Позакласний захід "Свято букваря "

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Свято Букваря

 

Підготувала

вчитель початкових класів

 Криворізької загальноосвітньої школи № 72

 Антоненко Л. С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Свято Букваря

Мета:вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання. Розвивати акторські здібності, уяву, вміння фантазувати. Виховувати у дітей любов до книги, дружні стосунки, родинні почуття.

   Хід свята.

 

 Мудра сова. За морями, за горами,

 Кажуть, є така земля

  Із усякими дивами-

  І це царство Букваря.

  Чудеса завжди бувають,

   Чи у казці, чи будь-де.

   Треба тільки вірить в казку

     І тоді вона прийде.

Чарівниця. Книгу я знайшла чарівну,

У чаклунстві так потрібну…

Буду мишеня  навчати,

Щоб уміло діточок лякати!..

Ото капосний малюк!

Геть відбився вже від рук!

Зараз мамця почаклує,

Вітерцем тебе придує…

Мишеня.Що ж це, матінко моя,

Знову Чорна магія?!

Якісь знаки та карлючки!

Що за чудернацькі штучки?..

Чарівниця.Нумо, мишеня, вгамуйся!

І за мене не турбуйся…

Справді, книга чари має,

Бо дітей читать навчає…

Будь-який малий школяр

Зна, що книга ця – Буквар!  Ось і ти навчись читати,

Досить вже байдикувати!

Бо  лишень тільки й   знаєш,Що гуляєш та гасаєш!

 Мишеня . Я – читати? Ти жартуєш!

Чарівниця: Ти мене погано чуєш?!.

Букви вчи, не йди нікуди,

А то гірше тобі буде.

Ось тобі секундомір –

Потім себе перевір.!

Я ж лечу в ліс на нараду

І даю тобі пораду:

Краще справою займися…

Бо підеш до школи вчиться!

Букварик: Я – Букварик чарівний,

Швидше ти мене відкрий…

Сам тобі допоможу,

Вмить читати научу!

Лиш мене не ображай,

А люби і поважай!

Коли дуже ти захочеш,

Все на світі знати зможеш!

Киця: Мур-няу!..

Хто це галас в лісі зняв?!.

Знову діти! От морока!

Треба вам оті уроки?

Краще грайтесь, розважайтесь

І нічим не переймайтесь…

Літери? Це просто дивно!

І кому вони потрібні?

У – горбате, А – нерівне..

Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ж»)

Я без них не знаю лиха

І гуляю у дворі!

Краще б літери сиділи

У своєму Букварі! (різко закриває Буквар)

З мене приклад всі беріть

І уроки не учіть!

Хай правду  знають всі

Кому потрібні Букварі?!

Та викиньте їх, люди!

Діти. - Буквар нам потрібний. Викидати його не можна. Адже він навчив нас читати й писати.

Діти: На веселе свято щиро

Ми запрошуємо вас!

За Буквариком прийшли ми…

Поспішаймо, бо вже час…

Киця:  Свято буде? «Віскас»!.. Няв!.. Я  Букварика віддам!

Вчитель .  Сьогодні ми зібралися на свято,

Щоб разом з вами, друзі, вшанувати

Чудову книжку, що вас грамоти навчала,

Свої скарбниці всім подарувала.

Чарівниця. А якщо ви гарно працювали

Я вам сюрприз підготувала.

Абра-кадабра , при

Букварику прийди!

Всі. - Букварику, Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

-Приходь, приходь до нас!

Вчитель. А ось і він сам, шановний наш Буквар

 

 

 

Буквар. Я— веселий букварик,

               Весело співаю.

      Так, так, так, так, так

     Весело співаю.

Я— розумний букварик,

Все про себе знаю.

Так, так, так, так, так

Все в слова єднаю.

     Я— щасливий букварик,

      І тому радію,

      Що всі діти в першім класі

      Вже читати вміють.

      Так, так, так, так, так

      Вже читати вміють.

Я— святковий букварик,

Прошу всіх на свято.

Кожну літеру всі разом

Будемо вітати. (Літери проходять коло пощани)
Аа . Літера А починає слова
Літера А є велика й мала
Айстра, антенна, Андрій і айва
Все починається з літери А.
Бб.  Бавлять ранньої пори
Бобренят старі бобри.
Бубонить бобер до білки:
Бобреня боїться бджілки.
Вв. У веселої ворони
У вінку є мак червоний,
У лапках ще й вафля:
- Пригощайся чапля.
Гг. Надворі гуси гелготали -
Вони додому поспішали
Там господарочка в горнятко
Насипле гіркою зернятко.

Ґґ. Ґава, ґедзь і горобець
Полетіли навпростець.
Ґава й ґедзь - в гайочок,
Горобець в садочок.
Дд. Два дельфіни виступали
Дітлахів всіх дивували.
Дивні вправи повивчали,
Вміло їм демонстрували

Ее .Ему любить читати,
Хоче на світі все знати.
І тому у нього вдома
Енциклопедія чудова.

Єє . На прогулянку на плоті
Вийшли заєць і єноти.
Є в єнотів капелюшки,
Зайчик має довгі вушка.

Гра. Мозаїка.( Скласти речення зі слів)

Ми  гарно читаємо  і  пишемо.
Жж .Жабка по стежині йшла,
Жолудь там вона знайшла
Жолудь Жучку дарувала,
З днем народження вітала.
Зз. Завітала в ліс зима
Звірам свято принесла.
Звірі враз поприбігали
І ялинку одягали.
Ии. Мишки вгледіли в коморі
Кусень сиру на ослоні
Котик мишкам заважав
Взяти сир не дозволяв.
Іі. Індик до іволги зібрався
У гостини завітати
Їй сині іриси чудові
Він буде дарувати
Її. Їжаченко-їжачок
Поспішає до діток
Їжу їм везе,
Дітки дякують за те
Йй. Йосип по гайочку йшов
Білу чайку там знайшов.
У неї зламане крило
Йодом змастимо його!
Кк. Котеня мале муркоче
Молока напевно хоче.
Котик тато прибігає
І малого напуває.

Лл. Люблять ластівки літати,
Дім під стріхою ладнати.
А лелеки прилітають .

Дім на стрісі викладають

Мм. Мишеня сказало: - Мало
В мисці маку чомусь стало!
Може, мамо, котик взяв,
Ще й сказав: "Спасибі! Мя-у!".
Нн. Нутрія - стара майстриня,
Вишиванок повна скриня.
Вправно голку направляє
Візерунки вишиває.
Оо. Олень ноти усі знав
І в оркестрі гарно грав.
За роялем місце мав,
В партитуру поглядав.
Пп. Пудель, півень, пелікан
Завітали в ресторан.
Пригощались за столом
З полуниці пирогом.
Рр. У полі розцвіли ромашки,
До них злітаються комашки.
Красивий равлик приповзає,
Собі віночок виплітає.
Сс Сорока і Синиця
В саду знайшли суницю.
Вони її зривали
У мисочку складали.
Тт. Вправно тигрик місить тісто.
Торт везе він завтра в місто.
В місті буде гарне свято,
Треба тортик прикрашати.
Уу. На узліссі школа є
Там удав урок дає.
Він указочку тримає
І звіряток научає.

Фф.На майдані де фонтан
У футбола грав фазан.
Був би класний футболіст -
Заважає пишний хвіст.
Хх. В ховрашка є гарна хатка,
Хліб лежить там на столі.
Хрущ літає біля хатки,
Йому світять ліхтарі.
Цц. Цап у цирку виступав,
Глядачів всіх розважав.
Всі йому аплодували
І цукерочки давали.
Чч.  Книжку вчора я читав
І героїв зустрічав:
Цибуліно, черепашку
І малого Чебурашку.
Шш. Шпак в шпаківні проживає,
Гарну він хатину має.
Із шулікою у друзях,
Грають в шахи вони в лузі.
Щщ. Щиглик на кущі сидів,
На обід він борщик їв.
Ну, а потім на десерт
Він отримав ще й щербет.

Ьь. Півень в школу поспішає,
Ранець за плечима має.
Там лежить усе рядком:
Пензель, олівець, альбом.
Юю. Капелюх гадюка має,
У люстерко поглядає.
Капелюшок їй пасує,
Скрізь у нім вона мандрує.

Яя. На ялинці сидів дятел,
Він ялинку конопатив.
А лисиця походжала,
Яблуками смакувала.

Учитель: Букварику! На свято прощання з тобою зібралися усі 34  учні 

1 класу. Відрапортувати готові.

 Учитель: За час навчання в 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту, що допоможе нам у майбутньому вивчити й інші мови світу.

Учитель:Учнями нашого класу прочитано, не дочитано, зачитано до дірок 140 художніх книжок.

Учитель: Списано, переписано, не дописано в зошитах багато десятків сторінок.

Учитель: Загублено 5 поганих звичок, 200 авторучок, 160 олівців, 40 гумок, 16 ґудзиків.

Учитель : Над важкими правилами поламано 28 голів, 7 замків у портфелях і ранцях.

Учитель:  На території  їдальні розбито  8 тарілок,  у класі  розламано  6 підставок для ручок, загублено  26 зубів.

Учитель: Живемо цікаво й дружно, не збираємось зупинятися на досягнотому.

Учень: Рапорт зданий!

Буквар: Ой-ой-ой, оце навчив ! Оце дожився!

Вчитель. Та не журись, це  вони  навмисно, щоб веселіше було. Головна правда в тому ,що ти дітей писати й читати навчив.

  В нас у класі стає все тихіше.

Розлучатись настала пора. До побачення, милий букварик,

Дуже вдячна тобі дітвора.

Діти. Дякуєм, букварику, наш найкращий друже.

Ми тебе, букварику, дуже, дуже любим.

Чарівниця . А ось довгоочікуваний сюрприз.

Разом. Абра-кадабра при-

Сюрприз в клас прийди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хороше, малята, з вами.
Та дивіться, вже не рано.
І мені прощатись час.
14.Добрий Букварику, перша книжко!
Хочеться навіть поплакати трішки:
Жаль розлучатися, хоч і треба,
Ми не забудем ніколи про тебе!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(  Учні-букви заходять і виконують танець ,,Летка- Енька”).

Незнайко. Допоможіть! Рятуйте! Ой насилу врятувався.

Ведучий. Діти, у нас з”явився несподіваний гість. Ви впізналийого? Так, вірно. Це — Незнайко. Здраствуй, Незнайку! А чому це ти так репетував?

Незнайко. Та то це я від злодія тікав.

Ведучий. Від злодія? Від якого злодія?

Незнайко. Від звичайнісінького злодія, він хотів украсти мою шапку.

Ведучий. Твою шапку? А навіщо вона тобі?

Незнайко. А ви хіба не знаєте? Чим більша на голові шапка, тим розумніша голова.

Ведучий. Ой, Незнайку, не сміши! В тебе розумна голова? Та ти ж нічого не знаєш! Тому тебе прозвали Незнайком. Ти ж зовсім книжок не читаєш.

Незнайко. Хто? Я? Та я всі книжки на світі перечитав!

Хто придумав, що Незнайко

Не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте

Жить не може я без них.

Я читаю без запинки

П”єси, вірші та казки.

Від картинки до картинки,

Ну, а потім — навпаки.

Я про дідуся Мазая пам”ятаю назубок.

Він, заходячи в трамваї, забував купить квиток.

Д”артаньян ганяв ворону, Колобок спав у норі.

І збирали шампіньйони 33 богатирі.

Бармалей спіймав дельфіна, Чорномор замерз в норі.

І кирпатий Буратіно покохав Бабу Ягу.

Я читаю без запинки,

П”єси, вірші та казки.

ід картинки до картинки,

Ну, а потім – навпаки.

Ведучий. Ну, Незнайко, ти нас насмішив.

 ( Входить з піснею Червона Шапочка).

Якщо довго, довго, довго,

 Якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежинці,

Бігать, тупать і стрибать.

То напевно, то напевно,

То звичайно, то звичайно,

То можливо, то можливо,

Можна в школу нам прийти.

  Приспів:

А-а вчаться там діти і великі, і малі.

А-а знань там багато їм дають учителі.

А-а там навчаються читати.

А-а і писати й рахувати.

А-а там цікаво їм завжди.

Ведучий. Діти, ви впізнали, хто це? Вірн — це наша улюблена героїня. Здраствуй, Червона Шапочко!

Червона Шапочка. Привіт усім. Я дуже рада, що мене запросили на свято. Але, крім вітання у мене є для вас сюрприз. Що у мене в кошику?

Незнайко. Ну, звичайно пиріжки.

Червона Шапочка. А от і не вгадав,там ніякі не пиріжки, а загадки.

Незнайко. О, я так люблю відгадувати загадки. Це для мене дрібниці. Можна, я теж буду відгадувати?.

Червона шапочка. Не кущ, а з листочками,

           Не сорочка, а зшита,

          Не людина, а розповідає

Незнайко. Що ж це таке? Здогадався. Не кущ, значить дерево.Так, а на дереві, що ж на тому дереві? А на дереві торбинка, зшита з клаптиків, а в торбинці радіоприймач. Вірно, все сходиться.Ну, як я відгадав! Правда, молодець я?

Ведуча. Діти, що це? Вірно, книжка.

Червона Шапочка. Невеличкий синій птах

                       Ходить дзьобом по рядках.

Незнайко. Знаю, знаю— це сусідчине курча після дощу черв”яків збирає.

Ведучий. Знову не правильно. Це ручка.

Червона Шапочка. Тіло жовте, серце чорне

            Тіло мовчить, а серце говорить.

    ***

              Є чарівник у школі в нас,

   Ану, впізнайте, хто він?

   Озветься — тиша йде у клас.

   Озветься ще раз — гомін.

   Щоб не спізниться на урок,

   Нам голос подає... дзвінок.

    ***

   Стоїть дім, увійдеш у нього сліпим

   А вийдеш— зрячим.

Незнайко. Ой, які ви молодці! І звідки вони все знають? Такі розумні діти.

Червона Шапочка. Та вони  вже цілий рік навчаються в першому класі.

Звучить пісня ,,Учат в школе”.

Незнайко. Знаєте, що я вирішив. Я теж буду навчатись в школі і стану розумним-розумним, щоб не було соромно. Ви приймете мене?.

Ведучий. Молодець, Незнайку! Ми приймемо тебе до школи, бо всі казкові герої повинні бути грамотними, щоб не було соромно перед учнями. Дякую вам, будьте почесними гостями.

А ми продовжуємо наше свято.Діти вже встигли познайомитись зі своєю першою книжною, яка називається ,,Буквар”. Вивчили всі букви і знають авфавіт.

Алфавіт. Веселе місто— Алфавіт.

Йому сьогодні наш привіт.

До нього наш лягає путь,

У ньому літери живуть.

Живуть там літери в словах,

А кожне слово— звір чи птах,

Травиця чи барвистий цвіт.

Отож, в похід за мною йдіть.

Пісенька ,,Звіринка”.

Буквар. Милі мої друзі, я радий, що став вам у пригоді і задоволений, що навчив вас гарно читати. А ви не забули ще одного постійного гостя на сторінках ,,Супутника Букваря”. Давайте його покличемо.

Котик. Ми з півником прийшли, і вам багато цікавого приносили  протягом  року . А в подарунок сьогодні принесли загадковий кросворд.

1. Цю найкращу книжку в світі        (вертикаль)

    Вчили всі уважно діти.

    Шлях до світла проклада

    Наша перша....    азбука.

2. Ось вона яка, розбійниця морська.

    Всіх би проковтнула розбійниця-...    акула.

3. Пара довгих вушок, сіренький кожушок.

    Скорий побігайчик, а зоветься ... зайчик.

4. Цю найпершу в школі книжку знає будь-який школяр

    До усіх книжок доріжку прокладає нам... буквар.

5. Він нам, як мама дорогий, він хоче нас навчити.

    Любити край чудовий свій, це — мудрий наш ... учитель.

6. Ой смачна вона духмяна— рисова, гречана, манна.

    Ложку в рот і буде наша, здогадалися — це... каша.

7. З самісінької Африки приніс дядько Панас,

    Маленькому Івасику солодкий... ананас.

Котик. Молодці. Добре відгадали кросворд. Бачимо ви недаремно подорожували на сторінках букваря. А подивіться мій подарунок.

Чи впізнає хтось себе в цій казці?

Ганнуся. ( Мелодія  ,,Чунга-Чанга”).

 На п”ятірки в школі я учусь,

 І уроків зовсім не боюсь.

 Всі завдання в школі я роблю,

 Бо учитись дуже ялюблю.

   Приспів:

Я люблю книжки читати,

І писати, й рахувати,

І задачу я зумію розв”язати.

Математику й читання,

І письмо і малювання—

Все завжди старанно буду я вивчати.

Ведуча. Та одного разу сталося ось що...

Ганнуся. На п”ятірки й досі я учусь.

   Вчителів я більше не боюсь.

   Вже не стану слухати я їх,

         Бо читаю краще від усіх.

   Приспів:

Я не хочу вже читати

І писати, й рахувати.

І в альбомі я не хочу малювати.

Всі книжки мені обридли,

Всі уроки остогидли,

Краще я піду на вулицю гуляти.

( З”являється бабуся Лінь).

Лінь. Яка хороша дівчинка. І як вона гарно міркує. Якраз такі діти мені потрібні. Здраствуй, дівчинко!

Ганнуся. Здраствуйте, бабусю. Ви хто? Як сюди потрапили?

Лінь. О, моє ім”я ти узнаєш трохи пізніше. Головне те, що ми зустрілися. Але що це в тебе на столі? Книжки, зошити. Який жах! Почекай! Та ти ж стомилася. В тебе оченята хворі, щічки бліді. Яке нещастя. Я так хвилюся, щоб тобі не стало гірше.

( Пісня на мелодію ,,Пусть бегут неуклюже”).

Ти не бійся, Ганнусю

Я старенька бабуся.

І лихого тобі не зроблю.

Я люб”язно й ласкаво

Уладнаю всі справи,

Бо гарненьких дівчаток люблю.

   Приспів:

Ну, навіщо ці уроки?

Їх так довго й нудно вчить.

Та у тебе від навчання

Голова болить.

Так навіщо читати?

І не треба писати.

Прибери ці огидні книжки.

Краще йди погуляти,

Там стрибають дівчата,

З ними можеш пограти і ти.

  Приспів:

Тобі треба погуляти і чим довше, тим краще. Ось тобі м”ячик, моя люба.

( Ганнуся виходить).

Гуляй, гуляй дівчинко! А я потурбуюсь про порядок на твоєму столі. Так, оце все викинемо. А тут поставимо багато іграшок. Ось лялька, ведмедик, слоненя. Сюди цукерки. Здається, все.

Буквар. О це ти знову, Лінь-матінко! що ти тут робиш?

Лінь. Ага, злякався! Недаремно боїшся. Забирайся геть зі своїми нещасними буквами. Гануся тепер моя.

Буквар. Рано ти радієш! Можеш пожалкувати про це.

Лінь. Ой, ой, ой. Як же я тебе злякалася. Бачили ми таких.

Буквар. Ну, що ж побачим чим це все скінчиться, але я тобі не заздрю.

Лінь. Геть звідси! Бачиш який, лякати мене надумав. Зараз я покличу найкращу свою подругу, нехай мені допоможе справитись з цим дівчиськом. Двійко, двієчко!

( Мелодія ,,Кузнечик”).

Двійка. Я дуже гарна дівка, я дуже гарна дівка,

Зовусь я просто двійка

  І вдень, і вночі, і вдень, і вночі

  У ледарів завжди я.

  І вдень, і вночі, і вдень, і вночі

  Я зовсім не люблю.

Лінь. Двієчко, моя люба, як я за тобою скучила. Я знайшла для тебе одне тепле містечко. Уявляєш тут живе Ганнуся.

Двійка. Це та, що в неї в щоденнику самі п”ятірки. Та я її терпіти не можу. Це так небезпечно для нас.

Лінь. Даремно так панікуєш. Ганнуся вже піддалася моїм чарам і спокійнісінько грається на вулиці м”ячиком. А про уроки навіть і не думає.

Двійка. Та це ж чудово! Тепер я зможу поселитись в її щоденнику.

Лінь. Тихше, здається,  вона іде. Ну, що, маленька, Як ти себе почуваєш?

Ганнуся. Чудово, нам так було весело. Я так набігалась, що аж стомилась.

Лінь. Моя дівчинка стомилась, негайно в ліжечко.

Ганнуся. Ой, а це хто?

Лінь. Це моя онучка, правда ж красуня?

Ганнуся. Дуже приємно. Ой, дуже пізно. А я ще не зробила жодного уроку.

Двійка. Що ти, що ти, які уроки? В тебе ж ніжки болять, ручки болять, оченята сонні. Уроки в такому стані вчити — неминуча гибель.

Лінь Так, вона  має рацію. Швидше в ліжечко. А подивися, що ми принесли. Це все твоє.

( Іграшки і солодощі).

Ганнуся. Ой, скільки солодощів. І лялька, про яку я давно мріяла. Дякую, ви такі добрі. Я й справді стомилась. Але ж уроки...

Двійка. Я зроблю їх за тебе, а бабуся мені допоможе.

Лінь. Авжеж, ходімо, моя люба. Ми тобі колискову поспіваємо. А з нею ще й ця противнюща двійка.

П”ятірка. Знаєш, букварику, мені здається, що Ганнуся сама повинна розібратися в усьому. Коли дівчинка усвідомить  свою помилку, вона сама покличе нас.

Буквар. Пройшло небагато часу, але Ганнуся встигла отримати стільки двійок і одиниць,що мабуть жоден учень не отримав за ввесь рік. Зате вона встигла подружитися з лінню й двійкою, хоча й не знала їх справжніх імен. Одного разу прийшла Ганнуся зі школи занепокоєна.

Ганнуся. Сьогодні вчителька сказала, що збирається залишити мене на другий рік у першому класі. Але це ж такий сором. І як про це сказати мамі. Але ж у мене раніше одні п”ятірки були. Що ж трапилося? Невже це ті бабуся з онучкою винні, які робили за мене уроки.Так, це вони винні!

П”ятірка. Ні, Ганнусю, це ти сама в усьому винна. Хіба ти мене не впізнаєш? Я — п”ятірка. Раніше ти зі мною дружила.

Ганнуся. П”ятірочко, допоможи, порадь, що мені робити?.І що то за бабуся з онучкою?

П”ятірка. Ніяка то не бабуся з онучкою, а лінь-матуся і двійка, яка зручно вмостилась в твоєму щоденнику.

Ганнуся. Невже це правда? Що ж мені робити?

П”ятірка. Тобі треба прочитати ввесь буквар, навчитись писати всі букви, а також розв”язати всі приклади і задачі, за які ти отримала двійки.

 Ганнуся. Але ж я все забула?

П”ятірка. Так, Ганнусю, це буде нелегко. Але тільки наполеглива праця врятує тебе від сорому.

Ганнуся. Ну, що ж буду працювати і все зроблю, щоб в щоденнику були самі п”ятірки.

( Працює за столом).

Лінь. А чому це наша Ганнусенька не гуляє?

Двійка. Ой, та вона знову сидить за цими огидними підручниками. Викинь же зараз.

Ганнуся. Не підходьте до мене. Геть звідси! Я знаю ніякі ви не бабуся з онучкою, а лінь і двійка.

Лінь. Звідки ти взнала? Ми ж тобі добра бажаємо, твоє здоров”я охороняємо.

Ганнуся. Я сказала геть! Я більше ніколи не лінуватись, а дружитиму тільки з п”ятіркою.

Лінь. Що ж, букварю, цього разу твоя взяла,

 але є ще багато дітей, які будуть мене слухатись.

Двійка. Які не будуть учити уроки і дружитимуть зі мною.

Лінь. Он, погляньте туди. Бачите, які гарні дівчатка та хлопчики сидять. Діточки мої любі!. Хто піде зі мною? Я вам дам м”якеньку подушечку, пригощу цукерками, ви будете цілий день гуляти.

Буквар. Не витрачайте даремно часу, ви бачите вам це не вдається.

Ведучий. А зараз зустрічайте самих дорогих гостей.

Читанка. Я читанка, нечитанка

      Навчатиму ваш клас.

      Я з вами говоритиму

      Про цей прекрасний час.

      Букварику, мій братику,

      Розумна голова.

      Твої прекрасні літери

      Складуть мої слова.

     А ти спочинь до вересня,

     Чи просто погуляй,

     Букварику, мій братику,

     Спасибі, прощавай.

Рідна мова. Я не з лісу, я не з поля,

      Нелегка у мене доля.

      Через радість і біду

      Я з віків до вас іду.

      Я дитину колисала,

       Батьківщину захищала,

       Я від роду і до роду

       Зберігала свою вроду.

                  Бо хто має мову рідну,

       Той багатий, а не бідний.

Математика. 1-2-3-4-5

     Вміють діти рахувать.

    Але хто мене не знає,

    Той даремно не гуляє.

   Як уроки діти вчать

   Ставлю їм ,,4”, ,,5”

   А хто вчить їх трохи гірше,

   Ставлю ,,3” , не більше.

   За невивчені слова

   Я поставлю тільки ,,2”.

   А лінивим і недбалим

   Одиничку я поставлю.

   Щоби весело гулять,

   Всі уроки треба знать.

   Дуже точна я наука

   Вчіть мене лише на ,,5”

Книги. Здраствуйте, діти. Ми з вами будемо подорожувати по країні знань, а з буквариком попрощаємось і подякуємо йому.

Діти. Дякуєм, букварику, наш найкращий друже.

Ми тебе, букварику, дуже, дуже любим.

Пісня ,,Прощальна” (На мелодію ,, Олимпийский мишка”).

 В нас у класі стає все тихіше.

 Розлучатись настала пора.

 До побачення, милий букварик,

Дуже вдячна тобі дітвора.

Не сумуй, посміхнись,

Бо прощатись дуже сумно.

Ти стомивсь, відпочинь,

І спасибі велике тобі.