Позакласний захід на тему "Куди приводять мрії… Юрій Кондратюк та Ігор Сікорський."

Тема: Куди приводять мрії… Юрій Кондратюк та Ігор Сікорський.

Мета уроку: ознайомити учнів із видатними українськими вченими-фізиками та їхнім вкладом в розвиток науки та популяризації України, як держави з великим науковим потенціалом; виховати повагу до себе як УКРАЇНЦЯ та до всієї нації.

Матеріальне забезпечення: проектор,  слайди про Ю.В. Кондратюка та І.І. Сікорського, макети літаків, гвинтокрилів, ракет.

Учитель. Сьогодні ми хочемо згадати напевно найбільших мрійників серед всього наукового світу.  Які завдяки своїм мріям здобули визнання

Це наші вчені-фізики, які працюючи по всьому світі, ніколи не забували про свою приналежність - вважаючи себе УКРАЙНЦЯМИ. Але чомусь так сталось, що на чужині вони змогли реалізувати себе та здійснити свої мрії,  отримати більше визнання ніж у себе вдома.

  Сьогоднішній урок хотілося б розпочати з людини яка дійсно прожила життя заради науки, життя з якого можна писати сценарій для пригодницьких фільмів.

 Це Юрій Васильович Кондратюк.

Учень 1 Навряд чи знайдеться в історії космонавтики людина, життя якої було б так загадкове і містило б так багато незрозумілих місць, як життя людини , яке увійшло в науку під ім'ям Юрія Васильовича Кондратюка.

Досить сказати, що половину зі свого свідомого життя він прожив під чужими ім'ям і прізвищем ...Але українська історія ХХ століття засвідчує: така відмова для надто багатьох представників освічених верств була єдиним способом врятувати своє життя.

 Ю. Кондратюк(учень). Я змалечку мріяв про незвідані висоти, мене манило небо, і те що було поза ним. І  я досяг цих висот, хоча вже після своєї смерті.

Так моїм ім'ям увічнений кратер на Місяці та мала планета Сонячної системи. Американці на мисі Канаверал встановили мені пам'ятник, а легендарний астронавт Нейл Армстронг узяв з собою, як святиню, жменю землі, де  я жив і працював. Я мріяв злітати на Місяць. Моєю  книгою захоплювався Ціолковський, але вона потрапила в розряд наукової фантастики. Мої чернетки  знайшли німці, а ідеї втілилися в Америці і моїм  ім'я золотом написано в США, в Аламагордо, в залі слави Космічного музею НАСА.

 Але….. мене болить, що це все втілено, зроблено, визнано….. там далеко……  не в Україні…. Болить те , що моїми працями скористалися … там далеко не тут ….

Учень 3:

 Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?..

Чом вас вітер не розвіяв

В степу, як пилину?

Чом вас лихо не приспало,

Як свою дитину?..

Учень1 У 1969 році після вдалої висадки астронавтів Ніла Армстронга і Едвіна Олдріна на Місяць американський вчений доктор Джордж Лоу зізнався в одному з інтерв'ю: «Ми розшукали маленьку непримітну книжечку, видану в Росії відразу ж після революції. Автор її - Юрій Кондратюк - обґрунтував і розрахував енергетичну вигідність посадки на Місяць за схемою: політ на орбіту Місяця - старт на Місяць з орбіти - повернення на орбіту і стиковка з основним кораблем - політ на Землю ».

Ю. Кондратюк(учень). Так астронавти через мої праці побували на місяці, а я через свої праці не міг спокійно жити на своїй  рідній землі.

Учень 2. Народився у Полтаві в червні 1897 року під іменем Шаргея Олександра Гнатовича; ім’я Юрія Кондратюка взяв через побоювання про свою подальшу безпеку після приходу радянської влади, під цим іменем і став відомий в науковому світі завдяки так званої «теорії траси Кондратюка», яка лягла в основу подорожі американської астромісії на Місяць.

Учень3 Був офіцером царської, а згодом — Білої армії. Дезертирував, змінив ім’я, справжній носій цього імені помер 1921 року, документи померлого Кондратюка Шаргею допомогла отримати його мачуха. В той же час починає вивчення завдань космонавтики та основних потенційних способів мандрувати за межі Землі. Роботу дослідник вів незалежно від Костянтина Ціолковського. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 рік) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Там же визначив необхідність використання багатоступеневих ракет та ракетного палива за спеціальним рецептом, потенційне створення міжпланетних баз та використання гравітаційних полів на інших планетах.

Учень 1. Мало хто знає, але перший винахід Кондратюка-Шаргея не стосувався космонавтики: він збудував дерев’яний елеватор без жодного цвяха, місткість якого складала 10 тис тонн. Паралельно із основною роботою механіка в «Сибхліббуді» він надіслав до Головнауки у Москву рукопис «Про міжпланетні подорожі». Цей рукопис академіки та професура оцінили дуже високо, а офіційна радянська влада почала шукати того, хто взагалі міг таке написати за межами закритих НДІ.

Учень 2. У січні 1929 року в Новосибірську власним коштом він видав книгу «Завоювання міжпланетних просторів»; а вже на початку 1930 року був засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві, посаджений до одиночної камери і підданий низці допитів (серед звинувачень — створення того самого елеватора без цвяхів як «прихована диверсія», мовляв, щоби швидше зруйнувався стратегічний об’єкт). За результатами кримінальної справи потрапив у «шарашку» — конструкторське бюро ОДПУ інженером-конструктором, де перебував за ґратами та працював до 1932 року.

Учень 3 В період ув’язнення виконав ескізний проект для конкурсу з вітроенергетики, який передав «на волю», проектом зацікавився тодішній нарком важкої промисловості Серго Орджонікідзе — і Кондратюка-Шаргея повезли до Москви для зустрічі із наркомом, а згодом звільнили з тюрми.

Учень 1  1932–1933 роки в Новосибірську працював над проектом потужної Кримської вітроелектростанції. Наступного року продовжив цю роботу в Харкові. Проект передбачав вітроелектростанцію потужністю в 12 тис кіловат, у той час як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею. Мала бути побудована вітрова щогла заввишки в 165 метрів. Вітрова електростанція побудована не була, але розробки українця лягли в основу побудови Останкінської телевежі (вкрадена технологія принесла співробітнику Кондратюка Нікітіну Ленінську премію).

Учень 2. 1939 року Кондратюк очолив відділ проектно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві. Здавалося, що це було підвищення, але насправді ні: проект альтернативної енергетики в Криму, де на Ай-Петрі будували небачену вітрову електростанцію, було закрито після того, як 1937 року застрелився Орджонікідзе, а самого Кондратюка звинуватили в гігантоманії.

Учень 1.  1941 року почалася війна, і науковець, так і не отримавши звання кандидата технічних наук, пішов добровольцем на фронт, ставши телефоністом. Точна дата загибелі невідома, але за свідченнями очевидців та дослідників вважається, що до кінця лютого 1942 року під Кіровом він був ще живий. Загадковість загибелі українського фізика-експериментатора породила безліч міфів: в СРСР довгий час поширювалася версія, що Кондратюк допоміг створити німцям ракету «Фау», або що його папери потрапили до німецької розвідки після його смерті. Місцем поховання вважається братська могила в Кірові Калузької області в Росії.

Учень 3 . На теоретичному рівні Кондратюк-Шаргей вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами, прорахував трасу для ракети на Місяць. Остання розробка була використана в США під час запуску «місії Аполлон». Факт цього визнано було керівниками програми та підтверджено у журналі Life.

Учень 1. Окрім імені в Залі слави космонавтики в США, ім’я Юрія Кондратюка носить музей авіації та космонавтики у Полтаві, астероїд 3084 та кратер на зворотньому боці Місяця. Доменний реєстратор №1 в Україні.

Учень2. Українське прізвище вченого вперше згадується у виданому в 1969 році «Українському енциклопедичному словнику”, невеличкою  довідкою:" Кондратюк Юрій Васильович (липень 1900 Луцьк - 1942), український радянський вчений-винахідник, один із перших творців і випробувачів ракетної техніки. Розробив ряд схем ракет для міжпланетних просторів, умови польоту, ракетне паливо ". 

Учень 1. Цей український вчений був  автором безлічі продуктивних ідей, гіпотез і відкриттів, що багато в чому випередили свій час. По суті, він виявився не тільки великим мрійником, але і неабияким теоретиком, який зумів на початку ХХ століття обґрунтувати можливість і навіть необхідність космічних польотів. Всі його пропозиції, викладені в його роботах, були згодом реалізовані на практиці.

Перша інформація про життя цього загадкового чоловіка з'явилася тільки в кінці ХХ ст.  Що стосується смерті, то про неї до сих пір ходять легенди і найнеймовірніші припущення.

Ю. Кондратюк (учень) Яке б не було моє ім”я, прізвище, де б я не працював я українець. Нехай мене можливо і не визнають так помпезно як на чужині, а  я все таки  українець.

Учень3

А й правда, крилатим ґрунту не треба.

Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.

Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина…

А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.

А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,

А з правди, чесноти і довір'я.

Учень 2. Ще одним українським мрійником, думки  якого  линули в космічну даль був Сікорський Ігор Іванович. Людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі.

Учень1. Хлопчик любив слухати розповіді мами про нескінченність Всесвіту, загадковість зірок, про таємниці морів і океанів, про дивовижний і цікавий світ, що далеко простягався за стінами київського помешкання. Але найбільше вражали уяву хлопчика розповіді про генія ХV століття Леонардо да Вінчі та про його ідею створити «залізного птаха» – літаючу машину, що мала підніматися в повітря під дією потужного гвинта без будь-якого розгону.

Учень2 Якось після читання роману Жуля Верна «Робур-завойовник» хлопчикові наснилося, начебто він перебуває на борту летючого корабля. Ніби заходить до розкішного салону, з вікон якого далеко внизу видно море, острів із зеленими пальмами. Хлопчик тоді ще не знав, що сон здійсниться за тридцять років – усе це він побачить на борту власноруч спроектованого літака-амфібії...

 Сікорський (учень) Я дитина,  хоча мені за тридцять. Я мрійник і  граюсь іграшками…. Можливо хтось скаже що я несповна розуму, може і так  Але цей мій неповний розум і мої іграшки принесли мені та моїй вкраїні визнання.

Мені поталанить утілити в життя більшість моїх дитячих мрій і стати однією з найяскравіших постатей XX століття – відчайдушним пілотом перших літаків, творцем цілого покоління небачених раніше «залізних птахів», мислителем і філософом, людиною, яка через п’ять століть втілить мрію великого Леонардо да Вінчі...

Учень3 Родину Сікорських добре знали в Києві. Насамперед завдяки батькові – Івану Олексійовичу, видатному психіатрові, наукові роботи якого не втратили значення і до сьогодні. Доктор медицини, член наукових товариств кількох країн, багатолітній завідувач кафедри Київського університету Святого Володимира, засновник і редактор журналу «Вопросы нервно-психической медицины и психологии», він устигав іще й активно займатися громадською діяльністю. Брав участь у духовно-релігійному житті Києва, оскільки як син і онук православних священиків свого часу закінчив духовне училище і семінарію. Видатний художник Віктор Васнєцов увічнив риси Івана Сікорського у розписах Володимирського собору, обравши його моделлю для образу Святого Іоанна Предтечі.

Учень 2. Дуже важливу роль зіграла в його житті мати – Марія Стефанівна. Вона була високоосвіченою жінкою, але своє життя присвятила родині, в якій, окрім Ігоря, було ще четверо дітей. Їй,  дім Сікорських завдячував особливим затишком і творчою атмосферою, яка так потрібна для гармонійного розвитку непересічних особистостей. Дитячі роки майбутнього авіаконструктора були осяяні світлом культури, мистецтва і глибоких знань про навколишній світ, які дала йому його родина і які визначили всю його подальшу долю.

Сікорський(учень). Так, я творець перших у світі чотиримоторного літака «Руський витязь» , важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець»  трансатлантичного гідроплана, серійного гелікоптера одногвинтової схеми

Але певно доля кожного українця їхати … тікати … певно найкраще підійде емігрувати. І я,  як  і важко мені не було б,  я… пішов за своєю мрією – працювати – бачити світ з висоти.

Я емігрував…. до США, де 1923 заснував компанію Sikorsky Aircraft. і ставши на чужині,  не дома конструктором першого в США літака-амфібії.

Учень1 18 лютого 1918 емігрував до Франції (Париж), а в березні 1919 переїхав до США. До 1923 року сталого заробітку не мав, періодично давав уроки пілотування та іноді читав лекції у середніх навчальних закладах. Все змінилося 1923 року, коли Сікорський заснував авіаційну фірму, згодом став власником конструкторсько-будівельної фірми «Sikorsky Aircraft». До 1939 року збудував близько 15 типів літаків.

Учень 2. У 1925–1940 роках розробив серію надзвичайно успішних літаків, які принесли США престиж та рекорди. Побудований в 1934 році на замовлення Pan American World Airways гідроплан Sikorsky S-42 встановив десять світових рекордів, а 10 серійних S-42 стали першими у світі міжконтинентальними пасажирськими лайнерами, які забезпечили регулярні рейси через Атлантичний і Тихий океани. З 1939 року перейшов на конструювання гелікоптерів одногвинтової схеми. Першим почав будувати турбінні гелікоптери, гелікоптери-амфібії.

1939 року здійснив перший політ спроектований ним гелікоптер VC-300^[en]. З 1943 року його фірма стала провідним виробником вертолітної техніки за кордоном.

Учень 3. Гелікоптери Сікорського марки «S» 1941 року були прийняті на озброєння Збройними силами США. У цілому фірма Сікорського — «Sikorsky Aircraft» створила 17 базових літаків та 18 гелікоптерів. З придбанням ліцензій на виробництво машин цієї марки розпочався розвиток вертольотобудування у Великій Британії та Франції. Про високу гарантію польотів на гелікоптерах І. Сікорського свідчать факти постійного використання їх президентами США як VIP-транспортних засобів.

На гелікоптерах Сікорського Sikorsky S-61 вперше здійснено переліт через Атлантику (S-61; 1967 рік) і Тихий океан (S-61; 1970; з дозаправкою у повітрі).

 Сікорський (учень) Мій рід, який походить із села на Київщині, де мій дід і прадід були священиками, є чисто українського походження. Я не американець  і не француз  я  УКРАЇНЕЦЬ

Учень1. Я – УКРАЇНЕЦЬ, хто може так велично і гордо сказати на весь світ Я – УКРАЇНЕЦЬ,  і вложити в це слово не тільки букви,  а те що в серці… у  душі…..  Напевно тільки мрійники, мрійники яким дозволено досягати до зірок. Їх мало,  а можливо одиниці, і серед них такі величні постаті,  як Юрій Васильович Кондратюк та Ігор Іванович Сікорський.

Учень3:

Не знаю, що буде після нас,

В які природа убереться шати

Єдиний, хто не втомиться, це час

А ми живі, нам треба поспішати.

Вчитель: Так, нам треба поспішати, поспішати жити щоб встигнути мріяти і цю мрію втілити в життя!