Позакласний захід "Математичний ярмарок"

      Яскраво прибраний зал. На стінах українські орнаменти, рушники, написи: Ма­тематичний ярмарок; ласкаво просимо; народна мудрість — «Народ скаже, як зав'яже», «Мудрим ніхто не вродився, а навчився».

Виставка книжок, виробів учнів з природного матеріалу, вишивок, макраме то­що. У залі розташовані три лави, прикрашені українськими орнаментами та завісками, на кожній лавці малюнки (рис. 1: а — гирьки, б - годинник, в - лінійка) та стіл з різним печивом (народними стравами).

Двоє ведучих в українських костюмах починають свято.

1 учень Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!                 

               Господарі й гості — глядіть, не минайте!

2 учень На ярмарок прошу гуртом, поодинці!

               Чекають на вас там чудові гостинці!  

3 учень  На ярмарку нашім веселім, багатім

                          Є чим дивуватись і є що придбати.

1 учень Тут щедрі подарунки із саду, городу.

               Тут пісня і жарти — усім в нагороду.

2 учень Тут речі умільців, ні з чим не зрівняні

               Барвисті стрічки, рушники вишивані.

3 учень  Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте!

               Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

(Пісня: «Ой там, на веселім базарі»)

1-й учитель. Традиційно в Україні збирання врожаю вінчається яскравими, багатими ярмарками. Землероби, народні умільці, крамарі виставляли і продавали кращі свої набутки. Люди з'їджалися на ярмарок як на свято, своєрідну виставку і видовище. Учні нашої школи  також підготували свої доробки (звертає увагу на виставки). Сьогодні, як ви вже здогадались, ярмарок незвичайний, а математичний.

         1-й учень

      І сурова, й солов'їна математика - країна

      Праця тут іде завзята, вмій лиш спритно рахувати

   2-й учень

Вмій ділити, віднімати, множить швидко й додавати.

Вмій кмітливо все збагнути, першим у відповіді бути.

  3-й учень

Ледарів у нас немає, хто руки не піднімає? Вирушаємо у путь: нас цікаві речі ждуть.

Учитель. Ось ми з вами підійшли до першої лавки. Уважно на неї подивіться і скажіть, з якими мірами нам доведеться зустрічатися (з мірами маси). Які ви знаєте міри маси? (г, кг, ц, т). Добре. Відкриємо нашу лавку. Подивіться на цю таблицю. Народні міри мас:

 - Що незвичайне ви помітили? Правильно, це таблиця народних мір мас. Ними користувалися наші діди і прадіди. Ви знаєте, що в нашій країні гривна - це грошова одиниця. В давнину гривна була ваговою і грошовою одиницею. Це був злиток срібла, вага якого дорівнювала і фунту. Майже 200 років тому гривну почали розрубувати, новий злиток одержав назву - рубль. Пуд введено у XII ст., означає «вага» або «важкий» .

Прочитаємо таблицю разом.

А тепер пропоную вам декілька завдань. За правильну відповідь ви отримаєте ось такі гирі (рис. 1, а). Прошу їх зберігати і намагатися зібрати достатню кількість. Переможців чекають призи.

Малюнок № 1 Малюнок № 2 Малюнок № З

Завдання 1. Назвіть міру, яка:

а) більше 1 г, але менша 1 кг (золотник, гривна, фунт);

б) більше 1 кг, але менша 1 ц (гилетка, пуд).

Завдання 2. Що важче: пуд пір'я чи пуд заліза?

Завдання 3. Назвіть прислів'я, в яких зустрічаються міри маси. ( «Щоб взнати людину, треба з нею пуд солі з'їсти», «В травні корець дощу, крапля болота»).

Завдання 4, Як ви вважаєте, за який проміжок часу можна вдвох з'їсти пуд солі? (Приблизно за 2 роки, якщо щодня з'їдати 10 г солі кожному).

Розв'яжіть задачі. 1. Сто курей за сто днів з'їдають 100 пудів зерна. Скільки пудів зерна з'їдять 10 курей за 10 днів? (1 пуд)

 2. У мішку 100 кг зерна. Як поділити це зерно на дві частини, щоб в одній  

     було  на 20 кг більше, ніж у другій? (40 кг і 60 кг).

Учитель. Послухаємо байку. Йшли пустелею два віслюки. Один ніс мішок - 5 пудів солі, другий - 5 пудів вати. Було дуже жарко. Вони втомились і, побачивши річ­ку, разом з мішками полізли у воду. Після купання віслюки пішли далі. В одного з них поклажа стала легшою, а в другого важчою. Чому? (Сіль розчинилася у воді, а ва­та увібрала в себе вологу).

Учитель. У яких казках зустрічаються міри маси? Які? Що про них говорить­ся? («Чабанець» - хлопчик був такий сильний, що грався каменем, вага якого була 8 пудів. Він переміг змія, який перевертав каміння по 30 пудів; «Іван Богданець» - у Івана була залізна палиця у 100 пудів; „Два брати" - у багатого в коморі було 200 пу­дів пшениці; «Кирило Кожум'яка» - у Кирила була булава пудів з 10, якою він змія поборов: «Дотепний жарт» - багач прохав у попа 40 пудів вівса).

Учитель. На ярмарку відбувалася не тільки купівля – продажа , а й усілякі роз­ваги, жарти. Отже, запрошуємо на наш ярмарок  дотепних жартівників 3-А класу .  

Ось ми з вами підійшли до другої  лавки. Уважно на неї подивіться і скажіть, з якими мірами нам доведеться зустрічатися Хто вже здогадався, що це за лавка? (Міри часу). Відкриваємо другу лавку.

І просимо Вас любі гості  завітати до цієї лавки. А чи ви знаєте міри часу, ми перевіримо загадками. За правильну відповідь отримаєте ось такі годиннички

(рис. 1, б)

1. Яким одним словом можна замінити слова: ранок, день, вечір, ніч? (Доба).
2. Дуб довговік, на ньому 12 гілок, на кожній гілці по четверо гнізд, а в кожному гнізді по семеро яєць, і кожному яйцю ім'я є. (Рік, місяці, тижні, дні).
3. 52 орли, а тільки одне яйце знесли (тижні, рік).
4. 7  братів віком рівні, іменами різні (дні тижня).
5. Годинника не має, а час знає (півень).
6. На початку року товстий, цілий рік тоншає, а на кінець року зовсім схудне (календар).
7. У книжці 6 сторінок простих, сьома - золота (дні тижня).
8. 12 братів один за одним ходять, один одного не обходять (місяці)

- А тепер розшифруйте ребуси (рис. 4). Відповіді: а) година, б) рік, в) квітень, г) березень, д) серпень.

Назвіть прислів'я про час. («Влітку тиждень рік годує», «Час минає, а не вертає», «Згаяного часу і конем не здоженеш», «Час усьому навчить», «Сім п'ятниць на тиж­день», «На годину спізнився, за рік не здоженеш», «Без роботи день роком стає», «Сам себе у рік раз любить», «Краще на 5 хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше», «Бережи час, його за гроші не купиш», «Йдеш на день, а хліба бери на тиждень», «День у жнива рік годує», «Скривився, як середа на п'ятницю»).

Учитель. Ви добре виконали завдання. 

- Підходимо до наступної лавки. Хто вже здогадався, що це за лавка? (Міри до­вжини). Відкриваємо третю лавку.

І учень.    На перших стадіях розвитку людства все вимірювали на «око». Зго­дом з'явилися натуральні міри: довжина ступні, ширина долоні тощо. Назви деяких з них збереглися й до нашого часу: фут (довжина ступні), дюйм (ширина великого па­льця руки при його ступні), ярд (лікоть, тобто відстань від кінців пальців до ліктя). Майже 700 років тому англійський король Генріх І видав грамоту, в якій говорилось, що віднині зразком міри буде рука королівської величності. Тому лікоть ще назива­ють королівською мірою.

ІІ учень.  Сажень походить від слова сягати і означає досягати до чо­гось. Сажнем також називали інструмент для вимірювання землі. Відстань між кінця­ми планок дорівнювала сажню (рис. 5).

ІІІ учень.   Верста - давня міра великих відстаней, якою користувалися в   Україні та Польщі. Різного часу верста мала іншу довжину: від 500 до 1000 сажнів. З XVIII ст. в   Україні, і верста дорівнювала 500 сажнів (1066,8 м). Нею користу­валися до встановлення метричної системи мір. З усіх мір довжини найширшого вжи­тку в побуті мав аршин. Його було запроваджено з XVI ст., спочатку він дорівнював 27 англійських дюймам, а з часів Петра І і до запровадження метричної міри — 28 дюймам. Величини одних і тих самих мір довжини в різних країнах мали деяке розхо­дження, тому в таблиці ми записали їх наближене значення. (Читаємо разом з учнями таблицю старовинних мір довжини).

Народні міри довжини
Сажень - 2 м 13 см Аршин - 75 см

Лікоть - 46 см П'ядь - 20 см

Верста - 1 км 70 см Миля - 7 км 500 м

Дюйм — 2 см 5 мм :

1-й учитель. Назвіть прислів'я або приказки, в яких зустрічаються міри довжи­ни. («Бачити на сажень крізь землю», «Сім верст до небес», «До біди сім верст», «Сім верст пішки для однієї кишки», «Міряти на свій аршин», «Ніби аршин проковтнув», «Аршинний (червоний) товар» ).

- Назвіть міру, яка:

а) довша за 1 дм коротша за 1 м? (П'ядь, лікоть, аршин);

б) більша за 1 км? (Верста, миля).

- Розв'яжіть задачу. Довжина колоди 6 аршин. За 1 хв від цієї колоди відпилю­-
ють по одному аршину. За скільки хвилин розпилять колоду? (5 хв)

•       Розв'яжіть задачу. Дві селянки йшли до Києво-Печерської лаври. Обидві пройшли 60 верст. Скільки верст пройшла кожна з них, якщо йшли з однаковою шви­дкістю? (60 верст).
•       У яких казках зустрічаються старовинні міри довжини? («Про правду і крив­ду» - люди носили воду за 30- 40 верст, тому що чорт висушив воду; «Бідний вовк»    - кравець міряв вовка аршином. І вздовж аршин і вшир аршин; «Ох» - ліс 4 милі на всі 4 сторони; «Залізний вовк» - собака Чутко чує за 7 миль, собака Важко - за 9 миль, собака Барій - за 12 миль; «Летючий корабель» - чоловік міг застрелити птаха, який сидить за 100 миль від нього; « дівчина» - піп казав Марійці виткати 100 ліктів полотна).
•       Учитель. До математики зверталася не тільки народна мудрість і творчість, але й письменники, поети, в тому числі дитячі.

Завдання. Назвіть твори світової, української літератури в назвах яких є число або цифра. («Три мушкетери», «Один в полі воїн», «Сто тисяч» та інші.)

Учитель. А зараз до нас із далекої Індії прибув пан Кирил-Хасан-Абдул-іон-Андрієтті-ол-Кирилненні. Просимо Вас шановний.

Кирил-Хасан-Абдул-іон-Андрієтті-ол-Кирилненні. Друзі! Я прибув до вас на зорельоті! Небо нагородило мене здатністю визначати числа пов'язані з вашим життям. Я, наприклад, можу вгадати ваш вік, місяць і день вашого народження. Якщо хочете переконатися у цьому, прошу виконати мої вказівки. Приготуйте блокнот і ручки. ( запрошуються 3 учасника  ярмарку)

Фокус «Вгадування дня народження»

1.Порядковий номер місяця вашого народження помножте на 100.

2.Додайте день вашого народження.

3.Одержане число помножте на 2.

4.Додайте 8.

5.Помножте на 5.

6.До одержаного числа додайте 4.

7.Помножте на 10.

8.Додайте ще 4.

9.А тепер додайте свій повний вік ( ціле число років).

10.Відніміть 444.

А тепер усім бажаючим можу назвати дату народження та його вік. Для цього повідомте мені кінцевий результат своїх обчислень.

(Потрібно одержане число розбити на групи цифр справа наліво по дві цифри у кожній. Наприклад, число 80615 розбивається так 8-06-15 –восьмий місяць (серпень), шість-дата, 15 років-вік).

Кирил-Хасан-Абдул-іон-Андрієтті-ол-Кирилненні . За те, що ви правильно обчислювали, зараз мої красуні вам гарно потанцюють .

 1-й учень На доброму ярмарку ми побували;

                    Співали, сміялись та жартували.

  Учитель. Діти, закінчується ярмарок. Багато ви відгадали загадок, назвали прислів'їв, українських казок. Зверніть увагу на виставку книжок, їх можна прочитати у нашій бібліотеці. Звучить народні пісня «Ми на ярмарок ходили.»