Позакласний захід про наші обереги

НАШІ ОБЕРЕГИ

Мета: активізувати роботу учнів щодо вивчення нашого минулого; розвивати світогляд учнів; сприяти національному вихованню молоді.

Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Основна частина

Вступне слово вчителя. Згідно з віруваннями багатьох народів світу наші пращури знаходяться разом з нами, вони готові нам допомогти. Відроджуючи давні традиції, ми долучаємось до незаслужено забутих знань, згадуємо своє коріння. Адже наша сила – це сила роду, сила попередніх поколінь, сила накопичених нашими пращурами знань. Сьогодні ми поговоримо про обереги.  Обереги – це не така вже давнина. Ви, мабуть, неодноразово  зустрічалися з такими оберегами. Напевно, в багатьох із вас в спадок від бабусь і прабабусь залишились вишиті самим загадковим чином рушники, наволочки, простирадла, хустинки, блузки і таке інше. Можливо, ви вважаєте, що це все лише для краси? Всі ці малюнки – це найсправжніші обереги, дуже сильні і могутні.

Вчитель. Оберегами користуємось і ми. Ними можуть бути різні камінці, персні, монетки і інші «непотрібні» предмети, які чомусь привернули нашу увагу. Це все обереги, які ми інтуїтивно обираємо. Досить часто це відбувається несподівано, нас щось ніби підштовхує щось із середини, і ми навіть не можемо протистояти цьому прагненню. Можливо, це знак, що ви чи хто-небуть інший потребує захисту? Тому завжди в таких випадках прислухайтеся до своєї інтуїції. Чим частіше ви будете звертати на неї увагу, тим частіше вона допомагатиме вам.

Бесіда.

Ведуча. При закладці нового будинку під кути в якості оберегу клали шматочки шерсті, жменю зерна, віск. Над дверима розміщували підкову. Її дія була обумовлена двома речами. Погана людина, коли бачила підкову не там, де їй місце, дивувалася, вся погана сила зникала. А ще підкови робили із заліза, яке саме по собі мало сильні захисні властивості. А іржаве залізо ще притягувало до себе хвороби, не допускаючи їх до господарів дому. Підкову вішали кінцями догори.

Ведуча.  До зовнішніх оберегів можна також віднести флюгери, які захищали будинки від різних бід. Їх як правило виготовляли у вигляді коня або півня.

   Слов’яни вважали, що у хати є вразливі місця, в які  можуть проникнути різні темні сили. Необхідність закрити щілини між стінкою будинку і рамою вікна викликала появу «обналічників», які прикрашають будинок і є своєрідним кордоном його із зовнішнім світом.  Саме тому ці рейки прикрашали обрядовим різьбленням.

Бесіда.

Ведуча.  Обереги «Домовушки» виготовляли традиційно для захисту будинку і для задобрювання домовика. В якості оберегу виготовляли віничок. Його вішали на видному місці біля входу. Якщо його розміщували зовні, то вішали ручкою вниз, так віничок відганяв нечисть від хати. Всередині будинку оберіг вішали лише ручкою догори. Віничок – оберіг зазвичай спеціально прикрашали. Чим красивішим і акуратнішим він був, тим більшою силою володів. Якщо в хаті були серйозні неприємності, віничок-оберіг заміняли на новий, бо вважали, що він увібрав у себе весь негатив. Старий віник закопували на перехресті шляхів так, щоб земля увібрала в себе всі біди і вони не перейшли на іншу людину. Віничок кидали вслід людині, яка мала погані очі.

Ведуча. ОБЕРІГ "БАРИНЯ" .  Цей оберіг дарувався невісткою своїй свекрусі. Таким чином невістка виказувала свекрусі повагу, любов і подяку за сина. Такий оберіг допоможе отримати прихильність свекрухи. Цей оберіг охороняв власницю від порчі і поганих очей. Він зміцнював сімейні відносини, приносив достаток в родину. У оберега довга коса (як побажання довгого життя його власниці). Висота оберега – 25-30 см.

Ведуча. ОБЕРІГ ГОСПОДИНІ. Цей оберіг робили виключно для жінок. Він допомагає власниці визначити свою внутрішню сутність. Оберіг гармонізує внутрішній стан господині. Разом з оберегом робиться спеціальна корзинка, в якій 3 вузлики-мішечки: червоний, білий і золотий. Червоний мішечок наповнювався духмяними травами. Ніс функцію турботи про фізичний стан власниці. Золотий мішечок наповнювався зерном і монетами. Ніс функцію турботи про матеріальне благополуччя. Білий мішечок наповнювався сіллю. Ніс функцію турботи про душевний стан господині, захисту від порчі, зглазів і поганих думок, допомагав звільнитися від суму, болю. В залежності від того, що хотіла жінка на даний момент, вона брала один із мішечків і тримала його в руках декілька хвилин.  

Ведуча. ОБЕРІГ ДЛЯ ДИТИНИ. Робиться на зменшеній копії віничка. Оберігає від порчі, заздрості, зглазів і різних хвороб. Мама цим оберегом повинна обмітати дитину. Для кращого ефекту необхідно кінчик віничка опустити в святу воду. При поганому сні вінчик кладуть дитинці у ліжечко.

Ведуча. ОБЕРІГ НА ЗДОРОВ’Я. Цей оберіг робився з метою змітання різних хвороб і порчі з членів родини, які жили в одному будинку. Ця лялька зі зменшеною копією віника в руках. Ним господиня повинна «змітати» хвороби зі своїх домашніх. Після того, як людину «обмітають», віничка краще вмочити в святу воду, залишки води потім стряхнути.

Ведуча. ОБЕРІГ  НА ЗАМІЖЖЯ. Цей оберіг виготовляють на зменшеній копії віника. Дівчина, яка дуже хотіла заміж, повинна була 9 разів перестрибнути через цей оберіг по часовій стрілці зі сходу на захід.

Ведуча. БОЖЕ ОКО. Ця лялька була одним з давніх оберегів будинку. Її композиція виражає ідею розповсюдження сил добра і оберігаючих сил на всі чотири сторони світу. Традиційно «Боже Око» розміщують над вхідними дверима в будинок, над ліжком дитини, тобто на таке місце, яке гарно видно людині, яка заходить до будинку. Яскравий образ оберега притягує увагу людей, які заходять, і якщо були погані наміри по відношенню до господарів будинку, то люди забувають про це.

Ведуча. ЛЯЛЬКА - ОБЕРІГ – «ПТАХ ЩАСТЯ» вважалася берегинею сімейного щастя і благополуччя. Виготовляють цей оберег обов’язково з дерева. Енергія дерева допомагає занести в будинок разом з оберегом позитивну енергетику. Такий оберіг висів в кожному будинку за вхідними дверима під стелею так, щоб кожен, хто заходить, пройшов під ним. Робили це спеціально, бо оберіг забирав на себе весь негатив, з яким приходили люди.

Ведуча. ЛЯЛЬКА «КРУПЕНИЧКА» була оберегом на ситість і достаток в родині. Перші жмені при посіві зерна брали із мішечка, зшитого в образі ляльки. Зерно в ній символізувало оберігаючи сили Землі. Після зібрання врожаю ляльку знову наповнювали зерном нового врожаю. Її прикрашали і берегли. Вірили, що тоді наступний рік буде ситним і буде достаток в домі. В голодні роки брали зерно з ляльки і варили кашу. Вважалося, що каша передає сили Матінки Землі. Кожен, хто заходив до будинку, міг визначити, чи заможно живе родина. Якщо лялька була худою, значить в родині біда. До кінця ХІХ ст. витоки обряду були втрачені і мішечок стали зашивати наглухо. Для його наповнення використовували пшоно, горох і інші основні сільськогосподарські культури. У зв’язку з цим з’явилися й інші імена Крупенички: Зерновушка, Горошинка.

Ведуча. ДЕСЯТИРУЧКА. Багаторуку ляльку «Десятиручку» розміщували на видному місці в будинку там, де жінка проводила час в роботі. Ця лялька допомагала дівчатам і жінкам в різних домашніх справах.

Ведуча. ДЗВІНОЧОК. Лялька «Дзвіночок» вважається оберегом гарного настрою. Якщо в будинку був такий оберег, то там завжди панувала радість і веселощі.

Ведуча.  «День і ніч» - це ляльки – обереги житла, порядку в домі. Вдень виставляють вперед ляльку світлу, а ввечері – темну. Лялька «день» оберігає день, аби він пройшов недаремно, а лялька «Ніч» слідкує, аби всі заспокоїлись і лягли спати.

Ведуча. «КУБИШКА-ТРАВНИЦЯ» виготовлялася для захисту домашніх від хвороб. Аби повітря в домі було чистим і здоровим, ляльку наповнювали лікувальними травами. Кожні два роки трави замінювали.

Ведуча. Ляльки Лихоманки виманювали з дому лиха і хвороби. Чому ж їх було 13? Справа в тому, що саме стільки було сестер-трясовиць: Кумоха, Аввареуша, Глазея, Глухея, Жолтея, Каркуша, Ледея, Немея, Огнея, Отпея, Пухлея, Трясея, Храпуша. За наказом Кумохи – старшої сестри нападають лихоманки на людину і не дають йому продиху – ламають, трясуть, кидають то в жар , то в холод. Проникають вони в дім через пічні труби ввечері. Саме тому ляльок Лихоманок розміщували за пічкою. Вважалося, що коли лиха побачать ляльок, то впізнають себе і вселяться в них, а не в людину. Потім ляльку спалювали таким чином позбавляючи рідних від біди.

Бесіда.

Ведуча. Також наші пращури використовували обереги натільні і підвісні. Вузол вважався одним із самих давніх оберегів. За переказами різні вузли мають різну дію, зав’язані і розв’язані добрими і злими людьми вузли несуть різний результат. Зовсім не кожна нитка підходить для магічних дій. Дуже важливий матеріал, з якого вона виготовлена. Для простих ниток беруть дику коноплю або кропиву. Також використовується червона шерсть і шовкові нитки. Нитка прядеться лівою рукою. Найкраще прясти в ніч на Івана Купала, стоячи на порозі. Нитка має бути виготовлена протягом доби. Ці нитки використовують в лікувальних цілях. Але в такому разі вони повинні бути червоними.

В давнину вважалося, що вузли, нав’язані на зброї, надають їй особливих властивостей. Існувало повір’я, що шляхом плетення вузлів можна справитись з ворожою зброєю.

Ведуча. Чоловіки носили не так багато оберегів, як жінки. Багато прикрас захищали жінок і дівчат дзвоном і шумом, який виникав під час руху. Один із атрибутів жіночої захисної магії — так звані підвіски-обереги, які прикріпляли до бляхи, яку часто робили у вигляді одного або двох сонячних коней або качко-коня. Качечка — символ Рода — творця Землі, а Кінь — один із найсильніших слов’янских оберегів, символ добра і щастя. Такие підвіски носили на поясі, на шиї, біля плеча або поєднували з головним убором. Дівчата не носили головних уборів, їх заміняла стрічка, зроблена з тонкого металу, до якої могли прикріплятися підвіски.

Іншим захисним елементом міг бути жіночий гребінь.

Ведуча. Жіночі прикраси-обереги  робили із м’яких жовтих металів: в заможних родинах – із золота, а в бідних – з міді. Для захисту від нечистої сили часто використовували срібло.  До головних уборів приєднувалися і колти – височні кільця. Доволі часто до головного убору позаду прикріплювалася золота або срібна сітка. Вона захищала від зглазу і порчі. Також носили різні нагрудні прикраси.

Ведуча. Чоловіки також носили обереги. Це були різні фібули – застібки плащів. Чоловіки носили також різні підвіски. В якості оберегів також використовували кігті та ікла диких звірів.

Ведуча.  Обереги-браслети носили і чоловіки, і жінки. На Русі їх виготовляли зі скла, кісток, різних металів, скручених дротів і прикрашали різними символами. Носили браслети не лише для зручності, але й для захисту від злих сил. На пальцях носили кільця.

Конкурси.

Огляд робіт на конкурс малюнків.

Вчитель. Коли створюєте обереги, необхідно пам’ятати кілька правил.

• Обереги не можуть бути виготовлені самі для себе.
• Ніхто не може змусити або випросити будь-кого виготовити оберіг для себе. Обереги виготовляються лише по добрій волі і від чистого серця.
• Самі сильні обереги – це ті, які виготовлені вашими кровними родичами (мамою, татом, братом, сестрою , дітьми).
• Під час виготовлення оберегу необхідно постійно  думати про людину, для якої ви його робите.
• Необхідно ретельно відноситись до вибору матеріалу для оберегів. Самі безпечні і зручні матеріали- це нитки. А самим простим оберегом вважалася вишивка.

ІІІ. Підведення підсумків заняття. Нагородження учасників конкурсів.

Заключне слово вчителя.