Позакласний захід «Подорож до країни Морфології»

Король Лілія Григорівна,

вчитель української мови та літератури

Позакласний захід

«Подорож до країни Морфології»

Для учнів середньої (ведучі) і початкової школи (учасники)

 

Перебіг заходу

Екскурсовод 1: Ви любите подорожувати?

Екскурсовод 2: Вам сьогодні невимовно пощастило, адже ви маєте унікальну нагоду – вирушити у незвичайну мандрівку. Супроводжуватимуть вас найкращі, найчарівніші і наймудріші екскурсоводи у світі.

Екскурсовод 1: Є різні країни. Ми сьогодні з вами вирушимо у подрож до країни, якої немає на жодній карті. Ця країна – величезне незвичайне царство, де у дружбі та злагоді живуть розумні сини й дочки однієї матері – МОВИ. Цей фантастичний край – КРАЇНА МОРФОЛОГІЯ.

Екскурсовод 2:  Отже, ми вирушаємо.

Екскурсовод 1: Знаємо, що кожна країна має свою історію. Тож ми перенесемось на кілька століть назад, щоб побачити як жили жителі цієї країни

/ Інсценізація казки /

КАЗКА ПРО ЧАСТИНИ МОВИ

Ведуча: Одного разу Частини Мови - діти одної матері - зав'язали суперечку. Вони ніяк не могли з'ясувати, хто з них найважливіший.
Іменник поважно і гордовито промовив:

Іменник: Годі вам хвалитися! Скажіть, хто приносить найбільше користі нашій матері Мові? Безумовно, що я. Без мене ніхто не мав би імені. Я даю назви всім істотам, предметам, подіям, яких одягаю у свої сім відмінків, два числа, три роди і чотири відміни. І в реченні можу виступати будь-яким членом ...

Прикметник: Гов, Іменнику! Я маю таке саме право. І, здається, без моєї прикмети ти не був би такий гарний і зрозумілий. Я прикрашаю всіх осіб і всі предмети. Візьмемо, наприклад, речення: «Надійшла весна». Воно бідне й просте. А запроси мене до цього речення і побачиш, яке воно гарне: «Надійшла весна прекрасна, багатобарвна, тепла, ясна». Візьми в тямки, що я вказую і на приналежність предмета певній особі. У реченні виступаю означенням і присудком.

Числівник: От сидіть тихо. Без мене не знаєте, в якому році ви народилися, скільки років живете на світі. Ану, спробуйте без мене купити в крамниці бубликів, цукерок чи ще щось. Серед вас я не пасу задніх, бо також маю відмінки, числа, а часом і три роди. У сполученні з іменником буваю в реченні головним або другорядним членом.

Займенник: Не тільки ви, а й я маю відмінки, роди й числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, як іноді вас немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику, і тебе, Прикметнику, і тебе, Числівнику, вказую на особи і предмети, на їх кількість та ознаки. З моєю допомогою присвоюють собі значення особи багато істот і неістот. А як про всіх вас запитати в реченні без мене? Хіба я так само в реченні не граю роль підмета, присудка, означення і додатка?

Дієслово: То все байки. Ви разом ледарі. Без мене ви тільки байдики б'єте, лежите на місці, як гнилі колоди. Я є тим механізмом, що вас усіх запускає в дію. От, наприклад, іменник завод. Чи знаєте без мене, що він робить або що з ним діється? Ні. А мої три часи в однині і множині, думаєте, не мають великої вартості? Хто знає, чи була б нині написана історія, коли б не мій минулий час. Окрім цього, своїм майбутнім часом потішаю старих і малих, малюю перспективу завтрашнього життя. У реченні також виступаю головним і другорядним членом.

Прислівник: Дерете носа, не знати чому. Хіба тому, що кожна людина може змінювати вас, як їй заманеться. А я не з тих! Себе викривляти в різних відмінках, числах і родах не дам! От ще тримаюсь Дієслова, і з Прикметником я трохи родичаюсь. У реченні можу бути лише обставиною.

Прийменник:   Отак, брате! Я також належу до тих, які нізащо не дадуть себе змінювати. Яким народився, таким буду назавше. То лише слабкодухі, такі, як Іменник, Прикметник, Числівник, Займенник і Дієслово змінюють своє обличчя. Правда, я роблю їм послугу. Пояснюючи їх або зв'язуючи, я уточнюю думку в реченні. Подумайте самі, чи хто-небудь зрозуміє без мене таке речення: «Учень іде… школи». А покличте мене, і стане зрозуміло: йде він до школи чи зі школи.

Сполучник: І нащо піднімати стільки галасу? Я не дам себе змінити так само, як Прислівник і Прийменник. Зарубайте собі на носі, що я вас усіх з'єдную і без мене не одне з вас ходило б, як загублене телятко.

Частка: А чи обійдетесь ви без мене, коли в реченні треба щось заперечити або обмежити? Я допомагаю Дієслову утворити форми умовного і наказового способу, висловити запитання, оклик, сумнів та інші почуття.

Вигук: Гай, гай, які часи, тепер настали. Діти одної матері не можуть погодитися. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміліше, я б навчив вас розуму та довів до згоди. А то я тільки від радості, горя, страху, здивування можу піднести голос.

Ведуча: Почувши суперечку між дітьми, до хати, увійшла усміхнена і по-святковому прибрана їх рідна мати Мова.

Мова: Не сваріться, мої любі діти. Кожен з вас мені потрібний і важливий. Коли б не ви, мої соколята, не була б я така гарна і мила людям у піснях, у розповідях, у розмові й на письмі. Хай віднині панують між вами дружба і згода.

Разом: У дружбі і злагоді будемо здорові і щастя дамо нашій матері МОВІ.

Ведуча: Із того часу жителі країни Морфологія живуть у мирі й злагоді, допомагають один одному. Зараз ми з ними і познайомимося.

І М Е Н Н И К
    Знайомтеся я– козак-характерник – такий собі чаклун, бо вмію перевтілюватися в різні предмети. Відповідаю на питання ХТО? ЩО? Звати мене – ІМЕННИК.

Я узяв собі на плечі
Велике діло – визначати речі, –
Ім’я, найменування, і наймення:
Робота. Біль. І радість. І натхнення.
І всі мене люблять дуже,
Бо все-все я називаю –
Від землі до коровая.
Мама, мир і Україна,
Сонце, небо, світ, людина.
Звуки, букви, слово, мова –
Все – частина ця чудова!
ХТО? Сестричка, ненька, батько,
Пташка, білочка, зайчатко.
ЩО? Земля, ріка, діброва,
Книжка, зошит, ручка, школа.
Вивчіть цю частину мови!
 

П Р И К М Е Т Н И К

Дозвольте відрекомендуватися. Я – художник, увесь час фантазую, щось малюю, розфарбовую. Моє ім’я – ПРИКМЕТНИК. Я завжди ходжу з пензлем і олівцем. Щойно ІМЕННИК перетвориться на якийсь предмет – я його відразу розмалюю, вияскравлю ознаку. Тоді відразу стає зрозуміло, який чи чий цей предмет.

Я даю іменнику-предмету
Якусь його ознаку чи прикмету.
ПРИКМЕТНИК – це частина мови,
Без неї вам не обійтись.
Ви вслухайтесь в слово пречудове,
Йому, як другові, всміхться.
Земля – ЯКА? – ласкава, люба, рідна,
А сонце – щире, золоте,
А небо – лагідне, погідне,
Життя – прекрасне, золоте.
А очі в мами – добрі, ніжні,
А голос – чистий і дзвінкий,
А руки – теплі і надійні,
А погляд – сонячний, ясний.
Квітки у полі – білі, сині,
Червоні, жовті, голубі.
Хмарки у небі – бистрокрилі,
Весняні, літні й зимові.
Ч И С Л І В Н И К

Добрий день! Я – вчений, люблю все підраховувати, тому і ходжу завжди з калькулятором. Інколи ця звичка підраховувати все дратує Прикметника, бо доводиться вислуховувати, скільки паперу, фарб, пензлів та олівців він перепсував, або, ще гірше, скільки літрів води використав Іменник, щоб позмивати ляпки Прикметника. Моє ім’я– ЧИСЛІВНИК.

Числівник може визначить тобі
Число речей, порядок при лічбі.
Числівник числа вам назве,
У світ лічби вас поведе.
 

З А Й М Е Н Н И К

Салют, я – таємничий агент 007: ходжу у темних окулярах, крислатому капелюсі, з піднятим коміром плаща та ще й затуляюся газетою. Я знаю все про всіх, але не вважаю за потрібне щось пояснювати. Тому й не називаю, а тільки вказую на предмет, його ознаку або кількість і відповідаю на питання ХТО? ЩО? ЯКИЙ? ЧИЙ? КОТРИЙ?  Я намагаюся приховати й навіть своє справжнє ім’я – ЗАЙМЕННИК.
 

Д І Є С Л О В О

•       Вас вітає фокусник – спритний, жвавий, умію одночасно виконувати безліч дій. Інколи я видаюся фантастичною стоніжкою і сторучкою. Я– ДІЄСЛОВО.

Дієслово — слово діє: 

Ходить, робить, носить, сіє, 

Слово плаче і радіє, 

Усміхається і мріє. 

Дієслово — слово діє: 

Вірить, любить і жаліє, 

Не злословить, не лукавить, 

Серця ближнього не ранить. 

Дієслово — слово діє: 

Народилось і зоріє, 

Розвивається і квітне, 

Слово любе, слово рідне! 

 

П Р И С Л І В Н И К

З мого зовнішнього вигляду ви зрозуміли, що я Міліціонер. Між іншим вельми поважна й відповідальна особа в казковій країні. Маю силу-силенну обов’язків щодо наведення громадського порядку. І їх справно виконую я – Прислівник, адже навсібіч так і сиплю питання: ЯК? ДЕ? КОЛИ? КУДИ? ЗВІДКИ? ЧОМУ? З ЯКОЇ ПРИЧИНИ? З ЯКОЮ МЕТОЮ? НАВІЩО? З ЯКОГО ЧАСУ? В ЯКІЙ МІРІ?

Прислівник звик, незмінюваний в мові,
Ознаки різні виражать при слові.
Ознаку дії називаю,
А також місце, час, причину
Цієї дії визначаю,
І кожен цю частину мови знає.
Бо це – прислівник – всім відомий.
Незмінна ця частина мови.
На запитання ЯК? КОЛИ?
Готова всім відповісти .
Сміється сонце ЯК? – ласкаво,
Мандрує небом величаво,
А небо голубіє дивно,
Пливуть хмарини тихо, мрійно.
Дзвенить кохана мова чисто,
А кожне слово – урочисто.
Земля стрічає нас святково,
Сміються зорі загадково.
Сади цвітуть КОЛИ? – весною,
Улітку трав моря шовкові,
А восени врожай збирають,
Узимку снігу всі чекають.
Прислівників багато в мові,
Усі яскраві, всі чудові!
 

А ось і ми «ВЕСЕЛІ ПОМІЧНИКИ»  без яких не відбувається жодна подія в нашій казковій країні.
 

 Я – Прийменник – частина мови,
Що має значення службове,
(це знаємо ми з вами)
Поєднує іменники
(числівники, займенники)
І здійснює у реченні
Зв’язки поміж словами.

Я – Сполучник. Скромну роль  маю,
Але слова я в мові сполучаю».
Сполучник – частина мови це службова,
Вона – контактності зразок,
Бо нею може здійснить мова
Між членів речення зв'язок.
А ще єднає, окрім того,
Частини речення складного.

А ось і я – Частка.

Слово я службове,
Але людині чесно я служу.
І будьте певні, в інтересах мови
і так, і ні, де треба, я скажу».
Частка знана серед слів службових,
А що нам знайома – й поготів;
Надає відтінків додаткових
Значенню окремих слів,
А також словосполучень,
Цілих речень
( мусить знати кожен учень –
Треба вчити, час не жде!)

Ой ви що забули про мене? Ні так не можна, адже я особлива частина мови .
- Я – ВИГУК. Коли б я вмів говорити зрозуміліше, а то тільки від радості, горя, страху, здивування можу піднести голос.
Вигук може пролунать як дзвін,
У мові, мабуть, найщиріший він.
Особлива частина мови
(клас чи група незмінних слів);
Воле вияв людський вибуховий,
Вияв безпосередніх чуттів.
Виражає сумне й веселе –
Знають літні і дітвора.
Є, наприклад, і ґвалт, і леле,
Геть, гай-гай і агов, ура!
І хіба ж таки не цікаво,
Що є хай йому грець і браво,
Й ще частіше і ах і ох –
Вияв захвату і тривог.

Екскурсовод 1:  А тепер саме час, щоб розпочати мандрівку країною Морфології.

Екскурсовод 2: Вам у цьому допоможуть науковці країни Морфології.

Науковець 1: Вас вітає група вчених-мовознавців, які слідкують за тим, як школярі вивчають українську мову.

Науковець 2: А ще ми збираємо й описуємо інформацію про кожну частину мови і слідкуємо за порядком у країні Морфології.

Науковець 3: Крім того, саме ми складаємо завдання, які допомагають вам успішно долати сходинки у вивченні мови.

Науковець 1: Під час нашої екскурсії ви не лише познайомитеся з нашою країною, а й покажете наскільки вправно володієте словом. Перевірити ваші знання нам допоможуть частини мови.

Науковець 2: Запрошуємо вас на прогулянку парком Іменника, у якому квітнуть і буяють сотні ароматних квітів, росте багато ошатних і могутніх дерев та різнотрав’я, мешкає чисельна армія комах, птахів, тварин. Послухаймо, яке завдання для вас підготував іменник.

Іменник:   Друзі, гуляючи парком звертайте увагу на все, що довкола. Зробіть у зошиті дві колонки: назвіть іменники – назви істот та назви неістот, яких зустрінете під час прогулянки.

Любі школярі, ми знаємо, що ви зачаровані красою та довершеністю парку, але нам потрібно вирушати далі, на казкову галявину Прикметника.

Прикметник: Вітаю на моїй незвичайній галявині. Щоб її  побачити – вам потрібно розгадати кросворд.

• Кросворд «Прикметник»

1	п
2	р
3	и
4	к
5	м
6	е
7	т
8	н
9	и
10	к

1. … друг у біді не залишить.

2. Зовні апельсин … .

3. До … соку додають цукру, бо сік дуже кислий.

4. У … ножику буває кілька лез.

5. Як з’їсти кисле яблуко, а потім солодке, то воно здається ще …

6. Оля вихвалялася … черевичками.

7. Ніде немає воїнів … і відважніших від українських.

      8. Партизани швидко пробиралися в гущавині … стежками.

9. Шпаки люблять ласувати стиглими темно-червоними … ягодами.

10. Старостою класу обирають … учня.

Слова для довідок: 1) знайомими; 2) червоними 3) вишневими;  4) оранжевий; 5) активного 6) лимонного; 7)стійкіших; 8) справжній;  9) складному; 10) смачнішим;

Відео «Галявина»

 

Науковець 2: Після гармонійного і затишного відпочинку запрошую вас відвідати нашу Академію наук, де щодня проводяться наукові розвідки та дослідження. Там нас уже чекає наш постійний консультант – Числівник.

Числівник: Дорогі учні! Ви знаходитеся у науковому серці нашої країни. Щоб перевірити наскільки ви кмітливі я підтував для вас завдання – ребуси із числівниками.

100лиця  пі2л   мі100

100ляр   г1а   по3вожив

О3мав   7я   100янка

Ві3ла   3буна 100рона

С3бав   ві3на  пі100лет

Пер 6           7 я           за 3 мка

 

Науковець 3: Після відвідин такої серйозної установи вам напевно хочеться відпочити? Запрошую вас разом із дієсловом на спортивне поле.

Дієслово: Ви любите спорт, ігри? А вам відома така гра як волейбол? А лінгвістичний волейбол? Тоді слухайте правила гри:  «м’яч» - слово-дієслово. Той, хто отримує м’яч, має назвати дієслово і зробити передачу далі.

Науковець 1: Ми переконалися, що ви не тільки розумні й кмітливі дітлахи, а й спритні та спортивні. Пропоную відвідати площу Прислівника.

Прислівник: Моє завдання покаже наскільки ви уважні та вмієте логічно мислити. Розшифрувати закодовані методом переставляння букв прислівники:

лосеве (весело), цімильос (силоміць),  пандучор (напрочуд),квутіл(влітку), бузок (збоку), бедро (добре).

Науковець 2: Молодці! Ви не перестаєте нас дивувати. Нас вже зачекався у казковому замку займенник, який підготував для вас сюрприз.

Займенник: Друзі, я вас не буду мучити завданнями, а пропоную провести кілька хвилин із користю, а також перепочити.

Казка про займенник

/Казка озвучена учнем, який грає роль Займенника і демонструється на екрані з відеосупроводом/

У великому місту Українська Мова на одній вулиці жила собі сім’я іменників.

По сусідству з ним жила сім’я Займенників. Іменники пишались тим, що саме вони дають імена - назви всім предметам.

-  Ми дуже важливі, - хвалилися вони.

А Займенники були маленькі і скромні. Коли говорили Іменники, вони мовчали. Та одного разу сталась пригода. Застудились Іменники, у них пропав голос. Що ж робити? Що станеться з мовою? (показую малюнки предметів. Хто це? Що це?)

І тут на допомогу своїм сусідам прийшли скромні Займенники. Вони хоч і не могли називати предмети, але могли вказати на них. І сталося диво.

Замість хворого іменника «дівчинка» у реченні став Займенником «вона», замість хлопчика «він». А як легко вказували Займенники на себе і на своїх друзів.

      - Я, Ми, Ти, Ви! – весело вигукували вони.

Іменники зізнались, що цю роботу вони б ніколи не змогли так добре виконати. З того часу Іменники дружать із Займенниками, допомагають їм будувати речення.

А країна Українська Мова стала ще кращою та багатшою. Кількість займенників в Українській Мові невелика, але вживаються вони дуже часто.

Науковець 3: Хвилинка релаксу закінчилась, а на нас вже зачекалися веселі помічники на узбережжі Службових частин мови.

Службові частини мови: Кожен учень отримає картки двох кольорів – червоного і зеленого. Ми зачитуватимемо слова, а ви підніматимете картки відповідного кольору: якщо службова частина мови – зеленого, ні – червоного.

Науковець 1: Ви нас вразили сьогодні своїми знаннями. Ще раз переконайтесь у важливості знань, переглянувши кумедні ситуації.

ХВИЛИНКА – ВЕСЕЛИНКА

/Розігрується кількома шестикласниками/

1. - Сашко, провiдмiняй iменник "трактор"

    - Трактор, тракториця, трактореня.

 

2.    - Оленко, якого роду "парта"?

    - Якщо Андрiева - чоловiчого, якщо Тетянчина - жiночого, а  якщо  та,

де сидять Нiна та Евген, - то середнього.

 

3.     - Як на твою думку, Сергiйку, слово "штани" в однинi чи множинi?

    - Верхня частина в них - однина, а нижня - множина.

 

4. – Як буде минулий час від дієслова прокидатися?

- Спати!

 

5. – Склади речення із прийменником на.

- Кінь заліз на дерево.

- Навіщо?

- Щоб був прийменник на.

 

6. Чому ми кажемо материнська мова?

- Тому що мати говорить більше, ніж батько.

7. Тату, а чому це вчора з димаря хлібопекарні йшов чорний дим, а сьогодні білий?

- Це тому, що вчора пекли чорний хліб, а сьогодні печуть білий.

Екскурсовод 1 : Ну ось і все закінчується наша подорож. Нам було приємно бачити небайдужих учнів, які старанно вивчають всі тонкощі мови.

Екскурсовод 2 : На згадку ми вам даруємо пам’ятки частин мови.

Екскурсовод 1 : До нових мандрівок у країнах Орфографії, Фонетики, Синтаксису…