Позакласний захід " Свято зустрічі птахів"

Птахи на крилах весну принесли…

Ведуча : Яка прекрасна наша Батьківщина! У будь-яку пору року вона милує очі то яскравими барвами літа, то золотом осені, то казковою красою зими, то буйним цвітінням весни. Але найгарніший куточок природи залишається мертвим, якщо його не оживлять птахи.

Ведучий: За вікном буяє весна! Як можна уявити цю прекрасну пору року без стукання дятла, без пісні жайворонка, без відчайдушного цвірінькання го­робців?!

Наступила весела пора року весна. Природа оживає від зимової сплячки. З далеких країв повертаються наші друзі - птахи. Давайте зустрінемо їх!

 

Вже весна прийшла в оселі,

Розквіта рясний садок

 І летять, летять веселі

 Зграї радісних пташок.

 

Швидше, любі, прилітайте

Ми вже бачимо здаля.

І з весною привітайте

 І лісочки, і поля.

 

Ми вже хатки  збудували

На деревах в гілочках,

Щоб ви нам пісні співали,

Щоб ловили ви комах

Проворні тіні берег красять,

Гудуть десь бджоли у дуплі,

На камінь ящірка вилазить,

Припав метелик до землі...

 

Зірвавши саван, степ сміється,

Гуляє хвиля по лугах,

Вінком веселим хмара в'ється ,

З таємним окликом несеться

Під сонцем першим зграя птах.

 

Он чарівний птах співа вгорі,

Зозуля голосно кукука,

Скриплять червоні снігурі,

В дубову кору дятел стука.

 

Щебече зяблика сім'я,

І сиза горлиця воркує,

Чудова ж пісня солов'я

Над всіма співами царює.

 

Ведучий:       Друзі,       чи       готові       ви       зустрічати       птахів?

 Всі: Готові!

(Чути стукіт у двері.)

Ведуча. Будь ласка, заходьте!

 (Заходить поштовий голуб із сумкою.)

Голуб. Добрий день!

Всі. Добрий день!

Ведуча. Проходьте сюди, ми раді такому гостю.

Голуб. Дякую. Дякую. Я онде прилетів, бачу напис: "Запрошуємо на Свято птахів". Саме сюди мені і треба

 

 (Дістає телеграма і вручає їх ведучому.)

 

 Ось для вас телеграми від моїх товаришів. Послухайте.

 

Телеграма1. Всім друзям птахів. Бачили шпаківні. Дякуємо за турботу. Влітку віддячимо. Знищимо всіх шкідників саду.

З привітанням — Шпаки.

 

 Телеграма   2.  Учасникам  свята  "День  зустрічі  птахів."  Вилітаємо  з Африки. Терміново повідомте про те, чи є у вас комахи. Якщо ще немає, то ми затримаймось в дорозі. 

Ластівки.

 

Телеграма 3. Дуже вдячні за піклування про нас у важкий зимовий час. Ми відлітаємо, але і собою беремо добрі згадки про вас. На повітряних шляхах розкажемо про вас птахам, що летять сюди. Дамо їм вашу адресу.

Снігурі.

Голуб: Ну, гаразд, мені пора. Ось скільки ще листів маю рознести.

 

 Ведучий.    Гей, летіть до нас, птахи,

                     Наші славні співаки!

                     Вже для вас готові хати —

                     Змайстрували їх юннати.

                     Гей, до нас, до нас сюди,

                      Завітайте у сади.

 

Ведуча.      Вас зустрінуть весняні

                   Теплі і погожі дні.

                   І дорослі, і малята

                   Будуть вас охороняти.

                   Буде досить для пташок

                   Гусениць і комашок.    

(З'являються птахи.)

                                                          

Ведуча. Дорогі птахи. Дуже просимо вас розповісти про себе.

Всі. Просимо! Просимо!

Снігур. Я тут найстаріший, тому розповім про себе перший. Моя Батьківщина —північ. Але взимку ми всі прилітаємо з півночі до вас. Тут смачними ягодами пригощає нас калина, горобина, а насіння нам дає клен, ясен, граб.

Ведучий:      Діти !       Хто      хоче      подарувати      снігурам      вірш? Учень.  У дворі, у дворі

             В чорних шапках снігурі.

             Ще й червоні фартушки

             Одягли собі пташки.

             Значить, сніг і холоди

            Наближаються сюди.

            Снігурами через те

              їх тепер і ви звете.

 

Снігур. Правда. Правда. Коли прилітають снігурі, то значить наближається зима, а  коли відлітають — скоро почнеться весна.

 

 Ведуча. А це, друзі, чорний грак!

(Грак кланяється.)

 

Грак. Ми свої гнізда будуємо на деревах.   На полі статечно походжаємо, знищуючи озиму совку та дротяників За це нам дуже вдячні люди. Агрономи підрахували, що кожен грак за день може знищити до 400 дротяників. 

 

Ведуча. Чи   замислювались ви   над тим, чому одні   пташки   прилітають до нас раніше, а інші — пізніше? Виявляється, час їхнього прильоту залежить від того, коли в наших краях з'являється їжа для них. Давайте подивимось, які пташки ще завітали до нас у гості.

 

Дятел. Я — дятел . А, хто з вас діти, знає, що таке "дятлова кузня"?

 

Учень. Я знаю. Одного разу в лісі побачив, як строкатий дятел   у    червоній шапочці клопітливо затиснув шишку в щілині між стовбуром та гілкою і почав молотити дзьобом, вибираючи смачне насіння. А під деревом можна було побачити цілу купу розтріпаних шишок. Ось, це і є "дятлова кузня".

Учень.  А я хочу      розповісти       вірш      про      дятла.

Дятел. О, я охоче послухаю.

Учень.     У гаю пісень немає,

                 Гай засніжений дрімає.

                 Тільки чути — Тук, тук, тук.

                  Мабуть, це строкатий дятел

                 Хоче дуби роздовбати.

                 Він на дубі кузню має,

                З шишок зернята виймає .

       

Ведучий. Але птахи не тільки прикрашають наше життя. Вони — перші

помічники людини в боротьбі за високий урожай полів і садів.

Ведуча.   Любий друже мій,

                уявляєш, скільки птах

                 Може нищить, поїдати

                 Гризунів, жуків, комах?

Учениця:

—  Чи знаєте ви, скільки комах з'їдає синиця? Виявляється, стільки, скільки важить сама. Якби у людини, був такий апетит, то з вагою 70 кг їй потрібно було б їжі... Хто підкаже?

—     Спостерігаючи     за птахами, вчені дослідили,    що сім'я синиць за літо і знищує понад 4   тисяч гусениць, пара горихвісток — 7 тисяч. Чорноголова чайка   з'їдає за день тисячу жуків, клопів, черепашок   та інших шкідливих комах.   Ластівка виловлює за літо 1 млн. мух і комарів.

— А  тепер спробуйте  відгадати,  хто з птахів    є  рекордсменом   зі   знищення комах?

—   Так, це — зозуля. Послухайте, скільки і вона з'їла за день: коників зелених —39,  червів капустяних —43, личинок  хруща — 5, павуків — 4, лялечок метеликів 3 і ще 18 молодих ящірок довжиною від 7 до 20 см.       

 

Ведучий. На території нашої області налічують 190 видів птахів, 3 із них занесені до Червоної книги України. За підрахунками вчених, за останні 300 років із нашої планети зникло 94 види птахів. І від нас із вами залежить, чи поповниться ця сумна статистика. Саме тому щорічно 1 квітня відзначають Міжнародний день птахів.

Наш край здавна називався лелечим. Можливо, це тому, що на солом'яних стріхах наших предків любили мостити свої гнізда лелеки.

Подивіться на цього птаха  коли він стоїть у гнізді. Спокійно, немов господар, оглядає подвір'я, гніздо, пильно охороняє дружину, а потім — і молоде потомство. Нам затишно і добре, коли десь недалеко клекочуть лелеки.

ЛЕГЕНДИ ПРО ЛЕЛЕКУ     

 Давно   це  було,  коли  на  українську  землю   нападали  орди  кочівників.

Налітали,  підпалювали     хати,  виганяли   худобу, забирали   у полон жінок та дітей.

А малюків кидали напризволяще на згарищах. Це побачили лелеки і стуком дзьобів почали кликати козаків на допомогу. Але далеко були козаки, не почули птахів. І тоді птахи підхопили на крила заплаканих малюків, піднялися високо-високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів, а лелеки кружляли над ними, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і порубали. З того часу лелекам в Ук­раїні завжди раді.

Одними із найшановніших в Україні птахів є ластівки.

 

 

Ластівочка чорно-біла

 Під стріхою гніздо вила,

 Над подвір'ям кружляла

 І на дітей споглядала.

 І питалася сердечно:

—     Чи гніздитись тут безпечно?

Люба, мила ластівочко,

Ти не бійся за гніздечко.

Ми і киці накажемо,

І песика прив'яжемо.

Відженемо лихого хлопчика

І недоброго горобчика.

Ліпи гніздо скоро, духом,

Вистеляй м'якеньким пухом.

 

Ведуча:  У народі кажуть: якщо ластівка в'є під чиєюсь оселею гніздо, то це передвіщає щастя тій родині.

22 березня велике свято - Сорок святих. Люди здавна вірили, що в цей день на батьківщину прилітають 40 птахів. І перший з них - жайворонок.

 

Вийся, жайворонку, вийся над полями,

Розважай людську тугу ти піснями.

В небі, чистім і прозорім, сонце сяє,

Наче в морі, в жовтім житі хвиля грає.

Подивись: женці схилились, потомились

І від праці, від тяжкої, потом вкрились.

Розважай же їх піснями ти дзвінкими...

Вийся , жайворонку, вийся все над ними.

 

Інсценізація

«Оповіді про жайворонка»

Дійові особи: чоловік, дружина, лісова царівна.

Недалеко від густого лісу стояла хата. У ній жила селянська сім'я. Жили вони добре. Жінка займалася хатньою роботою, а чоловік навесні орав, сіяв хліб. Так спливали роки.

—Ось і знов весна настала.

—Так, Петре. Кажуть, її птахи на крилах приносять.

—Піду я, Ганнусю, в поле, час і хліб сіяти.

—Хай тобі Бог помагає...

Ой,   а звідки взялися ці камінці?  Що     ж     мені     робити?     Вже  потрібно

сіяти,  а   тут   ці  камінчики  необхідно  визбирувати. З лісу виглянула лісова царівна. Але чоловік побачив її аж тоді, коли вона заговорила до нього:Хто ти?

— Я лісова царівна .Чоловіче, залиши свою дружину, йди жити до мене, я і гарна, і лісом володію...

—Не буде по-твоєму, царівно. Моя мила дружина мені вірна, а любов її сильніша за все на світі.

—О чоловіче, ти вчинив чесно. Я ж тільки хотіла перевірити твою вірність. Візьми цей камінчик і підкинь його вгору.

—Це  тобі,  хліборобе, найкращий   подарунок  від   мене  за  твою  родинну              вірність.  Щовесни  жайворонки   голосистим    дзвіночком    будуть       кликати   тебе в  поле, їхній  спів  нестиме  тобі радість і насолоду в праці, прощай...

Ведучий. 3 тої пори із настанням весни співають над полем жайворонки.

Ведуча: У цей день пекли печиво у вигляді жайворонків, їх роздавали дітям, і ті з гомоном та дзвінким сміхом бігли закликати жайворонків, а разом з ними і весну-красну. У печиво клали іноді копійку. Вірили, що той, кому попадеться жайворонок з копійкою, буде цілий рік щасливий. Дивіться уважно, може комусь із вас поталанить.

(У   цей   час   до   зали   виходять   дівчата,   вони   роздають   печених   жайворонків   і   приспівують.)

Жайворон, жайворонок !

На тобі зиму, а нам літо!

На тобі сани, а нам візок!

Жайворонки, прилітайте,

Холодну зиму забирайте,

Вона нам надоїла,

весь хліб у нас поїла..

Жайворонки, прилітайте,

Красну Весну закликайте.

Прийде Весна -

Зацвіте земля

 

Інсценізація вірша «На волі»

 

Дійові особи: автор, дівчинка, пташка.

На зеленій гілці пташка співала,

Мила, звучна співанка сад звеселяла.

Та зловила дівчинка пташку співучу,

 Та й заперла пташку в клітку блискучу.

І дає їй їсти, водичку носить.

—Співай мені співанки! —

пташечку просить.

 Не їсть, не п'є пташка,

сидить тихенько,

Опустила крильцята, ниє серденько.

 —Чом не хочеш, пташечко, їсти і пити?

Чи в золотій кліточці зле тобі жити?

—На зеленій гілочці любо співати,

А в золотій кліточці треба вмирати.

Бо в саду на гілці вільно я жила,

А золота клітка — то моя могила.

Пожаліла дівчинка пташку співучу,

Відчинила кліточку гарну, блискучу.

Стрепенула пташечка втішно крилами,

Задзвеніла співанка полем, лугами.

 

Інсценізація дагестанської народної казки «Куклухай»

 

Дійові особи: автор, вовк, пташка.

Росло у полі дерево. Було у дереві дупло, а у дуплі — гніздо, а в гнізді — троє пташенят та їхня мати — Кухлухай.

Ішов якось полем хан-вовк. Побачив Куклухай із дітками-пташенятами і загарчав:

Це поле — моє, це дерево — моє, у дереві дупло — моє, те  що в дуплі — все моє! Куклухай, Куклухай, Скільки дітей маєш?

—-У мене їх трійко, ясний мій хане,— відказала Куклухай.

—Як  троє? Отже,одне росте без пари?

Віддай його мені,бо накажу зрубати дерево. Незабаром зима впаде, мені дрова потрібні.

Заплакала Куклухай, затріпотіла крилами й кинула вовкові одне пташеня. Вовк проковтнув його та й пішов собі.

На другий день причвалав він знову, завив під деревом: Це поле — моє, у полі дерево — моє, у дереві дупло — моє, те що в дуплі — все моє! Куклухай, Куклухай, скільки дітей маєш?

—У мене їх тільки двійко лишилось, ясний мій хане, вимовила Куклухай і низько вклонилася.

—Нащо тобі двоє? У злиднях живеш, тобі й одного ростити важко. Віддай мені другого, я його сам виховаю.

—Ні, не віддам!

—Тоді я гукаю лісорубів!

Заплакала-затужила Куклухай і кинула вовкові ще одне пташеня. Хан-вовк проковтнув пташеня та й подався геть.

За день утретє прийшов вовчисько і втретє завив, ще лютіше:

Це поле — моє, у полі дерево — моє, у дереві дупло — моє, то, що в дуплі—все моє! Куклухай, Куклухай, Скільки дітей маєш?

—Тепер у мене один-єдиний син, ясний хане, — відказала ледь жива від жаху Куклухай.

—То й нічого тобі через одного клопіт мати! Я беру його на службу, а ти гуляй собі лісами без турбот.

—Ні, не віддам! Хоч що роби, не віддам! — зойкнула Куклухай.

—Гей, лісоруби, зрубайте дерево!

Здригнулося дерево. Випало з гнізда останнє пташа. Вовк зжер його і оком не змигнув.

Заголосила, заридала Куклухай, залетіла далеко до лісу, сіла на кизиловий кущ та заспівала:

 

В полі дерево росло,

 В тому дереві — дупло,

А в гніздечку, у дуплі

Жили дітоньки малі.

Неживі вже, неживі,

Бідні дітоньки мої...

 

—Ведучий. Ми звикли, що у казках —хороший кінець. А ця казка — сумна. Ми співчуваємо нещасній Куклухай, та я вірю, що ніхто з вас не стане злим ханом-вовком і не буде руйнувати пташиних осель, завдавати шкоди птахам та пташенятам.

 

Ніколи не зробимо шкоди

Ми пташці у нашім краю,

Хай лиш в саду і у полі                                                      

Співає для нас у маю.

 

Птахи завжди з нами в спілці,

Поля й лісу сторожі:                             

Сови, дятли, серпокрильці,

Щигли, одуди, чижі.

 

То ж, як стрінеш непутящих,

 Що біжать поза двором

 Видирати гнізда в хащах,—

Ти одразу присором!

 

Між дорослих і малечі

Пташка бачить все навкруг,

Дружно сяде вам на плечі,

Якщо ви — їй справжній друг.

 

Тих, у кого є кормушки,

В кого є птахи в дворі,

Не кусають ані мошки,

Ні трикляті комарі.

 

 

На «Святі птахів»

 Ми договір склали про те:

Все на Землі, все треба берегти:

 птаха, й звіра, і оту тварину...

Не чванься тим, що цар природи—ти,

Бо, врешті, ти — лише її частина.

 

Рятуємо чисте повітря, рятуємо воду

— В морях, океанах, в малих і великих річках,

Рятуємо рідкісних птахів

— Не всі ще породи, а ті,

 що зникають у полях,у лісах, луках.

 

 Ведуча. Поки є в небі свято веселок і крил,

 Поки є на Землі і роса, і колосся

— Я живу.

 Поки тиша овіює явір гіллястий,

Поки засклено щебетом пташки вікно,

—Я живу.

Поки є соловей, і зозуля, і шпак,

Щиглик, ластівка, зяблик,

синиця і грак,

Ми живемо!

Ведучий.Ви   взнали,   яку   користь   приносять   птахи,   а   тому   охороняйте   їх, приваблюйте в свої сади, поля, боріться з тими, хто руйнує їхні гнізда.