Позакласний захід Шевченківське свято "Натхненне слово Кобзаря"

Капран Лариса Олександрівна,

учитель української мови і літератури

Лебединського закладу загальної

середньої освіти І-ІІІ ступенів №3

Лебединської міської ради

Сумської області

Тема. Шевченківське свято «Натхненне слово Кобзаря»

Мета: виховувати шанобливе ставлення до  творчої спадщини Кобзаря, розширювати й поглиблювати знання про життєвий і творчий шлях поета, виховувати любов до поезії, живопису, формувати загальнокультурну, соціальну компетентність.

Обладнання: мультимедійний комплекс, мультимедійна презентація, виставка книг, декорації до інсценізації уривків із творів.

Хід  свята

Учитель. «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа»,– так мовив про Т. Шевченка І. Франко. Не можна виразити словами велич Шевченківського генія, який і зараз надихає український народ. Це про нього захоплено сказав Є. Маланюк у сонеті «Шевченко»:

Не поет — бо це ж до болю мало,
Не трибун — бо це лиш рупор мас,
І вже менш за все — «Кобзар  Тарас»
Він, ким зайнялось і запалало.

 

Скорше — бунт буйних майбутніх рас,
Полум'я, на котрім тьма розтала,
Вибух  крові,  що зарокотала
Карою за довгу ніч образ.
 

Лютий зір прозрілого раба,
Гонта, що синів свяченим ріже,
У досвітніх загравах — степа
З дужим хрустом випростали крижі.

А ось поруч — усміх, ласка, мати
І садок вишневий коло хати.

У виконанні ансамблю дівчат звучить пісня «Україна».

Учень.  Шевченко народився в селі Моринці Київської губернії, у закріпаченій селянській родині козацького походження. Згідно родинних переказів його діди й прадіди козакували, служили у Війську Запорізькому, брали участь у визвольних війнах і повстаннях, які відбувалися на Україні в XVII—XVIII ст.

(Слайди «Шевченкова хата» і «Метрична книга»)

Сценка «Тарас і мати»

Хлопчик. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати.    Так, синочку, правда.

Хлопчик.  А  чому так багато на небі зірочок?

Мати.  Це коли людина на світ приходить,  Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне,  зірочка падає. Бачив?

Хлопчик.  Бачив,  матусю,  бачив… Матусенько, а чому одні  зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь – ледь тліє. А коли добра , любить людей, робить їм добре, тоді свічка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

Хлопчик.  Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати.  Старайся мій хлопчику (гладить його по голові).

Мати.

Як гірко, як нестерпно жаль

Що долі нам нема з тобою!

Ми вбогі, змучені раби,

Не знаєм  радісної днини.

Нам вік доводиться терпіть,

Тарас.

… В тім гаю,

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло… Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дадуть.

Там матір добрую мою

Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми,

( А ми малі були і голі)

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині !… А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята.

Учень Переїхавши до Петербурга в1831  році, Енгельгардт взяв із собою Шевченка, а щоб мати дворового маляра, віддав його в науку на 4 роки до живописця В. Ширяєва. Ночами, у вільний від роботи час, Шевченко ходив до Літнього саду , змальовував статуї, тоді ж уперше почав писати вірші. Улітку 1836 він познайомився зі своїм земляком — художником          І. Сошенком, а через нього – з  Є. Гребінкою,  В. Григоровичем і О. Венеціановим,  які разом із К. Брюлловим та В. Жуковським навесні 1838 року  викупили молодого поета з кріпацтва. Перед Шевченком відчинилися двері в широкий світ науки й мистецтва.

(Демонстрація слайдів про Літній сад,  їх коментування)

Змагання знавців творчості Т. Г. Шевченка

Учитель.  Я запрошую знавців творчості Т. Г. Шевченка до участі в конкурсі.

Із бажаючих формуються дві команди,  обирають назви команд.

Запитання для першої команди

1. Розшифрувати назву віршів «П. С».

2.  Коли викупили поета з неволі?

3.  Коли вперше було видано «Кобзар»?

4.  Яке звання одержав Шевченко після закінчення Академії мистецтв?

5.  Коли відбулася друга поїздка поета в Україну?

6.  Яким псевдонімом підписував свої прозові твори Шевченко?

7.  Кому присвячена поема «Катерина»?

8.  Хто написав музику до «Заповіту»?

9.  Поет дружив із негритянським актором-трагіком. Хто він?

10.  Геніальний російський актор, товариш Кобзаря. Хто він?

Запитання для другої команди

1.  Дівоче прізвище матері Шевченка?

2.  У якому закладі навчався Шевченко?

3.  Коли відбулася перша поїздка поета в Україну?

4.  Кому присвячена поезія «Г. 3.»?

5.  Коли помер Шевченко?

6.  Скільки часу перебував поет у Новопетрівському укріпленні?

7.  Кому присвячено твір «Кавказ»?

8. Чиї це слова: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа»?

9.  Коли відбувся перший арешт Шевченка?

10. У  якому році Шевченко перебував на Лебединщині?

Учитель. Використавши сюжет поеми «Катерина», Шевченко намалював однойменну картину, яка стала одним із найпопулярніших творів українського живопису.

Слайд  «Катерина»

Учениця . А ми з вами далі перегортаємо сторінки біографії Кобзаря. Шевченко тричі приїздив до України. 1843  побував у Києві, де познайомився з  М. Максимовичем та  П. Кулішем і на Полтавщиніі відвідав Є. Гребінку та родину Рєпніних. Тоді ж побачився із закріпаченою ріднею.

Учень.  Після закінчення Академії мистецтв Шевченко навесні 1845 вдруге повернувся в Україну, де його зустріли як великого національного поета. Ставши співробітником Київської Археографічної Комісії, Шевченко багато подорожував Україною, збирав фольклорні й етнографічні матеріали та змальовував історичні й архітектурні пам'ятки.

(Демонстрація слайдів)

Учитель. Наприкінці 1848 року хворий поет пише заповіт, який було покладено на музику.             

У виконанні шкільного ансамблю звучить  « Заповіт»

Учитель. Учасники шкільного драмгуртка до свята підготували інсценізацію одного з творів Т. Шевченка. А поки наші актори готують декорації, я пропоную вам питання вікторини «Життя і творчість Кобзаря».

Вікторина

1.   Скільки творів містив «Кобзар» у 1860 році,  а скільки тепер?

(17 — 228.)

2.  Хто написав,  що невелика книжечка «Кобзар»  «внутрішнім   змістом

своїм  без  краю  величезна»   і «своєю появою грандіозне зрушення

зробила»?

(П. Тичина)

3.  Скількома мовами перекладений «Заповіт»?

   (100).

 

4.  Кому з кобзарів Шевченко надіслав свій «Кобзар» з дарчим написом?

  (О. Вересаю).

5.  Хто присвятив Шевченку пісню «Дума про великого Кобзаря»?

     (П. Носач).

6. До 100-річчя виходу «Кобзаря», яка була створена поема кобзарями і

якими?

       (Носач, Кушнерик, Перепелюк написали поему «Слава Кобзареві»,

що складається з 9 пісень).

7. Із якого часу Шевченка почали називати  Кобзарем?

          ( 1840 р.)

8. Назвати псевдоніми  Шевченка?

    (Кобзар, Дармограй).

9. У  яких  роках  виходив   «Кобзар»   за  життя Шевченка?

               (1840, 1844, 1860 )

10. У якому році і ким було вперше здійснено повне видання “Кобзаря”?

            (1907 р. в Петербурзі, редактор В. Доманицький,

                                                                                   1908 р. у Львові, 1. Франко)

11. Єдина байка Великого Кобзаря, в якій відображено події в Галичині

1846 року?                                                                                               ( «Сичі»)

12. Який твір написав Шевченко за десять днів до смерті?

                 ( «Чи не покинуть нам, небого»)

Виступ шкільного драмгуртка

(інсценізація фрагменту поеми «Катерина»).

 Учениця.     Напровесні1846р.  Шевченко прибув до Києва, і у квітні того ж року пристав до Кирило-Мефодіївського братства – таємної політичної організації. У березні1847,  після доносу, почалися арешти членів братства. Шевченка заарештували 5 квітня 1847р. , відправили під конвоєм до Петербурга й ув'язнили в казематі так званого Третього відділу. Під час допитів поет виявив неабияку мужність і незалежність: він не зрікся своїх поглядів і не виказав нікого з братчиків. Перебуваючи біля двох місяців за ґратами, Шевченко продовжував писати вірші, що їх згодом об'єднав у цикл «В казематі». Серед в'язничних мурів, чекаючи кари, Шевченко зміг написати таку рідкісну перлину лірики, як вірш «Садок вишневий коло хати…». Безмежну любов до України поет висловив у вірші «Мені однаково».

Декламування поезії «Мені однаково …».

Виконання пісні «Садок вишневий коло хати».

 Учень  Шевченка, у якого під час обшуку знайшли альбом поезій «Три літа», покарали набагато тяжче, ніж інших притягнених до слідства братчиків: заслали в солдати до Оренбурга. На вироку Микола І  власноручно дописав: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати». Всупереч суворій забороні, Шевченко продовжував крадькома малювати й писати вірші, які йому вдалося переховати й зберегти в чотирьох «захалявних книжечках» у той час Шевченко написав поеми «Княжна», «Варнак», «Іржавець», «Москалева криниця» та багато поезій. Поет цікавився життям казахів, що кочували в околицях фортеці, вивчав їхні пісні й легенди та малював сценки з побуту.

Демонстрація  слайдів.

Виконання пісні «Зоре моя вечірняя».

  Учень  Тільки через 2 роки після смерті Миколи ІІ клопотання друзів увінчалися успіхом, і поета звільнено з заслання у 1857 р. У серпні 1857 Шевченко залишив Новопетровськ і рибальським човном дістався до Астрахані, а звідти прибув до Нижнього Новгорода. Тут поетові довелося затриматися майже на півроку, бо виїжджати до Москви й Петербурга йому було заборонено.

Декламування поезії «Доля»

   Учень.    Навесні 1858 р.  поет прибув до Петербурга, де його тепло зустріли українські друзі та численні прихильники. У червні Шевченко оселився в Академії Мистецтв, де жив до самої смерті.

 Учениця. Шевченко влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. Тут відвідав своїх рідних у Кирилівці та декого з давніх знайомих. У перших числах серпня 1859 Шевченко приїхав до Києва і оселився на межі Куренівки і Пріорки по вулиці Вишгородській. Його мрії про одруження та придбання землі над Дніпром не здійснилися. Шевченка втретє заарештували й  після кількаразових допитів зобов'язали повернутися до Петербурга. На світанку 14 серпня 1859 поет диліжансом через Ланцюговий міст  через Дніпро виїхав до Петербурга.

Виконання пісні « «Моя Україна»

Учень. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. У друкарні П. Куліша вийшло у світ 1860 року нове видання «Кобзаря», яке, однак, охоплювало тільки незначну частину поезій Шевченка. Того ж року надруковано й «Кобзар» у перекладі російських поетів, а в січні 1861р. випущено окремою книжкою Шевченків «Буквар», посібник для навчання в недільних школах  України,  виданий коштом автора накладом 10 000 примірників.

      Учениця. Уже хворий Шевченко взяв участь у підготовці першого числа журналу  «Основа», яке вийшло ще за життя поета. У передчутті близького кінця Шевченко записав олівцем на офорті автопортрета свій останній вірш «Чи не покинуть нам, небого». Цей твір незрівнянний поетичний документ боротьби безсмертної душі з тлінним тілом перед лицем фізичної смерті.

Декламування поезії «Чи не покинуть нам , небого»

   Учениця. 10 березня 1861 року Шевченко помер. 13 березня його поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.

Учень.  8 травня 1861 року домовина була викопана, перенесена через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею доправлена до Москви., а потім у Київ.

У Києві з Тарасом прощалися студенти, поети багато киян. Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати Т. Шевченка в Києві. Та Честахівський відстоював думку про поховання Кобзаря в Каневі, бо ще за життя він мріяв про «тихе пристанище і спокій коло Канева».

Учитель. 20 травня 1861 року на пароплаві «Кременчук» прах Шевченка потрапив до Канева. Дві доби домовина знаходилась в Успенському соборі ,  а  22 травня  було відслужено в церкві панахиду  і прах віднесли на Чернечу гору.

Учень. В дні перемог і в дні поразок,

             В щасливі дні , і в  дні сумні

             Іду з дитинства до Тараса,

             Крізь глум юрби і суєту,

             Ні, не в минуле, а в майбутнє,

Учениця.                До тебе я, Тарасе йду.

                                 Коли в душі моїй тривога,

                                 Коли в душі пекельний щем,

                                 Іду до нього, до живого,

                                 У Всесвіт віршів  і поем

Учень.  І в дощ, і в сніг карбую кроки

             І чую, дивлячись в блакить:

             Реве та стогне Дніпр широкий.

             Щоб розбудити всіх, хто спить.

             Я не один іду до нього -

             Ідуть до нього тисячі.

             Неначе грішники до Бога

             Свої печалі несучи.

 Учитель.     І доки в римах Заповіту

                       Вогонь поезії не згас.

                      Той рух до сонця не спинити,

                       Бо зветься сонце те – Тарас.

Учитель. Ось і перегорнули ми сторінки біографії національного пророка і генія, ще раз доторкнулися до його полум’яного  слова.

• Що вам найбільше сподобалося?
• Що запам’ятали?
• Що іще хотіли б почути про Т. Шевченка?
• Що б ви побажали своїм однокласникам?

А я бажаю вам нести через усе життя натхненне Шевченкове слово.