Позакласний захід "Літературні посиденьки"

 

Позакласний захід

«Літературні посиденьки»

5 клас

                                                

Мета. Розвивати компетентності:

предметну (літературну): засвоєння ключових подій, фактів із життя персонажів художніх творів, загалом змісту творів, які вивчалися на уроках; ключові:

спілкування державною мовою: збагачувати словниковий запас учнів;

загальнокультурну грамотність: донести до свідомості учнів роль мистецтва слова  у формуванні духовного життя людини,  розвивати  інтерес  до  художнього  слова, виховати  почуття поваги, пошани до різних видів мистецтва.

Очікувані результати: формування художньо-естетичної культури, мислення та почуттів; виховання потреби спілкування з мистецтвом; формування здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері.

Методи, види, форми роботи: епіграф «Відомо, що мова й пісня – дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберігати, як свої кордони», виконання пісень «Несе Галя воду», «Зеленеє жито, зелене», відгадування загадок, відповіді  на запитання, складання власної казки за даним початком.

Обладнання: всі учасники в українських національних костюмах, картки з римованими словами, макет Чудо-дерева, торба сміху, Баба Яга з мітлою, Ведмідь з банкою варення та пирогами, «чарівні» речі, технічні пристрої.

 

 

 

ХІД ЗАХОДУ

                                                                     

(Господар та господиня в українських національних костюмах).

Господар.   Добрий   день   вам,   люди,   в   нашій   світлій   хаті.   Ми   гостей найкращих раді зустрічати!

Господиня. Всіх ми хочемо привітати, всіх запрошуємо на свято! Буде усмішок багато, буде радість, буде казка, тож сідайте всі, будь ласка!

Господар. За знання хороші, гості дорогенькі, щиро вас вітаємо у нас на посиденьках!

Господиня.   Покажіть   майстерність,   розум   та   кмітливість,   любов   до

мистецтва, у розмові – щирість.

Господар. Хлопці та дівчата! Прошу позмагатись. Гуртом веселіше грати та

навчатись.

Господиня. Сьогодні ми зібрались, щоб провести змагання між хлопцями та

дівчатами. Наші посиденьки не звичайні, а літературні. Славні парубки та

дівчата-красуні! Побачимо, хто з вас любить читати, добре знає персонажів

літературних творів.

Господар. З чого почнемо?

Господиня. А хоча б з пісні. Які посиденьки без співів? Ось тільки біда –  на

сопілці грати не вміємо.

Господар. Не хвилюйся! Раніше сопілка збирала у коло друзів, піднімала

настрій, закликала до веселощів. А зараз ... вгадай!

Господиня. Може, бандура?

Господар. І бандура, а найчастіше – та просто музики!

Учасники  виконують пісню «Несе Галя воду».

Господар. Ці дівчата не тільки красуні, а й великі розумниці. А решта? Зараз

подивимось. А допоможе нам загадка.

Господиня. Загадка допомагає з'ясувати, наскільки кмітлива людина. Вона була обов'язковою частиною весільного обряду. Володимир Даль написав прислів'я, яке наводили як приклад нареченим: «Обирай такого дружку, щоб загадки розгадував». А в казках царівна завше виходить заміж за того, хто зможе дати відповідь на її загадки.

 Господар. А ось послухайте наші – літературні! Хто з відомих персонажів:

1.  Побудував місто Київ? На честь кого його назвали? (Кий, Щек та Хорив. На  честь Кия).

2.  Вибрав віру для свого народу? (Володимир).

3. Розгромив печенігів, розпочав велике будівництво в Києві та  «засіяв книжними словами ?» (Ярослав).

4. Боровся зі змієм і його переміг? (Микита Кожум'яка).

5. Мив руки в Здвижі,Тетереві,побродив у річці Горині за містечком Гощею, а в Ірпені навіть скупався,щоправда, ненароком. Під Житомиром у сосновому бору обідали, у Новограді-Волинському пили каву, а під Горинню підвечіркували? ( Наталочка. Родина Руснаків).

6. Постійно намагався  завадити родині Руснаків знайти козацьку шаблю? (Антипко).

7. Кілька разів радив Наталочці  обманути батьків, щоправда,замість обманути використовував слово схитрувати? (Антипко).

8.  Поневірявся на чужих снігах? (Вовк Сіроманець)

9.  Так сміявсь – аж заливався,

      Аж від реготу качався, –

      Кулаками очі тер –

      Потім луснув і помер? (Лоскотон).

10. Мав три дочки? Старша звалася Нудота,

                                  Середульшенька – Вай-Вай,

                                  Третя донечка – Плакота. (Цар Плаксій).

Господар. Молодці! Справжні розумники та розумниці.

Господиня. Ой! А хто… хто… там так шкребеться, так щиро сміється, аж заливається? Діти, ви часом  тут   якесь диво не приховали?

(Поважно виходить дядько Лоскотон, він несе розмальовану торбину сміху).

Дядько Лоскотон. Ха-ха-хааа... Ха-ха-хааа...  Чи тут зібралися на посиденьки знавці літератури? Я до вас на хвилинку, бо на мене чекають у дивовижній країні. Може, ви знаєте, звідки я? Ось підказка:

Але в тому диво-царстві,

Зневажаючи закон,

Жив у мандрах та митарстві

Добрий дядько Лоскотон.

Вiн приходив кожний вечiр

Хай чи дощ iде, чи снiг

До голодноï малечi

I усiм приносив смiх.

Мав вiн вдачу теплу й щиру,

Ще й лукавинку в очах.

I була накидка сiра

В Лоскотана на плечах.

Лоскотливi мав вiн вуса

I м'якенькi, наче пух.

I м'яке волосся русе

Розсипалося до вух.

Вiн як прийде, залоскоче,

То смiється, хто й не хоче.

Тiльки де вiн появлявся,

Зразу плач там припинявся,

I приходив до усiх

Голосний та щирий смiх.

Не любили Лоскотона

Цар Плаксiй i Плаксуни,

Видавали заборони

Проти лоскоту вони.

I за дядьком Лоскотоном

Iз нагайками в руках

Охоронцi злих законiв

Полювали по хатах.

Але дядько Лоскотон

Не боявся цих заслон:

Вiн ходив по всiй краïнi

I носив з собою смiх

В розмальованiй торбинi,

В пальцях лагiдних своïх.

Діти відгадують країну.

Лоскотон. Так, я з казкової країни, яку створив у своєму творі «Цар Плаксій та Лоскотон» Василь Симоненко. А до вас я за допомогою. У мене біда: закінчилися всі казки. Ось тільки є два перших речення. Дівчата та хлопці! Допоможіть скласти нові казки. А за найкращу я подарую  гостинець із розмальованої торбини сміху. (Діти складають свої казки, продовжуючи такі речення):

1.   «Колись у сиву давнину жили два брати, які не любили працювати....»

2.   «Жили собі ложка з виделкою...»

(Дядько Лоскотон  називає переможця і нагороджує його гостинцем,  потім поспішає до виходу).

Господар. Допобачення, дядечку! Бажаємо тобі скласти ще багато цікавих казок! А зараз...

(На мітлі влітає Баба Яга і відштовхує господаря).

Баба Яга. Зібралися на посиденьках, свій розум та знання показуєте... А наймудрішу, найгарнішу і взагалі най…най…най... не запросили?! Забули Ягусю, навіть із 300 днем народження ніхто не привітав. (Утирає сльози). Довелося самій про себе вірша написати. Прямо скажу –  шедевр!

Залізні зуби, кістяна нога, Всі люди знають – це красуня Яга.

Ну як, сподобалось? Ні?! Нічого ви не розумієте! Теж знавці літератури! Самі, напевно, і двох рядочків не заримуєте. Давайте парі на мою мітлу! Ну що, злякались? Ось завдання для хлопчиків, а ось для дівчат. А я почекаю ... але тільки три хвилини.

(Баба Яга роздає картки з римованими словами: чарівниця – таємниці;

простягла – принесла; малини –  пташиних; дзвенять –  дня. Хлопчики та

дівчатка по черзі зачитують свої варіанти).

Господар з господинею. Що, Бабусю Ягусю, програла? Віддавай тепер свою

реактивну мітлу та йди пішки.

Баба Яга. Перевершили мене, Бабу Ягу, але слова я свого дотримаюсь.

(Цілує мітлу, віддає переможцям і шкутильгає до виходу).

Але я ще повернуся!

Господар. Яскрава особистість! Ще й вірші любить складати. Може, й не

мине 3000 років, як Баба Яга стане відомим поетом.

Господиня. Не забувай. Для чого ми тут зібрались. Наші друзі вже довели,

що люблять читати. А зараз час для нових випробувань. Давайте всі разом

покличемо нашого гостя: «Чудо-дерево! Чудо-дерево!»

(Виходить учень, обвішаний «чарівними» речами: голка, дзеркало, ключ,

яблуко, квітка, чобіток, шапка, скатертина, яйце).

Чудо-Дерево. Ох і важко мені було добиратись! Усі гілочки болять! Скажіть,

яким казковим героям належать ці речі, з яких вони казок.?

(Діти, які дають правильну відповідь, забирають «чарівну» річ).

Господиня. Розумні в нас гості. А добрі які! Усім допомогли і себе показали.

Час пригощатися смачними духмяними пиріжками. Тільки де ж вони?

(Господар і господиня шукають пиріжки).

Господар.  Хто  це  з  нами  так  пожартував?  Діти,  знов  потрібна  ваша

допомога. Чи знаєте ви, хто з літературних героїв не міг би встояти перед

ласощами?

Господиня. Чи це не Ведмідь?

(Входить Ведмідь з банкою варення та пирогами).

Ведмідь. Так, це я - найкращий у світі Ведмедик, який любить ласощі. Тварина у розквіті сил, найшвидший поглинач варення, меду, печива, пиріжків, цукерок, а ви ... теж мені друзі! Хотіли з'їсти смачненьке без мене?!

Господиня. Дорогий Ведмедику! Що нам треба зробити, щоб ти нас пробачив?

Ведмідь. Якщо виконаєте мої завдання, то я, найдобріший у світі Ведмедик, поділюся з вами моїм варенням. Упізнайте моїх казкових друзів:

1.  «Чоловік іде та й іде, та захотілося йому пити… Коли це знайшов криничку. Тільки став пити воду, та якось об цебрину й розбив те яйце-райце. Як почав скот виходити з того яйця!.. Виходить та й виходить». (Чоловік).

2.   «Тату, слухайте: ситніше над усе – земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіше над усе – думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш; а миліше над усе – сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а він усе покидає, щоб заснути». (Мудра дівчина).

3.   «– Підемо ми, – кажуть, – до царя на обід: загубити – нічого не загубимо, а може, там наше щастя закотилося! » (Два розумних брати).

4.   «Майже вмираючи зо страху,бідний… мусив сидіти у фарбі аж до вечора, знаючи добре, що якби тепер у такім строї,появився на вулиці, то вже не пси, а люди кинуться за ним і не пустять його живого». (Лис Микита).

5.  «Була вона  й сама така пухка, як мох. Мала довгу вовночку, що, мов шовком укривала її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й  нагадувала садову жовто-фіолетову квіточку – братки ». (Хуха-Моховинка).

Ведмідь. Доведеться розлучитися з моєю дорогоцінною банкою варення.

Урочисто передаю її...(називає переможців).

Господар. Ведмедику! Але ти забув про одну дрібничку. Ми саме зібралися

поласувати пирогами. Ти не знаєш, де вони?

Ведмідь. От які настирливі! Варення вам мало! Віддам я ваші пироги. Тільки

дізнаюсь  хто  на літературних  посиденьках  став  переможцем.  Напевно,

дівчата? А може, хлопці?

Господар. Давайте підрахуємо, скільки сувенірів залишили казкові гості

дівчатам, а скільки хлопцям. (Господар з господинею підраховують, у кого

залишилися гостинець із торби сміху, мітла, «чарівні» речі, банка з варенням. (Оголошують переможців).

Господиня. Дякуємо всім, хто завітав до нас на посиденьки. Бажаємо вам

більше читати, любити літературу, а з часом стати її справжніми знавцями.

Господар. А ось і пироги, смачні та духмяні.

Господиня. Пригощайтеся, гості дорогенькі!

(Господар з господинею розносять тарілки з пиріжками). 

Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене».