Позакласний захід з англійської мови "Засідання літературного клубу,присвяченого біографії і творчості В, Шекспіра"

Про матеріал

Авторська розробка позакласного заходу з англійської мови для учнів 9 класу "Засідання літературного клубу, присвяченого біографії і творчості В.Шекспіра" має за мету:

1.Виховувати учнів на кращих світових культурних традиціях.

2.Контрастувати три мови спілкування.

3.Розвивати у учнів інтерес до мови, яка вивчається та країн англомовного світу.

4.Ознайомити з біографією і творчістю У.Шекспіра.

5.Прищепити любов до поезії.

Перегляд файлу

ОЗ НВК Асканія-Нова-гімназія

 

 

 

 

 

Засідання літературного клубу,                                                                           присвяченого біографії і творчості У.Шекспіра

(на базі учнів 8-А та 9-А класів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала Л.Л.Малик,                                

учитель англійської мови

 

 

Засідання літературного клубу,                                                                           присвяченого біографії і творчості У.Шекспіра

Мета:

1.Виховувати учнів на кращих світових культурних традиціях.

2.Контрастувати три мови спілкування.

3.Розвивати у учнів інтерес до мови, яка вивчається та країн англомовного світу.

4.Ознайомити з біографією і творчістю У.Шекспіра.

5.Прищепити любов до поезії.

Обладнання:комп’ютер, сонети Шекспіра, набір плакатів та картинок про У.Шекспіра,презентація про У.Шекспіра,тест тематичний.

Великим святом в Англії вважається 23 квітня - день народження Уільяма Шекспіра. На жаль, доля розпорядилася так, що рівно 52 роки потому - 1616 року великий англійський поет помер. Обидві ці події відбулися в Стратфорді-на-Ейвоні. І тепер щороку в цей день представники всього світу приїжджають туди, щоб взяти участь у пам'ятних церемоніях. А ми на подяку знаменитому поету читаємо і перечитуємо його чудесні здобутки "Отелло", "Гамлет", "Макбет", "Ромео і Джульєта", "Король Лір", "Дванадцята ніч" і  незабутні сонети.                                                                                                                            Інсценізація уривку із ‘’Короля Ліра’’.

SONET 66(Звучить сонет 66 англійською та російською мовами.)

Tir'd with all these, for restful death I cry,                                                                                    As to behold desert a beggar born,                                                                                                    And need nothing trimm'd in jollity,                                                                                       And purest faith unhappily forsworn,                                                                                                         And golded how our shamefully misplaced,                                                                                    And maiden virtue rudely strumpeted,                                                                                     And right perfection wrongfully disgrac'd,                                                                                        And strength by limping sway disabled,                                                                                      And art made tongue - tired by authority,                                                                                        And folly (doctor-like) controlling shell,                                                                                      And simple truth miscall'd simplicity,                                                                                             And captive good attending captain ill:                                                                                 Tired with all, from these would I be gone,                                                                            Save that, to die, I leave my love alone.

 

Зову я смерть. Мне видеть невтерпеж,                                                                       Достоинство, что просит подаянья,                                                                                      Над простотой глумящуюся ложь,                                                                           Ничтожество в роскошном одеянье,                                                                                               И совершенству ложный приговор,                                                                                      И девственность, поруганную грубо,                                                                                           И неуместной почести позор,                                                                                                    И мощь в плену у немощи беззубой,                                                                                      И прямоту, что глупостью слывет,                                                                                             И глупость в маске мудреца, пророка,                                                                                   И вдохновения зажатый рот,                                                                                                      И праведность на службе у порока.                                                                                      Все мерзостно, что вижу я вокруг...                                                                                            Но как тебя покинуть, милый друг!

Ви слухали Сонет №66. Ім’я Уільяма Шекспіра знайоме і дорослим, і школярам усього світу. Ви також вивчали його твори на уроках зарубіжної літератури. Так хто ж такий Уільям Шекспір?

Шекспір-одне з тих чудес світу, яким не перестаєш дивуватися: історія рухається гігантськими кроками, змінюється образ планети, а людям усе ще потрібно те, що створив цей поет, відділений від нас декількома сторіччями.                  ( Перегляд презентації)

William Shakespeare was one of the greatest and most famous writers of the world. Many people know and like his works but many facts of Shakespeare’s life are still unknown.                                                                                                             William Shakespeare was born in 1564 in Stratford-on-Avon, a small English town. His father, John Shakespeare, came to Stratford from a village and opened a shop there. His business was making and selling leather gloves. John never became a rich man, but at one time he was an important official in the city. William Shakespeare studied at local grammar school because his father wanted his son to be an educated person. While studying William did not have much free time, but he liked to go to the forest and river Avon. At the age of 19 he got married to Anne Hathaway, a farmer’s daughters, some years older than himself, and they had 3 daughters. He lived in Stratford until he was 21. Young William liked to watch actors and actresses who visited his native town. He was fond of actor’s profession and decided to become an actor. With this purpose he went to London, leaving Anne and children at home.

 

 

Англійський драматург, поет і актор Вільям Шекспір народився 23 квітня 1564 року в Стратфорді-на-Ейвоні, графство Уорвікшір, Англія, у сім’ї торговця. Батько майбутнього драматурга торгував різними сільськогосподарськими товарами: ячменем, лісом, шерстю і в той же час був мером Стратфорда. Але вже з 1577 році торгівельні справи батька все йдуть все далі гірше, і хлопчик змушений був покинути граматичну школу і подався працювати у м’ясну крамницю.

Так чим же відомий Уільям Шекспір?Сьогодні Шекспір відомий всьому світу. Він написав більше 150 сонетів, 37 п’єс, декілька поем. Як ви розумієте, твори написані англійською мовою, але ж читають їх люди різними мовами, на різних мовах вони ідуть на сценах театрів світу. А все завдяки перекладачам.

Хто ж перекладав твори Шекспіра? (П. Мирний, Л. Українка, І. Франко,                           М. Старицький, П. Куліш, М. Рильський, І. Кочерга, М. Бажан, Б. Тен, С.Маршак, Б. Пастернак).

Першим драматичним твором Шекспіра, перекладеним українською мовою був “Гамлет”. Переклад Старицького. Укр. мовою видане повне зібрання творів у 6 томах у 1986 р.

Сонети Шекспіра можна не тільки читати, а навіть і співати. Послухаємо сам сонет і запис сонету Шекспіра у виконанні А. Пугачової.

Then hate me when thou wilt; if ever, now;                                                                                        Now, while the world is bent my deeds to cross,                                                                        Join with the spite of fortune, make me bow,                                                                                      And do not drop in for an after-loss:                                                                                                Ah! do not, when my heart hath 'scap'd this sorrow,                                                                           Come in the rearward of a conquer'd woe;                                                                               Give not a windy night a rainy morrow,                                                                                    To linger out a purpos'd overthrow.                                                                                               If thou wilt leave me, do not leave me last,                                                                           When other petty griefs have done their spite,                                                                            But in the onset come: so shall I taste                                                                                           At first the very worst of fortune's might;                                                                                And other strains of woe, which now seem woe,                                                            Compar'd with loss of thee, will not seem so.

 

 

Якщо не любиш, кинь мене сьогодні,                                                                               Коли зреклись і люди, і Господь.                                                                                           Віддай на муки в пеклові безодні,                                                                                          Лиш як остання втрата не приходь.

Не завдавай іще мені страждання,                                                                                               Як душу знов посяде супокій,                                                                                                           Нехай не йде по ночі грозовій                                                                                        Холодне, хмуре й дощове світання.

Покинь мене, лиш не в останню мить,                                                                                Коли зігнуся від дрібних утрат я.                                                                                     Покинь тепер, щоб міг я пережить                                                                                    Удар оцей, страшніший від розп'яття.                                                                                 Тоді тягар усіх дрібніших втрат                                                                                Покажеться мізернішим стократ.

Уж если ты разлюбишь так теперь,                                                                                   Теперь, когда весь мир со мной в раздоре!                                                                           Будь самой горькой из моих потерь,                                                                           Но только не последней каплей горя,

И если скорбь сумею превозмочь,                                                                                           Не наноси удара из засады,                                                                                              Пусть долгая не разродится ночь                                                                            Тоскливым утром — утром без отрады.

Оставь меня, но не в последний миг,                                                                                    Когда от мелких бед я ослабею,                                                                                          Оставь меня, чтоб снова ты постиг,                                                                                     Что это горе всех невзгод больнее.

Что нет невзгод, а есть одна беда —                                                                                  Моей любви лишиться, навсегда!

Сонети від 127 до 154 присвячені “смуглявій леді”.Тут автор виступає проти давньої літературної традиції, що йде від царських часів, згідно якої тільки біляві жінки вважалися прекрасними і тільки вони грали роль героїнь. Як і всюди, Шекспір стверджує, що ціниться не тільки природна краса. В його творах ця жінка – живе створіння, гарна, трошки зрадлива.

 

 

Учні читають сонети.

Її очей до сонця не рівняли,                                                                                              Корал ніжніший за її уста,                                                                                                                Не білосніжні пліч її овали,                                                                                                     Мов з дроту чорного коса густа.

Троянд багато зустрічав я всюди,                                                                                            Та на її обличчі не стрічав,                                                                                                        І дише так вона, як дишуть люди,—                                                                                         А не конвалії між диких трав.

І голосу її рівнять не треба                                                                                                       До музики, милішої мені,                                                                                                        Не знаю про ходу богинь із неба,                                                                                             А кроки милої — цілком земні.

І все ж вона — найкраща поміж тими,                                                                                                   Що славлені похвалами пустими.

Ее глаза на звезды не похожи,                                                                                            Нельзя уста кораллами назвать,                                                                                         Не белоснежна плеч открытых кожа,                                                                                      И черной проволокой вьется прядь.

С дамасской розой, алой или белой,                                                                       Нельзя сравнить оттенок этих щек.                                                                                             А тело пахнет так, как пахнет тело,                                                                                         Не как фиалки нежный лепесток.

Ты не найдешь в ней совершенных линий,                                                                  Особенного света на челе.                                                                                                       Не знаю я, как шествуют богини,                                                                                           Но милая ступает по земле.

И все ж она уступит тем едва ли,                                                                                          Кого в сравненьях пышных оболгали.

 

 

 

 

Сонети дають уявлення про моральне обличчя автора, за ними відчувається вразлива душа, гаряча серце, висока громадська принциповість автора. Поет суворо засуджує підлоту, несправедливість, а силу і значення мистецтва підносить над владою, титулами, багатством.

Сонети Шекспіра, поеми зробили його відомим. Можна було б далі йти цим шляхом, на якому його чекала слава і дари меценатів. Та щойно знову почалися спектаклі, які були заборонені під час чуми 1592-1594 рр.,Шекспір одразу повертається до театру.

Як, коли і ким був заснований театр, де ставилися п’єси Шекспіра і роль великого гуманіста в його розвитку.

Виступ учня: На правому березі Темзи в передмісті Лондона був побудований дерев’яний театр “Глобус”. Його засновником був Джекс Бербедж, а Шекспір – співвласником.

Саме тут в 1601 році відбулася прем’єра трагедії “Гамлет”. Автор п’єси – Шекспір, режисер – Шекспір, він також автор-виконавець ролі привида батька Гамлета.

William Shakespeare died in 1616 but his creations are still popular now and millions of people still admire them.

Помер Вільям Шекспір 23 квітня 1616 року у 52-літньому віці.

В. Шекспір – це великий гуманіст епохи відродження Англії. Проникаючи в глибину людських відносин, Шекспір впевнювався, що людству ще далеко до “єдиного безхмарного щастя”, про яке мріяли гуманісти. Все зрозумілішим стає те, що ідеали добра і справедливості нездійснені в суспільстві, де править честолюбство, зажерливість лицемірство. Але зображаючи пороки суспільства, він їх висміював, робив так, що всі їх побачили і захотіли виправити в собі якісь недоліки, змінити суспільні відносини.

William Shakespeare died in 1616 but his creations are still popular now and millions of people still admire them.

Помер Вільям Шекспір 23 квітня 1616 року у 52-літньому віці.

Тест «Чи добре я знаю Шекспіра?»

 

 

 

docx
Додано
9 травня 2018
Переглядів
780
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку