Позакласний захід "Ми роду козацького діти"

 Сценарій заходу до Дня українського козацтва

«Ми роду козацького діти»

(для учнів 5-7 класів)

 

Мета заходу.

      Поглиблювати знання учнів про героїчне минуле нашої держави, історію, культуру, традиції українського козацтва; формувати в дітей почуття особистої відповідальності й гордості за долю своєї держави та народу; виховувати духовно та фізично розвинене юне покоління України на історично сформованих засадах козацького світогляду та здорового способу життя, у дусі відданості Батьківщині та її народу.

Обладнання:

   ікона Покрови Пресвятої Богородиці, стилізований козацький одяг для дітей, паперовий згорток, булава, хоругва, каламар і перо, аудіо записи козацьких маршів, відео до пісні А.Кульчицького «Дума про Україну», мультимедійна презентація та книжкова виставка «Козацької слави повік не здолати»

  Епіграф:       Козацька історія живе, не вмирає,

І слава про неї віками лунає!

Бібліотекар. Осінь... Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Свічками запалахкотять берези, вбралися в золоті шати красені-клени.

Тихі, мрійливі, зажурені стоять ці осінні дні. Земля переливається всіма барвами, а над нею - синє, чисте, бездонне небо. І здається, ніби це знову, вже вкотре прийшла до нас Прекрасна Діва Марія й розкинула свій небесно-синій покров, щоб захистити нас. Сьогодні ми зібралися  в цій залі напередодні цілої низки свят:

1 жовтня - незвичайний день. Він увібрав у себе аж чотири свята:

 - Покрову Пресвятої Богородиці;

 - День українського козацтва;

 - День захисника та захисницьУкраїни;

 - День заснування УПА.

Покрова - це давнє українське свято, пов'язане з покровительством Пресвятої Богородиці.

Козацтво України вважало Пресвяту Богородицю своєю покровителькою і заступницею. Тому на Запорожжі була заснована церква Святої Покрови. І куди б не заносила доля козаків, завжди був з ними образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала і оберігала їх у далекій дорозі і у кривавих війнах за нашу Батьківщину.(

Та не менше шанували Божу Матір козаки. Найперше, що вони будували на Січі, - це Покровську церкву та ревно молились Божій Матері перед боєм, щоб допомогла здолати ворога. А ікона Пресвятої Покрови завжди була з ними в поході. Звичайно, ми є нащадками славних козаків, які до безтями любили свою Батьківщину й ладні були віддати своє життя за неї. Тому в цей день ми ще й святкуємо День захисника та захисниць  України.

То хто ж такі були ті хоробрі лицарі? Звідки вони взялись?

 

Учениця1.

Козак – герой України.

Козакувати – справа не проста.

Коли державу відбудуєм незалежну,

Красою слава запалає золота.

Учень 2

Острів Хортиця – республіка козацька,

Ось де слава розквітала буйноцвіттям!

Ой , як боронили наші предки хвацько

Острів, Україну, наше довголіття!

Учень1. Нумо, хлопці , покажіться!

А ви, друзі, подивіться ,

Хай не буде переводу – козацькому роду!

(звучить козацький марш)

        

Інсценізація "Як козаки день Покрови відзначали"

 

(На сцену під марш виходять козаки. У руках у них паперовий згорток, ікона Покрови Пресвятої Богородиці,хоругва, булава,.)

Отаман. Загін! До слова готові?

Усі. Так, готові!

Отаман. Приступити до обов'язків!

Козак 1. Батьку! Дозволь слово сказати і козаків прославляти!

Отаман. Дозволяю!

Козак 2. Вельмишановні гості (уклін)! Дозвольте привітати вас зі святом козацької слави - Покровою Пресвятою.

Козак 3. Дозвольте зачитати деякі відомості з історії українського козацтва.

Козак 4. За Дніпровськими порогами, за південними дорогами, за степами за широкими славні козаки жили.

Мали Січ козацьку сильну, цінували волю вільну,

Україну свою рідну, як зіницю ока берегли.

Козак 5. Козаки - це вільні люди!

Козак 6. Козаки - безстрашні люди!

Козак 7. Козаки - борці за волю, за народу щасливу долю.

Козак 1. Козак - чесна, смілива людина,

Найдорожча йому - Батьківщина.

Козак 2. Козак - слабкому захисник,

цінувати побратимство звик!

Козак 3. Козак вкраїнську любить мову,

він завжди здержить своє слово!

Козак 4. Попереду всього війська виступає отаман.

Чи далеко бій, чи близько, в ньому він найстарший пан.

Він суддя всім і товариш, батьком козаки зовуть.

Кошовий багато знає, він дає в майбутнє путь.

Козак 5. Булава - це влади знак, що втрима в руках не всяк.

До тієї булави треба, друже, голови!

Козак 6. Триметрова чорна паля зверху кулю мідну мала,

а під нею - кінський хвіст та ще кілька довгих кіс.

Ця військовая святиня - перемоги берегиня.

Ніс її в бою бунчужний, щоб козачий стан був дружний:

Де бунчук - там кошовий,  кіш веде на правий бій.

Козак 7. Ратищем спис називали діди.

Річ ця в бою знадобиться завжди.

Ним ворогів січовик доганяв,

Влучно їх списом збивав із коня.

Козак 1. Христа частинка - хрест натільний, що біля серця козака.

Суть козака хрестом надбана, хрестом він нечисть зустріча.

Переплелась з хрестом дорога, якою йде козак весь час.

Душею линучи до Бога, він став легендою для нас!

Отаман.

Було колись - в Україні

Ревіли гармати;

Було колись - запорожці

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю;

Минулося - осталися

Могили на полі.

Козак 2.                          Та наша слава не пропала,

 вона живе й нині.

Стала слава козацькая

 славою Вкраїни.

 

Відео  «Дума про Україну

А.Кульчицький слва і музика

Виконує Г.Музика

 

Ведучий 2.  Запорізька Січ... Мабуть, немає жодної людини на нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про славну Січ, про січове козацтво, їхнє лицарство.

У глибину століть сягає історія нашого народу, і чим більше минає часу, тим яскравіше ми її уявляємо. А символом незламної волі та могутності України до наших днів є козацтво.

Ведуч. На острові, на Хортиці,

За порогами Дніпра,

Там зійшла козацька слава

Для народного добра.

Там стояли насторожі

Запорожці Січові…

Ой, не раз там до схід сонця

Грали сурми бойові!

Тут життя і кров віддали

Запорізькі козаки,

 

 Ведуча1.  Неозорі степи України,

              Чарівливі Дніпра береги.

              Синя хвиля за хвилею рине

              Крізь розлогі квітчасті луги.

 

   Ведуча2.   Там і Січ Запорізька стояла,

     Мов орлине гніздо серед скель,

    Ворогам-хижакам не давала

    Українських топтати осель.

Ведуча3. Хто кохав рідний край до загину,

Мав у серці синівську любов,

Той на Січ в злу і добру годину

Батьківщині служити ішов.

Ведучий4.І козацька озброєна лава

                   Рідний край берегла день і ніч.

                   І світами котилася слава.

                   Про стару Запорізькую Січ.

 

Ведучий. Було це близько п'яти століть тому. Наш рідний край поневолили підступні завойовники. Дуже важко стало жити українському людові! І почав він утікати в пониззя Дніпра, за його кам'яні пороги, де розкинулися степи.

Ведуча. Утікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої води, вони заснували Запорізьку Січ. Запорожці були витривалі й дужі, кмітливі й на диво хоробрі. Вони чинили опір найзапеклішому ворогові.

 Ведучий. Микола Гоголь писав: "Так ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді й дужі леви. Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну".

 

Бібліотекар. У народі існує багато легенд про випробування перед тим, як приймали до козачого товариства на Запорізьку Січ. Розповідають, що після того, як хлопець перехреститься, його пригощають борщем, пекучим від червоного перцю. І новачок мав його з’їсти. Але це ще не все. Повинен осідлати дикого коня без сідла і вуздечки, проскакати полем і повернутися неушкодженим. Якщо це йому вдається, то і в козаки годиться.

 Ведуча.  – А які ж закони були у козаків?

Бібліотекар. Існують міркування, що в козаків був особливий обряд-ритуал, під час якого козаки-побратими обмінювалися своїми натільними хрестиками, що уособлювало вірність один одному.

Тому просим наших козаків зараз потиснути один одному руку (як знак вірності побратимству)

 

Ведучий. Свято Покрови було найбільшим для козаків. Цього дня в них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що Свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею й покровителькою. Багато церков  побудовано на честь свята Покрови.

 

Ведуча. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавнього часу свято Покрови в Україні відзначається ще й як День українського козацтва.

 

Ведуча. Усе частіше ми звертаємося до наших витоків: історії нашої країни, рідної мови, козацької вольниці. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.

 Корені нашої духовності в минулому, коли була ненька-мати — Запорозька славна Січ. Вона — праматір української державності й реальна військово-політична сила України, яка упродовж століть протидіяла спробам турецьких султанів, кримських ханів та польської шляхти поставити український народ на коліна.

 Запорозька Січ!  Козацтво — легендарне минуле українського народу, його святиня. Синонім свободи, людської та національної гідності й талановитості.

 

Ведуча. Козаки були сміливі і на суші  і на морі. Вони будували човни(Чайки) і були відважними мореплавцями, рівних яким, не було нікого.

Ой на нашій Україні,

То не води грають сині,

То козацтво йде завзяте,

Батьківщину захищати.

Бібліотекар. (А скільки прислів’їв і приказок складено про козаків)Зверніть увагу на слайд. Вам потрібно закінчити прислів’я- вибрати правильну відповідь)

Бібліотекар. Козаки славилися почуттям гумору. Чого тільки варті прізвиська, які вони давали один одному: Нетудихата, Кривоніс, Голодайло, Рябоштан, Тягнирядно. Такі імена, прізвиська ви знайдете, коли будете читати літературу про козаків: В.Рутківський «Джури». трилогія, «Джури козака Швайки»,Чайковський «За сестрою», З. Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», В.Шкляр «Характерники», В.Малик «Таємний посол», М.Гоголь «Тарас Бульба», «З голосу нашої Кліо» та інш.

Клі́о (грец. Κλειώ —«та що дарує славу», лат. Clio) — одна з дев'яти муз, покровителька історії;

 

      (Огляд книжкової виставки «Козацької слави повік не здолати»)

Бібліотекар. А книги, школярики, все ж прочитайте,

А потім про славу козацьку згадайте,

Аби не забути історію роду,

Аби бути гідними дітьми свого народу.

 

Бібліотекар. Сьогодні, у час повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, коли наші герої, бійці ЗСУ на передовій нищать ворога, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, коли лунають вибухи далеко за лінією фронту, у тилу, та щодня по всій країні лунають звуки повітряної тривоги, свято День Захисників і Захисниць України набуває нового змісту. Весь український народ став на захист рідної землі і допомагає ЗСУ громити ненависного ворога. 

Сьогодні – це свято всього українського народу, але найбільша шана нашим воїнам на передовій, які поклали на олтар перемоги всі свої сили, здоров’я, а нерідко і життя задля забезпечення миру та кращого майбутнього для наступних поколінь.

Як колись, у час небезпеки, Богородиця явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором), прийнявши під свій захист. Віримо, що і сьогодні Пресвята Богородиця захищає Україну, допомагає нашим захисникам у праведній боротьбі з ворогами

  Тетяна Строкач (поетка , наша землячка)

ЩИРА ПОДЯКА ВАМ, НАШІ ГЕРОЇ!

Рідні, незламнії,  мужні й хоробрі,
Найсміливіші, відважні та добрі,
Люблячі, милії, ніжні й кохані,
Вмілі, упевнені та незрівняні.

Щира подяка вам, наші герої!
Ворога знищете ви у двобої.
Вами пишаємось й вірим безмежно!
Будемо вільні ми і незалежні!

 

* * *

 

Владлена Вернер 

З ДНЕМ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ!!!

Ви захищаєте наше небо, 
Даруєте людям мир та спокій, 
Глибоку шану Україні 
Плекаєте в душі широкій.

Нащадок вільних козаків
І гордість для своїх батьків,
Наповнені патріотизмом, 
Вас — з Днем захисника Вітчизни!

Ведучий: Сьогодні козак — не той, хто одягнений у вишиванку й шаровари. Козак — це воїн за духом, який воюватиме тільки за честь і свободу. ШЛЯХЕТНІСТЬ, МУДРІСТЬ, ВІДВАГА — три основні прикмети козака: шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не залякаєш!

Ведуча: Нехай вже давно минули дні Запорозької Січі, але козацтво існує, як живиться в кожній людині прагнення до вільного та незалежного життя.

Ведучий: У глибині душі кожного українця живе козак: воїн, який нічого не боїться і за рідну землю без роздумів віддасть своє життя.

 

Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

                              Нам лишили предки з давнини.  (В. Симоненко)

 

Інсценізація “Лист козакам ХХІ століття”

 

Козак 1: А куди це ми потрапили?

Кошовий: Панове козаки! Я покликав вас на Благословенну Хортицю, аби вчинити вельми важливе і мудре діло.

Козак 2: Що це за діло?

Кошовий (підносить вверх булаву): Будемо гуртом писати листа нашим нащадкам, козакам 21-го століття.

Козак 2: Чудово!

Козак 3: Лист потомкам!

Козак 4: Нашим онукам!

Козак 5: Правнукам!

Козак 1 (лічить на пальцях):  Пра-пра-пра-пра...

Усі: Правнукам!

Кошовий: Писарю!

Писар: Га?

Кошовий: Каламар і перо є?

Писар: Є! Осьдечки!

Козак 2: Він і спить з пером за вухом.

Кошовий: А папір є?

Писар: Є!

Кошовий: Пиши. Чолом вам, дорогі наші нащадки — шановні козаки!

Козак 3: Славні запорожці!

Козак 4: Веселі запорожці!

Козак 5: Співучі запорожці!

Кошовий: Перед усім дозвольте побажати вам великого щастя!

Козак 1: Здоров`ячка!

Козак 2: Добра й достатку!

Козак 3: Миру й злагоди!

Козак 4: Краси й добра!

Кошовий: Заповідаємо вам, як зіницю ока берегти матінку Україну!

Козак 5: І Дніпро!

Козак 1: Хортицю!

Кошовий: Волимо, щоб Ви і нині, і прісно, і довіку пам’ятали достославних лицарів нашого роду.

Козак 2: Сірка!

Козак 3: Дорошенка!

Козак 4: Наливайка!

Козак 5: Сагайдачного!

Козак 1: Калнишевського!

Козак 2: Мазепу!

Козак 3: Хмельницького!

Кошовий: А хто це все зневажатиме, занапастить Дніпро, закоптить небо, витолочить Хортицю, забуде материнську мову, того відправити на Дурну Скелю, нехай комарів годує!

Козак 1: Краще посадіть на гарячий мартен отим місцем, що нижче спини і називається...

Кошовий: Тихо! Тихо!

Козак 3: Тихо, не можна, бо шкварчати буде!

Кошовий: Я кому сказав! Тихо!

Кошовий (писарю): Пиши! За сим — наш низький уклін всьому чесному українству! Написав?

Кошовий: Тоді прошу представників січей прикласти руку: Хортицька Січ! Томаківська! Кам’янська! Базавлуцька! Чортомлинська! Олешківська! Усі підписалися?

Всі: Усі!

Писар: Як відправляти листа будемо? Волами чи авіапоштою?

Кошовий: Заший у шапку і закопай на Хортиці. Потомки будуватимуть козацький меморіал, знайдуть і прочитають.

Козак 1: Слава кошовому!

Кошовий: І хай ніколи козацькому роду не буде переводу!!!

Усі: Козацькому роду не буде переводу!

 

 

 

Звучить пісня "Україна - це ми" у виконанні дівчат.