2 березня о 18:00Вебінар: Як казка допомагає навчати образотворчому мистецтву учнів 5-7 класів

Позакласний захід "Сумщина – рідна сторона, Шпилівка – батьківська земля."

Про матеріал
Позакласний захід на тему "Сумщина - рідна строна,шпилівка - батьківська земля." Захід розрахований для учнів 9 класу.Мета: дати дітям відчути свою приналежність до української нації, поглибити їхні знання про рідний край; розвивати пізнавальний інтерес, формувати національну свідомість; прищеплювати любов до рідного краю, до своєї держави, бажання оберігати природу Вітчизни.
Перегляд файлу

Сумщина – рідна сторона, Шпилівка – батьківська земля.

Підготувала: вчитель географії Тетяна Куценко

Шпилівська філія опорного закладу Садівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Сумської районної ради  Сумської області

Мета: дати дітям відчути свою приналежність до української нації, поглибити їхні знання про рідний край; розвивати пізнавальний інтерес, формувати національну свідомість; прищеплювати любов до рідного краю, до своєї держави, бажання оберігати природу Вітчизни.

Обладнання: карта Сумської області, фотографії, малюнки, картини різноманітних куточків рідного села, проектор, матеріали презентації.

Методичні рекомендації щодо організації та проведення:

 захід проводиться в переддень  свята - Дня села. В підготовці заходу задіяні учні 8-9 класів. В змісті заходу використано краєзнавчі матеріали з географії, історії, біології, літератури рідного краю.

Зміст заходу: ознайомлення з історичним, краєзнавчим та поетичним матеріалом про Сумщину та село Шпилівка.

 

Учитель

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас людей без Батьківщини!

                           ( М. Чернявський)

Пісня «Це моя Україна» (музика М.Ведмедаря, слова А.Камінчука)

 

Наша  Батьківщина - Україна – одна з найбільших європейських країн. Частинкою великої України є мальовнича, квітуча, чарівна Сумщина.

 

Учениця

Пшеничні сади половіють,

Смарагдові шепчуть ліси,

В обличчя вітри мені віють,

 Навкруг – океани краси.

Синіють небесні простори…

Он чайки – хмаринки летять,

Димлять предковічнії гори,

На схилах їх маки горять.

Прослалися килимом луки,

Барвисті неначе шиття,

Що вишили мамині руки.

На згадку про наше життя…

                                       (Н. Ткаченко)

Учитель

Кожна людина найбільше любить той край, де народилася і живе. Кожен пишається своєю рідною землею, завжди хоче сказати про неї найкраще. Перед вами карта Сумської області. Давайте пригадаємо, що ви знаєте про Сумщину та рідне село. (Виступи учнів супроводжуються показом ілюстрацій, слайдів та використанням карти)

 

Учень

Сумська область по-своєму унікальна тим, що, утворившись 10 січня 1939 року, увібрала у свій склад землі із різних адміністративних одиниць: Чернігівської, Полтавської, Харківської областей та різних етнографічно-історичних регіонів України: Слобожанщини, Гетьманщини, Сіверщини.

 

Учениця

Сумщина – область прикордонна. Вона має найдовший східний кордон з Російською Федерацією, а саме з трьома її областями: Брянською, Курською, Бєлгородською.

 

Учень

Сумщина – область прикордонна, та своєю історією, значенням подій, які тут відбувалися, міцно стоїть у серцевині нашого народу. Що не населений пункт – то нагадування про величні, знакові чи трагічні події в нашій минувшині.

 

Учениця

Територія сучасної Сумської області заселена з давніх-давен. Первісні люди з’явились тут майже 15 тис. років тому. Про це свідчать знаряддя праці прадавніх мисливців на мамонта, які були знайдені неподалік селища Вороніжа Шосткинського району та села Шаповалівки, що на Конотопщині.

 

Учень

Приблизно 3000 років тому густо були заселені береги найбільших річок нашого краю: Десни, Сейму, Сули, Псла, Ворскли. Нашими далекими предками були скіфи-хлібороби.

 

Учениця

В 9 ст. територія Сумщини входила до складу Київської Русі. Тут проживало слов’янське плем’я сіверян.

 

Учениця

Наш обласний центр – Суми, теж відіграв видатну роль у нашій історії. Суми, засновані козаками-переселенцями з правобережної України у 1652 році, швидко стали полковим центром, відігравали провідну роль серед полкових міст Слобожанщини і були значиміші від Харкова.

 

Учень

Заснування села Шпилівка відноситься до 1697 року. На високому пагорбі порослому лісом з видом на заливні луки та Псел, було збудовано невеликий маєток для дочки Герасима Кондратьєва, полковника Сумського полку. Сам Кондратьєв прийшов з-за Дніпра, тікаючи від польського гніту з правобережжя, на вільні, ніким не заселені землі. Ця місцевість стала зватися з того часу Слобожанщина. А в нашому селі на протязі століть ( до зміни назв вулиць) існувала вулиця – Слобода.

 

Учениця

Перші достовірні писані відомості про село Шпилівка відносяться на 1732 рік, що в книзі державного перепису цього року.

В книзі «Историко-статистическое описание Харьковской епархии(11-е отделение, выпуска 1857 года)» про Шпилівку написано так: «Шпилевка находится в 13 верстах от Сум, на горе, в версте от реки Псел»

«По переписи 1732 года Шпилевка – имение Кондратьевой, население – 225 душ мужчин».

 

Учень

Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре про це знаєм,

Що зовемось українці

Й українських предків маєм.

 

Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду –

Всі належать до одного українського народу.

 

Бо родитись українцем –

Це велика честь і слава,

Рідний край свій полюбити –

Найважніша з усіх справа.

                              (Р. Завадович)

 

Учитель

Сумська область розташована в північно-східній Україні, в межах Придніпровської і Поліської низовин та на відрогах Середньоросійської височини. Природа нашого краю мальовнича і неповторна. Це ділянки розлогих степів і витягнуті балки з глибокими ярами.

Між семи гір, між семи шпилів, обіч лебединського шляху лежить – Шпилівка, село, яких мало на Україні на таку красу та історичну минувшину.

Воно має багату на події історію. Та й сама місцевість, де знаходиться Шпилівка, привертала до себе увагу багатьох мандрівників і талановитих людей. Ще на початку ХХ століття сюди пролягав екскурсійний маршрут, розроблений професором Харківського університету В.і.Талієвим.

Адже за три кілометри вниз за течією Псла знаходиться городище сіверян VIII століття, та городище племені скіфів. А на Бойковій горі у 1887 році було знайдено скарб із арабських монет і срібних прикрас.

Сумщина багата людьми, що оспівують її красу.

А в Шпилівці бували і писали про неї в своїх творах: поети – Володимир Затуливітер та Анатолій Гризун, письменник – Юрій Царик, поетеса – Людмила Ромен. І сьогодні ми слухаємо вірші написані Надією Ткаченко із с.Токарі та Галиною Титаренко із Шпилівки.

 

Учень

…Вишневий сад, лугів трава шовкова,

Широкий степ, високі небеса,

Де, мов підкова, різнокольорова

Поміж ставків веселка зависа?..

 

Моє село…Свята земля Сумщини…

Бентежать душу матері слова:

«Вітчизна там, де корені родини»,

(Ця істина, дитино, не нова)…

                         (Н. Ткаченко)

 

Учениця

Тут в’ються всюди стежечки,

Як мамині мережечки,

А сонечко всміхається,

Немов дідусь вітається.

 

Тут ліс із вітром грається,

Калинонька пишається,

І б’є ключем з криниченьки,

Немов кришталь водиченька.

 

Тут роси пахнуть м’ятою,

Як теплі руки татові,

А ніч зігріє ласкою,

Немов бабуся казкою.

                         (Н.Ткаченко)

 

Псло

Лине Псло собі ген-ген із перволіть,

Поспішаючи епохами у пісню.

Осипається з каштанів чиста мідь –

Неодіслані поштівки в осінь пізню.

Осипається помалу й водоплин.

Понесе кудись сухі корабленята

Я зірвуся, я помчуся навздогін,

Та не зможу ні спинить, ні перейняти.

Ця ріка мені дорожча інших рік –

Хоч пливуть не пароплави в ній , а листя,-

Запал юності у зрілість перетік,

І в любов таку велику перелився.

Кожен клаптик узбережжя дорогий.

Мудра осінь акварелями позначить.

Ці березки, ці діброви і луги,

І оті, що поза гаєм, сірі дачі.

                                ( А.Гризун)

 

Учитель

Мальовнича і неповторна природа Сумщини охороняється в спеціально відведених для цього територіях: заповідниках і заказниках. На території Шпилівської сільської ради також є 2 заказники місцевого значення: гідрологічний «Ворожб’янський» та геологічний «Шпилі».

 

Учень

…Буває,  часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори…

                          (Л.Костенко)

Учитель

Сьогодні ми переконалися в тому, яка цікава і чарівна наша Сумщина. Та у кожного з нас назавжди залишиться в серці рідна домівка, батьківська хата і таке дороге і неповторне наше село Шпилівка. На географічній карті Сумської області багато різних назв. Назви деяких населених пунктів походять  від форм земної поверхні. Так і назва нашого села походить від слова «шпилак» - невелика кругла гора. Цей термін вживається в Карпатському регіоні. Мабуть, першими поселенцями (ще до Кондратьєвих) на нашій землі були саме вихідці з цього регіону Правобережної України, які заснували вільне поселення – «слободу», так  ще декілька років тому назад називалась одна з вулиць нашого села. В Шпилівці також було дуже поширене прізвище Бойко. А ми знаємо, що саме в Карпатах проживає етнічна група українців – бойки. І, тільки в нашому селі весняну повінь на річці Псел називали Дунаєм. Саме про Дунай співали наші предки в весняних народних піснях.

Ой зійду на шпиль-гору,

Гуляю, гуляю.

Пливла, пливла лебідонька

По тихім Дунаю.

Пливла, пливла лебідонька,

Дунай сколотила.

Невірная дружинонька

Жалю наробила.

           Записано від В.М.Срібняка

 

Будучи далеко від дому, ви пригадуватиме своїх друзів, наші гори, подих вітру серед літа і теплий дощ восени, повільний плин Псла, морозяну свіжість і пахощі рідної Шпилівки.

 

Учениця

      Моє село

Серед казкової природи,

Серед семи високих гір,

Де котить Псел прозорі води,

Де гай і ліс, сосновий бір.

Де райдуги сміються в луках

І грають в флейти солов’ї,

 Отут в далеких ще роках

Селились предки першії мої.

Село Шпилівкою назвали

А як іще назвать його?

Підвалини села заклали,

 Самі не знаючи того.

Тоді не знали сіверяни,

Що десь є Рим й Москва стоїть.

Що ходять москвичі й римляни

Також поміж семи горбів.

А то б ще хтозна-як назвали

Село, що триста літ йому.

І назву б іншу підшукали,

Придумали б якусь другу.

Та, слава Богу, так не сталось,

І назва у села така ж.

Хоча багато що мінялось:

Історія селом пройшла ж.

Та не змінилася природа,

Чудові барви всі її.

Як і раніш тут мавки бродять

В ранковій і нічній росі.

Тут об’єдналися довічно

Краса землі й небесна шир.

Тут будуть жити завжди, вічно

Поезія, краса і мир!

                       (Г.Титаренко)

 

Учень

Буде рідна Сумщина жити

І цвісти, скільки б літ не пройшло.

Будуть голуби миру летіти,

Дарувати нам щастя й тепло.

Будуть в полі жита колоситись,

Буде пісня і хліб за столом.

Будуть діти в школі учитись,

Буде жить наше рідне село!

 

Пісня «Новий день над Україною (слова А.Горчинського, музика С.Галябарди)

 

 

 

 

 

docx
Додано
20 лютого 2020
Переглядів
255
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку