Позакласний захід "Слава галушкам у мисці, що на нашому столі"

Про матеріал

Подано матеріал, пов'язаний з народними звичаями, обрядами, традиціями, з технологією приготування народної страви - галушок

Перегляд файлу

Міністерство освіти та науки України Вище професійне училище №92 м.Сєвєродонецька Луганської області

Хвала галушкам у мисці, що на нашому столі!

(Позакласний захід у формі вечорниць)

Підготували: викладач української мови та літератури Кравцова О.В.,

викладач спецдисциплін Карпенко Г.О.

Тема: Хвала галушкам у мисці, що на нашому столі!

Мета: відтворити обряд проведення вечорниць, показати його красу; познайомити здобувачів освіти з історією національної страви – галушками, технологією їх приготування; розвивати пізнавальний інтерес до національних звичаїв, обрядів, традицій, професійні уміння та навички приготування національних страв; виховувати почуття національної гідності, бажання відроджувати й оберігати національні традиції; формувати відчуття краси рідної мови; поглиблювати інтерес до обраної професії

Обладнання: Інтер’єр української хати: піч, лави, стіл, вишиті рушники, глиняний та дерев’яний посуд

Ведуча: Просим всіх на наше свято,

Превелике, пребагате.

Від зірниці до зірниці

Хай лунають вечорниці!

(До кімнати входить господиня, ставить кошик на лаву, роздягається, поглядом шукає господаря) -Добре скупилася: і борошно, і сметанка, і яблучка, і горішки. Буде чим гостей пригощати. Чоловіче, ти де?

Господар: Та тут я.

Господиня: Скоро гості будуть, підмети в хаті.

(Господар підмітає, зібране сміття збирається викинути надвір)

Господиня: Та перед приходом гостей не можна сміття з хати викидати, укинь у піч, хай згорить. На, одягни чисту свитку, сорочку обтруси та бороду розчеши, а то висить, як собачий хвіст.

(Чоловік одягається)

Господиня: Почупало ти моє, який же ти в мене гарний!

(Стук у двері, заходить гурт дівчат)

Дівчина: Добрий вечір вашій хаті!

Господарі: І вам добрий!

Дівчина: Добрий вечір, тіточко,

Наша люба квіточко!

Господиня: Добрий вечір, дівоньки,

Ясні мої зіроньки!

Господар: Ну й дівчата, так дівчата,

Не дівчата, а пісні.

Та таких дівчат завзятих

Не побачиш і вві сні Дівчаточка, а порадуйте старого піснею

Дівчина: Чи до пісні, чи до танцю

В нас охота здавна,

Наша славна Україна

Гарними піснями славна!

(Співають пісню «Лиш у нас на Україні»)

Господар: Ой, славно співаєте, дівчаточка! Потішили!

Дівчина: Гоп, скок, руки в боки,

Прилетіли три сороки,

Сіли вони на тинок, Починається танок https://youtu.be/P1rH9U449RQ?si=fVciyVZUYD0ETEPv

(Дівчата танцюють)

(Стук у двері. Заходить кума Настя)

Настя: Ой кумонько, серденько, прийшла до вас позичити солі, бо в нас уся вийшла, та бачу, вам не до мене. Піду

Господиня: Та що ти, кумо, проходь та посидь з нами трішечки

Настя: Та ні, Василь буде лаятися, а втім, нехай собі лається. Зостануся

(Сідає на лаві)

Дівчина 1: А де ж наші хлопці?

Дівчина 2: Може, не пустила мати?

(Сміються)

Дівчина 3: А може, полягали спати?

(Сміються. Стук у двері. Заходять хлопці) Хлопець 1: Добрий вечір тому, хто в домі цьому!

Хлопець 2: Усім гостям оселі й хазяйці веселій!

Хлопець 3: Здрастуйте, а що тут відбувається?

Дівчина 1: А у нас тут вечорниці!

Господиня: Що ж, заходьте, любі хлопці,

Просим до світлиці,

Може, з вами веселіші будуть вечорниці

Хлопець 1: Авжеж, веселіші, бо ми на язик гостріші!

Дівчина 2: А ти де був?

Хлопець 1: На ярмарку, купив гарні черевики!

Дівчина 3: А в нас кращі!

Дівчина 4: Ой у мене черевики самі чують, де музики,

Самі в коло ідуть, мої ніжки несуть!

Дівчина 5: Черевички – танцюристи,

Через вас, через вас

Я танцюю увесь час

(Дівчата танцюють)

Дівчина 1: Наші хлопці ледацюги, Не вміють робити,

Тільки хочуть біля печі

Свої боки гріти https://youtu.be/YBy8BrZ4Ais?si=kqrGiMgGo8rM6j3a

(Співають пісню «Грицю, Грицю, до роботи…»)

Хлопець 1: Ми такі гарні парубки, то, може, виберете серед нас чоловіків

Хлопець 2: Оксано, може, мене вибереш? Я Степан, хазяйський син. Багатий, маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо – невидимо. Скільки б не дивилася, не побачиш

Дівчина: Не хочу тебе. Ти багатий, а я хочу роботящого

Хлопець 2: А чом же я не жених? Роботящий. Уже як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду. А що вже обідати люблю! Обідав би до самого снідання. Вибереш мене – горя не знатимеш

Дівчина: Не хочу такого. Хочу роботящого, розумного, гарного

Хлопець 3: Про мене мама каже, що я гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів укупі. Мені б таку жінку, як ти, а то візьму гіршу, люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний. Ти мене вимий, причеши – і можна під вінець шкандибати. А цілуватися – то я готовий і зараз!

Дівчина: Ні, не хочу тебе!

Дівчина1: Дівчатонька-сестриці, годі щебетати,

А давайте спробуємо пісню заспівати

(Співають пісню «Ой у полі два дубки»)

Хлопець 1: Дуже просять чоботи – чоботята станцювати, то ж заграймо весело гопачок,

Хай танцює, стукає каблучок

(Танцюють «Гопак»)

Господиня: А ви, дівчата, знаєте приказку, що голодного солов’я піснями не нагодуєш?

Пора гостей пригощати.

Щедро ми столи накрили,

Просимо, гості, до столу сідати, https://youtu.be/rwitkK2VL3s?si=O39fPdwo3fZvrHkg

Будемо, будемо вас частувати

Хлопець: А що в тому горщику смачненьке?

Господиня: В кожній хаті на Вкраїні

Галушечки варять нині.

Галушечки не погані, галушечки у сметані!

(Гості зі сміхом сідають на лави за стіл)

Господиня: Галушки і вдома готуєте, а чи знаєте історію цієї страви?

Дівчина: Галушки – одна із страв української національної кухні

Господиня: Так, колись галушки та їх різновиди (палюшки, затірка) були дуже популярними на столах. Селяни готували їх майже щодня. Галушки готували у формі кульок або квадратиків із тіста, які згодом відварювали. На відміну від вареників, галушки не мають начинки. Подавали їх зі шкварками чи сметаною, а в піст – з підсмаженою цибулею. Також часто готували суп з галушками

Хлопець: А що означає сама назва – галушки?

Господиня: Походження слова «галушка» пов’язане зі словом «галка» («кулька», «грудка»).

Дівчина: А в чому особливість приготування галушок?

Господиня: До тіста на палюшки додають ще варену товчену картоплю, домашній сир та яйця – виходять такі собі ліниві вареники. Ця страва була дуже поширеною на Західній Україні Хлопець: Ну й смачно! Хтось любить сало, хтось любить юшку, а мені до смаку галушки!

Дівчина: Тітонько, а розкажіть, як ці смачні галушки готували?

Господиня: Ну на дві порції треба взяти борошна пшеничного 250г., яйце 1, масла вершкового 40г., сала 100 грамів, 1 цибулину, води 40 мл., за смаком солі та меленого перцю. У миску просіяти борошно, додати яйце, воду кип’ячену кімнатної температури, м’яке вершкове масло, сіль, перець. Гарно вимісити тісто, зібрати його в кульку. Накрити рушником, дати відпочити 15 хвилин. Потім від тіста відщипувати шматочки, формувати кульки, розкачуючи по поверхні столу, присипаній борошном. Відварити у підсоленій воді до готовності. Поки галушки варяться, на сковороді підсмажити порізане на дрібні шматочки сало, потім додати подрібнену цибулю, смажити до золотистого кольору. Відварені галушки змішати з обсмаженими салом та цибулею. Подавати гарячими.

Господиня: Їжте, їжте галушечки, гості наші любі,

Вони трохи гаряченькі, не попечіть губи.

В череп’яну макітерку я їх положила,

Олійкою з цибулькою добре помастила.

Їжте, їжте, любі гості, рахувать не станемо, може, комусь буде мало, ми іще добавимо.

Господар: А хто знає прислів’я про галушки?

Хлопець 1: Я знаю. Галушки та лемішка, а хлібу перемішка

Хлопець 2: З попелу галушки не вдаються до юшки!

Дівчина 1: 4 горшки та все галушки

Хлопець 3: Всипати на галушки

Господар: Молодці! А чи знаєте, що батьківщиною галушок вважають Полтаву? На Соборній площі міста в 2006 році встановлено унікальний пам’ятник полтавській галушці, який символізує добробут української родини. Він являє собою гігантську тарілку, наповнену апетитними галушками. Поряд із тарілкою на вишитому рушнику лежить ложка.

Хлопець: А я чув пісню «Полтавські галушки»: Ой, немає краще страви, Як галушки у Полтаві.