Позакласний захід з історії України для здобувачів освіти 9-11 класів ТЕМА: Україна – це ми! (Етапи розвитку державотворення )

Снігурівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1снігурівської міської ради миколаївської областіПозакласний захід з історії України для здобувачів освіти 9-11 класів“Україна – це ти! (Етапи розвитку державотворення )” До 30-ї річниці проголошення Державної незалежності України (1991р.) та 25-ї річниці прийняття Конституції України (1996р.)Підготувала Риженко Л. Г., вчитель історії

МЕТА: формування у здобувачів освіти громадянських цінностей, виховання правової культури, поваги до Конституціїї та законів України, державної символіки, історичних святинь і демократичних цінностей.«Україно! Ти – моя молитва, ти моя розпука вікова. Гримотить над світом люта битва за твоє життя, твої права»Василь Симоненко 

У 2021 році відзначаються важливі для кожного українця дати – 30 річниця проголошення Державної незалежності України (1991р.) та 25 річниця прийняття Конституції України (1996р.)

Територія сучасної України формувалася поступово, протягом багатьох століть. Наші предки пройшли нелегкий шлях до створення власної, незалежної держави. Протягом усього періоду свого існування Україна знала і часи розквіту, і часи, коли свобода здобувалась кров’ю. Уже 30 років Україна пишається своєю незалежністю. 1. Українська державність в часи Київської Русі. Київська Русь була тим фундаментом, з якого і розпочалося зведення української державності. Країна Кия і Аскольда, Святослава і Володимира Великого, Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха була однією з наймогутніших світових держав – суперницею Візантійської імперії, а тому нею пишалися і захоплювалися

При Володимирі Святославичу та Ярославі Мудрому Київська Русь, що поглинула більшість східноєвропейських племінних груп, стала основною політичною і воєнною силою у Східній Європі: здійснювала успішні походи на Візантію, укладала з її імператорами торговельні договори. Київські князі встановлювали династичні зв'язки з багатьма наймогутнішими королівськими родинами Європи. Державотворчі процеси завдяки розумному поєднанню внутрішніх і зовнішніх факторів набирали обертів. Все це сприяло тому, що Київська Русь, за твердженням літописця, стала “відома і чутна в усіх землях ”

Найбільшого розквіту Київська Русь досягла за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Князь Володимир Великий. Володимир Великий (980-1015). Зійшовши на київський престол у 980 р. і зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир започаткував нову добу в історії Київської Русі. Він розширив володіння держави,посилив князівську владу ( у найбільших містах посадив своїх синів). За Володимира почали карбувати перші давньоруські монети – златники й срібники. Він воював з кочівниками –печенігами,будував захисні укріплення, міста – фортеці. Зміцнював власне військо. Найбільшою справою Володимира вважають запровадження християнства в Київській Русі.(988р)

Князь Ярослав Мудрий. Ярослав Мудрий (1019-1054). Сприяв зміцненню держави, припинив міжусобні війни. Створив звід законів, названий згодом «Руська Правда». Ярослав піклувався про розвиток культури(будівництво церков, літописання, створення шкіл і бібліотек). В 1036р. Ярослав Мудрий завдав нищівної поразки печенігам (біля Києва) і назавжди відігнав їх від кордонів Русі. Королі європейських держав вважали за честь вступити в родинні зв’язки з київським князем. Недарма Ярослава Мудрого називали « тестем» Європи.

Після смерті Ярослава Мудрого між його синами та онуками спалахнула боротьба за владу й землі. Могутня Київська Русь розпалася на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву. “І роздерлася вся Руська земля”, - читаємо про ті часи в літописі. На певний час припинити міжусобні війни між князями і об'єднати більшу частину Київської держави вдалося онуку Ярослава Мудрого - Володимиру Мономаху.(1113 – 1125рр.) Діяльність Володимира Мономаха та його сина Мстислава була останньою спробою зберегти єдність і міць Київської держави. Після їх смерті держава розпалася на окремі князівства і міжкнязівські усобиці спалахнули з новою силою. Могутня колись держава Київська Русь припинила своє існування. Володимир Мономах. Мстислав Володимирович

Після Київської Русі виникла велика і могутня Галицько-Волинська держава, яку Михайло Грушевський вважав спадкоємицею Київської Русі . Галицько-Волинська державаІсторію Галицько-Волинської держави починають роком 1199, коли волинський князь Роман Мстиславич об'єднав Галицьке й Волинське князівства. Він докладав зусиль для захисту західних кордонів своєї молодої держави, успішно воював з половцями. Влада Романа поширювалася майже на половину сучасної України. У 1203 р. відчинив перед ним браму й Київ. Проте столицею Роман обрав Галич.

Добу найвищого піднесення Галицько-Волинського князівства пов'язують з ім'ям Романового сина – князя Данила. Данило заклав кілька міст, у тому числі й Львів, розбудував нову столицю – Холм. По смерті Данила землі князівства розподілили між собою його нащадки. Зумів знову об'єднати галицько-волин-ські землі онук Данила Галицького – Юрій Львович. За столицю цей князь обрав Володимир. Після смерті останнього з Даниловичів Галицько-Волинське князівство занепало та увійшло до складу Литви та Польщі.

Наступна велика і визначна доба – це доба козаччини. Саме слово “козак” походить від татарського “найзак” і означає “вільна людина ”. Засновником і першим гетьманом Запорозької Січі (козацька республіка, якою керували гетьмани, обрані більшістю) став Дмитро Вишневецький. Дмитро Вишневецький (Байда)Зародком нової української державності — козацької — стала Запорозька Січ. Їй були притаманні ознаки республіки: власна територія, система виборних органів влади, правові звичаї, військо. Вищим законодавчим, адміністративним та судовим органом Січі була Січова Рада. Її рішення вважалися думкою всього війська і були обов’язковими для виконання.

Образ запорозького козака став символом захисника Батьківщини. Козацтво захищало українські землі від руйнівних набігів турецько-татарських загарбників, повернуло до життя спустошені татарськими ордами південноукраїнські землі. Запорозька Січ (Кіш) мала цілу низку ключових ознак державності у вигляді демократичної республіки. Вона залишила помітний слід у процесі створення української держави.

Важливим етапом формування української державності можна вважати період Національно – визвольної війни.(1648 -1657 рр.) На звільнених від Польщі землях почала складатися українська козацька держава – Гетьманщина. Велика роль у цьому належала Б. Хмельницькому, який виявив себе не тільки як талановитий полководець, але і як державний політичний діяч, який став першим гетьманом української козацької держави. Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке . Вища влада в ній належала гетьманові, проте найважливіші ухвали виносили на загальній військовій раді. Керувати державними справами гетьманові допомагала генеральна старшина. До її складу входили генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів. Територія Війська Запорозького поділялася на полки й сотні, управління в яких здійснювали полковники й сотники. Гетьманщина була визнана багатьма державами.

Україна була однією з трьох перших національно-демократичних держав Європи XVII ст. (водночас з Нідерландами й Англією) та найосвіченішою республікою зі славетною Конституцією 1710 року

Пакти і конституції прав і вольностей Війська Запорозького. В основі документу – угода між гетьманом та Військом Запорозьким, яка закріплювала розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову; гарантувала права  і свободи в козацькій державі. У Конституції була задекларована мета козаків – визволення України від московського самодержавства. Прогресивні ідеї Конституції Орлика так і не були реалізовані на практиці, цей документ увійшов в історію і став відомий як перша новочасна конституція в Європі.

Державотворчі процеси в 1917 -1920рр. Коли 1917р. в Російській імперії було повалено самодержавство, українські партії та громадянські організації створили Українську Центральну Раду. Очолив її відомий учений, політичний діяч Михайло Грушевський. Центральна Рада обрала український уряд – Генеральний Секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком. М. Грушевський. Перший склад Генерального секретаріату Української народної Республіки. Київ. Червень 1917 р.

22 (7) листопада 1917р. УЦР видала свій ІІІ Універсал. У ньому зазначалося: “Віднині Україна стає Українською Народною Республікою.(УНР) Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб уся Російська Республіка стала Федерацією рівних і вільних народів.” Події тих бурхливих років історики називають Українською революцією. Герб і печатка УНР

Незабаром до влади в Росії прийшли більшовики , які розпочали війну проти УНР. 9 січня 1918р. Центральна Рада проголосила незалежність України. У лютому 1918 р. УНР уклала Берестейський мир і була визнана країнами Четверного Союзу як незалежна держава. У квітні 1918р., внаслідок приходу до влади П. Скоропадського, замість УНР була проголошена Українська Держава. Відновлена Директорією УНР у грудні 1918р. Після проголошення 22 січня 1919 р. Акту Злуки до складу УНР увійшла територія Західно-Української Народної Республіки.

Дисиденти підхопили естафету боротьби за громадянські й національні права українського народу з рук попередніх поколінь українських патріотів

Проте втримати незалежність Україні в той час не судилося. У грудні 1919р.на більшій частині українських земель було встановлено радянську більшовицьку владу. Так розпочалася доба Української Соціалістичної Радянської Республіки(УСРР). В 1922р. УСРР увійшла до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік(СРСР). У цій державі Україна перебувала до 1991р. Проголошення незалежності України. На середину 80-х років XXст. Радянський Союз опинився в глибокій кризі. Прагнення до змін охопило всі прошарки суспільства. Відбулося пробудження національних почуттів народів, об'єднаних у Радянський Союз. До боротьби за відновлення власної держави взялися й українці.

16 липня 1990р. була прийнята Декларація про державний суверенітет України.24 серпня 1991р. було ухвалено Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991р. цей документ отримав всенародну підтримку: під час референдуму за нього висловилося понад 90 відсотків населення, яке взяло участь в опитуванні. Наш народ обрав главу держави – Президента України. Ним став Леонід Кравчук.

28 червня 1996р. була ухвалена Конституція України.

На території України нині 24 області. До складу України входить також Автономна Республіка Крим. Столицею України є місто Київ.

Українці – найбільший у Європі народ, який створив власну державність після кількох століть її відсутності, і це є феноменом європейської історії.