Позакласний захід:Квіти-душа моєї країни

 

Сценарій виховного заходу "Квіти -душа моєї країни"

Мета. Вчити учнів усвідомлювати себе частиною світу природи; формувати інтерес до навколишнього середовища; розвивати увагу, спостережливість, бажання допомогти довкіллю; виховувати в школярів дбайливе і гуманне ставлення до природи, бажання милуватися її красою.

 

Ведуча 1.Привіт! Ми раді вас вітати,

I завітали на це свято,

Щоб відпочити, щоб присісти,

Про свої мандри розповісти.

 

Ведуча 2.Планетою Земля мандрує,

Та звідусіль ми тільки й чуєм:

Земля зітхає, природа плаче,

Хіба ж не можна якось інакше?

 

 

Під відеоряд «Перші квіти весни» читають слова.

Ведуча 3. Сьогоднішню подорож  ми хочемо провести з вами у чудовому весняному  лісі, на квітучій лісовій галявині у казковому  дивосвіті, яку створила природа для людини.

 

Ведуча1. Тому  що ось-ось настане весна, зацвітуть квіти! Все забуяє, защебече, звеселиться!

Ведуча 2.Ну що ж, пора в дорогу вирушати.

І як вже обіцяли, красиву дівчину – весну нам треба відшукати.

 

Ведуча3. У неї є три юнаки чудові.

Вони дарують людям цвіт любові,

Дарують радість й сподівання,

Від березня і аж до травня.

Ведуча 1.Весна творити чудо надихає,

Про дні весни поет вірші складає,

Художники картини намалюють

Про те, як ластівки у небесах танцюють.

Прислухайся: берізки шепнуться з тобою,

І побіжить весняною водою колись замерзла річка,

А на ній розквітне квітка щастя і надій.

 

 

Виходить Весна, покружляла:

А ось і я – весна!

Все кориться міцній моїй владі,

Kрасує земля у зеленім наряді.

Темна хмара озвалася громом гучним,

Освітились вогнем блискавиці,

Вкрилась темна земля зіллям-рястом дрібним,

Все кориться мені мов цариці.

 

Ведуча 1.Яка же ти велична й  красива!

Побачили тебе!  Ти – справжнє диво!

 

Ведуча 2. .Ти розкажи нам, покажи усе,

Які сюрпризи нам усім несеш?

Весна:

Дарую вам тепло і трави,

Дарую спів струмка, дарую радість,

Дарую першоцвіти – дивні квіти!

Що розквітають дивної пори,

Коли ще сніг лежить у лісі,

А диво-квіти рвуться з темноти.

У моє царство ніжної краси.

Тут місяць березень панує,

І розквітає від його руки

Підсніжника духмяний цвіт,

На привесні усіх він веселить.

Та жаль…його пучками для краси

Зривають люди із землі.

Два хлопця (в руках з кошиком та пакетом)

Ну а це що за природа?

Серед лісу, серед льоду?

Зима ще не встигла піти –

А вони взялися цвісти.

Квітів я нарву в пакети,

Дома пороблю букети,

Віднесу їх на базар

І отримаю навар!

Принесуть ці квіточки

Грошенят мені таки.

Ой, розумний я купець,

Ой, хлопчина молодець!

Ану, Квіточко маленька,

Йди мені до рук швиденько!

Не вагайся, йди хутчіш

В мій великий кошик.

Природа:

Постривай лишень, чекай!

Жодну квітку не чіпай!

Як посмів, тебе питаю,

Рвати цвіт, що розцвітає?

Не для тебе тут у лісі

Квітнуть проліски взялися.

Та яке ж ти право маєш,

Що красу таку зриваєш?

Я – Природи Королева,

Родом з лісу царя Лева.

І тварину, і людину

Покараю за провину.

Щоб надалі ти не смів

Нищити красу лісів.

 

Хлопці разом:Вибачте, ви хто?

Природа:. Я — природа, охороняю спокій в лісі, в полі, на луках. Оберігаю кожну рослинку, кожну травинку  та людей цього навчаю.

Я запрошую вас до своєї чарівної країни, в ній навкруги розквітають квіти, відбуваються дива. У моїй казковій країні квіточки з’являються не одночасно, а одна за одною. Діти, я хочу нагадати вам, що ступати треба обережно, щоб не завдати шкоди квітам і вони відчують, які ви чуйні та добрі.

Хлопець  (підбігає до дівчини- Підсніжника) Погляньте, погляньте, квітка снігова!

Природа. Правильно, це квітка, але не снігова.

Ведуча 3 Це перша весняна квітка — підсніжник. Квітнучи серед снігів, вона сама схожа на сніжинку. Коли вона з’являється, можна впевнено сказати: «Зима минула!». Це дуже смілива квітка, ще не зійде сніг, а вже крізь льодову шкірочку впевнено й настирливо пробивається до сонця тендітна й горда голівка підсніжника.

Хлопець. Я візьму цю чарівну квітку до кошика.

Хлопці  Але я  не розумію, що вона каже.

Природа Я розумію їх мову, намагаюсь їм допомогти. Боляче дивитись ,як зникають рослини, важко чути їх ридання, коли ви, люди , зриваєте та топчете їх. Ще кілька десятиліть тому моє око радували безліч видів весняних квіточок. А тепер їх залишились одиниці, і я нічим не можу їм допомогти.

Підсніжник:

Із-під снігу я пробився

І на сонце подивився,

Подивився й зажурився:

Всіх братів моїх зірвали

І стебельця потоптали,

Відвезли на продаж в місто,

Щоб в букеті ми два дні

Постояли на столі.

Не купуйте ви нас, люди,

Не губіть красу ви всюди!

Ведуча 2. Розумні люди на землі Червону книгу завели.

Червона книга

-Я з ними щиро розмовляю

І біди їхні всі я знаю.

Лиш весна з-за небокраю -

Він з- під снігу виглядає

Знає, що зимі не бути

Ви не кривдить

 його люди!

Хлопець.  Я зрозумів,

Й підсніжника зривати я не буду,

Бо він же квітка ранньої весни,

Та поясніть мені ви, друзі,

Чому так біло квітне він в снігу?

Ведуча 3. Тому що, як говориться в одній з легенд, богиня Флора, даруючи квітам костюми для карнавалу, підсніжникові подарувала білосніжний костюм. Сніг теж захотів взяти участь в карнавалі, та костюма в нього не було. Він почав просити костюм у квітів, та ніхто на його прохання не відгукнувся, всі боялися холоду. Тільки підсніжник поділився з ним. Закружляли в хороводі квітів підсніжник разом зі сніжком і так подружилися, що не розлучаються до цього дня.

Ведуча 2.Латинська назва квітки «галантус». Що означає «гала» — «молоко», і «антус» — «квітка», тобто — «молочна квітка».

Ведуча 1. А я чула легенду, що коли Адам і Єва були вигнані з раю, йшов сильний сніг, Єві було дуже холодно. Бажаючи зігріти її своєю увагою, декілька сніжинок перетворилися у квіти. Побачивши їх, Єва зраділа і у неї з’явилася надія, тому підсніжник називають символом надії.

Хлопець (нахиляється до квіточок). В мене рука так і тягнеться до квітів.

Природа. Не поспішай рвати! Збір квітів шкідливий тим, що не має можливості утворитися насіння, а значить в лісі не з’являються нові сходи квітів. Для букета всі неодмінно зривають найкращу та найбільшу квітку, і таким чином в зникають найкращі рослини. Збір квітів шкідливий ще й тому, що ушкоджуються і сусідні рослини, ламаються стеблі, вириваються коріння.

Хлопець: Дивіться, блакитне небо впало на землю і синіє серед голого віття  лісових дерев.

Пролісок:

Я – синьоокий пролісок.

Цвіту я тут, милую око.

Так ніжно пестить мене вітер весняний,

Та все ж таки є небезпека

Потрапити до рук людських.

Тому благаю вас усіх,

Достукайтесь до душ черствих,

Щоби природу берегли і шанували,

І нам – весняним першим квітам –

Життя щоб не ламали.

Весна. Прислухайтеся, яка нечутна музика бринить у повітрі: ду-ду-ду… (Діти прислухаються).

Природа. Це — сон-трава.

Сон-трава.

Як добре прокидатися зі сну

Я так люблю чарівну цю весну

Хоч трішки боязко, як сильний вітер віє

Моя тепленька шубка-  «сріблясті волоски»-

І захистить і обігріє

Важке життя і очі повні сліз

Зникаєм ми і не ростемо , як раніше всюди.

Не треба рвати нас, ми прикрашаєм ліс!

Хай цю красу побачать люди.

Хлопець Я зірву сонливу квітку,хай дріма в мене в руках.

Червона книга

Ні, не треба!

І сон-трава тепер зникає,

Поляну квітом не вкриває,

Мої сторінки прикрашає.

Ведуча 3.Ці рослини називають соном, сон-зіллям, сон-травою та сончиком. На ніч та на негоду їхні квіти закриваються і схиляють голівки, ніби засинають.

Ведуча1. Наші предки вірили: якщо покласти сон-траву під голову на ніч, то у вісні  дізнаєшся про своє майбутнє.

Ведуча 2.Легенда розповідає, що колись один мисливець побачив, як ведмідь лицав корінь  сону, а потім відразу солодко засну. Чоловік і собі спробував,  так і його  сон заморив.

Ведуча 1.Ще в давнину помітили, що сон-зілля-лікарська рослина. Що правда – дуже отруйна. Виявляється, у малих дозах деякі отрути мають лікувальні властивості. Сон травою лікують багато недуг, зокрема безсоння. Через красу та лікувальну властивість сон нещадно винищують.

Хлопці  Лілові дзвоники зривати я не буду

Бо дзвін їх заклика рости траву,

Нехай собі бринять ду-ду, ду-ду.

Весна:

А ось і білоцвіт весняний

Нам у дарунок березень приніс.

Голівку він  підносить обережно,

Бо чує тупіт людських ніг.

Білоцвіт:

Друзі! Відкрию вам один секрет. Я можу рости не тільки в лісі, а й у саду, на клумбі. Ще у XV столітті люди, зачаровані моєю красою, садили мої цибулинки в пухкий грунт і з нетерпінням чекали, поки весна розтопить сніг  і я почну цвісти. Спробуйте, посадіть одну мою цибулинку, і через декілька років у вас буде ціла клумба.

Хлопці:Дякуємо! Ми обов’язково спробуємо!

Білоцвіт:

Під ясним сонцем, чистим небом я цвіту,

Поставите у вазу – зіпсуєте ви мою красу!

Весна А ось погляньте діти, яка незвичайна квіточка з’явилася у нас на галявині.

Барвінок

Недавно ще гула метелиця,

Кругом лежав біленький сніг.

А вже барвінку листя стелеться

Зеленим килимом до ніг.

Воно під снігом і під кригою

Всю зиму зелень берегло.

І перше стрілося з відлигою,

Зустріло сонечко й тепло.

Як з перемогою та славою

Весна з’являється на світ,

То квітне радістю ласкавою

Барвіночку синенький цвіт.

Хлопець.  Я згадав, ти Барвінок, вважаєшся символом життя та безсмертя людської душі і тягнешся до людських хат, до людей. Тому я не буду і тебе зривати.

Хлопці: Ви чуєте, хтось плаче?

Дівчина – крокус(на голові консервна банка). Це ж я, Крокус. Тут в побували люди, веселились, відпочивали. Вони поїхали, а нам залишили неприємні спогади. Я не можу перемогти цю консервну банку, вона закрила мені очі. Мої квіти  так люблять сонце! Допоможіть,  побачити сонечко, друзів , веселу бджілку.

Червона книга знімає з голови консервну банку.  Рости, рослинка, радій сонечку!

 

Ведуча  1. Нині під загрозою зникнення на Землі знаходяться близько 20 тис. рослин.

Природа з Весною по черзі: Боже! Подивіться, що після себе залишають люди . Їм, мабуть невідомо...

Що папір, який забули хлопці, буде знаходитися в природі 2 роки.

А забута ними консервна банка буде знаходитись в природі понад 90 років.

Поліетиленовий пакет знаходиться в природі 200 років.

Скло може пролежати в землі 1000 років, і може спричинити пожежу.

Гучні звуки, частотою близько 600 гц, не дають піднятися в повітря бджолам і комахам.

А зламані гілки дерев залишили без даху сотні тисяч корисних комах.

Зруйнований мурашник був домівкою для 1000000 комах, які за день можуть знищіти від 70 до 100 тисяч шкідників.

Природа: Та невже я могла подумати, що колись ця квітуча галявина перетвориться на смітник? І є ж такі байдужі люди! Що із Землею далі буде? Що ми залишимо онукам, Якщо сидіти, склавши руки?

Весна  В ранці-рано, коли сонце

Промінцями землю гріло,

Ніжні квіточки біленькі

Пелюстки розпустили.

Я тоді йшла по стежці,

Глянула, а серед трав,

В первоцвітовій мережці

У конверті лист лежав.

Підняла я, лист той дивний

Кинув крила голубино,

А в куточку адресата

Підпис був: «Тобі, Людино!»

Розгорнула й зрозуміла –

Треба всім відповісти.

Бо послання до людини

Написав сам Первоцвіт.

Хлопці Усіх людей я закликаю:

Нащадкам збережіть природу,

 її степи, ліси, джерельну воду,

Дерева не рубайте, не вбивайте звіра,

І у природі буде хай довіра,

Що не заподієте ви зла їй,

Своїй колисці, матері своїй.

Не лиш ресурси дарує нам природа,

Вона дарує нам свою чарівну вроду.

Красу, здоров’я, доброти безмежність

І сподівається на нашу обережність.

Тож мудрість хай керує вами,

Коли ступаєте зеленими стежками.

 

Ведуча  2 Чудово ми помандрували,

Багато нового дізнались.

Вже час у школу повертатись,

Про цю красу всім розказати.

 

Весна:

Приходьте, друзі, ще сюди,

Я буду рада вас вітати.

І незабаром квітень нам

Принесе краси багато:

Медунку, ряст і сон-траву –

Чудові первоцвіти,

А ви ідіть і людям донесіть,

Аби навчилися красу землі любити.

Ведуча 3

Цвітуть у травні тут конвалії суцвіття,

І вранці квіти у росі.

Уся земля в п’янкій обнові,

В бентежній, трепетній красі.

А також травень ще приносить

Дивний барвінок, який цілющу силу має,

Про нього наш народ пісні співає,

Вплітають у весільнії наряди,

Вмивають личко ним дівчата.

Не  зволікайте, приходіть сюди,

Побачите лице краси!

 

Хлопці   Чудову подорож здійснили  і багато зрозуміли.

 

Хлопці   Ми зрозуміли, що степи, ліси і квіти –

З надією все дивляться на нас.

Ми обіцяємо їх захистити,

І їх краси не будемо топтать.

 

 

Весна

Не зачіпайте і підсніжник,

Шафран чи пролісок в гаю.

Хай білоцвіт – весни провісник –

Радіє сонцю і теплу.

Червона книга

На схилах хай щороку квітне

Бузок, фіалка, сон-трава.

І незабуток блакить ніжна,

І ряст, і пшінка весняна.

 

 

 

Кожен з учасників

  Давай будемо природу берегти!
 

 Я метелика не скривджу, хай летить.
 

 Я ялинку не зрубаю, хай стоїть.

Не затопчу мурашинку, хай повзе.
 

 Не зламаю з дуба гілку, хай росте.
 

Не впущу сміття у річку, хай бурлить.
 

Із гнізда яйце не скину, хай лежить.

В джерело не пущу камінь, нехай б’є.
 

В полі жито не столочу – це святе.
 

Верби посаджу в долині, хай шумлять.
 

Зерен птахам кину взимку, хай їдять.
 

Покормлю приблуду-кішку. А як ти?

 

Весна:      Давай будемо природу берегти!

Природа Ви всі гоподарі природи,

                   То збережіть же її вроду!