Позакласний захід "Творчість Марії Підгірянки"

                Творчість    Марійки    Підгірянки

                                 Інформаційна картка виховного заходу

 

Назва	Творчість Марійки Підгірянки.
Мета	Ознайомити дітей з творчістю поетеси Марійки Підгірянки. Виховувати любов до поетичного слова.
Обладнання	Портрет Марійки Підгірянки, збірник творів поетеси, презентація « Марійка Підгірянка».
Музичне оформлення	Фонограма пісні «Снігова баба».
Учасники заходу	Учні 1-го класу.

                         Виховна година

 

Вчитель. Навесні 1961 року Марійка Підгірянка відзначала своє вісімдесятиріччя. Ювілярку прийшли привітати львівські письменники. Поет Володимир Лучук запитав у господині:                                                                                        - Не впізнаєте?                                                                                                                                - Може, і впізнаю… - відказала лагідно.                                                                                    - Стільки дітей у мене, що й запам’ятати всіх несила… Тож скільки дітей у Марійки Підгірянки? Рідних кровиночок – три сини і донечка. А зігрітих теплом щедрої душі вчительки-поетеси – не злічити. Про своїх учнів написала вірші.

              Школярка

То не рожа, ой то не калина,                                                                                                    Тільки чемна школярка Галина:                                                                                                 Встала раненько,                                                                                                                         Вмилась чистенько,                                                                                                                               В кімнаті прибрала гарненько .                                                                                                         А потім при добрій  охоті                                                                                                     Помогла ще й матусі в роботі .                                                                                                           А дзвіночок вчула –                                                                                                                              Ручкою махнула,                                                                                                                              Наче пташка, до школи майнула.                                                                                              Слухає уважно на уроках –                                                                                                      Кожне слово ловить кароока.

                         Наші школярки

Анничка, Анничка,                                                                                                                        Рожевії личка,                                                                                                                               Вже знає всі ноти,                                                                                                                               Хоч і невеличка.

Оленка, Оленка,                                                                                                                            Дівчинка біленька,                                                                                                                            Всі букви читає                                                                                                                                   Хоч іще маленька.

А чия то, чия                                                                                                                               Дівчинка Марія?                                                                                                                                Так ходить до школи,                                                                                                                         Як біла лелія.                                                                                                                              Юлька, наша Юлька,                                                                                                                     Над очками чілка,                                                                                                                             Так спішить до школи,                                                                                                                    Як до меду бджілка.

                               Кряче галка

Кряче галка, що Наталка                                                                                                               Не піде до школи,                                                                                                                               Бо та злюка – завірюха                                                                                                               Снігом личко коле.                                                                                                                             Йде Маруся, йде Ганнуся, -                                                                                                                 Піде і Наталка.                                                                                                                                  Ой неправду вам казала                                                                                                                Та гарненька галка.

Марійка Підгірянка писала для своїх внуків, учнів, поетично зображувала різні події з родинного життя, складала віршики, загадки. Щирі, мелодійні вірші Марійки Підгірянки допомагали школярам запам’ятати букви, засвоїти арифметичні дії.

              Голосні звуки

А-а-а                                                                                                                                                   А яблучка два,                                                                                                                                Два яблучка червоненькі                                                                                                                                    Несе донечка до неньки.                                                                                                                  А-а-а                                                                                                                                                      Аж яблучка два.                                                                                                                                     Е-е-е                                                                                                                                                                   Де то мама, де?                                                                                                                             Нема мами, пішла в поле,                                                                                                           Там бур’ян на ниві поле.                                                                                                                    Е-е-е                                                                                                                                                      Ось  вже мама йде.                                                                                                                                   І-і-і                                                                                                                                               Лошачки малі,                                                                                                                                   Є у них чотири ніжки,                                                                                                                    Коло воза йдуть пішки –                                                                                                                      І-і-і,                                                                                                                                                    Лошачки малі.

Вчитель.І так ціла абетка. Щоб розвивати мовлення учнів, придумувала різні чистомовки.

А-а-а, котика нема.
Е-е-е, де наш котик, де?                                                                                                                         У-у-у, мишку з’їв малу.                                                                                                                      І-і-і, він спить на печі.                                                                                                                       И-и-и, має гарні сни.                                                                                                                                         О-о-о, не будіть його .

Її вірші, в доступній формі, пояснювали учням різноманітні явища природи…

                            Розмова про сонце

-  Чи знаєш ти, мати,                                                                                                                         Де йде сонце спати?                                                                                                                           -  За високу гору,                                                                                                                                   В золоту комору.                                                                                                                                   А хто йому стелить                                                                                                                              На білій постелі?                                                                                                                                    -  Зіронька вечірня,                                                                                                                     Красна, як царівна.                                                                                                                             -  А хто його збудить,                                                                                                                          Як світати буде?                                                                                                                                           -  Пташечки веселі                                                                                                                          Збудять із постелі.                                                                                                                                     -  А на що, як встане,                                                                                                                 Найперше погляне?                                                                                                                                    - На дітей, серденько,                                                                                                                         Чи встають раненько.

Зростала Марійка Підгірянка на Гуцульщині, оповитій таїною легенд, запам’ятовувала мамині пісні та казки, коломийки та приказки, які чула від земляків. Незаможна родина Лернетів не могла дати вищу освіту всім дітям. Марійка закінчила двокласну школу. Тай по навчанню. Однак допитливу й розумну Марію аж ніяк не влаштовувала доля домогосподарки. Наполеглива гуцулка самотужки здолала освітні щаблі: 1896 року в Коломиї склала екстерном іспит за восьмикласну школу, а 1990-го, у Львові, також екстерном,- за жіночу вчительську семінарію – і здобула омріяний фах. Понад сорок років пропрацювала Марія Омелянівна  на ниві народної освіти. Писати вірші  Марія Омелянівна розпочала , ще в юності, тоді і обрала собі літературний псевдонім Марійка Підгірянка.

А  зараз проведемо вікторину « Відгадай» за загадками Марійки Підгірянки.

Дві рідні сестриці                                                                                                                       По п’ять синів мають                                                                                                                  Всі собі у праці                                                                                                                           Щиро помагають.  (Руки)

То чорна, то сива,                                                                                                                    По небі ходила;                                                                                                                               Набив її вітер –                                                                                                                         Сльози розпустила. (Хмара)

Як цей білий цукор зветься,                                                                                                   Що із хмар в зимі трясеться. (Сніг)

Живе в лісі на горісі,                                                                                                           Має кожушину,                                                                                                                                      Як кожушок розірветься -                                                                                                        Впаде на долину. (Горіх)

Поночі  літає                                                                                                                        Удень засинає,                                                                                                                              Кругла голова,                                                                                                                          Зветься …(Сова)

Чистенькі віконця,                                                                                                         Сміються до сонця.                                                                                                                   Діточки довкола –                                                                                                                      Наша люба… !(Школа)                                                                                                Вчитель.Молодці, справились із згадками. Ми дуже добре знаємо новорічну пісеньку «Снігова баба». А автор слів цієї пісні є Марійка Підгірянка. Отож, пропоную заспівати цю пісню.

Снігова баба

Що за гамір, що за гра?

Ліпить бабу дітвора!

Ой же баба снігова,

Біла в баби голова.

Ой, у баби горб на спині,

І ломака он яка!

Ой же , баба снігова,

Біла в баби голова.

Ніс у баби з картоплини,

Рот у баби з буряка!

Ой  же , баба снігова,

      Біла в баби голова.                                                                                                                                                                       

(Діти співають і танцюють).

 

 

 

Додаток. На фото учениця  декламує вірш Марійки Підгірянки.