Позакласний захід “Живи і процвітай, матінко земля!”
1
Позаурочний захід “Живи і процвітай, матінко земля!”
Мета: розглянути проблеми грунтів сучасного українського села, прищеплювати почуття краси навколишнього світу, радість спілкування з ним; виховувати любов до рідної землі, бережливе ставлення до природи, розвивати творчі здібності.
Обладнання: рушник, музичний центр, коровай.
( На фоні музики звучать слова)
Вчитель: - Земле! Ти народжуєш нас неначе для того, щоб ми звіряли тобі своє горде серце. Ми нікуди не можемо подітися від тебе, як од власної долі, і хоч куди б не заносили нас урагани часу, але як тільки вони вщухають і починають ледь виднітися обрії, то ми знову прагнемо тих місць, де вперше побачили тебе з колискової висі, наче перекинуту горілиць, потім з отих, віконець маленьких, у чотири шибки – прагнемо на ті споришеві подвір’я, де ми вперше ступили на тебе босоніж, звідали твоє тепло й зачули в жилах своїх твою незміряну силу...
( В. Земляк)
Доброго дня, люди!
Звучить як пісня.
Доброго дня вам –
Лунає у серці кожного з нас.
Доброго дня Савро!
Всі ми – діти рідного села. Село – столиця
нашого родоводу, наша велика сім’я!
І Ведучий: - Земле!
Тиха моя. Скорботна моя
Що я без тебе?
Так собі – сірий суб’єкт.
Он журавель - хвалу небесам накурлика,
А від землі ж почина і дітей, і себе.
2 Ведучий: - Тому я мрію так життя прожити,
Щоб кров і піт віддать землі своїй.
Щоб у плодах мої хилились віти,
Щоб розроставсь в глибинах корінь мій.
Ведуча: - Так, справді, село – наш дім.
Наше коріння і доля.
Наша кревність
І материнська пісня.
Ведучий: - Наше село – це родючі грунти
І духмяні пахощі літа,
Тут живе наше дитинство.
Село - часточка нашого серця,
Воно – наша сповідь і турбота.
( Звучить пісня “Моє рідне село”)
Муз. О.Зуєва
Сл. А.Демиденка
- Пахне рідне село тишиною лугів,
І роздоллям небес, і піснями гаїв,
І полями, де сонячне світить чоло,
І полями, де сонячне світить чоло!
Приспів:
І хлібом, і цвітом,
І прадідом – дідом
Гріє душу село,
Моє рідне село.
- Вийшло рідне село на жнива й сінокіс,
Заспівало село на весіллях дзвінких,
По просторах живих вітерцем провело,
По просторах живих вітерцем провело!
Приспів
- Будить рідне село і зорю, і росу.
Я любов до землі все життя пронесу.
Все, що бачу навкруг, все в мені проросло
Все, що бачу навкруг, все в мені проросло!
Приспів
Вчитель: - Багато українських письменників в своїх творах вшановували землю, її багатства. Учні підготували віночок віршів про землю.
Читець: - Земле рідна! Мозок твій світліє,
І душа ніжнішою стає,
Як твої сподіванки і мрії
У життя вливаються моє.
Я живу тобою і для тебе,
Вийшов з тебе, в тебе перейду.
Під твоїм високочолим небом
Гартував я душу молоду.
(В. Симоненко)
Читець: - Земле моя запашна, барвінкова.
Ріки медові, дощі золоті.
Тільки б побачить тебе у обнові –
Більше нічого не хочу в життя
Тільки б дитям пригорнутись до тебе,
Гордим солдатом в привілля прийти,
Сонце зустріти в травневому небі,
Зводить руками і щастя, й мости.
Днями орати поля гіркуваті,
Сіяти зерна ядерні, хмільні,
В ночі у травах під зорями спати –
Більшого щастя не треба мені.
(М. Стельмах)
Читець: - Послухайте, як дихає земля,
Як щирістю і ласкою розкрилась,
Немов маленьке сонце немовля,
Неначе мати, що над ним схилилась
І навіть всі замовкли солов’ї,
Бо дихання землі зачарувало.
Ані шелесть. Замріялись гаї
І зорі з неба падать перестали.
Здається, сам немов у землю вріс,
Як грудочка, а чи мала піщина
- Ти до землі всім серцем прихилися,-
Мені шепоче рідна Україна.
(І. Гончар)
Читець: - Босоніж стежка побіжить
Левадою в городи...
Як любо тут, як славно жить –
Серед цієї вроди.
Кохаю край наш дорогий,
Що зветься Україна.
Вітчизні хочу я своїй
Зрости достойним сином!
Є в світі зваби немалі,
Цікава стежка кожна...
Але до рідної землі
Збайдужітись не можна.
(В. Коломієць)
Читець: - Я зроду-віку степовик,
Буває, очі ледь заплющу –
Переді мною степ цілющий,
Як невмирущий материк.
Когось чарують синь морів
І біла чайка над водою,
А я чаруюся дзвінкою
Жагою жайвора вгорі.
Коли над степом грім гримить,
Заходить дощ од небосхилу –
Я знаю: степ вбирає силу,
Щоб щедру душу відродить.
Щоб нам скарби свої віддать –
Свій гордий дух, і сонце вроди,
Шумливих днів його акорди,
Як вічна музика, звучать.
Різьбить смага моє лице
Та дум не затіняє світлих –
То доброчинність чар розквітлих,
Що пахнуть злаком й чебрецем.
(Е. Павловський)
Читець: - Обережно – життя,
В нього треба ввіходить чистими.
Обережно – життя,
Не зганьби, не знеслав, не забудь!
Перемита теплом
У весняному шумі зелені,
Ця одвічна земля
В своїм лоні зростила мене.
І палаю вогнем,
Що із полум’я в полум’я стелиться,
Бережу кожен день,
Що у серці для мене мине.
(О. Омельченко)
Вчитель: - Серед вихованців є свої таланти, які пишуть вірші. Забіян Сергій, випускник школи, присвятив нашому селу свій вірш “Моє село”.
Читець: - Знаю я одне село,
Називається – Савро,
Воно гарне і квітуче,
Величеньке, не таке вже і старюче,
Я у ньому живу.
І в кожну пору року,
Село наше нівроку.
Дерева й квіти у нас найкращі –
Доглянуті, политі,
Вітром не побиті.
Люди у нас веселі, не злі,
Не бояться вклонитись землі.
Це село я дуже люблю,
Тому, що я у ньому живу.
Вчитель: - Відомий ґрунтознавець В.Докучаєв писав: “Чорнозем дорожчий за вугілля, навіть за нафту, дорожчий за золото, це – цар-грунт. У нашій місцевості поширені чорноземи звичайні, які сформувалися на лесах, на лесових суглинках під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю.
Ведуча: - Чорноземи звичайні – високо родючі грунти, що мають значні запаси поживних речовин і гумусу. В нашому краї чорноземи малогумусні (4-6%).
Ведучий: - Дуже простим способом можна визначити якість грунту. Для цього треба розтерти на долоні грунт, побризкати водою і “замісити тісто”. Зробити з цього “тіста” шнурок і спробувати згорнути його в кільце. Якщо шнурок не виходить – грунт піщаний, якщо вийшов, але кільце тріснуло – грунт суглинистий, якщо вийшли і шнурок і кільце – грунт глинистий. Після проведення цього досліду визначили, що в нашій місцевості грунт суглинистий.
Ведуча: - Не бий по землі, бо їй болить,
Не плюй на землю, бо не буде родить.
( Прислів’я)
Грунти – головний природний ресурс. Від його стану залежить урожайність полів, садів, посавищ, якість ґрунтових вод. У нашій місцевості основну шкоду грунтам завдають водна та вітрова ерозія, руйнуючи верхній плодородний шар грунту. Страждають грунти і від надпотужних сільськогосподарських машин, поливу неякісними, засоленими водами, від пере зволоження, зайвих добрив та ядохімікатів.
Ведучий: - Результатами лабораторного дослідження проб води питної в селі Савро такі: вода питна по фізико- хімічним показникам не стандартна по жорсткості та нітратах. Виявлено вміст нітратів більше 60 мг/дм. при нормі не більше 10 мг/дм. Загальна жорсткість 25,51 моль/м , при нормі не більше 7 моль/м . Мутність 0,79 мг/дм . Вміст хлоридів 225,5 мг/дм . Для покращення якості води необхідно змінити відношення до землі, зменшити кількість використання ядохімікатів, здійснювати додаткову очистку води.
Ведуча: - “І чорна нива білий хліб родить”
(Прислів’я)
У сільському господарстві земля виступає як матеріальна основа виробництва. По селу Савро маємо такі дані:
Загальна площа земель – 145,3 га.
- Сільськогосподарські землі – 120,6 га
в тому числі:
сільськогосподарські угіддя – 119,9 га
з них:
рілля - 109 га
багаторічні насадження - 2,7 га
пасовища - 8,2 га.
2. Забудовані землі - 24,7 га.
Сільськогосподарські землі знаходяться у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Чапаєва-Агро” під керівництвом Лещишина Анатолія Петровича.
Ведучий: - Земельна площа, на якій висівають сільськогосподарські культури, займає 109 га. Найбільшу посівну площу в нашій місцевості займає соняшник, на другому місці – ячмінь і пшениця, і на третьому – зернова культура – кукурудза. Село Савро знаходиться в Центральній зоні сільськогосподарського виробництва Дніпропетровської області, де розвинуте зернове господарство, вирощування соняшника, молочне, м’ясне тваринництво, свинарство.
Ведуча: - А чи добре ви знаєте рослинний світ своєї місцевості? Перевіримо за допомогою загадок:
- Мій брат Кіндрат перед землю пройшов, золото знайшов ( зерно).
- Стоїть палиця, на палиці хатинка, а в тій хатинці повно людей ( соняшник).
- Один ллє, інший п’є, а третій зеленіє і росте ( дощ, земля, рослина).
- Що то за витвір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса? ( ячмінь).
- Що росте без колосу? (гречка).
- Без рук, без ніг, на тин плететься (квасоля).
- Сидить дівиця в темній темниці (морква).
- Лата на латі,то зроду голка на ній не була (капуста).
- Сам червоний, а чуб зелений (буряк).
- Під одним ковпаком сімсот козаків (мак).
- Під лопухом яйце з хвостом (огірок).
- На городі, на воловоді жовте теля ричить (гарбуз).
- Зверху кругленька, а всередині червоненька ( кавун).
- Гарна панна гарно вбрана (цибуля).
- Що то за голова, що лиш зуби і борода ( часник).
- Червона, солодка, пахуча ,росте низько- до землі близько (полуниця).
- За лісом-лісом синенький огонь горить (льон).
- Літом у кожусі, а зимою голе ( дерево).
- За лісом, за пролісом біле плаття висить (вишня в цвіту).
- Сидить півень на яворі, спустив крила кровавії (калина).
- Стоять в лузі сестрички, золотенькі очі, білі вії (ромашки).
- Росте білий, а подує вітер – відлітає (кульбаба).
- Все мороз поглушив, а мого цвіту й не зайняв (барвінок).
- Я кругленька, червоненька, з хвостиком тоненьким ( редис).Білі зуби маю, та усі ховаю, довгі коси маю та не заплітаю (кукурудза).
- Червоне личко, зелена стрічка (томат).
- Заблудилася в верболозі, дні і ночі ранить сльози (верба).
- Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла (картопля).
- Одгадай загадочку: кинув її в грядочку, нехай моя загадка лежить до весни (озимина).
- Як зростав – у землю ліз; хто дістав – утерсь від сліз (хрін).
Вчитель: - які гарні та різноманітні поля в будь-яку пору! Стоїте повиті красою, шепочете стиглим колосом. Скільки раз на рік ви міняєте свою оздобу? Навесні ви ляжете чорнотілі клубочитесь сизим маревом випарів. Потім ожили, зазеленіли першими сходами. Аж згодом гойдаєте на собі хвилясту зелену піну злаків, красуєтеся золотим колосом. Які ж ви розкішні і багаті, поля! Весело і любо засіваємо вас хлібом, зодягаємо, прикрашаємо. Весело обробляти поля, бо горнуться вони красою до сівачів, господарів своїх.
Ведуча: - Честь і слава хліборобам, що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять, знайте й ви про це, малі.
В пору літню, в час осінній навесні – в гарячий час
Косять, жнуть вони і сіють, лан орють – у котрий раз!
Ведучий: - Хлібороб у полі нам вирощує врожай.
Пшениці шумлять на волі, де початок їм, де край?
А їсте ви паляницю, калачі смачні їсте,-
Не забудьте уклониться хліборобові за те!
Вчитель: - Славні хлібороби є і на саврівській землі – це Буркацький Борис Миколайович, Кайдан Михайло Миколайович і Бальвас Віктор Олексійович. Надамо їм слово.
(Вручення короваю хліборобам, їх виступи)
Дід Михайло: - Любі діти! Уболівайте за наше село, щоб воно як ружа ясніло. Пам’ятайте пращурів своїх, бережіть їхні звичаї. Не сходьте бур’янами і не ростіть пустоцвітом. Пустоцвіт пишно розцвітає, та плоду не знає. Продовжуйте рід наш селянський! Прийміть же сказане як заповідь нашу.
Ведуча: - Спасибі, хлібороби наші! Від нас і від нашого села. Бажаємо вам здоров’я на многії, многії літа.
Ведучий: - Прекрасне і багате наше рідне село. Добрі та щедрі люди живуть у ньому. Та, вивчаючи природу Савро, проблеми, що виникають в результаті господарської діяльності, ми відчуваємо тривогу в серці. Що чекає наше село в майбутньому? Чи можна сьогодні допомогти не зникнути в майбутньому рослинам, тваринам, тим чудовим краєвидам, що милують наші очі?
Ведуча: - У селі Савро є проблеми, нерозв’язання яких на нашу думку, може негативно вплинути на майбутнє села:
- Чи вдасться зберегти родючість грунтів?
- Хто візьме відповідальність за збереження природних ландшафтів?
- Чи буде створена комісія, яка контролюватиме стан використання фермерами та орендарями земель гербіцидів або пестецидів?
- І як,взагалі, сьогоднішня безконтрольність над екологічністю методів землеробства вплине на все живе в селі, в тому числі й на людей?
Вчитель: - Майбутнє села – це наші мудрі рішення, наша далекоглядність, наша любов до життя. Вирішити проблеми можливо, застосовуючи агротехніку органічного землеробства, що направлена на збереження і відновлення гумуса у грунтах, без застосування ядохімікатів і мінеральних добрив, оранки та перекопування землі. 25.05.2007 року Верховною Радою України був прийнятий в першому читанні Закон «Про органічне виробництво».
Законом передбачається:
- Впровадження грунтоохоронних технологій вирощування сільськогосподарських
культур.
- Створення органічної продукції землеробства, яка має біологічно цінні якості.
- Забороняється використовування пестицидів, агрохімікатів і барвників.
- Використання в якості добрив матеріалів мікробіологічного, рослинного або тваринного походження.
- Заборона використання генетично модифікованого насіння та інше.
На нашій землі можна досягти сталого розвитку аграрної галузі й розгорнути виробництво здорової продукції. Адже вся та продукція, яку ми вирощуємо за високоінтенсивних технологій, не є екологічно чистою, вона шкодить здоров’ю людей. Україна буде змушена переходити до органічного землеробства. Лише тоді сільськогосподарська продукція матиме попит на світовому ринку, коли буде екологічно чистою.
Ведуча: - Земля – то мати, то всім багато,
Земля – колиска наша назавжди
Земля – то мудрість і освята.
Від неї хліб і цвіт, і всі плоди.
Ведучий: - Квітнуть маки побіля хати,
Сміється сонях в мамине вікно,
О, як же чесно треба жити
І землю цю святу любити,
Щоб доля мала пісню і зерно.
Вчитель: - Сподіваюся, що від сьогоднішнього свята у ваших серцях спалахнуло світло любові до рідної землі. Любов - це єдина емоція, яка допоможе нам вижити і заслужити майбутнє. Земля поступово відновить свої сили і відроджена, нагодує людину здоровою їжею і напоїть чистою водою.
(Звучить пісня “Музика землі”)
Муз. і сл. Житкевича
Послухай музику землі:
в ній запах трав і сонця ласка.
В синім небі – журавлі,
А на долинах – дивна казка.
Приспів
Співає чисте джерело,
Навколо вквітчане барвінком,
І пісня людям на добро
Лунає радісно і дзвінко.
Послухай музику землі
і таємничу, і жадану.
ЇЇ акорди чарівні,
То звуки дивного органу.
Приспів
Послухай музику землі,
пізнай навколишню природу.
В ній ніжність наших матерів
В ній сила вільного народу.
Приспів.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку