ТЕМА: Фізика в літературі

МЕТА:

•        Повторити, узагальнити, систематизувати знання з різних розділів фізики та літератури.
•        Вчитися розпізнавати в художньому творі фізичні явища і пояснювати їх, знаходити прояви фізичних явищ і законів у житті та природі. Використовуючи знання з фізики, показати єдність пізнавального світу, сумісність науки і мистецтва.
•        Сприяти естетичному вихованню учнів, розвивати в них почуття краси, розуміння прекрасного, а також зрозуміти, що багато фізичних явищ представники мистецтва використовують в своїх творах.
•        Засобами літератури і науки розвивати потребу і готовність, навчаючись, пізнавати світ, пробуджувати інтерес до матеріалу, що вивчається, утверджувати віру в свої сили. Виховувати любов до літератури та фізики.

КОМПЕТЕНТНОСТІ:

1. Екологічна грамотність і здорове життя.

2. Формування ІКТ компетентності.

3. Математична.

4. Спілкування державною мовою.

5. Уміння вчитися впродовж життя.

6. Ініціативність і підприємливість.

7. Основні компетентності у природничих науках і технологіях.

8. Громадянська та соціальна компетентності.

9. Культурна компетентність.

ОБЛАДНАННЯ: Портрети відомих письменників, фізиків, аудиозаписи музичного супроводу, роздатковий матеріал, інтерактивна дошка і засоби до неї.

Хід уроку

Учні заздалегідь об’єднані в дві групи, а саме:

Група 11-Б класу «Лірики»

Група 11-В класу «Фізики»

Звучить музика “Фанфари”

Ведуча: Добрий день, дорогі друзі! Нам хочеться, щоб у всіх був добрий, творчий і веселий настрій. Отож, розпочинаємо наше заняття «Фізика в літературі».

Епіграфом до нашого заходу будуть слова відомого фізика Альберта Енштейна:

 «Література дає мені більше, ніж будь-який науковий мислитель...»

 

У нас сьогодні незвичайне заняття. Зібралися, можна сказати, лірики і фізики. Здавалося б, науки далекі одна від одної – фізика точна наука, і мистецтво. Мистецтво слова, музики, співу, пензля, акторське мистецтво.

Сьогодні під час нашого заняття ми будемо говорити про різні фізичні явища, використовуючи літературу. Тому, будь-ласка, налаштовуйтесь на творчу працю і відпочинок.

 Представляю вам дві команди «Фізики» та «Лірики»

Прошу команди представити своїх капітанів.

 

А оцінюватиме вашу працю вельмишановне журі:

___________________________________________________________

___________________________________________________________

Кожна правильна відповідь оцінюватиметься 1 бал.

Отже, ХАЙ ЩАСТИТЬ!!!!

Розпочнемо з усної народної творчості, адже саме вона є невичерпним джерелом, з якого п’ють воду всі митці.

Давайте згадаємо, що таке загадка і, які загадки ви пам’ятаєте?

Ведуча: Отже загадки: (Природа і явища в ній).

Відповідають лірики:

1. Що в сундучок не заховаєш? (промінь світла).
2. Якого кольору біле світло? (червоне, оранжеве, жовте, зелене, голубе, синє, фіолетове (веселка)).
3. Сестра до брата в гості їде, а він від неї ховається. Хто це чи що? (місяць і сонце).
4. Ревнув віл на сто сіл, за сто річок. Що це таке? (грім).
5. Яке явище ми почуємо раніше: вдалині бушує гроза – грім чи побачимо блискавку? (Побачимо блискавку).
6. Горя не знаємо, а гірко плачемо? (хмари).
7. В воді не тоне і в вогні не горить. (лід).
8. Коли лід може бути нагрівником? (Малюнок «Ворони гріються на льоду»).

Відповідають фізики:

9. Без рук, без ніг а в хату лізе. (холод, тепло).
10. Чому в холодну погоду більшість тварин сплять скрутившись клубочком? (зменшують площу поверхні тіла, тому вона менше охолоджується).
11. Ти за нею, а вона від тебе, ти від неї – а вона за тобою. Що це? (тінь).
12. Як одержати тінь від однієї палки різної довжини. (треба нихиляти палку під різними кутами по напрямку до сонця).
13. Видно край, а не дійдеш. Що це таке? (горизонт).
14. Чи може горизонт бути тілом відліку? (ні, бо під час руху горизонт переміщається разом із спостерігачем).
15. Голубий шатер увесь світ накрив. (небо).
16. Чому небо вдень блакитне? (Найкраще в атмосфері розсіюються блакитні промені)

Ведуча: Прошу учня лірика зачитати слова шанованого літератора Михайла Стельмаха):

Учень-лірик:       Тільки хвилі, і небо блакитне,
І водою діброва бреде,
Перед мною дороги привітні,
Перед мною життя молоде.

Ведуча:  Отже, запитання для обох команд. Чому небо блакитне?

(Давайте підемо від супротивного. Припустимо, що небо не блакитне. Тоді воно має якийсь іншій колір, а який. Чорний? Ні. Бо тоді вдень було б так темно, як в ночі. А який ще? Білий? Теж ні. Бо тоді хмар не булоб видно. Яке ж ще? Зелене чи жовте? Теж не підходить! Бо в першому випадку ми б не бачили зелених дерев, а в другому – сонця. Яким ще? Червоним? Але ж червоний колір дратує биків і в погоні за нм вони б безладно і хаотично рухалися би по всій земній кулі. Отже, альтернативи немає! Небо вдень може бути лише блакитним!)

(Блакитний (синій) колір неба пояснюється розсіюванням світла на дрібних частинках – молекулах повітря, розміри яких у багато разів менші ніж довжина світлової хвилі. Синьо-фіолетові промені розсіюються у 16 разів сильніше ніж червоні. Отже, небо блакитне, бо найкраще в атмосфері розсіюються блакитні промені.)

Ведуча: Поети і письменники всіх часів оспівують у своїх творах природу, яка надихає їх на творчість, додає їм натхнення. Але природа – це і величезна «лабораторія», де відбуваються різноманітні фізичні процеси і явища. Фізик не може утриматися, щоб не розглянути такі невеликі уривки з художніх творів як задачі з фізичним змістом. Творча спадщина  Великого Кобзаря багата описами природи котрі представлятимуть сьогодні лірики і фізики.

Учень-лірик: З вірша Тараса Шевченка:

Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє.

Чорніє поле і гай, і гори,

На синє небо виходить зоря»

Запитання до фізиків:  Чому ввечері всі предмети поступово втрачають своє забарвлення і стають чорними? (Людське око бачить предмети завдяки тому, що світлові промені, відбившись від них, потрапляють до нас в очі. При заході сонця швидко зменшується освітленість навколишніх предметів, а, значить, і кількість енергії, що потрапляє в наші органи зору).

 

Змагання капітанів. Запрошую капітанів. Питання до капітану команди «Фізики»: Що за прилад зображено на екрані? (Демонструється ряд фізичних приладів)

 

Фізик: Фрагмент вірша Т. Г. Шевченка: «Реве та стогне Дніпр широкий…»

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

Запитання до ліриків:  Виберіть усі фізичні явища з наведеного фрагменту вірша Т. Г. Шевченка (фізичні явища – звукові, механічні, світлові)

Лірик: У творі «Тополя» Тарас Шевченко пише:

Плавай, плавай, лебедонько,

По синьому морі.

Запитання до фізиків: Про що йдеться у цьому творі з точки зору фізики? (автор описує умови плавання тіл)

Фізик: У великого Тараса Шевченка є такі рядки:

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою,

Пливе човен по Дунаю один за водою.

Запитання до ліриків: Чому «вітер з гаєм розмовляє», а з осокою «шепче»? (Відмінність у частоті та гучності звуку)

Лірик: Шевченко, як видно з його поезії, щоденника та листів, любив щасливі хвилини спілкування з природою.

Із-за лісу, з-за туману,

Місяць випливає,

Червоніє, круглолиций,

Горить, а не сяє…

Запитання до фізиків: Чому місяць не сяє? (Місяць не є джерелом світла, він відбиває сонячне світло)

Фізик: Усім нам добре відомий один із шедеврів світової поезії «Садок вишневий коло хати»

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть…

Запитання до ліриків: Чому хрущі гудуть? (вони створюють звуки низьких частот, які людина сприймає як гудіння)

Лірик: Хто ще б міг так сказати про море перед бурею?.....

І небо невмите, і заспані хвилі;

І понад берегом  геть-геть

Неначе п’яний очерет

Без вітру гнеться.

Запитання до фізиків: Чи може очерет без вітру похилитись?

Фізик: Наступні рядки Шевченка звучать так:

Туман, туман долиною

Добре жити з родиною,

А ще луче за горою

З дружиною молодою.

Запитання до ліриків: Як утворюється туман? (коли холодне нічне або ранкове повітря опускається на теплу землю або воду, конденсується волога і безліч легких водяних крапель зависає в повітрі.)

Гра для вболівальників: «Явища природи. Гра впізнай по звуку» (бали віддають котрісь із команд) (вмикаються звуки природи почергово)

 

Лірик: Зорі часто запалювали Шевченкову поетичну фантазію, розширювали уяву,допомагали розмовляти з Богом, линули думками на Україну. Зорі єднали Шевченка зі Всесвітом. Послухаємо вступ до поеми «Княжна»:

Зоре моя вечірня,

Зійди над горою,

Поговоримо тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Запитання до фізиків: Як утворюється веселка? (Веселка – оптичне явище в атмосфері, яке пояснюється розкладанням білого природного світла на кольори краплинами води в повітрі.)

Фізик: Розуміння краси, безмежності, гармонії в природі захоплююче описує Тарас Григорович у поемі "Сон".

Світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

 

Запитання до ліриків:

1.Перелічити явища природи описані поетом (світлові,звукові)

2.Чому край неба палає? (спостерігається дисперсія світла)

Ведуча: Універсальність Шевченкового генія, що поєднував у собі поета, художника, мислителя, ставить його в один ряд з найвидатнішими діячами світової культури.

У сьогоденні ми чуємо творчість українських поетів у патріотичних піснях. Один із них є  Кандидат фізико-математичних наук (2009). Син колишнього міністра освіти та науки України, фізика та політика Івана Вакарчука, чоловік, який здобув всеукраїнське та міжнародне визнання як музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, Заслужений артист України (2005), кавалер Ордену Свободи,   Лауреат премії імені Василя Стуса (2014), Почесний громадянин Києва (2014) та Львова (2014) Святослав Вакарчук. Прослухайте його патріотичну композицію та підспівуйте! «Все буде добре!»

А зараз журі оголосить переможців заходу і вручить грамоти та нагороди!