Позакласний захід "Вечір цікавої фізики"

Тема:

Вечір цікавої фізики

 

Мета: повторити та узагальнити знання учнів, які вони отримали під час вивчення фізики; навчити учнів орієнтуватися у вивченому матеріалі, застосовувати ці знання на практиці; розвивати логічне мислення, уважність і кмітливість, навички самоконтролю і самоорганізації; виховувати відповідальність перед товаришами та інтерес до знань.

Завдання: показати зв'язок фізики із літературою, усною народною творчістю та повсякденним життям, зацікавити учнів вивчати фізику.

Тип уроку: позакласний захід.

Обладнання:  Набір карток із прислів’ями, грамоти для нагородження переможців та учасників конкурсу, заохочувальні призи для вболівальників.

 

Ведучий.

Цікава фізика наука,

З її законами всі ми

Стрічаємось завжди й повсюди

У повсякденному житті.

 

Чи завжди лід бува холодним?

Смола - тверда, а чи м’яка?

Тече вода, а газ ніколи

Побачить змоги в нас нема.

 

Чому бувають ранком роси?

Чом по стерні не ходять босі?

Для чого дідусю кожух?

Чому життя все наше - рух?

 

Як хочеш все про диво знати,

То треба фізику вивчати.

На всі «чому», «коли»

Отримуй відповідь у школі.

 

Люди почали розповідати казки ще задовго до того, як навчилися писати і читати. Наші далекі предки складали казки про чоботи-скороходи, в яких за одну мить можна подолати величезну відстань, про шапку-невидимку та інші дива; про мороз, сонце, вітер, які здавалися їм живими істотами; про героїв, які видобували вогонь, проникали в земні надра, підкоряли природу, допомагаючи людям жити. У казках народ втілював свої мрії та надії про щасливе життя.  Смілива,  добра, радісна мрія здіймала людину над хмарами. Людина побачила птаха, і їй захотілося вільно і гордо літати. Так народився міф про сміливого Ікара. На початку розвитку людства все було таємничим, незнайомим і незрозумілим, усе потребувало пояснень. Але бракувало знань, які могли би пояснити навколишній світ.

Зараз людство втілює в життя навіть найсміливіші мрії. У своїх звершеннях люди спираються на наукові відкриття. Життя і наука йдуть поруч.

Нашу сьогоднішню зустріч ми присвячуємо фізиці - одній із найдавніших наук, науці, без якої неможливий подальший розвиток людства, науці цікавій, захопливій. Сильна рука людини закинула у височінь космічні кораблі. І, дивлячись на ці зорі, люди кажуть:

«Фізика - це чудово! Фізика - це грандіозно! Вона зуміла казки зробити дійсністю!»

Ведуча.

Все, що навколо, при чім живемо,

Словом «природа» ми звично звемо,

Знати природу і вміти в ній жити

Фізика вчить нас, її нам хвалити!

Фізика-яка це місткість слова!

Фізика для нас не просто звук!

Фізика-опора й основа

Всіх без винятку наук!

 

Сьогодні ми спробуємо визначити, чи є серед нас знавці фізики. Можливо, ми виявимо справжні таланти. Тож розпочнімо боротьбу за право називатися ерудитом. А перемога нехай дістанеться тому, хто її найбільше вартий.

(Обирається склад двох команд)

Ведучий. А зараз згадаємо імена тих, кому ми маємо бути вдячні своїми знаннями про природу. Завдання командам-написати протягом 2 хв якомога більше прізвищ видатних фізиків. Журі оцінить результати конкурсу.

(Картки із написаними прізвищами передаються журі. За кожну правильну відповідь у кожному з конкурсів журі нараховує 1 бал.)

 

Ведуча. Наступний конкурс дасть нам змогу перевірити знання народної творчості. Завдання командам-пояснити українські народні прислів’я за допомогою законів фізики.

(Командам пропонуються картки із прислів’ями. Кожен член команди по черзі витягує картку, зачитує прислів’я і пояснює його. Можливий перелік прислів’їв поданий нижче. )

• Тихіше їдеш-далі будеш.
• Дурний, як сто пудів диму.
• Що комар, то й сила.
• Хто має розум, той не їде взимку возом.
• Баба з воза, кобилі легше.
• Якби знав, де впадеш, то й соломи підстелив.
• Що з боргів вилізати, що з болота.
• Правда-як олія, скрізь наверх спливає.
• Вправний плавець і в морі не тоне.
• Не женися за двома зайцями, бо й одного не спіймаєш.
• Не тоді до млина, як вітру нема.
• Нагинай дерево, поки молоде.
• Зерно падає наперед, а полова летить за вітром.
• Двох ворон разом за  хвіст не вдержиш.
• Як без діла сидиш, то можна одубіти.
• Коси коса, поки роса.
• Скрипуче колесо довго їздить.
• Волом зайця не наздоженеш.
• Колос повний гнеться до землі, а порожній пнеться догори.
• Говорити до нього, як горохом об стіну кидати.
• Як загнав коня на слизьке, то про підкови згадав.
• Гуртом можна і море загатити.
• У семи няньок дитя без ока.
• Багато керманичів укупі погано керують.
• Порожня бочка гучить, а повна  мовчить.
• Як гукнеться, так і відгукнеться.
• Чув дзвін, та не знає, де він.
• Чула, десь гримить, а воно вже вдарило.
• Оце їсть! Аж за вухами лящить.
• Сопе, мов ковальський міх.
• В одне вухо влітає, а в інше-вилітає.
• Слово-не горобець, вилетить-не впіймаєш.
• Куй залізо, поки гаряче.
• Найшла коса на камінь.
• Де тонко, там і рветься.
• Добре ковадло не боїться молотка.
• На твердий горіх треба твердого каміння.
• Не нагріте залізо не зігнеш.
• І залізо іржа їсть.
• Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає.
• Плуг від роботи блищить.
• До завірюхи треба кожуха.
• Без кожуха буде скрута.
• Зима без снігу-літо без хліба.
• Хто на молоці попікся, той на воду дмухає.
• Зношена шуба не гріє.
• На те коваль держить кліщі, щоб у руку не пекло.
• Масло з водою не змішаєш.
• Носити воду решетом.
• Йому, як з гуски вода.
• Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.
• Скільки кригу не грій, нею не обпечешся.
• Хоче печеного льоду, та ще й у Петрівку.
• Відрізаного не приставиш.
• Чим більше куєш залізо, тим воно гарячіше.
• Без кінця воду варить.
• Літній день і тижнем зимовим не заміниш.
• Сонце блищить, а мороз тріщить.
• Після Івана Купала не треба жупана.
• Зимова днина така: сюди тень, туди тень, та й минув день.
• Восени день блисне, а три кисне.
• З ким поведешся, від того й наберешся.
• Від кривого дерева й тінь крива.
• Не спіймана риба завжди більшою здається.
• Уночі все чорне.
• Вночі всі коти чорні, а ворони сірі.
• На чорній землі білий хліб родить.
• Взимку деньок-як комарів носок.
• На Новий рік додалося дня на заячий скік.
• Знання-сонце, книга-вікна.
• Любується сам собою, як писанкою.
• Бачить, як сова вдень.
• Сова світла боїться.
• Очима зорі пасе.
• Очі побачили, а обличчю червоніти доводиться.
• Своє і під носом не видно, а чуже за лісом бачу.
• З неба зорі хапає, а під носом не бачить.
• Без очей і світ не милий.
• Не заміряй на ходу, бо попадеш у біду.
• Як гукнеться, так і відгукнеться.

 

А тепер оцінимо результати конкурсу.

Ведучий. Всі знають, що дуже корисною є ранкова гімнастика. А я хочу з вами провести конкурс «Розумова гімнастика».

 Запитання конкурсу(зачитуються по черзі для кожної команди):

1. Що таке атом?
2. Що таке молекула?
3. Як називається процес взаємного проникнення молекул однієї речовини в міжмолекулярні проміжки іншої? (Дифузія.)
4. Як змінюється швидкість дифузії під час нагрівання? (Збільшується.)
5. Де молекули рухаються швидше: в рідині чи газі? (У газі.)
6. Як називають перетворення речовини з твердого стану в рідкий?  (Плавлення.)
7. Як називають перетворення рідини у тверде тіло? (Кристалізація.)
8. Як називають перетворення пари в рідину? (Конденсація.)
9. Як називають процес перетворення рідини в пару? (Випаровування.)
10. Як називають величину, яка є мірою інертності тіла? (Маса.)
11. Як називають величину, що дорівнює відношенню маси тіла до його об’єму? (Густина.)
12. Яку величину отримаємо, коли шлях поділимо на час руху тіла? (Швидкість.)
13. Що вимірюють у ньютонах? (Сила.)
14. Що вимірюють у паскалях? (Тиск.)
15. Де більший тиск: на горі чи під горою? (Під горою.)
16. Яку енергію має тіло, що швидко рухається? (Кінетичну.)
17. Яку енергію має тіло, підняте над поверхнею Землі? (Потенціальну.)
18. Чи дають прості механізми виграш у роботі? (Ні.)
19. Чи залежить тиск рідини від її об’єму? (Ні.)
20. Яку форму має збиральна лінза? (Опукла.)

Журі оцінить результати конкурсу.

 

Ведуча. А зараз конкурс «Фізика в літературі». Завдання: уважно прослухавши уривок із твору, дати відповідь на питання.

1. Опис заходу сонця у віршах Т. Шевченка:

Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє…

Запитання. Чому ввечері всі предмети втрачають своє забарвлення і стають чорними?

Відповідь. Людина бачить предмети завдяки тому, що світлові промені, відбиваючись від предметів, потрапляють у наше око. Під час заходу сонця різко зменшується освітленість, а відповідно і кількість світлових променів, що потрапляють в око людини.

 

2. Маківка росинками вмивається,

    Бачить в них веселку золоту…

                                   (А. Пантус)

Запитання. Чому дивлячись на краплинки роси ми бачимо веселку?

Відповідь. Краплинки роси в даному випадку відіграють роль призми, проходячи крізь яку світлові промені заломлюються під різним кутом, в результаті чого видиме біле світло розкладається на спектр кольорів.

 

3. Вечоріє. Наче сизий

 килим, тінь лягла на море,

 а з поза гори проміння

 скісно в морі порина.

                                   (І. Франко)

Запитання. Чому, дивлячись на поверхню води, сонячне проміння «поринає скісно»?

Відповідь. Сонячне проміння, проходячи крізь воду, заломлюється.

 

4. Ніч яка, Господи, місячна, зоряна!

    Ясно, хоч голки збирай.

                                   (М. Старицький )

Запитання. Чому вночі настільки світло?

Відповідь. Місяць відбиває сонячне проміння, а зорі випромінюють світло.

 

5. Сипле, сипле, сипле сніг,

    Килим важче налягає…

                                    (І. Франко) 

Запитання. Чому із збільшенням кількості снігу він все сильніше тисне на поверхню землі?

Відповідь. Із збільшенням маси збільшується сила тяжіння, а збільшення сили спричиняє збільшення тиску.

 

6.   Сипле, сипле, сипле сніг,

З неба сірої безодні

Міріадами летять

Ті метелики холодні.

                                    (І. Франко)

Запитання. Чому сніжинки порівнюють із холодними метеликами?

Відповідь. Сніжинки – маленькі кристалики льоду, який має температуру, нижчу від 0°.

 

7. М. Гоголь у творі «Вечори на хуторі біля Диканьки» писав: «…Розговорились об том, как нужно солить яблоки. Старуха моя начала было говорить, что нужно наперед хорошенько вымыть яблоки, потом намочить в квасу, а потом уже… »

Запитання. Завдяки  якому явищу засолюються яблука? Що необхідно зробити, щоб яблука засолювалися швидше?

Відповідь. Завдяки явищу дифузії. Для пришвидшення дифузії яблука засолюють у теплій воді.

 

8. Т. Шевченко. Уривок з поеми «Княжна»:

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Запитання. Як утворюється веселка?

Відповідь. Веселка – це оптичне явище в атмосфері, яке виникає в результаті розкладання природного білого світла на спектр кольорів краплинками води в атмосфері (явище дисперсії).

 

Ведучий. Наступний конкурс «Моя компетентність».

(Кожній команді зачитуються завдання на 2 картках.)

Картка 1. Для вимірювання висоти польоту використовують:

1. манометр;

2.гігрометр;

3.ареометр;

4.альтиметр;

5.ехолот.

(Альтиметр.)

 

Картка 2. Густину рідини визначають:

1. манометром;

2. барометром;

3. гігрометром;

4. ареометром;

5.спідометром.

(Ареометром.)

 

Картка 3. Фотометр – це прилад, призначений для вимірювання:

1. швидкості світла;

2. сили звуку;

3. ступеня поглинання світла;

4. коефіцієнта відбивання світла;

5. освітленості.

(Освітленості, коефіцієнта відбивання світла.)

 

Картка 4. Барометр – це прилад для:

1. визначення кров’яного тиску;

2. вимірювання атмосферного тиску;

3. визначення густини речовини;

4. взяття глибинних проб води;

5. визначення глибини морського дна.

(Вимірювання атмосферного тиску.)

 

Картка 5. Спідометр – прилад,що показує:

1. миттєву швидкість руху;

2. середню швидкість  руху автомобіля;

3. швидкість звуку в повітрі;

4. швидкість поширення світла у воді;

5. показник заломлення світла і твердих середовищах.

(Миттєву швидкість руху тіла.)

 

 Картка 6 .  Психрометр - прилад для вимірювання:

1. тиску стовпчика рідини;

2. атмосферного тиску;

3. швидкості руху автомобіля;

4. відносної вологості повітря;

5. показника заломлення світла.

(Відносної вологості повітря.)

 

Ведуча. А зараз потрібно відгадати загадки. До кожної з них може бути подано 5 підказок.

Якщо загадка відгадується після першої підказки, то команда отримує 5 балів, після другої – 4 і т. д.

Загадка 1.

Прізвище дуже відомого вченого.

1. Він – один із перших вчених, які працювали у війну, і перша жертва серед людей науки.
2. Коло його наукових інтересів: математика, механіка, оптика, астрономія.
3. Він – великий винахідник.
4. Його винаходи всім відомі і широко застосовуються у повсякденному житті і техніці.
5. За легендою, йому належить вигук «Еврика!», що пролунав, коли він зробив винахід.

(Архімед.)

 

Загадка 2.

У природі дуже багато речовин. Назву однієї із них слід вказати.

1. Із цієї речовини на 85 % складається організм здорової людини.
2. Майже щодня ми зустрічаємося із трьома її агрегатними станами.
3. Її використовують для зменшення тертя.
4. Її використовують у системах нагрівання і охолодження.
5. Цю речовину називають «соком життя» на Землі.

(Вода.)

 

Загадка 3.

Про який прилад йде мова?

1. Спершу плавав, а потім став літати.
2. Будучи провідником, він багатьом урятував життя.
3. Він не любить сильну спеку та сильні поштовхи.
4. Він завжди цілеспрямований.
5. Він байдужий до коштовних металів та дорогоцінного каміння, але хвилюється під час зустрічі із залізом чи сталлю.

(Компас.)

 

Загадка 4.

Мова йде про живу істоту. Хто вона?

1. ЇЇ очі настільки чутливі, що за ідеальних умов видимості вона може  побачити вночі з вершини високої гори світло запаленого сірника на відстані 80 км.
2. Потужність, яку розвиває її серце, становить 2,2 Вт.
3. Її мозок за 0,05 с розпізнає об’єкт, зображення якого зафіксувало око.
4. За своє життя вона з’їдає близько  40 т їжі.
5. Це найрозумніша жива істота на Землі.

(Людина.)

 

Ведучий.

Для тих, хто любить фізику,

Для тих, хто вчить фізику,

Для тих, хто знає фізику,

Для тих, хто ще не знає, що любить фізику,- вікторина! Участь беруть усі бажаючі та уболівальники. На найбільш активних чекають сюрпризи.

 

1. Кому (за легендою) вдарило яблуко по голові, після чого він відкрив закон всесвітнього тяжіння?

2. Як називають лінію, вздовж якої рухається тіло?

3.Супутник Землі робить перший оберт за 1 год 40 хв а другий оберт – за 100 хв. Як це пояснити?

4. Чи можна заповнити посудину газом на 50 %? Чому?

5. Чому на шлагбаумі смуги саме чорного і білого кольорів?

6. Чому в сонячний літній день не можна поливати квіти в садку?

7. Усім відомо, що Земля обертається. Чому в повсякденному житті ми цього не помічаємо?

8. Чому автомобіль з несправними гальмами заборонено буксирувати за допомогою гнучкого тросу?

9. Існує вислів «плаває як сокира». Чи справді сокира плаває?

10. Ящик на складі переставили із підлоги на полицю. Чи змінилася потенціальна енергія ящика?

11. Коли лід може стати нагрівачем?

12. Чому собака в спеку висовує язик?

13. Чому в холодному приміщенні насамперед мерзнуть ноги?

14. Чому ми не обпікаємося, коли торкаємося гарячої праски мокрим пальцем?

15. Чому вологі сірники не загоряються?

16. Чому спітніла людина легко простуджується?

17. Навіщо у кришці чайника роблять отвір?

18. Якщо слабко накачаний м’яч полежить на сонці, то стане пружним. Чому?

19. Чому лосі досить легко можуть переміщуватися болотом?

20. Чому літаки на аеродромах заземлюють під час заправки пальним?

 

Ведучі.

Ти визнана найтяжчою з усіх наук,

Але потрібна нам завжди і всюди,

Без фізики ми нині як без рук.

З тобою з казки дійсність творять люди.

З тобою ми незримо ростемо,

З тобою підкоряємо природу,

Досягнення твої ми віддаємо

На благо українського народу. 

 

Шановні члени журі, вам слово!

 

(Підводяться підсумки, оголошуються переможці. Нагороджуються активні глядачі.)