Канівська спеціалізована школа  I – III ступенів № 6 з поглибленим           

                                     вивченням іноземних мов

КОБЗАРСЬКА  СЛАВА –

НЕ ВМРЕ, НЕ ЗАГИНЕ …

                                                                                   Позакласний захід

                                                                                   для 6-8 класів

                                                                         вчитель музичного  

                                                                         мистецтва  

                                                                         Скляренко Н.В.   

                                   Канів- 2021             

Кобзарська слава –

не вмре, не загине…

Позакласний захід для учнів 6-8 класів

Мета: Ознайомити  учнів з кобзарським мистецтвом,  з

          першими кобзарями-просвітителям, їхню

          важливу роль у розвитку українського кобзарства

          Розвивати інтерес до народнопісенної творчості:

          дум, балад, історичних пісень.

          Виховувати любов, повагу, патріотизм до своєї

          Батьківщини, до української пісні.

              (Показ слайду №1)

        Учитель: Серед чудової і самобутньої культури нашого народу-

         кобзарське мистецтво займає особливе місце. Здавна кобзарі шанувалися

         в Україні. Через десятиліття та забуття кобзарське мистецтво

         повертається в Україну.

         Хто ж такі кобзарі?Які пісні вони виконували?Про що співалося в цих

         піснях,ми поговоримо на нашому заході.

 (Показ слайду №2,фрагмент із кінофільму  «Вогнем і

      мечем»)

      Слухання твору Є.Адамцевича «Запорізький марш»

      Учитель:…Уже майже добу шаленіла кривава січа. Зійшлися

      козаки з турками,билися затято,та не могли ніяк здолати ворога.

       І тоді вперед вийшла кобзарська сотня.Як вшкварили кобзарі під

        кулями та стрілами запальної ,та з гиком і  свистом ,де й взялися

        сили смертельно втомлених вояків.Так вдарили,що турки тільки

       п’ятами накивали.

       Діти,це дійсно так,кобзарями ставали вояки із козацького війська,

       які добре вміли грати на кобзі,в бою, багато хто із них був

       поранений,залишився сліпим,покаліченим.Але саме ці люди

      ставали мандрівними музикантами і оспівували у своїх думах

      історію та подвиги козаків.

              (Показ слайду №3)

      Учень: Кобзо! Моя непорочна утіхо!

                   Чом ти мовчиш ?

      Задзвони мені стиха,

      Голосом правди,святої дзвони,

      Нашу тісноту гірку спом’яни…

(Звучить музичний твір у виконанні бандуриста)

Учениця : Кобза-бандура-давній музичний інструмент,

Взагалі то це різні  інструменти,та впродовж століть їх вдосконалювали

і змінювали,і тепер ці інструменти почали називатися саме так.

Відомо,що ще в ХІ столітті кобза-бандура була поширена на території

Киівської Русі. З появою професійних,творчих колективів та розвитку кобзарського мистецтва виникає потреба їх вдосконалити.

Учень: Перебираючи струни кобзи, або бандури народні співці переказували простим неписьменним людям у своїх билинах,

думах про героїв козацьких повстань, про драматичну історію свого народу,походи запорожців,їхній героїзм, хоробрість, відвагу, сміливість.

Учитель: Кобзарі створювали кобзарські школи, де за три роки навчання

учень кобзаря повинен був змайструвати свій інструмент виконати на ньому дві думи, та два десятки пісень. На Великій Кобзарській раді учень показував свою майстерність, а досвідчені кобзарі давали дозвіл на обряд одруження з кобзою. Лише після такого обряду молодий кобзар мав право одружитися з дівчиною.

  ( Учитель розповідає легенду про кобзу)

Показ слайдів №4-5

Ішов якось дорогою Господь Бог із премудрим Соломоном. Дивляться – край дороги сидить сліпий жебрак і ніхто йому нічого не подає. Запитали вони в нього хто він та звідки. Розказав їм сліпий жебрак як захищав землю рідну від всякої чужеземної нечисті, як із полону вертав братів та сестер українських, як ставав один проти гурту яничар та як, повернувшись до рідної хати скаліченим та недужим , застав лиш попелище та хрести над могилами дружини і дітей.

Порадились між собою Соломон та Господь Бог і сказали йому:

-  Ось тобі інструмент. Будеш  ПРАВДУ  розповідати людям. Оспівуй козацьку  Славу  та недолю народу.  Розказуй про землю свою – січену шаблями, рубану мечами, та сльозами вмиту. Справжня  ПРАВДА  дуже гірка, тому й КОБЗА  має форму сльози…

Торкнувся  колишній  козак  струн  і  полинула  з його вуст  розповідь про Байду Вишневецького (старосту Канівського та Черкаського), що заснував Січ, про Самійла Кішку та Івана Сірка, Про МАТІР, яка вчила маленького сина триматися в сідлі та про білу чайку, що

завжди була поряд із козацькими човнами під час морських переходів.

(Звучить музичний твір у виконанні тріо бандуристів)

(Виступи учнів із доповідями, підготовленими у групах)

                    (Показ слайдів №6-7)

1 група. Дослідники творчості кобзаря Самійла Яшнього

2 група. Дослідники творчості кобзарів М.Кравченка та В.Демченка

3 група. Дослідники творчості Остапа Вересая

                     (Показ слайдів № 8-9)

(Звучить музичний супровід бандури)

                      (Показ слайду № 10)

Учитель: Кобзарство у 30-х роках заборонялось,знищувалось.

Вражаючим доказом цього є жахливий факт – під виглядом проведення фестивалю кобзарського мистецтва у Харькові було зібрано більше двох сотень кобзарів,яких силоміць загнали в товарні вагони і вивезли до Сибіру,де викинули у морозному степу. Одиницям вдалося вижити та повернутися додому. Відтоді кобзарство заборонялося владою;всіх хто грав на кобзі чи бандурі, або переховував кобзаря чи бандуриста—підлягав репресіям. За знайдену на горищі бандуру можна було потрапити до Сибіру,або позбутися власного життя,ось пояснення тому,що багато кобзарів,змушені були знищити свій дорогоцінний інструмент,та попри всілякі заборони та репресії,відношення до кобзарів у народі було особливим.

             Неможливо уявити творчі здобутки Т.Шевченка,М.Гоголя,М.Лисенка та багатьох інших митців без кобзарської тематики.Кобзарське мистецтво живе і сьогодні.

                        (Виступ тріо бандуристів КУК)

                        (Показ слайду № 11-13)

Учитель:Уже багато років поспіль виховує молоде кобзарське покоління єдина в Україні Стрітівська вища школа  Кобзарського мистецтва, що у селі Стрітівка, Кагарлицького району, Київської області.Першим директором був В.Литвин,який був справжнім патріотом українського кобзарського мистецтва.Школа випустила близько двохсот молодих кобзарів,стала знаною і відомою не лише в Україні,а й за її межами.Серед випускників учень нашої школи Юрко Герасименко,він є справжнім патріотом України,створює власні вірші та музику,випустив збірку пісень.Є Головою Фонду С.Вакарчука»Люди майбутнього»--проект для талановитої,творчої молоді України.

                 В.Кушпет –теперішній директор Стрітівської школи,який невтомно працює,примножує надбання українського кобзарства.

(виступ тріо бандуристів КУК)

Учитель: Непроста історія кобзарства,багато в ній славних героїчних сторінок,багато сумних та гірких,а ще більше не досліджених та втрачених. Але незважаючи на все кобзарське мистецтво стало невід’ємною частиною життя українського народу,а кобза і бандура назавжди залишаться символом України.