Позакласний захід жля учнів 1-2 класів на тему: "Інтегрований тиждень. Великодня радість"

 

Комунальний заклад освіти

"Середня загальноосвітня школа N 10 ім. І.І. Манжури"

Дніпровської міської ради

 

 

                                                                                 Слуцька Олена Олександрівна

початкова школа

вища категорія

 

Виховний захід

у вигляді інтерактивного спілкування

під час онлайн навчання

для учнів 1-2 класів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Марафон червень 2022

Дніпро

 

 

  квітень

Іінтегрований тиждень «Великодня радість», де діти разом з вихователем представлять малюнки, вироби з різних матеріалів, елементи декору, фотографії, відео, поезії та будь-які творчі роботи, що несуть позитив, світло та радість Великоднього свята. Також представимо роботи на тему «Великодня писанка», поділимося рецептами смачної паски. Гарних свят усім!

 

 

 

 

“Великодні дзвони”

для учнів 1-2 класів

 (виховний захід у вигляді інтерактивного спілкування під час  онлайн навчання)

Мета: розширити знання учнів про святкування Великодніх свят, розкрити зміст свят: вербна неділя, чистий четвер, Великдень, відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції, виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

Обладнання:  прикрашений вдома стіл, паска, крашанки, писанки, гілочки верби, листівки до Великодня, вишиті рушники

Хід заходу

  Вчитель:

 Весна – це сонця перемога!

У Великодній світлий час

Ми наближаємось до Бога,

Бог наближається до нас!

  Горять свічки, блищать ікони,

Земля в молитві. До небес

“Христос Воскрес” – лунають дзвони

І спів “Воістину Воскрес”!

  Ось і прийшла Весна до нас, а з нею й велике свято, що символізує пробудження та воскресіння природи, життя і надії – свято Воскресіння.

Учень 1: приймає участь в онлайн трансляції

 Великдень - свято навесні.

Веселий гомін у шпаківнях,

Прозоре небо, дні ясні,

Птахи вже повернулись із півдня.

Учень 2: приймає участь в онлайн трансляції

 До нас в кімнату залюбки

Веселий промінь лине:

На вишивані рушники,

На стіл, на білу скатертину.

Учень 3: приймає участь в онлайн трансляції

На паски пишні та пухкі,

На їх брилі молочно - білі,

На паростки вівса легкі,

Де крашанки лежать в тарілці.

Учень 4: приймає участь в онлайн трансляції

Великдень… Все до небес

Сьогодні тут, у нашім домі.

Вітаємось: ” Христос Воскрес!

Заходьте, друзі і знайомі!”

    Вчитель:

 Великдень – дуже шановане свято у християнській релігії. Воно пов’язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень.

  Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя. Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

  В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож, давайте сьогодні разом продовжимо вивчати народні традиції, пов’язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн – Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа.

Учень 5. приймає участь в онлайн трансляції

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот.

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Учень 6. приймає участь в онлайн трансляції

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі.

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

Учень 7. приймає участь в онлайн трансляції

 Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Учень 8. приймає участь в онлайн трансляції

І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

Христос Воскрес!

Чи може, на цім світі

Із бездуховності воскресли ми?

    Вчитель:

 Великдень – у цей день християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті, при чому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Вважається найважливішим християнським святом, котре вказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям.

Учень 9. приймає участь в онлайн трансляції

 І зійде сонце, наче кругла паска,

Мов писанка, розквітне вся земля –

Радіймо, друзі, великодня казка

Гаївкою хай серце звеселя!

Учень 10. приймає участь в онлайн трансляції

 Співаймо, друзі, в великоднім колі

І Господа воскреслого молім,

Щоб обновивсь весною щастя й долі

Наш рідний край, наш рідний дім

    Вчитель:

 Слово «Пасха» прийшло до нас з грецької мови і означає порятунок. Великдень святкується навесні, але день святкування – не визначена дата, він визначається за місячно-сонячним календарем. Цей день випадає на період від 7 квітня до 8 травня. Великдень у 2017 році припадає на 16 квітня.

Історія Великодня

   Історія Великодня своїм корінням йде в глибоку старовину. Приблизно 5 тисяч років тому іудейські племена відзначали її як свято отелення худоби, потім Великдень пов’язували з початком жнив, пізніше – з відходом євреїв з Єгипту. Християни ж вклали в цей день інший сенс і відзначають його у зв’язку з воскресінням Христа.

  На першому Вселенському соборі Християнської церкви в Нікеї було вирішено перенести православне свято на тиждень пізніше єврейського. Ухвалою цього ж собору Великдень повинен святкуватися в першу неділю, що йде за першим повним місяцем після весняного рівнодення. Таким чином, свято кочує в часі та випадає щороку на різні дні з 7 квітня по 8 травня.

  В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом – ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки мироносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожній гріб. Тоді схвильованим жінкам з’явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє.

Учень 11. приймає участь в онлайн трансляції

Христос Воскрес! Співає вся природа,

Величний гімн полинув до небес.

Хоч Він помер — з любові до народу,

Із гробу встав, у величі Воскрес.

  Христос Воскрес! Яка велична днина!

Яка любов, і ласка, і краса!

Віддав Господь улюбленого Сина,

Щоб людям всім відкрити небеса.

  Христос Воскрес! Радійте нині, діти!

Сповнилося найбільше із чудес.

Пропала тьма, і сонце правди світить!

Христос воскрес! Воістину воскрес!

  Сьогодні прокидається земля,
І таємницею одягаються поля,
Весна іде, вона сповнена чудес!
Христос воскрес! Воістину воскрес!

 Підготовка до свята

    Вчитель:

 До Великодня віруючі готуються протягом семи тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна прислуховуватися до страждань Господа, котрі пережив Ісус Христос в людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.

  За 6 днів до Великодня, за християнським вченням, Ісус Христос зі своїми учнями йшов до Єрусалима. Дорогою зустрічний люд гучно Його вітав, кидаючи пальмове гілля до Ісусових ніг. Оскільки пальми в нас не ростуть, їх замінила верба. Під час богослужіння у Вербну неділю освячується вербова лоза. Принісши її додому, люди злегка б’ють одне одного гілочками, приказуючи: «Верба б’є, не я б’ю, через тиждень - Великдень. Будь здоровий, як вода, і багатий, як земля!»

 Великодні звичаї і трапези

    Вчитель:

Прийшовши на Русь з Візантії, християнство принесло і ритуал святкування Великодня. Весь тиждень, що передує цьому дню, прийнято називати Великим, або Страсним, Білим тижнем або чистим.

  Понеділок

Понеділок білить хату

любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю,

щоб Великдень був веселий!

  Вівторок

Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

чисто-начисто підлогу -

шури-шури! – тре завзято

наш вівторок довгоногий.

  Середа

Пишна пані середа і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

  Четвер

Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся

ще до сходу сонця начисто скупався.

  П’ятниця

П’ятниця пече паски –господиня вміла:

склянки зо три молока до цеберка влила,

трохи борошна, яєць, додала й ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

  Субота

У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

  Великий Четвер традиційно називають чистим, причому не тільки тому, що в цей день кожна православна людина прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти таїнство, встановлене Христом. У Чистий Четвер був широко поширений народний звичай очищення водою – купання в ополонці, річці, озері або обливання в лазні до сходу Сонця. У цей день прибирали в хаті, все мили й чистили.

  Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, голубків, жайворонків.

  Страсної п’ятниці вчиняли тісто на паску, бабки та пироги, а в суботу пекли. Паска – здобне тісто невисокої широкої форми, бабка, навпаки, - високої. Верх паски прикрашали Хрестом і обручем із тіста, «аби файно росла», та наліплювали шишечки. Посадивши паску в піч, господиня витирала дітям обличчя, промовляючи: «Абиж був такий величний, як хліб пшеничний», «Аби ж була така велична, як паска пшенична». Як паска вдавалася, раділи, бо в родині буде все гаразд, якщо ні або порепається, вбачали в тому ознаку якихось майбутніх нещасть, смерті когось із близьких чи родичів.

  За паску господиня хвилюється особливо. Вважалось, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

  Невід’ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце – це символ весняного відродження природи.

Учениця1. приймає участь в онлайн трансляції

 Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.

Малювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала -
Зіпсувала п'ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: "Молодець!"

  Найпоширенішим способом приготування крашанок донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували різні кольори: червоний, блакитний, рожевий та зелений.

Червоний - радість життя, надія, любов.

Жовтий - уособлював Місяць і зорі, а в господарстві - урожай.

  Блакитний - символ неба, простору, вітру, здоров'я.

Зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

  Чорний - символ землі, й родючості

  Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

  Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

  Коли на Великдень дощ або хмари, буде врожай.

  Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня - льон.

    Вчитель:

 Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура.

  Так натхненно дзвонять Великодні дзвони,
Срібний голос вітер зносить до небес.
Хай ніхто не плаче, хай ніхто не стогне,
Бо Христос сьогодні, бо:

Всі разом: Христос Воскрес!