Позакласний захід« Віртуальна подорож музеями Європи»

« Віртуальна подорож музеями Європи»

Мета : познайомити учнів з відомими музеями світу; сприяти отриманню і розширенню знань учнів про культуру інших народів; розвивати здатність до естетичного споглядання і співпереживання; розвивати потребу в самостійному освоєнні навколишнього світу шляхом вивчення культурної спадщини різних епох і народів.

Ведучий .

З моменту усвідомлення себе як особистості  людина прагнула виразити свої емоції та світосприйняття в конкретних предметах. Одним з найпопулярніших способів досягнення цієї мети виявилося образотворче мистецтво. (слайд 1)

У багатьох галереях світу зберігаються полотна, що представляють собою не тільки культурну, але й історичну цінність.

Сюжети та образи цих творів допомагають нам скласти більш повне уявлення про побут, зовнішность та світогляд людей, що жили  в різні століття.

Сьогодні у нас є можливість здійснити віртуальну подорож (слайд 2)

 провідними художніми музеями   світу (слайд3), познайомитись з шедеврами мистецтва світової художньої спадщини,  на власні очі побачити видатні твори мистецтва (слайд4),   відвідати батьківщину знаменитих  художників ( слайд5).

Допомагати нам сьогодні будуть піар-менеджер туристичної агенції „Навколо світу”, мистецтвознавць  та екскурсовод.

  Ми починаємо нашу подорож ( слайд 6 ).

 Піар-менеджер.

 Іспанія... Іс-па-ні- я... Кожен склад озивається усередині нас мелодійними гітарними акордами, паморочить голову пристрасними ритмами фламенко, віддається дробовим перестуком кастаньєт, навіть якщо нам жодного разу не довелося побувати тут.

 Іспанія - це неймовірної краси архітектура і оригінальні пам'ятки Барселони. Іспанія - це яскрава Севілья і середньовічний Толедо, самобутня Андалусія і ісламська перлина Гранади - палац Альгамбра.

Іспанія - це безкраї узбережжя Коста Брава і Коста Дорада, це вируюча, танцююча Ібіца і лагуни не менш пафосною дами - Майорки, одягненої в морську пінну блакить.

  Іспанія підкорить вас чарівної краси співаючими фонтанами і розбурхує кров видовищем, ім'я йому корида. Корида - це воістину серце Іспанії, це квінтесенція гарячого іспанського темпераменту, бунтарського, непокірного, як гітарний акорд, завмерлий на найвищій пронизливої ноті (слайд 7  відео про Іспанію , читається  текст).

Екскурсовод.

Іспанія зберігає в надрах своїх спогадів образи великих Гойї, Веласкеса, Ель Греко . Насолодитись мистецтвом  цих художників ми зможемо  в Мадриді – столиці Іспаніїї ,відвідавши музей Прадо ( слайд 8).

Прадо – художній музей , заснований в 1819 році, Музей розташований у великому парку Прадо. Звідси – назва (слайд9).

Музей був задуманий з двоякою метою: показати колекцію предметів мистецтва, що належать іспанського королівського дому  і виділити іспанську художню школу в окремий напрямок ( слайд10).

Сьогодні колекція музею складається  більш ніж із 7600 картин, 4800 естампів, 8000 малюнків  (слайди  11, 12, 13), 1000 скульптур, і величезної кількості предметів декоративного мистецтва та історичних документів (слайди 14,15) .

Постійна експозиція музею налічує близько 1300 предметів мистецтва (слайд 16, 17,18).

Музей Прадо – всесвітньовідома картинна галерея, де можна помилуватися творами Рафаеля, Тиціана, Веронезе, Рубенса та інших митців. Особливе місце у колекції музею займають картини іспанських художників XVII ст. – золотої доби розвитку іспанського живопису. Основою музею  є колекція картин, яку три століття збирали королі Іспанії. Найбільше поповнення колекції було здійснено під час правління короля Філіпа IV

(слайд 19).

Важливу роль у цьому відіграв придворний художник, радник   Дієго Веласкес.

Розквіт іспанського мистецтва тісно пов’язаний із геніальним художником . З 24 років Веласкес був на службі у короля. Виконував замовлення королівського двору. Майже всі твори художника були власністю короля. Філіп IV призначив Веласкеса своїм радником – він його дуже цінував.

Завдяки художнику, який відбирав картини для колекції, галерея поповнювалася шедеврами світового мистецтва.  Веласкес був прекрасним портретистом свого часу.

Мистецтвознавець.

Одним із шедеврів є груповий  портрет під назвою « Меніни( Фрейліни)» якому властиві риси жанрового живопису ( слайд 20 ).

Розповідають, що французький поет-романтик Теофіль Готьє, побачивши полотно Веласкеса «Меніни», в подиві вигукнув: «Де ж картина? Де живопис? Все здається реальним  в твоїй картині, як у дзеркальному склі».

 І його легко можна зрозуміти. Майстерність Веласкеса здається спочатку такою природною і нехитрою, що глядач відчуває себе не стороннім спостерігачем картини, а зацікавленим свідком зображених подій (слайд 21) .

 Стоячи біля мольберта, сам художник ( це єдиний достовірний автопортрет Д. Веласкеса) малює короля і королеву  (слайд 22), відображення яких глядачі бачать у дзеркалі , що висить на дальній стіні його ательє ( слайд 23).  На передньому плані інфанта (принцеса)Маргарита в оточенні фрейлін ( слайд 24),  карлиць, придворних  та  великого пса (слайд25) .   У дверях покою – канцлер ( слайд 26).   Обличчя інфанти сповнене дитячої зверхності , іі легке волосся , іі кволе тільце у парадному вбранні – все пройняте повітрям , світлом ( слайд 27) .

Постаті на картині  моделюються тисячею кольорових відтінків, мазками рівного напряму, густоти, розміру і форми.

Дієго Веласкес уважно дивиться на нас, своїх майбутніх глядачів, і пише нову картину - «Меніни»: універсальне полотно, яке поєднує в собі і невимушену жанрову сцену, і груповий портрет, і автопортрет, і філософську алегорію. Це картина про те, як створюються картини, про творчість, про плідно прожите життя художника, і взагалі про життя, яке, немов дзеркало, відображає мистецтво  (слайд 28 ).

 

Ведучий .

Це була Іспанія , Музей Прадо,  Діего Веласкес і його реалістична картина « Меніни» ( слайд 29).

А ми рухаємось далі ( слайд 30).

Піар-менеджер.

Італія, одна з найромантичніших  країн світу. Кожен куточок цієї країни - неповторний і унікальний. Італія - муза для художників і поетів, її повітря просякнуте атмосферою творчості і свободи. Італія , країна-музей, дбайливо зберігає сліди могутньої Римської імперії і численні культурні традиції.

Споглядаючи напівзруйнований, омитий кров'ю тисяч гладіаторів, але як і раніше величний Колізей, дивлячись на пишні будови Ватикану, подорожуючи по каналах Венеції або оглядаючи будь-які інші пам'ятки Італії, ви не відчуваєте потреби в поверненні в наш тлінний світ з його безликими будівлями і шаленим ритмом життя.

Справжня Італія - це подорожі по містах дивовижної краси, відпочинок на дивовижних пляжах Сардинії, незабутні екскурсійні тури на Сицилію, і, звичайно ж, вічний Рим.

Серцем  і душею  Італії  є  Венеція,  саме приголомшуюче  і саме знамените місто світу. Венеція - місто на воді,  яке зберігає  свій середньовічний вигляд, місто, якому так часто пророкували загибель, але воно  продовжує жити.

 Венеція – це романтично вигнуті мости , звивисті канали і ковзаючі по ним незліченні гондоли, маленькі будиночки, лабіринти вузьких вуличок , палаци і церкви , карнавали, наповнені яскравими фарбами маски - все це фрагменти дивовижної італійської казки під назвою Венеція.

  Італія – це і Флоренція - батьківщина Ренесансу, де творили свої шедеври відомі  скульптори, художники, архітектори і музиканти

 ( слайд 31 відео про Італію , читається  текст).

Екскурсовод.

Галере́я Уффі́ці  — палац у Флоренції, побудований в 1560—1581 р.  (слайд 32 ) , зараз є одним з найбільших і найзначиміших  музеїв європейського образотворчого мистецтва( слайд 33).

Уффіці — одна з найзнаменитіших  картинних галерей світу. Тут представлена обширна панорама різних  шкіл живопису ( слайд 34 ).

Це і флорентійська  школа, і венеціанська, і інші італійські школи (слайд 35),  а також багата добірка фламандських полотен з відомою серією автопортретів ( слайд 36).

   Роботами, що належать до епохи Відродження, написаними такими майстрами ( слайд 37) ,  як да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Рембрандт, Караваджіо і багато інших( слайд 38).

Крім живопису,  в галереї є зали, присвячені античній скульптурі (слайд 39),  і зали з багатющою колекцією гобеленів ( слайди 40 ,41).

Будівля галереї Уффіці була  побудована  архітектором Джорджо Вазарі на замовлення родини Медичі і спочатку призначалася для адміністративних цілей( слайд 42).

 

З 1737 року музей став надбанням народу, після того, як Ганна Марія  – остання представниця родини Медичі – передала його в дар місту

 ( слайди 43 .44).

Мистецтвознавець.

Близький до двору Медічі і гуманістичних  кіл  Флоренції був Сандро Боттіччелі,  італійський живописець епохи Раннього Відродження.
Представник флорентійської школи. Учень Філіппо Ліппі. Яскраво індивідуальній манері Боттічеллі притаманні музичність легких, трепетних ліній, прозорість холодних, вишуканих фарб, натхненність ландшафту, вибаглива гра лінійних ритмів ( слайд 45   картини художника).

 У колекції галереї одна із чудових картин Сандро Боттіччелі – „Поклоніння волхвів”.Це одна з перших картин, яка принесла художню славу Ботічеллі. Темою картини є відомий біблійний сюжет – до щойно народженого маленького Ісуса та Матінки Божої Марії прийшли на поклон троє волхвів зі сходу.

В образі волхвів, які прийшли вклонитися  Дитині Христу, художник  представив членів сімейства Медичи, банкірів і купців, правителів Флоренції, і наближених до них, у числі яких був і він сам.

Серед руїн античного Рима, що символізують закінчення старого миру й початок нового, християнського  (слайд 46) , зображена  Марія,  Богоматір з немовлям( слайд 47), поруч із нею, спираючись на камінь, стоїть замислений Йосип ( слайд 48). У  вигляді шанованого старця, який нахилився над  немовлям, зображений голова роду Медічі – Козімо  (слайд 49).

Картина будується так, що в угрупуваннях, рухах і жестах фігур, що з'юрмилися навколо Марії з немовлям, зримо передаються самі різні відтінки живого почуття ( слайд 50) від спокійної, майже холодної цікавості до бурхливого хвилювання гарячої любові ( слайд 51) .

На першому плані в правій частині картині зображена фігура, закутана в золотистий плащ – автопортет самого автора.

"Важко поєднувати уявлення про витонченість  мистецтва Боттічеллі з виглядом цього міцно скроєного, грубуватого малого, який гордовито дивиться на глядача,  - Але який характерний  по-своєму цей образ! Художник прийшов разом із натовпом дивитися на  диво й споглядає, усамітнившись " ( слайд 52 ).

Ведучий .

 Це була Італія, галерея Уффіці, Сандро Боттіччелі,та його чудова картина  «„Поклоніння волхвів” ( слайд  53).

Наша подорож триває  (слайд  54 ).

Піар-менеджер.

Не згасає наша слава,

Ми чаруємо весь світ.

Звідусіль кричать  нам : « Браво!»

Наш Париж – кумир для всіх…

( слайд55 відео про Париж)

Екскурсовод.

Однією із святинь Франції є Лувр, який був спочатку фортецею

(слайд 56)  , потім – королівським палацом, а сьогодні є Національним музеєм,  одним із найбільших у світі ( слайд 57). 

 

Його площа складає понад 160 тис. кв. м.( слайд 58)

На 60 тис. кв. м. музею експонуються близько 35 тис. творів різних видів мистецтва (слайд 59).

Загалом фонд музею складають 300 тис. експонатів. Лувр дійсно можна назвати універсальним музеєм. Його колекції охоплюють чималі географічні й часові простори: від Західної Європи до Ірану, від Античності до 1848 року (слайд 60 ) .

У Луврі шість відділів, кожен є самостійним музеєм: античності, давньоєгипетського мистецтва, скульптури, живопису, давньосхідного мистецтва, прикладного мистецтва ( слайд 61 ).

Це найбільш відвідуваний музей у світі, в середньому 15 000 відвідувачів в день ( слайд 62) , 65 відсотків з яких складають туристи   (слайд 63).

Екскурсоводи Лувру розповідають, що майже всі відвідувачі ставлять запитання в якому із  залів  знаходяться Джоконда , Леонардо да Вінчі

  (слайд 64 ).

Мистецтвознавець.

Леонардо да Вінчі - видатний італійський вчений, дослідник, винахідник і художник, архітектор, анатоміст і інженер, одна з найвизначніших постатей італійського Відродження.  Художник  та його загадкова « Джоконда» 

(слайд 65).

Обличчя цієї жінки впізнають у цілому світі. Проте ніхто не знає її справжнього імені.  Леонардо майже дев'ять років писав її портрет . П’ять століть мистецтвознавці сперечаються, хто зображений на портреті.

Справді, перед нами дружина заможного флорентійського купця Франческо Джокондо чи, може, хтось інший? Існує версія, що нібито Леонардо зашифрував себе в портреті.

А таємниця Джоконди – це його особиста таємниця. Але яке це має значення для нас?

Ми милуємося її посмішкою. Художник намалював її прозорими мазками, зумисне розташувавши куточки очей і вуст так, аби створити ефект загадкової усмішки.

 На задньому плані ми бачимо гірський пейзаж (це ніби фон картини). Нам здається, що Мона Ліза спостерігає за нами.

                                      Ім'ям Джоконди наділив Вазарі

                                      Шедевр да Вінчі, з легкої руки

 Імення милозвучне прижилося —

 Кристал магічний — ідеал краси,

  Що притягає струменем незримим

                                     Усіх до себе, ніби той магніт,

О незбагненний усміх Мони Лізи!

( слайд 66  відео  «Джоконда»,  читається текст. )

Ведучий .

Франція, Лувр, Леонардо ла Вінчі і його таємнича «Джоконда» ( слайд 67).

А ми рухаємось далі ( слайд 68 )

 

 

 

Піар-менеджер.

Ми запрошуємо Вас до країни Шекспіра, Шерлока Холмса, доктора Ватсона і ансамблю „Біттлз”. Англія - країна чаю, двоповерхових автобусів, і  лівостороннього руху.             

 Історія Англії досить цікава, а багатьох приваблює сама атмосфера старовинних замків, які вже багато століть стоять під вічною мжичкою, і ховаються в тумані. Недарма  через  свій клімат,  столиця  Англії  - Лондон-  отримала  прізвисько  «туманний Альбіон».

Англійці, манірний народ, люблять дотримуватися традицій, особливості традиції  пити чай о 5 годині , читати ранкову газету і шанувати королеву.

Англія це - Біг-Бен ( Великий Бен) — найбільший із дзвонів у механізмі годинника башти Єлизавети у Лондоні. Часто Біг-Беном називають також годинникову вежу, що є частиною архітектурного комплексу, де розташовується  британський парламент.  Висота вежі 96,3 м; годинник розташований на висоті 55 м над землею. Діаметр циферблату 7 м.

Тауерський міст  —Один із символів Лондона і Британії. він являє собою розвідний міст довжиною 244 м з двома поставленими на опори баштами заввишки 65 м.

Букінгемський палац  - офіційна лондонська резиденція британських монархів (в даний час - королеви Єлизавети II). Розташований навпроти

Грін-парку з біломармуровим і позолоченим пам'ятником королеви Вікторії.

Віндзорський замок - резиденція британських монархів у місті Віндзор, Протягом понад 900 років замок являє собою непорушний символ монархії, що височить на пагорбі в долині річки Темзи.

Ось така вона Англія… (слайд 69 відео про Англію , текст на фоні відео)

Екскурсовод.

Англійці пишаються  Лондонською  Національною  галереєю  —  це  музей в Лондоні, що містить понад 2500 полотен західноєвропейського живопису XIII — початку XX століття..Знаходиться галерея на Трафальгарській площі, в самому серці Лондона (слайд 70 ) 

Заснована Лондонська картинна галерея була в 1824 році, в той момент, коли була придбана перша колекція, що налічує 38 картин, які належали Ангерштейну, відомому в той час банкіру. (слайд 71).

Поступово, протягом багатьох століть, колекція поповнювалася новими полотнами, багато з яких були щедро подаровані меценатами. Починаючи з 1831 року, і донині, галерея знаходиться в новому будинку на Трафальгарській площі, який  був спроектований  архітектором Уїлкинсом (слайд 72).

Тут можна побачити шедеври, що належать пензлю Мікеланджело, Рембрандта, Леонардо да Вінчі, Боттічеллі, Тиціана, Рубенса, Каналетто, Дюрера і Томаса Лоуренса, Вільяма Хогарта та багатьох інших всесвітньо відомих живописців ( слайд 73).

У галереї виставлені і портрети королівської сім'ї, написані самими відомими майстрами 12-19 століть ( слайд 74).

Для зручності відвідувачів, всі полотна виставлені в хронологічному порядку, що дозволяє краще зрозуміти події тієї або іншої епохи (слайд 75).

 

У зібранні музею – шедеври англійських художників У. Хогарта, Т. Гейнсборо, У. Тернера  (слайд 76).

Мистецтвознавець.

Вільям Хогарт - англійський художник, засновник і великий представник національної школи живопису, ілюстратор, автор сатиричних гравюр, відкривач нових жанрів у живописі та графіці.

 Багато своїх творів митець, що випробував на собі вплив ідей філософів Просвітництва, підпорядкував задачі виховання за допомогою художньої творчості морального початку в людині і викорінення людських вад.

Зовсім інший Хогарт постає перед нами в портретах, особливо якщо він пише  улюблені народні типи, близьких йому людей, дітей. 

(слайд 77  5 картин художника)

Великою удачею художника можна вважати груповий портрет дітей аптекаря. Картина «Діти Грехем»  вводить нас в повний чарівності світ небагатої англійської родини.

На картині зображені четверо дітей,  які спостерігають за польотом птиці, яка випурхнула з клітки. При цьому якщо молодші діти захоплені подіями і жваво реагують на них (слайд 78) ,то старші дівчатка відверто позують художникові, в їх образах немає живої дитячої безпосередності  (слайд 79).

Хлопчик грає на механічному органі  (слайд 80).Дівчинка сидить на стільчику, біля якого зображен кошик з фруктами  (слайд 81). Кішка залізла на спинку крісла і заворожено стежить за птахом, що знаходиться в замкненій клітці  ( слайд  82).

Хогарт досягає у своїх портретах того поєднання внутрішнього благородства і невимушеної природності, які будуть представляти собою одну з характерних рис всього  англійського  портретного живопису

( слайд 83).

Ведучий .

Англія, Лондонська картинна галерея, Вільям  Хогарт , та його картина

 « Діти Грехем» ( слайд 84).

Наша подорож триває ( слайд 85).

Піар-менеджер.

Німеччина - це красива і велична країна. Її насичена історія досі вражає багатьох істориків. Німеччина - це батьківщина багатьох видатних і геніальних людей. Досить згадати такі відомі імена, як Гете, Бетховен, Бах та багато інших знаменитих на весь світ імен. Німеччину можна по праву назвати великим місцем на землі, де народжуються великі люди.

 В Німеччині вас вразять своєю красою і величністю собори . Саме там ви зможете почути божественні звуки справжнього  органу. Німецькі пам'ятки можна побачити відразу, як заїжджаєш в країну або з літака.                             Мова йде про архітектуру самих міст. Навіть кровопролитні війни не змогли зіпсувати Німеччини, все, що було зруйновано - ретельно реставрується, решта перебуває під постійним наглядом і турботою, щоб час ні в якому разі не торкався їх   своєю «рукою».                                           Старовинний Дрезден зі своїми славнозвісними будівлями, повсталий  з руїн після Другої світової війни, величезний  Берлін, Лейпциг та Мюнхен - знають у всьому світі ( слайд 86  відео про Німеччині ,  текст на фоні відео).

Екскурсовод.

Дрезден. Столиця Саксонії, що відсвяткувала своє 800-річчя. У XVI ст. місто було столицею могутнього Саксонського князівства ( сдайд 87).

Правителі Саксонії  - курфюрсти прагнули зробити свій двір пишним, престижним ( слайд 88).

Вражаючим шедевром барокового періоду в Дрездені є палацовий ансамбль Цвінгер (слайди 89, 90 ).

У палацовому комплексі розташовано безліч музеїв ( слайд 91),

найвідоміший з яких - Дрезденська картинна галерея .

  У 1722 році офіційно відкрилася галерея. З 1839 року до галереї, в її зали,  могла вільно прийти „добре одягнута публіка”. Страшні часи пережила галерея під час Другої світової війни. Найкращі експонати були сховані у шахті. 9 травня 1945 року підходи до шахт були заміновані. Місцеві жителі звернулися до радянських воїнів, які врятували 1240 картин. Їх реставрували і повернули Німеччині у 1955 році (слайд 92).

Галерея  одна  з найкращих в світі і містить такі шедеври як "Сікстинська Мадонна" Рафаеля і "Спляча Венера" Джорджоне (слайд 93).

Тут Ви також побачите багато знаменитих робіт Тиціана, Веронезе, Тінторетто, Корреджіо, Дюрера, Вермера і Рембрандта ( слайди 94, 95 ).

Курфюрст Саксонії Август ІІІ був відомим колекціонером картин. За його влади було придбано найбільшу частину тих картин, які прославили галерею ( слайд 96).

Серед них – найзнаменитіший твір „Сикстинська мадонна”

( Слайд 97).

Мадонна з дитиною – одна із головних тем мистецтва італійського відродження і Рафаеля Санті . Саме образи Мадонни принесли всесвітню славу митцю. Невипадково Рафаеля називали „Мадонеро” (слайд 98).

Рафаель писав „Сикстинську мадонну” без попереднього ескізу. Вона зображена такою, якою  художник побачив її уві сні( слайд 99).

Дія відбувається на небі.Мадонна дивиться на нас довірливо і в той же час стурбовано.  З величчю і простотою жінка несе найдорожче , свого сина. Вітерець огортає край її простого плаща. Мадонна легко і впевнено ступає по хмарах   босими ногами .

Погляд Мадонни сповнений скорботного передчуття. Вона йде до людей, віддає немовля на покуту.  Однією рукою пригортає дитину до себе, іншою – ніби віддає її людству. Всім своїм виглядом  Мадонна нагадує звичайну жінку. Але цю просту жінку зустрічають як царицю небесну.

На Мадонну задумливо дивляться янголята , захоплено дивиться  старий у парадній папській мантії Святий Сікст, це йому явилася Богоматір разом зі своєю супутницею святою  Варварою  , яка полегшує муки помираючих ( слайд 100  відео , читається текст).

 

Катилась у Мадонны по щеке слеза
И поступь обмирала в стылом небе,
Пушистых облаков размытая стезя
Шептала ей, что неминуема беда,
И дрожь тревоги клокотала в теле…

В глазах печальных слышен стон души,
Смирение пред жертвенной судьбою,
Она уже тогда предчувствовала горе,
Младенца, прижимая к трепетной груди,
Но путь начертан свыше Мудрого рукою…
                                                       
В лице Мадонны видится смятенье,
Волненье или радость…Что сильней?
Она не просто мать, ее удел – страдать,
И осознать, что чьи-то прегрешенья,
Заблудших душ паденье и растленье,
Искупит тот, кого Иисусом звать…

„Сикстинська мадонна” Рафаеля – це втілення краси і добра, мудрості, духовності.

( слайд 101  музика , вірш, після кожного куплету новий фрагмент картини)

Ведучий .

Німеччина, Дрезденська галерея , Рафаель та його безсмертна

« Сикстинська Мадонна»  (Слайд 102 )

На жаль це була наша остання зупинка .

А зараз пропонуємо вікторину( слайди 103 -112)

Ось і завершилась наша віртуальна подорож музеями  країн  Європи. Наша рідна держава – Україна – теж частина Європи, і теж надзвичайно багата  на талановитих художників, чиї картини прикрашають музеї не тільки нашої, а й інших країн світу.  Але це вже тема нашої наступної подорожі.(слайд 113).