Позакласний захід " Українські вечорниці"

Про матеріал

Робота представлена у вигляді сценарію вечорниць із жартами, сценками, гуморесками, піснями та танцями. Метою заходу є відобразити народні звичаї та традиції, показати як святкувались Андріївські вечорниці та кусали калиту в давнину. Даний захід відповідає віковим вимогам, потребам учнів у реалізації свого потенціалу та змістовного наповнення позаурочного життя; вирішує багато завдань : це і патріотичне виховання, і естетичне, загальнокультурне, толерантне й творче виховання. Матеріал пропонується для роботи з учнями 9-11 класів.

Перегляд файлу

                                Українські вечорниці

     Мета: Відтворити обряд проведення українських вечорниць, ознайомити  учнів з історією відзначення свята Андрія Первозванного та з цікавим народним обрядом кусання калити;

 розвивати  культуру поведінки, патріотизм,  національну гідність,  свої  здібності та нахили; розвивати пізнавальну, духовну, комунікативну,  соціальну, творчу компетентності. Підвищувати мотивацію щодо вивчення  народознавства,   музики, пісень та акторської  майстерності. Формувати відчуття краси рідної мови.                          

Хід заходу:

Зал прикрашений  вишитими рушниками, написами. На сцені – макет печі та сільської хати, на столі лежить калита, стоять макітри з варениками.                  

Дівчата виконують пісню « На вечорницях, на Україні»

Ведучий.

Українці — то є назва славного народу,

Україна — то край славний, аж по Чорне море,

Україна — то лан пишний, і степи, і гори,

І як мені Україну щиро не кохати,

Мене ненька по-вкраїнськи вчила розмовляти

Ведуча.

Є багато країн на землі

 В них-озера, ріки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраще завжди Батьківщина

Ведучий.

І тому найдорожчою нам

 Є і буде у кожну хвилину

 Серед інших країн лиш одна —

Дорога нам усім Україна

  Ведуча. З давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.

Ведучий. Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — день Андрія.

 Ведуча. Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам'яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозванного.

( виходять дівчата під музику)

1-ша дівчина. Привіт! Як справи? Сьогодні знову підемо до клубу на танці?

2-га дівчина. Привіт! Набридло вже, там нецікаво!

3-тя дівчина. Отож! Дівчата, а може щось вигадаємо? Бабуся розповідала, що раніше всі ходили на вечорниці. Ото вже там веселилися! І співали, і танцювали і ворожили...

4-та дівчина. А якщо і ми організуємо вечорниці та запросимо хлопців!

Дівчата(гуртом) Згода.

Виходять Кайдашиха і Проня  

 «Кайдашиха і Проня Прокопівна».

Кайдашиха. Доброго вечора, Проню! Куди це ти збираєшся?

Проня. Зачекайте, сідайте. О, Господи, чи все в мене на своєму місці? Чи по-модньому? Ой, мамо моя, браслету забула надіти, не знаю, що мені більш до лиця! Чи мано? Чи манто? А книжки нема? Коли треба, то як на злість десь дівається.

Кайдашиха. Для кого ж так чепуришся, краля пансіонська?

Проня. А це моє дєло. Що вам до цього?

Кайдашиха. По якому це ти балакаєш? Забула, якого я роду? Ой,-якби-ти була моєю невісткою, я б тобі прочухана дала!

Проня. Фі, какі ви не образовані! Понятія нікакого не імеєте о прілічіях. Я в пансіоні всі науки пройшла. Чула, сьогодні в одному місці збираються інтересні люди.

Кайдашиха. Чи не на вечорницях часом?

Проня. Ага, на вечорницях. Як там занятно. А які красиві мужчини... Я було, як стріну їх, то так стривожуся, що цілу ніч не сплю.

Кайдашиха (зітхаючи). Ох, ті ще вечорниці.

Проня. Це хорошеє дєло. Здавна на Україні вечорниці гуляли. Колись давно-давно, да так давно, що вже мало хто пам’ятав, коли з'явився цей обичай в українців: збиратися вечорами, гуляти, пісень співати.

Кайдашиха. Я теж люблю співати! Особливо «Ой на горі два дубки...»:

Ой на горі два дубки,

Ой на горі два дубки, два дубки

Та й схилились до купки...

Проня. Голосу нікакого, а все туда же!

 Хлопці на вечорницях дуже красиві були, а уж как вечорами гуляли... Я єму: «Ваша  люлька шкварчить!» А він до мене: «Єто в грудях моїх шкварчить от любові. У мене такая стремітєльность до вас образовалася».

Кайдашиха. А дівчата ж які на вечорницях?

Проня. Теж мені кралечки! Звісно, не такі, як я, але гарні трапляються. А чого б інакше до них вечорами хлопці бігали?

 Кайдашиха. То, може, вже підемо на вечорниці?

 Проня. А как же!

Обоє йдуть до гурту. Звучить музика.

1-ша дівчина. Дівчата, а затанцюймо танець , поки хлопців немає!

Дівчата (гуртом). Атож!

(танець)

               Сценка.(Заходить ворожка)

Ворожка - Добрий вечір вашій хаті! Та йду оце по вулиці, чую десь гомонять. От і зайшла погрітись. Чи пустите бабусю до хати?

Дівчина. - Заходьте, ласкаво просимо. Ми дуже раді гостям.

Ворожка - А ви мене впізнали, дівчатоньки? Та я ж ворожка Степанида. Долю передбачаю, можу приворожити, причарувати.

(Дівчатка зацікавлені, підходять ближче)

Дівчатка - Бабусю, розкажіть, яка наша доля?

Ворожка - Зараз, зараз, мої хороші, розповім вам про майбутнє. Тільки зілля приготую.

(ставить горщик)Покладу чар-зілля, одолій - траву, жаб’ячі лапки, любисток, дурман- траву.( Шепоче, плює, підпалює свічку,з горщика виходить дим)

Начарую наворожу,все, що буде з вами розкажу. ( Пильно вдивляється в дим, промовляє)

Ой будете ви здорові,дружні та завзяті,а слухняні які !

А які ж ви будете красені та красуні - хлопці у вас будуть вусаті, а ви дівчата - косаті, чорноброві, білолиці, рум’янощокі. А яке веселе і цікаве життя на вас чекає! Де тільки не побуваєте!

І на катку, і у басейні, і в зоопарку, і в цирку. Бачу, що вчитеся ви добре, школу закінчите з З бронзовими, і 3 срібними, та 3 золотими медалями. Будете радувати своїх рідних,школу прославляти. Все у вас буде добре!

Дівчина. Ой спасибі бабусю за такі слова, а спробуймо й ми поворожити. Я тут в інтернеті знайшла різні ворожіння. Наприклад у різних кутках кімнати дівчата кладуть такі предмети, як банан (мешканець екзотичної кра­їни), магнітофон (музикант), сковороду (кухар), гребінець (кучерявий) тощо. Далі дівчину треба вивести зі стану рівноваги, як слід розкрутивши (із закритими очима), а потім зупинити і попросити  вказати у якийсь бік. На який предмет та вка­же, таким і буде суджений.

Дівчина. А давайте дізнаємось хто першою заміж вийде.  Від стінки п'ятеро дівчат одна перед одною наперед ставали і хто перед порогом стане, та перша вийде заміж, а дівчина за нею -другою буде справляти весілля; за другою - третя і т.д...

Дівчина. Одним із найпоширеніших колективних ворожінь було вгадування характеру та заможності майбутнього нареченого з допомогою кухонного начиння. Зазвичай невизначену кількість різноманітних предметів ховали під мискою, а потім виймали навмання й тлумачили значення кожного з них. Як правило, дівчина підходила із зав’язаними очима до столу, на якому було заздалегідь розкладено декілька предметів чи стояла миска, з-під якої виймала предмет. Давайте спробуємо.

Обручка – на гордовитого багатого молодого чоловіка.

Гребінець – на не дуже вродливого нареченого, з великими зубами.

Монета або гроші – на заможного.

Зернятко або скибка хліба – на заможного, працьовитого.

Сучок – на будівельника.

Квітка – ще не скоро вийде заміж.

Лялька – на те, що народить дошлюбну дитину.

Щітка – вийде за старого чи розлученого

Хусточка – незабаром вийде заміж.

Дзеркало – на вродливого парубка.

Звучить музика

 Сценка.

(Коло хати дід латає сітку, іде молодий хлопець).

Хлопець. Діду, як ваше село називається?

Дід. Га? Що ти кажеш?

Хлопець. Я питаю, як ваше село називається?

Дід, Га? Кажи голосніше.

Хлопець. Я питаю, як ваше село називається? Ну, «дєрєвня».

Дід. А-а-а. Дерев’я, Є у нас дерев’я. Берези, клени, тополі.

Хлопець. Та ні. Я питаю, ну, хто у вас у селі найстарший?

Дід. А-а-а. Найстрашний — моя баба.

Хлопець. Та ні, ну, кого у вас, у селі бояться?

Дід. Бугая. Як задере хвіст, то старе й мале тікає.

Хлопець. Ой, діду, та я вже не можу. Піду.

Дід. Е, ні. Зажди. Я відповів на твої запитання, тепер і ти відповідай на мої. Іду це вранці по березі річки, а воно плиг у воду і попливло, і попливло.

Хлопець. Може то жаба?

Дід. Та ні, не баба. Баба здорова, а воно маленьке.

Хлопець. Може то щука?

Дід. Ні. Не щука.

Хлопець. Може то окунь?

Дід. Ні, не боком. Сам бачив прямо пливло.

Хлопець. Ой, діду, то може мені тут ще й машину бензином заправлять?

( Галя під музику  виносить на коромислі відра)

Хлопець. Ну ви даєте, дівчино, я, звичайно  вибачаюсь  за недоречне запитання, то може у вас ще й вай фай тут є? (під музику виходить хлопець з ноутбуком і вишитим рушником) Просила вас мама  просили вас тато і я  прошу скажіть - як це включається бо ми взагалі не розуміємо.

( Звучить музика)

Дід. От козак, так козак. На вечорницях всі дівчата його будуть

 Пісня «Вечорниці шикидим».( Заходять хлопці)

Хлопці. Дівчата! Дівчата! Пустіть до хати!

Дівчата. Гарненько попросіть!

Хлопці. Будь ласочка!

Дівчата. Добре, але спочатку відгадайте за­гадки! Швиденько скачуйте з Рlау-маркету на те­лефони «Сучасні загадки», бо не відгадаєте! (Дівчата по черзі загадують хлопцям загадки.)

  1.      Висить груша — не можна з’їсти. Чому? (Бо боксери можуть у пику дати)
  2.      Що не можна з’їсти на сніданок? (Обід і вечерю)
  3.      Хто під проливним дощем не промочить волос­ся? (Лисий)
  4.      Середнє арифметичне між велосипедом і мото­циклом. (Мопед)
  5.      З якого посуду не можна нічого з’їсти? (З порожнього)
  6.      Під яким деревом сидить заєць, коли йде дощ? (Під мокрим)
  7.      Яке колесо не крутиться при правому повороті? (Запасне)
  8.      Скільки яблук може рости на березі? (Ніскільки)

9. Назвіть слово, у якому 40 голосних. (СорокА)

10. Якою рукою краще розмішувати  чай? (Чай краще розмішувати ложкою)

Дівчата. Дякуємо вам, хлопці!

Дівчата, а чого це ви зажурились, Аж брівоньки іскривились? Галю, Галю чорнобрива, Чого в тебе брови криво?

Дівчина.

На козака задивилась,

Та й брівоньки іскривились.

Хлопець.

Ой чия ж то дівчинонька

Така русокоса?

Що до неї хлопці липнуть,

Як кури до проса,

Дівчина.

Полюбила коваля,

 Така доля моя.

Я ж думала кучерявий,

В нього чуба нема.

Дівчина.

Постій, хлопче, до суботи,

Справлять мати сукню, ще й чоботи,

Червоную плахту, зелену запаску

 Люби мене, козаченьку, коли твоя ласка.

Дівчина.

А до мене Яків приходив,

Коробочку раків приносив.

А я тії раки забрала,

А я Якова з хати прогнала.

Дівчата з хлопцями танцюють під пісню

«Кину кужіль на полицю»

Хлопець.

Дівчиноньку я любив,

Подарунки їй носив.

Носив сала, носив свічки,

Кукурудзу, черевички.

Носив просо, носив мак.

Он було як.

Дівчина. Але ж ти, Петре, дурний!

Хлопець. Зате я високий.

Дівчина. Ти, напевно, ще й сліпий?

Хлопець. Тільки косоокий.

Дівчина. Я з тобою не танцюю, а лишень-но мучусь.

Хлопець. Танцювати не навчився, зате гарно кручусь.

( танець під пісню «Дубки)

Пісня « Хлопці кучеряві»

Музика «О боже яка Галина» Сценка « Сватання»

Стецько. А батько казали, що вийдеш за мене заміж.

Галя. За тебе заміж? Та ні за які гроші!

Стецько. Брешеш Галько, брешеш! А батько казали, що, може, за якісь там гроші і не вийдеш. А за великі гроші – вийдеш, вийдеш!

Галя. Та ну тебе! Ну що мені з тобою робити?

Стецько. А твоя мати казали, щоб ти мені рушники давала!

Галя. Тобі рушники? Ага! Ну, добре, Стецьку, будуть тобі зараз рушники!

Стецько. О-о-о. Отак би і одразу. Іди ж, неси! Ну, а поки ти принесеш, я сяду і перепочину. І смачненько поїм. Я страх, як люблю по-поїсти. І сидів би – їв би, і ходив би – їв би, і спав би – їв би! А батько каже: «Ну і, сину, у тебе й черево, більше ніж у нашої корови!» Та я його не слухаю. (занавіс )

Стецько їсть і засинає...

І сниться нашому Стецькові

Що він в Туреччині – султан.

І має право обирати

В гарем собі прекрасних дам.

Долаючи далекі далі,

Зі всього світу їдуть кралі.

Бо в Інтернеті є реклама:

Потрібна жінка для султана!

Звучить музика

(Стецько в одязі султана. Зі всіх кутків світу їдуть дами).

музика

Американка.

Хай, хелоу, хау ду ю ду.

Із Америки я йду.

Прочитала в Інтернеті,

Що султан шукає леді.

Май амерікан біг вдача

Як хот-дог, я вся гаряча.

Розпалю я серце Джона,

Як пожежу у Макдональдс.

Запалають очі так,

Як у дядечка Макдак.

Стецько.

От і перша, щоб любити –

Хоче просто підпалити.

Ні, на ній я не женюся,

Краще інших подивлюся!

музика

Німкеня.

Ахтунг всім і гутен таґ.

О, Збараж! Це так, це так!

Я приїхала сюди,

Щоб лишитись назавжди!

Йоган, ти мені повір,

Будеш вдома – бригадир.

Будем ми з тобою близькі,

Як з капустою сосиска!

Стецько.

Ні, ні, ні! Це не дівчина.

Це вже фюрер-господиня.

Ні, на ній я не женюсь!

Кращих інших подивлюсь!

музика

Іспанка.

Буенос діас, всім аміго!

Ох! Який Жуан ти грінго.

Вся палаю я, як карі.

Добре нам буде у парі.

Схожим будеш у сомбреро

На бика, ні, на тореро.

Гарна я не тільки з виду.

Зробимо з життя кориду!

Стецько.

Ні – стривай, не так вже швидко.

Ти гаряча – зразу видко!

Я не бик – ти чуєш, мила,

Хочу, щоб мене любили!

Ні, на ній я не женюсь!

Краще інших подивлюсь.

музика

Француженка.

Бон жур, монс’є, бон жур, мадам.

Хто тут сказав: «Шерше ля фам?»

І, хто, скажіть мені, мон шер,

Мій Жан – мій мєсний кавалер.

Якщо я вам скажу: мерсі,

Вам будуть заздрити усі.

Мон шер, якщо я вас люблю,

Для вас я Францію спалю!

Стецько.

Здуріла дівка, он яка,

Вона заморить козака,

І замість того, щоб любити –

Я буду Францію гасити!

Ні, на ній я не женюся,

Краще інших подивлюся!

музика

Українка.

Українська я дівчина

Козацького роду.

Добра, мила, справедлива,

І гарна на вроду.

Я кохати вмію щиро,

Пиріжки варити,

Чоловіка шанувати,

І у мирі жити!

 

Стецько.

Не дівка – а калина,

Губи, як малина,

Зразу закохався.

Ти – моя дівчина.

Будь же ти зі мною,

А я із тобою.

Будем жити, моє серце,

Як риба з водою!

(Стецько підходить до дівчини, хоче її поцілувати, і враз... прокидається).

Занавіс.

Перед ним стоїть Галя з гарбузом.

 Ведуча.

Тут, раз, й прокинувся Стецько

Й гарему вже немає,

Нема й красунь! А лиш гарбуз,

Що у руках Галя тримає!

Галя. Прошу, Стецьку, тримай!

Стецько. А що це таке?

Галя. Гарбуз!

Стецько. І кому?

Галя. Тобі!

Стецько. А навіщо?

Галя. Кашу собі звариш!

Стецько. Яку?

Галя. Яку, яку – гарбузову! Знаєш, яка каша з гарбуза смачна! І на базар іти не треба.

Стецько. Правду кажеш! І грошей не треба тратить. Давай, заберу. Дякую! Кажеш, каша смачна. Покуштуємо!

Галя. Отак і обдурила я Стецька. Так йому і треба! Хай знає, що гроші не головне в коханні, а почуття!

(Танець під пісню « Смерека»)

 Виключається світло, чути шум, (звучать удари відер )до залу входять кум Панько і пан Кумко. У темряві не помічають один одного, стукаються лобами і падають на підлогу.

Кум Панько. І кого це тут нечистий носить?

Пан Кумко. Та це ж я, куме!

                       Вмикається світло.

Кум Панько. А це ви, куме, здоровенькі були!

Пан Кумко. І вам доброго здоров’ячка, куме!

От моя знову світло економить, так і вбитися недовго.              

 ( Чухає лоба ).

Кум Панько. А чого це ви, куме, бігли, як переляканий?

Пан Кумко. Так воно, бач, оце хотів піти на вечорниці. А коло сусідського двору причепився чийсь собака, та такий злий, що ледве штани не полатав! А ви, куме, теж захекались, ніби від цуцика втікали...

Кум Панько. Від якого там цуцика, куме, від справжнього

вовкодава, від моєї Одарки. Гналась з качалкою за мною аж дві вулиці, тоді відстала, заморочилася, мабуть.

Пан Кумко. Так, куме, жінка у вас, як бенгальська тигриця, а голосочок у неї, як труба Ієрихонська... А чи не вона ото виводить?

Кум Панько. Ой, ховаймося, куме!

Вдають, що ховаються та це їм не вдається .

Одарка. Ось де ти! ( Підступає до кума Панька, той ховається за пана Кумка)

Чи не казала я тобі, коли оженився, щоб по вечорницях не ходив і не волочився?!

Пан Кумко. Чого ви, кумасю, так на кума напосілися?

Одарка. Бо вдома нічого не робить. Тільки їсть та спить усе! Учора буджу його: „Чуєш, вставати час! Втретє вже півень кукуріка! Годі тобі спати!” А він: „Півень? Невелика птиця. Хай співає на здоров'я, коли вже не спиться!”

( Бере качалку і жене кума Панька додому ). Звучить музика

Пан Кумко. Чи ви бачили, люди добрі, яка напасть на кума?

Та якби моя жінка на мене хоч трошки голос підняла, то я б...

Чути здалеку: „Миколо! Де тебе дідько носить?! Ану додому!”.

Пан Кумко. Ну, значиться, до побачення, люди добрі.

 Вибігає з криком: „Іду, моя люба!”

Сценка з кумами

Кума 1 - Вітаю тебе, кумонько! (цілуються) Як ся поживаєш?

Кума 2- Добридень тобі,як не жартуєш! Та нічого поживаю, пораюсь потихеньку!

Кума 1 - Чула я, що ти сьогодні пироги пекла,та ще й з яблуками!?

Кума 2 - Ну пекла, то й що? Тільки поїли вже - в мене ж родина велика і тебе пригостити нема чим. Та такі ж смачненькі були!

Кума 1 - Ой брешеш! Мабуть не дуже і смачні!

Кума 2 - Та хай тобі грець! Всі на селі знають що у мене що пироги, що вареники - пальчики облизати можна.

Кума 1 - Та й не правда. Це мої вареники на селі - найсмачніші! Такі що за вуха від миски не відтягнеш!

Кума 2 - Ні, це мої їдять, що аж за вухами тріщить!

Кума 1 - А цур тобі!

Кума 2 - Що? Ти мені погрожувати?

( Входить третя кума - матуся дитини)

Кума 3 - Що за галас? Кумасі, ви що показились? Чого ото сваритесь? Що не поділили?

Кума 1 - Вона каже що у мене гидкі вареники!

Кума 2 - А вона хвалиться, що її вареники - кращі на селі!

Кума 3 - Ой не сваріться, бо вже небу жарко! Зараз скажу все по правді. Ти , кума, не ображайся,але у тебе вареники солонкуваті, а у тебе, кумонько,занадто солодкі.

Кума 1 - А найсмачніші тоді ж у кого?

Кума 3 — Як у кого? Та у мене звичайно ж! Хіба ви не знали?

Кума 2 - Он дивіться кум із шинку йде, у нього зараз і попитаємо , хто ж краща господиня. Звучить музика

Кум - Що це ви тут розкричалися, майже не б’єтеся ?

Кума 1 - Ану, скажи куме, нам по правді,чиї вареники найсмачніші на селі?

Кум - А дайте спочатку спробую.

(Жінки пригощають чоловіка своїми варениками у горщику)

Кума 1 - Ось мої з вишеньками.

Кума 2 - Та відійди вже. Ось мої - з сиром, пригощайся куме!

Кума 3 - Та куди там, задаваки! Спробуй, куме, Краще мої, з картопелькою.

Жінки всі разом - Ну скажи, у кого найкращі варенички?

Кум( гладить пузо, бо наївся) - У кого , у кого? У моєї дружини, Марічки! Ось у кого! Вона галасу не здіймає і не вихваляється, вареники варить і дітей вчить їх ліпити. А ви так можете?

Жінки всі разом - А чого ж ні! Наші дівчата теж дуже вправні!

Пісня « Варенички»

 Дівчина. Милі гості просим сісти вареники будем їсти

( пригощають гостей варениками під музику)

 Дівчина. Хлопці! Уже час калиту кусати!

 І горя не знати!

Дівчата співають пісню « А нашая калита», виходить Пан Калитинський з калитою.

Калитинський. Я, пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського калиту кусати!

1-й Коцюбинський. Добрий вечір, пане Калитинський!

Калитинський. Доброго здоров’я, пане Коцюбинський.Куди їдете?

Коцюбинський. Їду калиту кусати! Калитинський. А я буду крейдою писати!

Коцюбинський. А я вкушу!

Калитинський. А я впишу!

Коцюбинський намагається не сміятися і вкусити, підходять інші хлопці.

2-й  Коцюбинський. Добрий вечір, пане Калитинський!

Калитинський. Добрий вечір, пане Коцюбинський! Відкіль приїхав ти?

2-й Коцюбинський. Із Литви!

Калитинський. Чому так здалеку приїхав ти?

2-й Коцюбинський. Калиту кусати!

Калитинський. А ти ж куснеш?

2-й Коцюбинський. Кусну!

Калитинський. А я мазну!

Хлопець пробує кусати калиту, йому це не вдається.

Калитинський. Хто ще буде калиту кусати?

3-й Коцюбинський. їду, їду по вовчому сліду та до вашої хати калиту кусати:

Калитинський. А ти хто будеш?

3-й Коцюбинський. Я? Пан Коцюбинський! А. ти хто?

Калитинський. А я — пан Калитинський! Калиту охороняю! А ти звідки?

3-й Коцюбинський; Я — з Козацького! А що?

Калитинський. Та казали наші дівчата, що усіх козачанських  парубків сьогодні додатково смішитимуть.

3-й Коцюбинський. А це ж як?

Дівчата смішать хлопця, тому теж не вдається вкусити калиту.

Ведучі запрошують гостей скуштувати калиту.

( кусають гості)

Калитинський. Калитники-житники, добре дбайте та нашу смачну калиту уславляйте! А ви, дівчатонька, калиту діліть!

1-ша дівчина. Ой наша калита та й солодка була! А ми її розламаємо, бо до весняного сонечка поспішаємо. Роздають калиту гостям під музику.

                   Пісня « Бажаємо добра  у кожну хату»

Ведучий. Сьогодні ви побачили, як святкували Андріївські вечорниці наші прабабусі та прадідусі, послухали хороші пісні та жарти. На все

добре! Бувайте Щасливі і здорові!

 

 

 

docx
Додано
1 квітня 2018
Переглядів
1294
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку