Позакласний захід "Фізика – наука практична."

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Фізика – наука практична.

Мета: поглиблення знань з фізики, заохочення до вивчення фізики.

Обладнання: портрети вчених, таблиці, сигнальні картки, прилади, фізичні газети, плакати із зображенням різних фізичних приладів.

Форма проведення: конкурс.

 

Програма заходу

І. Фокуси-експерименти.

II. Екологічна вікторина

ІІІ. Гумористична сторінка.

IV. Підсумки. Нагородження переможців.

 

Хід заходу

Вступне слово вчителя. Шановні гості! Я і мої помічники зараз раз і назавжди доведуть вам, що фізика — наука не тільки теоретична, а й практична, а ще вона цікава, лірична, гумористична й прагматична.

На нашому вечорі вас чекають цікаві вікторини, маленькі відкриття, різноманітні розваги і багато іншого. Але умова така: поводитися виховано, почуватися вільно, включатися активно, але не агресивно. Отже, увага, слово ведучим!

Ведучий 1. Фізика — слово дзвінке і разюче:

В ньому хмаринка і сонце палюче,

Все, що літає, дзвенить і блищить,

Плаває в водах, холоне, кипить.

Ведучий 2. На всі боки озирнись

І уважно подивись,

Ти побачиш тоді враз

Фізику навколо нас!

Разом. Поєднаємо ми, звісно,

І цікаве, і корисне!

Учитель. І наш вечір триває. Зараз ми покажемо вам декілька фокусів. На перший погляд все це схоже на містику ,однак це можна дуже легко пояснити, знаючи фізику.

(Учням демонструються фокуси і пропонується їх пояснити. За плавильне тлумачення фокусів учні отримують по 3 зірочки, за неповне — 1—2 зірочки)

 

І. Фокуси-експерименти.

1. Фокус зі склянкою води. Склянку, заповнену водою більше ніж наполовину, накривають аркушем паперу і різко перевертають. Папір триматиметься. Чому?

Пояснення. Зовнішній атмосферний тиск більший, ніж тиск води і повітря у склянці.

2. Хустинка, що не горить. Носовичок сильно намочити у воді і трохи викрутити. Потім змочити спиртом і запалити. Коли полум'я згасне, носовичок залишиться цілим.

Пояснення. Не згорів, тому що вода має високу теплоємність.

3. Папір і цвях. Залізний цвях обгортають тонкою смужкою паперу і тримають у полум'ї свічки. Папір певний час не загоряється. Чому?

Пояснення. Теплопровідність заліза велика, тому цвях відводить теплоту від паперу.

4. Нагріваємо воду в паперовому стаканчику на полум'ї свічки. Папір не горить. Чому?

Пояснення. Вода має велику теплоємність.

5. «Іван-покиван». Якщо в корок увіткнути вертикально голку, горизонтально — виделки, утворюється «іван-покиван», що тримається на вістрі голки і не падає. Чому?

Пояснення. Таке розміщення виделок і голки у корку забезпечує стійку рівновагу, оскільки центр голки розмішується на вістрі голки.

6. Варене куряче яйце саме залазить у пляшку після того, як у ній згорів клаптик паперу. Чому?

Пояснення. Повітря в пляшці розріджене. Зовнішній атмосферний тиск більший, ніж у пляшці.

7. Глядачам пропонується завдання: розмістити вказівні пальці обох рук під шваброю у горизонтальному положенні (пальці утримують кінці швабри) і, одночасно пересуваючи, звести пальці досередини швабри.

Пояснення. Це зробити неможливо, оскільки геометричний центр швабри не співпадає з її центром маси. Вказівні пальці обох рук зійдуться ближче до поперечини.

8. На дно тарілки кладуть монету і наливають трішки води, щоб вона лише прикрила монету. Завдання полягає в тому, щоб дістати монету, що лежить на дні тарілки з водою, не замочивши рук, за допомогою склянки, свічки і сірників.

Пояснення. Тримаючи склянку над полум'ям свічки, прогрівають повітря у склянці протягом 10 с. Потім одразу треба поставити склянку в тарілку з водою поряд із монетою. Через деякий час вода почне втягуватись у склянку і монету можна буде взяти, не замочивши рук. Це відбувається тому, що повітря у склянці холоне і його тиск зменшується і стає менший за атмосферний. Зовні тиск на рівні країв склянки дорівнює сумі тисків атмосферного і водяного стовпа. Вода внаслідок різниці тисків заходить у склянку.

Учитель. Було цікаво? Так! А тепер продовжуємо наш вечір. Фізика тісно пов'язана з багатьма науками та галузями життя людини. Прояви фізичних явищ, процесів і законів ми маємо у тваринному і рослинному світі. Зараз на вас чекає зустріч з екологічним боком фізики.

(Проводиться екологічна вікторина. За правильну відповідь учні отримують 3 зірочки, а за неповну — 1 або 2 зірочки.)

 

II. Екологічна вікторина

1. Як лисиця використовує великий пухнастий хвіст під час бігу?

Відповідь. Лисиця використовує його як кермо, що дає змогу робити круті повороти.

2. Пояснити зміст прислів'я: «Коси, коса, поки роса».

Відповідь. Мокра трава має більшу масу, а, отже, й інерцію спокою.

3. Чому кістки у птаха наповнені не кістковим мозком, а повітрям?

Відповідь: Щоб добре літати, треба мати легкий і разом з тим міцний скелет. Маса усіх кісток двокілограмового птаха-фрегата лише 115 г.

4. Чому під час прополювання буряна слід витягати з ґрунту повільно, уникаючи ривків?

Відповідь. Повільно витягуючи бур'яни, виполюємо їх з корінням, якщо ж тягнути ривком, то бур'ян унаслідок інерції не встигає прийти в рух, стебло переривається, а коріння залишається в землі.

5. Яку роль відіграє здатність деяких рослин скручувати листя під час вітру?

Відповідь. Рослини легше витримують дію вітру, оскільки зменшується лобовий переріз листка. Форма листка стає більш обтічною, зменшується лобовий опір.

6. Чому квочка не боїться розбити яйця, які висиджує, в той час як слабке курча, вилуплюючись, легко пробиває шкаралупу яйця?

Відповідь. Шкаралупа яйця — той самий склеп, де клиноподібна форма камінців, заважаючи їм опускатись, не перешкоджає їхньому підніманню.

7. Іноді доводиться підпирати гілки яблунь, коли яблука починають наливатися. Для чого це потрібно?

Відповідь. Вага яблук збільшується, тому гілки дерева можуть поламатися.

8. Крокодили іноді ковтають камінці, маса яких становить близько 1% від маси їхнього тіла. Для чого вони це роблять?

Відповідь. Камінці служать баластом, який дає змогу крокодилу ходити дном річки і швидко затягувати жертву під воду.

9. Як курка може удвічі збільшити тиск на підлогу?

Відповідь. Піднявши одну лапу. Площа опори при цьому зменшується удвічі й у стільки ж разів збільшується тиск.

10. Чому лосі досить легко можуть ходити болотом?

Відповідь. Роздвоєні копита лосів мають перетинку, яка збільшує площу опори і зменшує тиск. Крім того, для парнокопитних не характерне атмосферне засмоктування.

11. Чому маленька бджола створює своїм жалом великий тиск? Відповідь. Жало у бджоли дуже гостре. І навіть мала сила, що діє на

надзвичайно малу площу, здатна створити великий тиск.

12. У слона коротка шия, що заважає йому нагинатися до водойми. Як же йому вдається напитися?

Відповідь. Слон несвідомо використовує атмосферний тиск: він опускає хобот у воду і втягує в себе повітря. Під дією атмосферного тиску хобот наповнюється водою, потім слон згинає його і вливає воду до рота.

13. Чому гуси і качки плавають у воді і виходять з неї сухими, а кури тонуть?

Відповідь. Гуси і качки змащують своє пір'я жиром зі спеціальної залози, що міститься на куприку. Тому воно не змочується водою і вода не проникає в товщу пір'я, за рахунок чого вага птаха менша, ніж архімедова сила. Кури не мають таких залоз.

14. Які властивості організму деяких риб допомагають їм успішно полювати в мутній воді?

Відповідь. Деякі риби дуже чутливі до найменшої зміни напруженості електричного поля. Так, наприклад, гімнарх — великий нічний хижак, відчуває зміну напруженості електричного поля 10 В/м. Це дає йому можливість точно визначити місце перебування жертви, яка своїм тілом впливає на зміну цієї напруженості.

15. Чому собаки в спеку висовують язик?

Відповідь. На тілі собаки немає потових залоз. Виділення вологи з язика собаки має таке саме значення, як виділення поту з тіла людини.

16. Чому комахи, які живуть у полярних краях, на високогір'ї мають темне забарвлення?

Відповідь. Це допомагає їхньому тілу поглинати більше сонячних променів.

17. Чому очі білого ведмедя не засліплює блиск снігу та льоду в сонячні дні?

Відповідь. У білого ведмедя від блиску снігу та льоду очі захищені напівпрозорими перетинками, ніби своєрідними окулярами.

18. Які тварини—джерела холодного свічення вам відомі?

Відповідь. Найбільше тварин, що світяться, живе у морях і океанах. Світяться інфузорії-ночесвітки, коралові поліпи, медузи, головоногі молюски та багато риб, особливо глибоководних. На суходолі—це жуки-світляки.

19. У північній Бірмі, на Тибеті, в західних та південних районах Китаю живе вівцебик — такий. Це досить велика тварина масою до 350 кг. Як йому допомагає переборювати важкі кліматичні умови щедро просякнута жиром шерсть?

Відповідь. Просякнута жиром, вона не змочується водою і тому не намокає у холодну погоду. Це служить надійним захистом від вранішніх і вечірніх туманів.

20. Чому очі кішки яскраво світяться в темряві, якщо на них спрямувати світловий промінь?

Відповідь. Очі кішки, як і інших тварин, відбивають світло в напрямі, протилежному до напрямку розповсюдження. Око кішки являє собою систему із лінз та увігнутого дзеркала.

Учитель. Тепер до вашої уваги наша гумористична сторінка – декілька цікавих історій з життя видатних учених-фізиків.

ІІІ. Гумористична сторінка.

Перша бувальщина. Альберт Ейнштейн — німецький фізик, автор спеціальної теорії відносності. Лауреат Нобелівської премії дуже любив фільми Чарлі Чапліна і ставився з великою симпатією до створеного ним героя. Одного разу він написав у листі до Чапліна: «Ваш фільм «Золота лихоманка» зрозумілий усім на світі, і Ви неодмінно станете великою людиною. На це Чаплій відповів так: «Я Вами захоплююся ще більше. Вашу теорію відносності ніхто в світі не розуміє, а Ви вже стали великою людиною. Чаплін».

Друга бувальщина. Ейнштейн гостював у своїх знайомих. Почався дощ. Коли Ейнштейн зібрався йти, йому запропонували капелюха.

— Навіщо? — сказав Ейнштейн. — Я знав, що буде дощ, саме тому не взяв капелюха, бо він сохне довше, ніж моє волосся. Це ж очевидно.

Третя бувальщина. «Помста вченого». Нільс Бор — великий датський учений, автор квантової теорії атома. Одного разу під час навчання і Геттінгені Нільс Бор погано підготувався до колоквіуму, його виступ видався слабким. Однак Бор не засмутився, на завершення, усміхаючись сказав:

— Я вислухав тут від усіх вас стільки поганих виступів, що прошу розглядати мій нинішній як помсту.

 

IV. Підсумки. Нагородження переможців.

Учитель. Ось які цікаві історії відбувалися з видатними фізиками у різні часи. Справді, фізики - це люди веселі, цікаві, дотепні. А наша з вами зустріч закінчується, але, сподіваємося, не закінчаться наші зустрічі з фізикою як із цікавою, незвичайною наукою. Давайте вручимо призи учасникам наших конкурсів та вікторин.

(Призи слід придбати заздалегідь. Це можуть бути олівці, ручки, блокноти, гумки, все, що може знадобитися для навчання)

Ведучий 1. Усе, що навколо, при чому живем,

Словом "природа" ми звично зовем.

Ведучий 2. Знати природу і вміти в ній жити

Фізика вчить нас, її нам хвалити!

Учитель. До нових зустрічей!