Позакласний захід « Наша мова – наша зброя» До Дня української писемності та мови

Позакласний захід « Наша  мова – наша зброя»

До  Дня української писемності та мови

Мета:  

•      поглибити знання студентів про історію виникнення свята – Дня української писемності та мови ,  історію українського правопису;
•      прищеплювати любов до історії, культури Батьківщини, рідного краю; показати  красу й багатство української мови, розкрити її необхідність у житті людини;
•      виховувати повагу до історичного минулого, почуття національної гідності: поваги до народу, його історії, любові до рідної української мови.
•       закріпити знання студентів з фонетики, лексикології, фразеології, морфології та синтаксису;
•      формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці;
•      розвивати логічне мислення, пам’ять, уважність;
•      формувати національну самосвідомість;

(Звучить тиха народна мелодія. На екрані кліп про мову)

Викладач: Доброго дня, шановні друзі!

     Сьогодні ми зібралися для того, щоб відсвяткувати важливе

свято - День української писемності та мови! Сьогодні, як ніколи раніше, ми відзначаємо День української писемності та мови з особливим почуттям гордості та болю.

 Україна переживає страшні випробування, але навіть у найтемніші часи наша мова була й залишається нашим символом боротьби і свободи.
    Мова — це наш захист. Вона є тим, що поєднує нас у ці складні дні війни. Кожне слово, сказане українською, — це крок до перемоги, це пам'ять про тих, хто зараз на передовій бореться за наше майбутнє.

Історична частина

Ведуча 1:

    Це свято щороку відзначалося в Україні 9 листопада, коли православна церква вшановувала пам'ять преподобного Нестора Літописця, автора відомого літопису «Повість минулих літ», ми святкували День української писемності і мови.

   Встановлено воно було 9 листопада 1997 року Указом президента Л. Д. Кучми      

№ 1241/97  «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

 

Ведучий 2.

        У 2023 році дата свята змінилася.  Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця

Ведуча 1:
   Наша писемність бере свій початок з часів Київської Русі. У X столітті, після прийняття християнства, до нас прийшли азбука і книга. 

Ведучий 2:
   Одним із найвидатніших творців і хранителів літературної спадщини був Нестор Літописець. Він став автором «Повісті временних літ» — першого літопису, який описує історію нашого народу.

Хто ж такий цей Нестор-літописець?

 

Ведуча 1:  Письменник , перший історик Київської Русі , вчений, ченець Києво –Печерського монастиря,  з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

 

Ведучий 2.

Україна, вшановуючи преподобного Нестора-літописця, вважає його послідовником видатних творців слов’янської писемності Мефодія і Кирила, називає його основоположником письмової української мови, вітчизняної історії, талановитим літератором.

 

 

Ведуча 1.

Кирило і Мефодій – славнозвісні просвітителі, творці слов’янської абетки, проповідники християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг, виданих слов’янською мовою.

 Кирило: «Душа, що не знає літер – мертва душа».

 Мефодій:  «Навчу люд ваш святому письму, донесу слово Боже – вашою мовою».

Ведучий2.
    Писемність почалася з літописців, а згодом до нас прийшли видатні митці слова — наші поети і письменники. Сьогодні ми згадуємо Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку — тих, хто підняв українську мову на рівень світової літератури.

Ведуча 1.

   Та недовго квітував наш край. Століттями не могли поділити між собою чужі люди славну землю. Монгольські хани, литовські князі, польські пани, московські царі та сучасні нелюди-рашисти – хто тільки не топтав, не знущався, не принижував.

Від часів царизму наша мова витримала 48 заборон! Подібного не знає історія жодної мови, жодної держави. Перегорнемо сторінки скорботного календаря.

 

Скорботний календар української мови

Студенти читають по черзі

 

1720 рік – російський цар Петро Перший заборонив друкувати книги українською мовою.

 

1769 рік – видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

 

1775 рік – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

 

1862 рік - закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.

 

 1863 рік – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

 

1884 рік – закрито українські театри.
 

1908 рік – уся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, «могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи».

 

1914 рік – російський цар Микола Другий ліквідовує українську пресу – газети й журнали.

 

1938 рік - сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

 

1983 рік - видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на 2 групи - російські й українські, що призвело до нехтування рідною мовою багатьма українцями.

 

1989 рік – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на другий план.

 

 

Ведуча 1.

   Чимало хто робив висновок, що всьому кінець, що все українське, напевне, загине. Постало тривожне питання: бути чи не бути українській мові і самому народові.
    Кожне слово нашої мови — це наша історія, наша пам’ять і сила. Сьогодні наша писемність і мова — це не просто культурний спадок. Це наша зброя у боротьбі проти окупанта, наш голос, що лунає в світі.

      Україна переживає страшні випробування, але навіть у найтемніші часи наша мова була й залишається нашим символом боротьби і свободи

Ведучий 2:
    Нас намагаються знищити не тільки фізично, але й інформаційно. Наша мова стала однією з мішеней агресора. Але українське слово непереможне, воно звучить навіть там, де важко, навіть під обстрілами, у бомбосховищах і на передовій.
    Мова — це наш захист. Вона є тим, що поєднує нас у ці складні дні війни. Кожне слово, сказане українською, — це крок до перемоги, це пам'ять про тих, хто зараз на передовій бореться за наше майбутнє.

Музичний номер: Пісня-символ незламності
(Виконується пісня «Ой, у лузі червона калина» або «Україна — це ти», яка стала символом боротьби під час війни.)

Викладач:
    А тепер давайте перевіримо, наскільки добре ви знаєте українську мову. Проведемо невеликий конкурс. Ми підготували для вас декілька конкурсів  і завдань, які покажуть силу і багатство нашої мови.

(Проводиться конкурс, у якому учасники мають відповісти на питання, пов’язані з українською лексикою, історією мови, сучасними літературними творами, що стали актуальними під час війни.)

Конкурс: «Слово — наша сила»

І. Організаційна частина

 

Нам потрібно для гри 2 команди, учасниці турніру, решта - групи підтримки (вболівальники). Уболівальники І команди сидять зліва, II команди - справа. Займіть місця. Умови: відповіді повинні бути чіткі, аргументовані, уболівальники можуть допомагати команді в одержанні вищого балу.

 

ІІ. Конкурси

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Конкурс «Розминка»  

Назвати одним словом

 

I команда

(Орден)

II команда

 

Підбери синонім запозиченим словам зі слів сучасної української мови.

У складі споконвічної української лексики найбільшу групу становлять слова властиві лише українській мові, а 10% запозичених з інших мов. Отже, як ми знаємо українську мову

 

І команда

 

1.Чемпіон. (Переможець)

2.Лідер. (Керівник)

3.Афіша. (Оголошення)

 4.Мемуари. (Спогади)

5.Доза. (Кількість)

6.Протест. (Заперечення)

7.Натура. (Природа)

8.Конкурс. (Змагання)

 

II команда

 

1.Фініш. (Закінчення)

2.Аналіз. (Розбір) 

3.Раціональний. (Розумний) 

4.Сигнал. (Знак) 

5.Компетенція. (Обізнаність) 

6.Рекомендувати. (Радити) 

7.Еволюція. (Розвиток)

8.Фортуна.(Успіх)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3) Конкурс «Ти – мені,  я – тобі»

 

(Кожна команда заздалегідь готувала для команди суперників мовні загадки-жарти на пояснення значень омонімів).

 

Варіанти завдань:

 

 

I команда

 

II команда

 

 І.   Яку державу влітку можна носити на голові? (Панама) 

 

4) Конкурс «Народ скаже, як зав’яже»

 Один із визначних скарбів усної народної творчості є прислів’я та приказки, у яких зосереджена народна мудрість. Кожній команді по черзі будуть запропоновані частини прислів’їв, які необхідно продовжити; якщо одна команда не дає відповіді, то це право переходить до команди суперника. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.

 Отож, вперед. 

 

 

5) Конкурс «Скажи без затримки»

 Назвіть антоніми до запропонованих слів, а потім і синоніми. У разі затримки - відповідає команда-суперниця. Перемагає та команда, у якій буде найбільше правильних відповідей. Кожне слово оцінюється в 1 бал. Отож, розпочнемо з антонімів.

 

Слова для І команди (антоніми):

 

Сміятися   (плакати),   Активний (пасивний),  корисний (шкідливий),  хворіти /видужувати),  захід (схід),

Ганьба  (слава),  Минуле  (сучасне), згадати  (забути),  працьовитий (лінивий).

Слова для ІІ команди (антоніми):

 

Прокинутися (заснути),  вітатися (прощатися),  хвалити –(лаяти),   щедрість – (скупість),  помилково – (істинно),	оптиміст - (песиміст),   мирний – (агресивний),   зачин - (кінцівка),   бадьорість – (втома).
А тепер попрацюємо із синонімами. Учасникам із кожної команди необхідно дібрати якомога більше синонімів до запропонованих слів. Перемагає та команда, яка зможе підібрати найбільше синонімів і, відповідно, якомога краще впоратися із завданням. Кожне слово-синонім оцінюється в 1 бал.   Слова для І команди (синоніми):   Згода – (мир, лад, гаразд, добре); ґречний – (ввічливий, тактовний, чемний, делікатний, люб'язний, шанобливий);   розуміти – (тямити, збагнути, осмислювати);  йти – (летіти, шкандибати, плентатись, дріботіти, волочитись); величний – (гігантський, колосальний);
оборона – (захист, боротьба); атака – (наступ, напад); вдача – (характер, натура); земля – (грунт, планета).   Слова для ІІ команди (синоніми): Криниця – (колодязь, журавель); неволя – (полон, рабство); т иша – (спокій, затишшя); навкруги – (навколо, довкола); невідомий – (незнайомий, незнаний); занедбаний – (занехаяний, запущений); високоповажний – (високошановний, шановний, вельмишановний);  бити – (дубасити, духопелити, товкти, лупцювати); багато – (сила-силенна, безліч, тьма).                                           6) Конкурс «Всезнайко».  Тому зараз, шановні гравці, здійснемо подорож по деяким містам України і ваше завдання, команди: сказати хто вас там зустріне. Наприклад, у Харкові – харків’янин. Команди будуть відповідати по черзі. За кожну правильну відповідь команда може отримати по 1 балу.    У Києві   – (киянин), Донбасі   – (донбасівець),  на Поділлі   – (подолянин), у Львові   – (львів'янин), в Одесі   – (одесит), Сумах   – (сумчанин), Чернівцях   –(чернівчанин), Черкасах   – (черкасець), Чернігові   – (чернігівець), в Польщі   – (поляк),  уТернополі   – (тернопольчанин), Каневі   – (канівчанин), у Кривому Розі   – (криворіжець), у Миколаєві   – (миколаєвець), в Ірпені   – (ірпінець), у Бердичеві   – (бердичівець).

 

7)  Конкурс  «Хто більше?»

 

І команда. 

 

Кури не клюють. (Багато) 

Ведмідь на ухо наступив. (Глухий)

Запахло смоленим. (Небезпечно) 

Вітер у голові. (Легковажний) 

Сім п'ятниць на тиждень. (Непостійний) 

Допекти до живого. (Схвилювати) 

До   розуму довести. (Виростити) 

3 відкритим серцем. (Відверто) 

3 одного  маху. (Миттю) 

Мов заціпило. (Замовкнути)

 

ІІ команда. 

 

На сміх брати. (Кепкувати) 

Наче муха в окропі. (Метатись)

Повним ходом. (Успішно)

Скорчитися в три погибелі. (Згорбитися)

Слізьми вмиватися. (Плакати) 

Ставити на карту. (Ризикувати) 

Топтати  болото. (Принижувати) 

Хоч око вийми. (Темно)  Шкірити зуби. (Сміятися)  Як в'юн. (Верткий).

 

 

 

 

8)     Конкурс капітанів

Для наступного конкурсу на центр зали запрошуються капітани команд. Кожен капітан повинен висловити свою думку щодо твердження: «Людина, яка байдужа до рідної мови, – дикун». На обміркування – 20 секунд, на відповідь – 10 секунд. Капітан, який найкраще обґрунтує відповідь, отримає 3 бали для своєї команди.

ІІІ. Підведення підсумків

 

ІV. Нагородження переможців

Над усі багатства і припливи мод

Шануймо мову серцем і вустами.

Народ без мови – це вже не народ,

                  Без мови всі б ми сиротами стали.

Шануймо мову над усі скарби,

Якщо ми хочем зватися народом.

Викладач.

Кожен громадянин України повинен добре знати рідну мову, збагачувати її, бути готовим захистити українську мову від тих, хто зневажає її, бо, захищаючи рідну мову, захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Захист рідної мови - найприродніший, найпростіший, найлегший і водночас найнеобхідніший спосіб національного самоствердження і діяльності в ім'я народу. Розмовляйте рідною мовою - своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайтесь своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали - це зрада свого народу. Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона - мати.

Любіть і вивчайте нашу мову. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав Тарас Шевченко, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову.