падіння рівня води в реакторі і перегріву активної зони. Корпус реактора не постраждав, зруйновано зовнішню оболонку блоку із залізобетону. Чотири людини, які брали участь у роботах на станції, отримали поранення і були направлені в лікарні

12 березня у взятих пересувними лабораторіями за територією проммайданчика АЕС пробах виявлений цезій, що може говорити про негерметичність оболонок частини ТВЕЛів (тепловиділяючих елементів), але кількісних даних не наведено.

12 березня о 11:20 стало відомо, що Генеральний секретар уряду Японії підтвердив інформацію про витік радіації. Масштаби витоку не уточнювалися

12 березня о 14:41 за київським часом Генеральний секретар кабінету міністрів Юкіо Едано підтвердив інформацію, що під час вибуху була зруйнована зовнішня бетонна стіна будівлі реакторного відділення, а внутрішня сталева герметична оболонка не була пошкоджена. Таким чином, за його словами, істотного викиду радіоактивних речовин не сталося. Юкіо Едано також заявив, що з метою охолодження реактору прийнято рішення заповнити його гермооболонки морською водою. Операція із закачування води займе від п'яти до десяти годин. З приводу причин вибуху Юкіо Едано заявив, що в міру падіння рівня охолоджуючої води утворювався водень, який, просочуючись у простір між бетонною стіною і сталевою оболонкою, змішувався з повітрям, що і призвело до вибуху

Рівень радіації на кордоні проммайданчика станції відразу після вибуху досяг 1015 мікрозіверт/год, через 4 хвилини — 860 мікрозіверт/годину, через 3 години 22 хвилини — 70,5 мікрозіверта/год.

13 березня Уряд Японії поінформувало про складну ситуацію на блоці № 3 — вийшла з ладу система його аварійного охолодження, яка повинна була запрацювати при зниженні рівня теплоносія нижче певної уставки. Є попередні дані, що ТВЕЛи по висоті частково перебували або перебувають вище рівня води. Існує загроза вибуху водню

13 березня японські офіційні особи повідомили МАГАТЕ, що о 9:20 за місцевим часом почалося скидання тиску в гермо оболонки 3-го блоку контрольованим випуском пари. У подальшому, через відсутність всіх можливостей охолодження реактора зсередини, почалася операція по закачуванню морської води в гермо оболонки 3-го енергоблоку, для охолодження корпуса реактора зовні.

  Вибух у третьому енергоблоці АЕС14 березня о 5:04 за київським часом два вибухи сталися один за одним на 3-му енергоблоці станції в результаті скупчення водню під дахом реактора. Генеральний секретар уряду Японії повідомив, що реактор та його захисна оболонка не постраждали, проте агенція з питань ядерної безпеки Японії заявила, що поки не може відповісти чи супроводжувалися ці нові вибухи на АЕС викидом радіації. Від вибуху звалилося зовнішнє огородження 3-го енергоблоку і було пошкоджено стелю.

О 9:03 повністю відмовила система охолодження реактора № 2. Через нього також почали прокачувати морську воду, як це вже відбувається з першим і третім реакторами. Поки що ці заходи не привели до бажаних результатів і стали, скоріш за все, причиною вибухів[17]. Експерти не виключають, що принаймні в одному з реакторів, побудованих 40 років тому, почалося плавлення паливних елементів, і існує відмінна від нуля ймовірність розвитку аварії у катастрофу.

Вчитель фізики

 

Чорнобильська катастрофа, бомбардування Хіросими і Нагасакі. Аварія на Фокусимській АЕС, породили нескінченну кількість екологічних проблем, для вирішення яких потрібно десятки, якщо не сотні років.

 

 

Джерела інформації:

Всемирная история в 24 томах, том 24.

Л. Гровс. Теперь об этом можно рассказать. М., Атомиздат, 1964 г.

Корольков Ю.М. Кио ку мицу! — Мн.: Беларусь, 1986.

Р. Юнг. Ярче тысячи солнц. М., Госатомиздат, 1961

http://uk.wikipedia.org/wiki/Аварія_на_Першій_Фукусімській_АЕС.

Іванов Є.А. Чорнобильська катастрофа та її екологічні наслідки http://eduknigi.com/ekol_view.php?id=552