Виховний захід у формі усного журналу
Тема: «Подорож неймовірними куточками планети Земля»
Мета: поглибити знання учнів з географії, розвинути вміння логічно мислити, уміння правильно та лаконічно відповідати на запитання, будувати власне висловлювання на певну тему, презентувати свою позицію; розвинути бажання пізнавати щось нове та загадкове; виховувати бережливе ставлення учнів до природи, відповідальність за майбутнє Землі.
Хід заходу.
Викладач. Доброго дня шановні учні та гості.
Ми з вами на сьогоднішній день дуже часто чуємо про проблеми, негаразди, конфлікти, які відбуваються в Україні та на планеті в цілому. Так, справді проблем у нас багато, але сьогодні хотілося б поговорити про прекрасне, незвичайне, загадкове та чудове на нашій планеті . Тому сьогоднішній захід ми присвятимо красі Землі. Отже, тема про яку будемо говорити: «Подорож незвичайними куточками планети Земля».
Емоційне налаштування на урок.
Вправа «Усмішка»
Якщо посміхнутися перехожому - він посміхнеться у відповідь.
Якщо посміхнутися небу та сонцю - розійдуться хмари.
Якщо посміхнутися Всесвіту - трапиться щось казкове.
Давайте посміхнемося губами, очима, долонями, серцями.
Викладач. Сьогоднішній виховний захід ми проведемо у формі усного журналу. Що це означає? Беручи у руки журнал ми зустрічаємо на кожній сторінці певну рубрику, наприклад, на одній – погода, на іншій – гороскоп, спорт і так далі. Так само всю інформацію, яку я вам сьогодні підготувала, розподілила за рубриками і помістила на окремі сторінки.
Отже сторінки сьогоднішнього журналу:
Протягом нашого заходу ви можете заробити хорошу оцінку з географії. Вам будуть запропоновані запитання та завдання, за вашу правильну відповідь на них, ви отримаєте фішки і чим більше у вас буде фішок, тим кращу оцінку ви отримаєте.
Хочу процитувати слова одного відомого українського письменника Г. Сковороди: «Із всіх скарбів знання найкращі. Його не можна ні вкрасти, ні загубити, ні знищити». Тож нехай ці слова стануть вашим життєвим девізом, і ті знання, які ви отримаєте сьогодні залишаться у вашій пам’яті назавжди.
Давайте розпочнемо нашу подорож.
Поетична хвилинка
О! Скільки треба мати слів в запасі,
Щоб описати всю красу землі
У фарбах, формах, пахощах і часі...
Її річки і джерельця малі,
Її простори й небеса чарівні,
Лісів казкових музику дзвінку,
Степи квітучі, дужі гори дивні,
Одвічну мудрість і любов палку.
Багато слів... А більше ще любові,
Щоб дивуватися у сні і наяву.
І передати в поетичнім слові
Красу землі безмежну і живу.
Отже перша сторінка –
І. Дивовижні географічні явища.
Наш світ у собі таїть багато незвичайних природних явищ. Є такі, які легко пояснюються, але існують і ті, які й сучасної науки зрозуміти не в силах.
Данії також є незвичайні природні явища. Так, навесні близько мільйона європейських шпаків злітаються у величезні зграї з усіх околиць за годину до заходу сонця. Данці цей процес називають Чорним Сонцем. За ним можна спостерігати на початку весни близько боліт західної Данії.
|
Шпаки прилітають з півдня і проводять весь день на луках, а ввечері, після виготовленням в небі колективних піруетів, влаштовуються на ніч в очереті на відпочинок.
Дивовижне дію, яка відбувається в Долині Смерті, уже кілька десятиліть турбує уми вчених, які намагаються скласти опис природних явищ. Величезні валуни повзуть самі собою по дну озера Рейстрек-Плайя. При цьому до них ніхто не доторкається, а вони все одно повзуть. Ніхто ніколи не бачив, як саме вони рухаються. При цьому вони вперто рухаються, немов живі, іноді перевертаючись на бік, при цьому залишаючи за собою глибокі сліди, які тягнуться на кілька метрів. Періодично камені виписують настільки складні і незвичайні лінії, що перевертаються, в процесі руху роблячи перекиди.
Нічна веселка (або місячна) - це світло, які відбивається від поверхні Місяця. Він набагато тьмяніше, ніж сонячний. Місячна веселка - це дуже рідкісне явище природи. Якщо спостерігати її неозброєним оком, то вона може виглядати безбарвною, за рахунок її часто досить називають «білою». У світі є кілька місць, де феномен нічних веселок досить часто повторюється. Серед них водоспади Вікторія в Австралії і Камберленд в Кентуккі, Національний парк Йосеміті.
незважаючи на свою назву, не має ніякого відношення до зорепаду. Те, що людським оком сприймається як безліч невеликих зірочок - це величезний потік метеорів, які згорають при вході в атмосферу Землі. При цьому кількість даних небесних тіл може за одну
Близько озера Маракайбо у Венесуелі також можна побачити рідкісні природні явища. Це блискавки Кататунбо. Це природне явища постійно відбувається в одному місці протягом 160 ночей за рік. За одну ніч все тут можна побачити близько 20 тисяч блискавок. Цікаво також те, що їх світіння практично не супроводжується громовим гуркотом. Вночі в цих місцях небо залишається безхмарним і чистим, за рахунок чого вони видно і на острові Аруба, розташованому в 500 км звідси.
Незважаючи на поширеність, міражі викликають завжди практично містичне відчуття здивування. Ми знаємо причину їх поява - перегрітий повітря змінює оптичні властивості, тим самим викликаючи неоднорідності світла, які і називаються міражами. Це явище наукою давно пояснене, при цьому продовжує вражати уяву багатьох людей. Потрібно відзначити, що в основі візуального ефекту лежить незвичайне розподіл по вертикалі щільності повітря. Це при певних умовах веде до появи у горизонту примарних зображень. Але ці нудні пояснення моментально забуваєш, коли стаєш сам свідком цього дива, що виникає в тебе прямо на очах!
Давайте проведемо інтелектуальну розминку:
«Який дивовижний цей світ»
Учням пропонуються питання . За кожну правильну відповіді отримується фішка.
Перелік питань:
Наша планета таїть у собі безліч секретів і має багато загадкових місць. Скільки таємниць ще не розгадано, і скільки з них не розгадають ніколи. Таємниці загадкових місць намагаються зрозуміти і пояснити багато вчених . І у кожного є своє пояснення. Та яким би не було це пояснення, ці місця і справді є дуже незвичайними.
Друга сторінка –
ІІ. Загадкові місця планети
Місцеві віруючі протягом довгих століть були переконані: гора ця священна і піднятися на її вершину простим смертним не під силу. Існує легенда про те, що святий Яків тричі намагався піднятися, щоб побачити і поклонитися легендарному Ноєвого ковчегу, тричі засинав на дорозі, після чого прокидався внизу вулкана. Після третьої спроби до нього нарешті з'явився ангел, який і повідав про те, що смертним на гору листопада підніматися категорично заборонено.
Тому вірмени настільки були переконані в святості своєї гори, що будь-які спроби сходження сприймали як святотатство і вважали богопротивним справою. Місцеві священики і гадки не мали про те, що таке можливе здійснити: коли англійський дослідник Брайс, підкоривши вершину Ноя в 1876 року, повідомив про це вірменському священику, той йому просто не повірив.
Околиця Перу стала знаменитою ще в 1947 році, коли з'явилися Перші наукові Публікації про незрозумілі лінії і загадкові малюнки. Пізніше виникла думка про те, що це злітно-посадочні смуги прибульців. Багато жителів планети таку ідею сприйняли з цікавістю. Так і зародився міф. Вчені та дилетанти на протязі десятиліть намагались пояснити походження в пустелі геометричність візерунків, що займають площу практично в 500 квадратних кілометрів. Хоча на перший погляд цілком зрозуміла історія їх виникнення в Південному Перу.
Пустеля Наска на протязі кількох століть служила для стародавніх індійців полотном, на який чомусь наносили таємничі знаки. На поверхні лежати темні камені, и якщо їх забрати, розкриються світлі осадові породи. Такий різкій контраст кольорів и використовували перуанці для створення малюнків: фоном для зображення служив темний колір ґрунту. Пустельні райони оздоби прямими лініями, трапеціями, спіралями і величезними фігурами тварин.
Практично в центрі Африканського континенту, на стику чотирьох країн (Нігеру, Чаду, Камеруну та Нігерії) знаходиться дивовижна водойма, яка має назву море Сахари або озеро Чад. Вченим воно піднесло чимало загадок, багато з яких аж до теперішнього моменту залишаються невирішеними. Цікава африканська водойма і тим, що вода в нім майже прісна, хоча зазвичай в безстічних озерах, розташованих в пустелях, вода солона. Останнє цілком зрозуміло: річки приносять розчинені солі, концентрація яких все зростає в міру того, як випаровується вода в озері. Але чому подібного не відбувається з Чадом?
Вчені висували з даного приводу різні версії, поки, нарешті, не вдалося зрозуміти справжню причину того, що відбувається. Виявляється, в 900 км на північний схід від озера Чад є западина Боделе, дно якої на 80 м нижче рівня води в Чаді. Цю улоговину з озером з'єднує русло річки Бахр-ель-Газаль, на перший погляд здається повністю пересохлої.
Таємниця російського Пустого озера, розташованого на Алтаї, не розкрита й досі. Навколо всі водойми кишать рибою та озерної дичиною, а в Пустому - ні травинки, ні малька, ні пташки на березі, і це при тому, що з рибних озер витікають річки, що впадають в Пусте.
Вчитель. Зараз перед вами нелегке завдання: за п’ятьма підказками впізнати місце на карті світу. Місця ці добре відомі всьому людству. І чим раніше ви їх упізнаєте, тим більшу кількість фішок одержите, тому що кожна підказка забирає один бал. Отже слухайте, думайте, зіставляйте, аналізуйте.
Наше слідуюче завдання – «Упізнай місце на карті».
Завдання 1.
1.Це місце на планеті уже давно вважається класичним феноменом, який втілив в себе людський страх і безкінечне захоплення перед вищими силами природи. (5 фішок)
2. Його називають Диявольське море, Кладовище Атлантики, море Вудду, Пекельне коло.(4 фішки)
3. Це місце має правильну форму і нагадує геометричну фігуру.(3 фішки)
4. Із цим місцем пов’язано багато загадкових зникнень морських та повітряних суден.(2фішки)
5. Якщо провести на карті ломану лінію з’єднавши північ Бермудських островів з островами Пуерто -Ріко і американським містом Маямі і знову повернутися до Бермудських островів, то якраз вийде трикутник. (1 фішка)
Завдання 2.
Завдання 3.
Переходимо до наступної сторінки нашого журналу –
ІІІ.Неймовірні місця на Землі. Чудеса природи.
Колись тут були озера і рослинність, але дюни висушили це місце і погубили всю флору. Тепер там залишилися тільки чорні стовбури дерев, випалені сонцем. У Дедвлей знаходяться одні з найбільших дюн в світі - висота деяких сягає чотирьохсот метрів
ІV. Краса Землі дивовижна, але нас чомусь вабить своя, рідна земля, в якій ми черпаємо сили і знаходимо спокій – це дивовижні природні куточки нашої України. Ми переходимо до останньої сторінки нашого журналу – Природні чудеса України.
Які в природі є дива,
Цього в словах не передати.
Та й що слова, ну, що слова…
Це треба бачить й відчувати.
На що не глянь — краса така,
В гармонії все, в колориті.
І райдуги дуга легка,
Волошки сині, й маки в житі…
І блискіт щедрий на ріці,
Де зайчик сонячний стрибає.
Чарівна квітка у руці,
І пісня, що в гаю лунає.
А над ставком рясна верба
У воду віти опустила.
А радість, мрія та журба
Такі легенькі мають крила.
А ночі тихі і ясні,
Й простори світлі, неозорі.
І рідні мамині пісні,
Доріжка місячна на морі…
В природі є такі дива,
Що вже без них не можна жити.
Та й що слова, ну, що слова —
Це треба бачити й любити.
V. Остання сторінка нашого журналу -
Бережіть красу землі.
Людино, зупинися! Не роботи боляче ні тварині, ні деревині, ні стеблині. Ти ж володар їх і захисник. Будь добрим господарем на своїй Землі. Не губи красу. Розумій її, бо краса така сила, без якої не може бути справжнього життя, Бережи красу, бо ти ж на землі людина.
Викладач. От ми підійшли до завершення нашого заходу. Ми багато побачили та дізнались про загадкові, незвичайні та чудові місця нашої рідної планети Земля. Їх є багато і для того, щоб цією красою захоплювалися наші майбутні покоління ми маємо докласти багато зусиль, для того щоб планета жила.