Позакласний захід "ТВОРИ ДОБРО, БО ТИ ЛЮДИНА!"

ТВОРИ ДОБРО, БО ТИ ЛЮДИНА!

Мета:  виховувати в учнів почуття доброти, чуйності, милосердя, поваги до своїх батьків, старших людей;  формувати активну життєву позицію, яка проявляється в дієвій допомозі знедоленим, немічним, стареньким;  формувати в учнів  уміння формувати моральні судження; виховувати високі моральні якості.

Форма проведення:  година  спілкування

 

Хід   заходу:

Епіграф                          

Нам би про душу хоч не забувати,

             Нам би хоч трохи добрими бути.

Вступне  слово  викладача

Людяність, милосердя, добро. Такі знайомі нам ці слова. Все частіше ми говоримо про них, а чи кожна душа відкрита для добра?

Чомусь сьогодні наше суспільство заражене вірусом егоїзму, зла і жорстокості. Зачерствіли людські серця , заросли ряскою байдужості до чужого горя, чужої біди. Нині великий вплив на формування моральних якостей підлітків має преса і телебачення. Багато фільмів пропагують жорстокість, насильство, злобу, ненависть.

Де ж поділись ті риси, які з давніх-давен жили в характері нашого народу: чуйність і справедливість, уміння розділити чужий біль, допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, захистити старість і немічність, розрадити самотніх.

Але що потрібно зробити для того , щоб ці згадані слова, добрі звички і

традиції збереглися навіки?

Невже для того, щоб виіскрити доброту з наших сердець, потрібні землетрус, повінь чи Чорнобильська катастрофа? Хіба без них не можна бути милосердним? Хіба в звичайному плині днів немає людей, які потребують допомоги?

Напевне, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто потребує підтримки.

Кажуть, про зрілість суспільства можна судити з того, як воно ставиться до дітей і людей літнього віку. Адже старі люди — наше минуле, а діти — майбутнє.

В Україні проживає майже 2 млн. одиноких людей. Така вже їхня доля залишитися у чотирьох стінах сам на сам із своїми проблемами, хворобами. І не лише одинокі люди потребують уваги до себе. Часто рідні діти і онуки цураються своїх стареньких. Постає запитання: що це? Невихованість? Дефіцит совісті? А може ми думаємо, що старість обмине нас? Тож не будемо байдужими.

  Послухайте  старовинну легенду про мудреця і подумаєте над його словами:

ЛЕГЕНДА

Ця історія трапилась дуже давно у старовинному місті, де мешкав один мудрець.

Слова про його мудрість  розійшлась далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чоловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його в долонях і подумав: «Спитаю я в мудреця: скажи, який метелик у мене в руках – живий чи мертвий». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре; а якщо скаже «мертвий» я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший.

Так усе і сталося. Зловивши метелика, лихий чоловік попрямував до мудреця і запитав: «Який метелик у мене: живий чи мертвий?»

І мудрець, який і справді був дуже розумною людиною відповів: «Усе в твоїх руках, чоловіче».

Викладач:  Як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець? (Від вибору чоловіка залежатиме життя метелика.)

Викладач:  Яким є прихований зміст цієї легенди?  (Від людини залежить, чого у світі стане більше – добра чи зла.)

Щоб учні повніше прониклись даною темою, зрозуміли її значимість і актуальність, їм було запропоновано об’єднатись в групи і представити своє бачення доброти.

І  ГРУПА

Є дуже багато слів, які можна зіставити зі словами «добро», але ми зупинимося на таких.

Добро – внутрішній психічний стан людини.

 Душевна щедрість – стан людини, яка радо надає допомогу, нічого не шкодує для інших, і нічого не чекає взамін.

 Добра душа – чуйна, щедра, спокійна людина.

 Доброчинність – зроблене добро, надання допомоги іншим, корисний вчинок.

 Добра людина – та, яка в різноманітних життєвих ситуаціях, свідомо вибираючи між добром і злом, здатна поступитись власними інтересами, бажаннями, комфортом заради інших.

ЯК  БУТИ ДОБРОЗИЧЛИВИМ:

•         бути комфортним у спілкуванні;
•         не критикувати інших;
•         підтримувати у важку хвилину;
•         не шкодувати добрих слів;
•         не бути егоїстом;
•         не конфліктувати;
•         радіти чужим успіхам.

 

АБСОЛЮТНІ  ЦІННОСТІ  ЛЮДИНИ

•    Жити в світі за законами добра.
•    Розрізняти добро і зло
•    У будь-яких життєвих ситуаціях залишатися Людиною.
•    Ніколи не втрачати віри.
•    Пам’ятати добро.
•    Будьте вище від пліток, заздрощів, інтриг, образ.
•    Навчіться прощати всім, а собі ніколи.
•    Не втрачати самоповаги, умійте володіти собою.
•    Пам’ятайте, найкраще слово те, яке не сказане.
•    Найкоротша відстань між людьми – усмішка.
•    Не задавайте людям страждань.
•    Будьте людяними і справедливими.

Нехай потреба робити добро переросте у щоденну потребу.

ІІ  ГРУПА

            Ми  підготували скриню мудрості з висловами  та прислів’ями про добро. І ми пропонуємо її відкрити.

СКРИНЯ МУДРОСТІ  (із висловами відомих людей)

 …Щоб повірити в добро, треба почати робити його… І ця твоя діяльність запалить у тебе любов до людства, яка і буде наслідком твоєї діяльності, спрямованої на добро.      (Л. Толстой)

 Раз добром зігріте серце

 Вік не прохолоне.       (Т. Г. Шевченко)

 Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небудь із молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні…

        (Антон Чехов)

 Життя коротке, поспішайте творити добро!          (О. Довженко)

  

ПРИСЛІВ'Я

 Від доброго слова і лід розмерзає.

 Гостре словечко коле сердечко.

 Рана загоїться, зле слово – ніколи.

 Добре слово краще, ніж готові гроші.

 Добрі вісті не лежать на місці.

 Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту.

 Все добре приймай, а зла уникай.

 Не одяг красить людину, а добрі діла.

До доброї криниці стежка утоптана.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Добру людину бджола не жалить.

Життя дане на добрі справи.

Злий не вірить, що є добрі люди.

Що посієш, те й пожнеш.

У доброї людини і півень несеться.

Чужим добром не збагатієш.

Сварка до добра не доводить.

Так треба жити, щоб нікому зла не чинити.

Добре ім’я – найкраще багатство.

За добро добром і платять.

Краще добро робити, ніж гарно говорити.

Добре діло твори сміливо.

Добрі діла тихо ходять, а злі як дзвони дзвонять.

Від добра добра не чекають.

Без доброго діла немає доброго імені.

Роби добро скільки можеш – від цього не занеможеш.

Добре далеко розходиться, а лихе ще далі.

Світ не без добрих людей.

Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.

Добра думка – половина діла.

Добре роби – добре буде й тобі.

Доброму скрізь добре.

Добре слово дім будує, а зле – руйнує.

 

ЛЕГЕНДА  ПРО  ДОБРО  І  ЗЛО

Жили на вулиці двоє сусідів. Одного разу один зробив іншому велике зло. Ображений чоловік, прагнучи відповісти помстою, вирушив до мудреця за порадою. Що ж мудрець йому запропонував? Відповісти зловмиснику добром! Сусід послухався, а у відповідь знову був «нагороджений» злом. Мудрець і тут порадив не шкодувати добра. Сусід ще раз послухався, віддячив добром. Але через деякий час у відповідь отримав зло. Сусід прийшов до мудреця і той знову йому сказав  віддячити добром.

•   Але я вже стомився віддячувати йому добром, — заперечив сусід.
•   Якщо зловмисник не стомився від зла, то чому ти стомився від добра? — відповів йому мудрець.

Мудрець сказав: живи, добро звершай

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи й звіра.

Нехай ця істина стара:

Людина починається з добра.

 

РОЗПОВІДЬ  ПРИТЧІ «ДОБРИЙ САМАРЯНИН»

Раз один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону. Банда розбійників напала на нього, пограбувала, побила і так залишила його на дорозі.

Переходив по цій же дорозі священик, побачив цього нещасного і пройшов. Невдовзі підійшов Левіт, але й він пройшов. Нарешті підійшов один чоловік із Самари. Йому стало шкода пораненого чоловіка, що лежав на дорозі. Він перев’язав йому рани, підняв його і привіз до заїзду. «Прошу доглянь цього чоловіка – попросив Самарянин власника заїзду – Ось тобі гроші за це. Якщо треба буде більше, доплачу, коли буду повертатись цією дорогою».

- Ми не знаємо, чому два перехожі не зупинилися. Але знаємо, що третій подорожній, самарянин, мусів бути надзвичайною людиною. Нелегко було зупинитись, дорога була небезпечна, та все ж він розумів значення слів «Люби ближнього свого».

  Давайте зараз заглянемо у свою душу  і дамо відповідь на таке питання: Чи завжди наші слова відповідають вчинкам? Що красномовніше говорить про здатність

творити добро – красиве слово, не підкріплене ділом, чи конкретна справа?

 

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ ОПОВІДАННЯ «СЬОМА ДОЧКА»

Було в матері сім дочок. Ось поїхала мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць.

Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною стали говорити як вони знудьгувалися за матір’ю.

• Я скучила за тобою, немов ластівка за сонячним промінням, - сказала перша дочка.
• Я чекала тебе, як суха земля жде краплину дощу, - промовила друга дочка.
• Я плакала за тобою, як маленьке пташеня плаче за пташкою, - сказала третя.
• Мені було тяжко без тебе, як бджолі без квітки, - щебетала четверта.
• Ти снилася мені, як троянді сниться краплина роси, - промовила п’ята.
• Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, - сказала шоста.
• А сьома дочка нічого не сказала. Вона роззула матусю і принесла їй води у ночвах – помити ноги.
• Хто найбільше любив свою матір?

Добро – дієве. Воно любить конкретні справи. Керуйтеся у своєму житті принципом: якнайменше красивих фраз, якнайменше красивих справ.

 

1 учень:  Навіщо людина прийшла у цей світ? Перш за все для праці, для того щоб робити добро, любити людей. Та щоб було більше добрих людей, слід і самому робити більше добра.

2 учень:  Треба привчити себе тамувати гнів, роздратування, бо зло неминуче повертається до людини. Ненависть, заздрість – це ті риси, які негативно впливають на здоров’я.

РОЗПОВІДЬ  ПРО  МИЛОСЕРДЯ

Кожен із нас зобов’язаний допомагати тим, хто потрапив у скруту.

Милосердя – це любов до ближнього. Найвищим проявом милосердя є Божа милість до людей. Господь - милосердний однаково до всіх людей: грішникам дає можливість покаятися у гріхах, а праведникам дарує радість життя земного і надію на Боже Царство.

•    Якою на вашу думку, повинна бути милосердна людина?

Допомагати бідному, нагодувати голодного, напоїти спраглого, прощати образи, втішати засмучених, давати добрі поради, не відповідати злом на зло, мирити ворогуючих.

 

Викладач:  Якось прийшов старець до багатих господарів із проханням допомогти харчами й одягом. Одна жінка, скупа, жадібна, дала трішки, щоб відчепився, інша – без жалю -  всього виділила, грошей дала. Сталося так, що спопелив  вогонь  обидва  будинки.  Вернув  прохач  обом  те, що  одержав від

 них, а сам зник.

• Тож вирішуйте самі: бути добрими, чи  ні?

 

ПІДСУМОК

Створимо серце доброти

Викладач: Добро живе в серці кожного з нас і це так прекрасно і неповторно! Ми можемо творити добро своїми руками! Ми - творці добра на всій землі! Настала незвичайна мить. Саме зараз ми створимо усі разом велике серце доброти.

Учень 1:   Я вважаю, що добро починається з батьківських сердець. Кожна мати, виховуючи своє дитя, не шкодує тепла, ніжності, любові свого серця! Я шаную своїх батьків, вдячна їм за те, що вони подарували мені життя! Батьки – мої друзі і порадники! Щоб жили довго і щасливо на цій землі, треба шанувати своїх батьків. Тому я віддаю у серце доброти сердечко поваги, вдячності та шани батькам.

Учень 2:  Я хочу підсилити його життєдайність своєю частинкою доброти, яка завжди присутня у взаєморозумінні між людьми. Ось моє  сердечко взаєморозуміння.

Учень 3:    Співчуваю, серцем співчуваю я чужому горю і біді,

Руку допомоги простягаю всім, хто потребує на путі.

Не пройду з байдужістю повз горе, в цьому  зміст мого життя,

Вселю віру тим, хто упав духом, у прекрасне й світле майбуття.

 Візьміть моє сердечко співчуття та допомоги.

Учень 4:   Кожен з нас повинен зробити вибір – як чинити в тих чи інших ситуаціях. Який шлях обирати в житті – добра чи зла? Кожен із нас вирішує для себе сам!

           Я хочу додати до серця доброти сердечко вибору.

Учень 5:   Лише добро прагне миру і злагоди з усіма! Добро ніколи не будує свого щастя на чужій біді.

           Тому сердечко миру і злагоди я вкладаю у серце доброти.

 Учень 6:  Основою будь-яких добрих справ повинна бути любов. Хай Любов завжди буде у центрі вашого серця, вашої доброти.

Тож і я додаю до серця доброти сердечко любові і хочу, щоб  вона «розлилася  рікою» у кожну добру справу і в усій повноті увійшла у ваші серця!

Учень 7:   Я помічаю, що добра навколо нас стає більше, а ніж зла. У моєму серці народжується віра і надія, що прекрасна у людині  переможе потворне, що завтрашній день буде кращим за попередній. 

           Я дарую серцю доброти вірність свого серця.

Учень 8:   Мені так добре і спокійно на душі. Мені не хочеться згадувати про образи та непорозуміння. Я не ображаюсь ні на кого, я прошу пробачення у всіх, кого образив. Пробачте мені, будь-ласка !

           Зі свого серця я віддаю найцінніше – уміння прощати.

Учень 9:  А мені так хочеться щось зробити, допомогти комусь! І мені не шкода часу, який витрачу на це. Я хочу бути причетною до щастя і успіху інших. 

         Я дарую серце підтримки.

Викладач:   Я вдячна вам за ті частинки, які ви відірвали від ваших сердець і віддали для створення серця доброти.

                    Яке ж серце ми отримали?

• любляче;
• чуйне;
• ніжне;
• здатне вибачати;
• здатне сподіватись;
• відкрите для всіх;
• вірне;
• здатне творити добро.

    

І  не була б доброта добротою, якби не віддавала себе іншим.