Святково прикрашений зал. (Плакати: "Птахи - наші друзі", "Птахи - санітари лісу".)
Мета: виховувати в дітей дбайливе ставлення до природи, розширювати знання про птахів, їх значення у житті людини; розвивати спостережливість, інтерес до навколишнього світу, виховувати любов до природи
Учень 1.
Журавлі пролітали над бором,
Із ріднею прощалися хором.
Сіли смерком на тихій полянці,
Запросили все птаство до танців.
Розмовляли вони із совою,
Похитала сова головою:
«Я, журавлики, хмура на вдачу,
Я приємності в танцях не бачу!»
Кличе крука журавка із хати:
«Ой дідусю, ідіть танцювати!»
Крук на ції розсердився речі:
«В мене роки, журавко, старечі!
Не літаю далеко від дому.
Де там тупати в танцях старому!»
Та вже інші прокинулись птиці.
«Ой, заждіть нас! — щебечуть синиці.
Ми страшенно до танців охочі:
Потанцюєм хоч би й серед ночі!»
Тут щиглі заспівали щосили,
їх журавлики теж запросили.
Прилетіли чижі й чиженята:
«В нас також танцюристів багато!»
І такі почалися забави,
Що у полі сполохались гави.
Позбігались вовки-сіроманці,
Засвітили очима до танців.
Журавлеві схилятися ліньки:
З ним синичка кружляє навшпиньки.
Він їй каже:
«Ця нічка остання,
Потанцюємо вдвох на прощання.
Я ж у вирії буду, не вдома,
Ще коли повернусь — невідомо!»
...Ой журавлику, нащо ця мова?
Як покличе весняна діброва,
Як покличуть зеленії хащі,
Найрідніші у світі, найкращі,—
Будеш линути в рідну країну,
Будеш пісню співать журавлину!
Ведучий . Доброго дня усім, хто зібрався у цьому залі. Теплих посмішок вам, чудового настрою, бо в нас сьогодні весняне свято – день зустрічі птахів. Мабуть дорогі друзі ви вже здогадалися про кого сьогодні йтиме мова!
« Пташок викликаємо до рідного краю
Летіть дорогенькі на рідну земельку.»
Ведуча . Вітаємо усіх, кому вже набридла ця холодна зима. Давайте сьогодні разом розтопимо її останній лід веселим весняним настроєм.
Ведучий . 1 квітня – Міжнародний день птахів. Починаючи з 1923 року це свято стало уже традиційним і святкується у всіх школах України. Щорічно певний вид птахів оголошується птахом року.
Ведуча . Пташки – наші найменші друзі і невідємна часточка природи. Вони прикрашають діброви і сади, тішать нас своїм чарівним співом. Їх весела дзвінка пісня , яскраве забарвлення оживляють природу і звеселяють наші серця, додають нам бадьорості і радості.
Ведучий . Птахи – одні з найкращих, найчарівніших створінь природи, які здавна приваблюють людину своєю можливістю літати, барвами та своєю поведінкою.
Ведучий . В Україні зареєстровано біля 400 видів птахів і 67 з них занесені до національної Червоної книги. 17% наших птахів можуть зникнути на наших очах.
Учень 2
Уявляєш, скільки птах
Може з’їсти, поїдати,
Гризунів, червів комах.
То ж птахи із нами в спілці,
Поля й саду сторожі.
Сови, дятли, серпокрильці,
Щегли, одуди, чижі.
То ж, як стрінеш непутящих,
Що біжать поза двором
Видирати гнізда в хащах –
Між дорослих і малечі
Пташка бачить все навкруг.
Дружно сяде вам на плечі,
Якщо ви їй справжній друг.
Тих, у кого є кормушки,
В кого є птахи в дворі,
Не кусають того мушки
Та прокляті комарі.
Бо птахи працюють ревно,
Поїдаючи комах,
І до вечора в них певно,
Аж оскома на зубах.
Ведуча. Сьогодні ми з вами будемо вітати наших пернатих друзів. А хто найкраще знає пташок дізнаємось із цих загадок.
1. Першим я приніс весну пробудив усе від сну.
Заспіваю під вікном, бо зовуть мене…. ( шпаком).
2. Сірі лапки, чорна шапка, фартушок жовтенький
Голосок тоненький. Ця пташка невеличка називається…. ( синичка)
3. Цвірінькає, стрибає, чирячка шукає
хто відгадає – той молодець, пташка сіренька зветься…..( горобець)
4. Дзьоб міцний і гострий маю, шкідників я добуваю
вірно людям я служу, їм дерева сторожу ( дятел)
5. У ночі гуляє, у день спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі ( сова)
6. Хто гнізда свого не має а яйця іншим підкидає ( зозуля)
7. Чути в лісі стрекеке- всі новини знає, бо вертлява, як той біс-весело стрибає (сорока)
8. По болоті ходить скрізь,довгі ноги,гострий ніс
Поїсти він полюбляє,усім жабам рахунок знає (лелека)
9. Я в гаю співаю «тьох», та іще так дзвінко
Що за співанки такі, то співають … (солов’ї)
10. Швидко пташка ця літає, безліч мушок поїдає
Над дверима гніздо будує,тільки в нас ніколи не зимує… (ластівка)
11. Дивний ключ у небі лине, не залізний, а пташиний
Цим ключем в весняній млі, прилітають…(журавлі).
Ведучий. Так, птахи – це такі створіння, які завжди надихали людину на поезію, художнє мистецтво, високі почуття любові. Сьогодні на святі ви почуєте багато цікавої інформації, красивих віршів і висловів про птахів. Птахи завжди були не тільки об’єктами вивчення в біології, з давніх-давен про них співали пісні, складали легенди, прислів’я.
Ведуча. До вашої уваги міфи та легенди про птахів. ( Виступи учнів. Перегляд презентації )
Ведучий. А зараз ми проведемо вікторину про птахів.
1. Хто з птахів найважчий? (Страус – 90 кг)
2. Хто з птахів найлегший? (Колібрі -1,5-2 кг)
3. Хто з птахів найшвидше літає? (Сапсан, стриж – 17 км/год.)
4. Хто з птахів найглибше пірнає? (Пінгвін – 265м)
5. Хто з птахів найбільш морозостійкий? (Качка, гуска – до 10 °С)
6. Хто з птахів неперевершений співак? (Соловей)
7. У кого з птахів найбільший розмах крил? (У південноамериканського кондора – 4,2м)
8. У кого з птахів найдовший дзьоб? (У пелікана – 51 см)
9. Чиє яйце найважче? (Страуса – 1500г)
10. Чиє яйце найлегше? (Колібрі – 2 мг)
11. Який птах є символом вірності і любові? (Лебідь)
12. Який птах є символом мудрості? (Сова)
13. Який птах є символом щастя? (Лелека)
Ведуча: Послухайте цікавинки з життя птахів.
Ведучий.
А зараз спробуємо впізнати птахів по їх голосах. (Учні вгадують птахів по їхніх голосах).
Ведучий.
Здавна, люди спостерігали за живою природою і помічали найцікавіше, важливе для життя людини.
Помітили, що після першого крику півня – сонце сходить, починається ранок. Ось і стали говорити: “Півні ранок кличуть!” Так і склались народні різні прикмети.
Сова кричить – на холод.
Граки рано прилетіли – до теплої погоди.
Синичка зранку починає пищати – чекати морозу.
Стало тепло – прилетів журавка.
Горобці в пилюці купаються – на дощ.
Качки розігрались – на дощ.
В полі перепілки сильно кричать – перед дощем.
Лебідь летить восени – на сніг, а гуси – на дощ.
Галки збираються невеликими стадами і сильно кричать – до ясної погоди, зимою – до морозів.
Ранній приліт журавлів – до ранньої весни.
Граки в’ються високо стадами і спускаються стрімко на землю – буде дощ.
Ведуча.
А зараз спробуємо прочитати ребуси, у яких зашифровані назви птахів.
|
|
С3Ж |
40 А |
(Орел, дятел, стриж, сорока).
Сидить сорока на містку,
Кричить сорока: — Скре-ке-ку!
Скажіть, будь ласка, скре-ке-ке!
Чи де ви бачили таке?
Усі летять в далекий край,
А ти мовчи та поглядай!
Ну, хай летять лелеки в путь,—
Вони ж узимку пропадуть.
А тут дивлюся — горобець
За ними чеше навпростець!
Ще й він подався в дальній світ.
...Звичайно, я за ним услід.
— Ану,— кричу йому,— спинись!
Ану,— кричу,— назад вернись!
А він на це: — Ні, тьотю, ні!
Загину десь на чужині.
Тут я його за ці слова
Таки скубнула раз чи два.
А він — гадаєте — у крик?
Він тільки видерся і втік.
Скажіть, будь ласка, скре-ке-ке!
І де це бачено таке?
Ви гадаєте, дуже приємно,
Як тебе відлупцюють даремно?
Ви гадаєте, мило та любо,
Як тобі та насмикають чуба?
І летить наш горобчик і плаче
— Отаке ти, життя гороб'яче!
Воював з усіма я немало,
Та за що ж мені зараз попало?!
Раптом весело свиснули крила,
Мимо зграя шпаків пролетіла.
І здалось горобцеві крізь сльози,
Наче шпак погрозив по дорозі.
Наче крикнув до нього сердито:
— Ти куди, волоцюго, куди-то?
А вже хмари посунули швидко,
Синє море попереду видко.
Буйний вітер із хвиль налітає,
Біля моря шляхи заступає.
І вже крила в горобчика мліють,
Ніби зовсім летіти не вміють.
Вітер кида його, мов пір'їну,
Повертає на бік і на спину,
Бо немає в горобчика звички:
Він літав лиш у поле й до річки.
— Мамо! — крикнув він з жахом.— Боюся?
Поможи, бо назад не вернуся!
Ведучий.
Ось і підходить наше свято до кінця.
Ведуча. Друзі! Ви дізналися, яку велику користь приносять птахи. Тому потрібно їх охороняти і боротися з тими, хто стріляє в птахів з рогаток, руйнує їхні гнізда. Давайте домовимося, що серед нас не буде таких “кіндратів”.
Учень 4.
Взяв собі Кіндрат на звичку:
Так і шастає в кущах,
Так і зирить у травичку,
Чи не гніздиться де птах?
Він на річці біля гатки,
Поміж зарослів і трав,
Вчора пташку вбив з рогатки,
Вісім гнізд повидирав.
Драв він ремезів, як вудив
Та бродив по мілині.
В хащах драв сорокопудів,
Руки й губи в полині.
Не одна кричала птаха:
Пожалій гніздо моє!
Наче думала бідаха,
Що в Кіндрата серце є.
Не хотів він їх і знати,
Був Кіндрат із тих знавців,
Що уміють розрізняти
Лиш ворон та горобців.
Щоб яєць надрати пташиних
В дальнім лісі і між трав,
Він чіплявся по машинах,
Носом він шляхи орав.
Ось затявся в одну душу:
До дупла поліз на грушу,
Суне руку в те дупло.
А кажан його за палець
Як ухопить, як кусне.
Ой, гадюка! – зблід зухвалець.
Ой, рятуйточки мене.
Сторчака летить додолу,
Об сучок роздер штани.
Розлетілися навколо,
Реготали кажани.
Звівсь Кіндрат, забився дуже.
Хто ж йому поспівчува?
Коли чує: “Гідний друже!”
Мовить гусінь і мошва.
Гусінь ще ж і промовляє:
Будь би всі, як цей Кіндрат,
Золота пора настала,
Краще нам було стократ.
Учень .
Турбота про птахів — це не тільки екологічна проблема. Адже, як сказано вище, це частинка нашого життя, нашої культури, більше того — нашого світогляду, нашого світовідчуття... Допабачення дорогі друзі!
Пісня про птахів у виконанні учнів.