Позакласний захід " Свято українського борщу"

Міністерство освіти і науки України

Автотранспортний технікум

Державного вищого навчального закладу

«Національний гірничий університет»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Позакласного заходу

«Свято українського борщу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                             

 

 

Дніпропетровськ

2015   

Вступ

 

       Даний  захід проводиться з метою підвищення рівня знань про традиції та культуру України, життя та побуту народу та його традиційних страв.

       З метою підвищення духу патріотизму та залучення до групової роботи даний захід може бути доцільно використаний для проведення серед студентів будь-якої вікової категорії. Залучення студентів різних курсів дає їм можливість відчути зв'язок поколінь, а викладачам розкрити талановитих студентів та їх уміння працювати у групах.

       Даний  захід дає можливість відкрити культуру та традиції рідного краю з іншого боку, з часів козацтва та до сьогодення.

       «Свято українського борщу» проводиться у рамках тижня циклової комісії «Загальноосвітні дисципліни».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звучить пісня «Ой, зелене жито, зелене…».

Виходять ведучі в українських національних костюмах, тримаючи

 коровай на рушникові.

Добрий день вам, люди добрі!

Щиро просимо до господи.

Раді вас у нас вітати,

Щастя і добра бажати.

 

Короваєм вас вітаємо

І здоров’я вам бажаємо.

Під веселий рідний спів

Посилаємо вам уклін.

Ведучий. Без чого не можна уявити обід? Ну, звичайно, без борщу! Ця страва сприймається як те, без чого не можна обійтися, без чого відразу розпадеться життєвий ланцюг. Як не можна уявити моря без води, саду без дерев, так для українця немає обіднього столу без миски борщу. Тож переходимо до столу «Добрий борщик».

 

Звучить весела українська музика, наперед виходить

шеф-кухар столу «Добрий борщик».

Шеф-кухар. Борщ – це символ надійного даху над головою, родинного тепла, сімейної злагоди і спокою. Настільки призвичаївся українець до борщу, що не може не згадати про нього навіть тоді, коли розмова не має ніякого відношення до кухні. «Дивись, не переборщи», – остерігає  народна мудрість. «Давай доборщимо і цей клапоть», – звертається орач до помічника. Чому так часто згадують цю страву? Тому що вона настільки давно увійшла до списку традиційних українських страв, що стала одним із найголовніших і найулюбленіших символів народної кухні й сутності життя.

Ведучий. Борщ варять у кожній українській родині. Але не всюди знають походження назви цієї страви. Між тим, історія борщу дуже давня. Історики вважають, що у приготуванні перших страв наші далекі прабабусі виявляли дивовижну винахідливість. Перша рідка їжа називалася «волок». Це і був прототип борщу. Що тільки не кипіло в горщиках господинь, які намагалися задовольнити смаки членів великої родини. Доводилося кидати у вариво все, що росло на городі, ще й додавати дике зілля. У стародавній пісній української кухні є страви з буряків,

перцю, цибулі.

Сценка «Зваримо борщу»

 

Дівчина.

Ой ви, Ганно, научіть,

Як нам борщик заварити.

Та не тільки борщ зварити,

А й гостей щоб звеселити.

Куховарка Ганна.

Що ж, зварити борщ не просто,

Тут ціла «система» є.

Та, щоб знали, без усмішки

Борщ у вас не вийде.

 

Юнак.

А я знаю, що найкращий

Український борщ не сам.

А з м’якою, запашною,

Рум’яною пампушкою.

 

Куховарка Ганна.

Ой, все ви чули, все вже взнали…

Та у мене все не так,

Щоб з рецептів наших предків

Вам секрети подавати,

Перш за все, любі дівчатка,

Спробуйте страви українські назвати.

• Галушки!
• Вареники!
• Токан!
• Каша!
• Паленята!

 

 

 

 

 

Куховарка Ганна.

Бачу знаєте немало,

Молодці, я вам скажу.

А тепер, любі гості,

Борщ варити научу.

До борщу ще дам рецепти,

Як готують пампушки.

Щоб із часом вийшли добрі

З лозиночок ґаздиньки.

        

 

Куховарка Ганна.

Все ви чули, все ви чули,

Так… наука в нас така.

Лиш тоді скажу рецепт я,

Як затанцюєте гопака.

Студенти виконують гопак

 

       Настав час дегустації українського борщу. Студенти презентують свій рецепт борщу.

• Група ОР-21 (куратор Муліна А.В.) – борщ «Козацький».
• Група ОР-23 (куратор Шейко Н.С.) – борщ « Як у мами дома».
• Група ОР-32 (куратор Скрипченко О.О.) – борщ «Смачненький».
• Група ОР-33 (куратор Іщенко Н.І.) – борщ «Від души».
• Група ОР-42 (куратор Богданова Л.В.) – борщ «Студентський».
• Група ОР-43 (куратор Дейнега Н.В.) – борщ «Будьмо».
• Група ОП-31 (куратор Годько О.І.) – борщ «Щедрий».

 

       Учасники та гості заходу пригощаються українським борщем з пампушками, салом, часником та сметаною.

 

 

 

 

Учасники та гості заходу пригощаються борщем з пампушками,

салом, часником та сметаною.

 

ВИСНОВКИ

 

       В центрі уваги викладачів при проведенні заходу було залучення студентів до пошуково-дослідницької роботи, яка посилює мотивацію пізнавальної діяльності народознавчого характеру, почуття обов’язку, відповідальність та усвідомлення творчого саморозвитку.

       При підготовці та проведенні  такого виховного заходу  складаються взаємо-відносини студентів: вони разом обговорюють задуми, планують як їх здійснити, разом діють, допомагаючи один одному. Обговорення спільних задумів, спільна відповідальність за справу та взаємодопомога в роботі сприяють встановленню теплого мікроклімату  в групі, набуттю соціального досвіду, засвоєнню духовного життя свого народу. Характерною ознакою при підготовці заходу є залучення родини в його участі. Батьки допомагають у приготуванні борщу та пампушок.

       В харчуванні українського народу простежуються етнічні особливості, зумовлені природно-географічним середовищем, характером господарської діяльності, етнічними традиціями, особливостями сімейного побуту. Традиційна народна їжа постає не лише як засіб задоволення біологічних потреб, а як вияв соціальних відносин.

       З плином часу відбуваються зміни в побуті населення, і ці зміни впливають на харчування українців, але український борщ залишається головною стравою для багатьох поколінь українців. Їжа в більшій мірі стає інтернаціональною. Проте, сучасна українська родина зберегла і збагатила давні добрі традиції  української кухні.