Позаурочний захід "Королівство кривих дзеркал"

 

АНОТАЦІЯ

У методичній розробці представлено шляхи удосконалення системи роботи з питань інтеграції екологічної освіти в навчально-виховний процес та придбання учнями необхідного рівня знань з енергоефективності для формування нового світогляду на проблему збереження навколишнього середовища.

Основним завданням розробки є показ методики використання авторського електронного ресурсу при організації змінних форм навчання задля формування цілісної екологічної свідомості молоді. Запропонована методика дозволяє за досить невеликий проміжок часу здійснити екологічну подорож до найчистіших країн світу, завітавши до Тихоокеанського смітника та Музею сміття, а проведене журналістське розслідування сприяє розвитку почуття патріотизму, побуджає до реальних екологічних дій задля майбутнього держави в цілому та кожного, зокрема.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕМИ

Екологічна ситуація, яка склалася у нашій державі, вимагає швидкої перебудови мислення людства і кожної конкретної людини, формування екологічної свідомості і екологічної культури. У зв'язку з цим екологічна освіта і екологічне виховання стають новим пріоритетним напрямком педагогічної теорії і практики. Відповідно Національна доктрина розвитку освіти у 21-му столітті одним із ключових питань системи освіти розглядає питання екологічного виховання.

У цій системі особливе місце належить навчальному закладу - найважливішій ланці становлення особистості – де одним із найважливіших завдань є підвищення екологічної грамотності учнів, озброєння їх навичками економного, бережливого використання природних ресурсів, формування активної, гуманної позиції у ставленні до природи.

Проблема засміченості наразі набуває планетарного масштабу. Україна входить в число країн з найбільш високими абсолютними обсягами утворення та накопичення відходів. В Україні проблема зі сміттям існує через законодавство, адже закони просто не зобов'язують його переробляти. Передбачений лише один спосіб утилізації – захоронення. На рівні держави відсутня стратегія поводження з відходами та бачення відходів як матеріальних чи енергетичних ресурсів. А охорона довкілля у провладних кабінетах не є пріоритетом.

Сьогоднішнє населення Землі – суспільство суперспоживачів. Підраховано: на кожного з нас протягом року витрачається 20 т сировини, щоправда, більша його частина – 97% – іде у сміття.

Сміття поступово перетворюється на монстра цивілізації. При теперішньому становищі економіки і культури побуту люди ще довго приречені жити серед цих рукотворних монументів своєї безтурботності. Згідно з прогнозами науковців населення Землі може подвоїтись протягом наступних 50 років. Майже 12 млрд. людей повинні навчитись жити на земній кулі, довжина екватора всього 40 000 км, і не просто жити, а як добрі господарі дбати про землю – свій власний дім, оберігати її.

По тому, як людство ставиться до екології – можна судити наскільки суспільство цивілізоване.

 

МЕТОДИЧНИЙ АПАРАТ ПОЗАУРОЧНОГО ЗАХОДУ

Тема. КОРОЛІВСТВО КРИВИХ ДЗЕРКАЛ (60 хв.)

Епіграф заходу: «Дорога цивілізації вимощена консервними банками»

Альберто Моравіа

Мета уроку:

• привернути увагу до актуальної екологічної проблеми сучасності – засміченості Землі, активізувати участь підростаючого покоління у процесі вирішення екологічних проблем;
• формувати свідомість молоді щодо причетності кожного до проблем навколишнього середовища;
• прививати навички сортування сміття як національної ідеї.

Очікувані результати:

учні знають:

• типи сміття, їх екологічний цикл;
• методи сортування сміття та способи його переробки;
• причини утворення небезпечних сміттєвих об’єктів;

учні вміють:

• проводити причинно-наслідковий аналіз виникнення сміттєвих катастроф;
• сортувати сміття.

Методична мета:

• продемонструвати ефективність використання авторського електронного ресурсу, зокрема, мультимедійних матеріалів, з метою заощадження часу на уроці;
• презентувати шляхи удосконалення системи роботи з питань інтеграції екологічної освіти в навчально-виховний процес та придбання учнями необхідного рівня знань з енергоефективності для формування нового світогляду на проблему збереження навколишнього середовища.

Тип позаурочного заходу:

• віртуальна екологічна подорож.

Забезпечення заходу:

• план-конспект;
• мультимедійна презентації «Королівство кривих дзеркал». До якої входять експрес-проекти «Тихоокеанський смітник», «ТОП-7», «Музей сміття», «Журналістське розслідування»;
• магнітна дошка; мультимедійна техніка;
• відеофрагменти «Місто-смітник Агбогблоши», «Стихійний смітник у Кам’яних потоках», «Острів Семакау», «Тихоокеанська пляма», «Деївське сміттєзвалище»;
• імітаційна наочність: сміттєві контейнери, сміття, екомагніти, магнітний град.

Методи та прийоми:

•    методи: віртуальна подорож, креативний тренінг; перевернуте навчання; рольова гра; інсайт-метод
•    прийоми: град; віртуальна карта; відео подорож; стрічка часу; історична сторінка; фактологія; особистий приклад «Зроблено у ВПУ №7»; брудна відеоподорож; пряме включення; розповідь; я-європеєць; відеозакріплення; перевтілення; політичні перегони; екологічний флешмоб.

Міжпредметні зв’язки:

• знання:
• екологія (життєвий цикл матеріалів, хімічний склад речовин);
• історія (державні символи (герб) країн світу, давньогрецька міфологія);
• географія (географічне розташування країн світу);
• вміння:
• інформатика та інформаційні технології (робота у графічних та відео- редакторах, використання Microsoft Office).

ПЛАН ЗАХОДУ

І. Організаційний момент /^{1 хв.}

ІІ. Установчо-мотиваційний етап /^{9 хв.}

2.1. Визначення проблеми: Що таке сміття? (прийом «град») / ^{6 хв.}

2.2. Оголошення теми подорожі та маршруту (прийом «віртуальна карта») / ^{2 хв.}

2.3. Представлення екскурсоводів / ^{1 хв.}

ІІІ. Екологічна подорож /^{35 хв.} (метод «перевернуте навчання»)

3.1. ТОП-7 екологічно чистих країн світу / ^{8 хв.}

3.2. Тихоокеанський смітник / ^{7 хв.}

3.3. Музей сміття / ^{12 хв.}

3.4. Журналістське розслідування «Україна→Кременчук» / ^{8 хв.}

VІ. Рефлекторний етап / ^{15 хв.}

4.1. Словник термінів / ^{2 хв.}

4.2. Перевтілення. Екологічні перегони / ^{8 хв.}

4.3. Екологічний флешмоб / ^{5 хв.}

ХІД ЗАХОДУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ^{/1 хв.}

На даному етапі відбувається вітання з учнями та гостями заходу. Дуже важливо з перших хвилин створити емоційне тло заходу, тому в організаційній частині заходу варто приділити увагу психологічній підготовці учнів до самостійної діяльності, створити атмосферу доброзичливості, взаєморозуміння та довіри.

Протягом заходу використовується мультимедійна техніка, що збагачує сприйняття подорожі. Сучасні мультимедійні технології дають змогу візуалізувати інформаційну складову, збагатити захід яскравим ілюстративним матеріалом, а отже, сприяє ефективному засвоєнню матеріалу. Застосування в навчально-виховному процесі інформаційних технологій активізує образне мислення учнів, істотно пожвавлює їхню цікавість до теми, створює всі умови для найповнішої реалізації принципу особистісно-орієнтованого навчання в умовах інтеграції змісту освіти з новітніми технологіями.

ІІ. УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП ^{/ 9 хв.}

2.1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ: Що таке сміття? ^{/ 6 хв.}

Етап мотивації відіграє найголовнішу роль у формуванні емоційного тла подорожі. Викладач ставить проблемне запитання «Що таке сміття?». Важливо донести до учасників заходу, що при вирішенні проблемного запитання не може бути невірних відповідей. Використання прийому «град» допоможе учням відчути себе більш вільними та впевненими, сприяє формуванню позиції «Моя думка важлива».

Прийом «град»: учням пропонується на умовних магнітних градинах (додаток 1) написати одним словом, що для них сміття. Потім ці градини розміщуються на магнітній дошці, утворюючи природне явище – град, який несе в собі велику стихійну небезпеку.

Асоціюючи сміття з градом, викладач ставить до аудиторії додаткове запитання «Чому сміття ми порівнюємо з градом?». Учні висловлюють припущення.

2.2. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ПОДОРОЖІ ТА МАРШРУТУ ^{/ 2 хв.}

Викладач оголошує тему заходу, пояснюючи інформаційних зміст асоціації. Захід доцільно провести 15 листопада, так як цей день відзначається у світі як Всесвітній день рециклінгу, або Всесвітній день вторинної  переробки.

Тема: «Королівство кривих дзеркал».

Чи звертали Ви увагу на те, як відбувається Ваш похід до супермаркету, як Ви витрачаєте свої гроші, скільки непотребу Ви приносите додому?

Спочатку ми купуємо сміття: пляшки, бляшанки, пакети, упаковки. Нам здається, що ми купили сік, консерви, хліб, подарунок. Але щоразу ми платимо за упаковку, яку потім викидаємо на смітник (тобто свої гроші ми виносимо у сміттєвий контейнер) і навіть не замислюємося, яка частина нашої покупки є сміттям.

Придбавши сміття, ми потім сплачуємо за вивіз сміття. Скільки? – не замислюємося і не знаємо.

Потім – за свої ж гроші – отримуємо екологічну катастрофу. Ми, начебто, постійно дивимося у криве дзеркало, бачимо у задзеркаллі те, що хочемо бачити, не помічаючи поряд із собою сміттєвої потвори, яка поглинає світ.

Очевидно, що підвищення якості життя пропорційно збільшенню кількості відходів, що продукує людство. Статистика каже, що міська сім’я викидає щоденно в середньому 3-5 кг сміття (мал. 1).

Звичайне сміття оточує нас скрізь: воно під ногами, в лісі, в кущах, в річках, морях, під вікнами багатоповерхівок. У смітті граються наші діти. Воно стало атрибутом нашого життя. Екологи називають проблему засміченості екологічною катастрофою. Скоро сміття поглине нас, нашу цивілізацію, немов непереможний монстр.

Сьогодні ми здійснимо віртуальну екологічну подорож. Ми не випадково обрали для своєї подорожі саме 15 листопада. У цей день весь світ відзначає Всесвітній день рециклінгу, або Всесвітній день вторинної переробки. Тож, маршрут подорожі наступний.

Оголошуючи маршрут, викладач використовує віртуальну карту (мал. 2), що візуалізує інформацію та створює атмосферу казковості та реальності подорожі.

 

2.3. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕКСКУРСОВОДІВ ^{/ 1 хв.}

Викладач представляє екскурсоводів. Учням-екскурсоводам за 3 тижні було видано випереджальне завдання: підготувати віртуальну екскурсію за виданим маршрутом. Підготовка до заходу відбувається за методикою перевернутого навчання. При організації перевернутого навчання викладач повинен надати учням достатньо достовірної інформації або інформаційних джерел, щоб на їх основі учні могли виконати поставлене завдання. Під час виконання завдання викладач діє як організатор, помічник, координатор, намагаючись надати учасникам можливості для самостійної роботи, самостійного представлення свого бачення вирішення проблеми (в оформленні результатів, виступу).

Метод перевернутого навчання дає змогу учням найповніше продемонструвати знання, політ фантазії, творчість. Робота проводиться поза межами навчального часу, тому підходить для учнів різного темпераменту, оскільки підліток сам визначає терміни виконання етапів завдання та темп роботи, в межах поставлених викладачем часових рамок.

Використання елементів перевернутого навчання створює умови для досягнення якнайкращого результату шляхом оптимального добору й розподілу ресурсів (як інформаційних, так і особистісних), розширює можливості вирішення такого складного педагогічного завдання як формування всебічно розвиненої, соціально активної особистості.

ІІІ. ЕКОЛОГІЧНА ПОДОРОЖ /^{35 хв.}

3.1. ТОП-7 ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ КРАЇН СВІТУ ^{/ 8 хв.}

Подорож починається із показу краси нашої Землі, вивчення досвіду країн світу, які екологію поставили в пріоритет у своєму житті. Учень-екскурсовод використовує фрагменти географічної карти світу.

Оголошуючи маршрут подорожі екскурсовод тримає інтригу, представляючи аудиторії лише герби країн (мал. 3), якими відбудеться подорож. Завдання учнів – визначити країни, якими вони будуть подорожувати.

«Усі ми пасажири одного корабля, що називається Земля» - сказав Антуан де Сент-Екзюпері. Тому священний обов’язок усіх полягає у постійній турботі про благо нашого спільного дому, а отже, й про себе. Дехто вважає, що нічого не трапиться, якщо я кину папірець, недопалок, викину пляшку з-під напою, залишу в лісі недоїдки, а насправді ми бачимо навколо жахливі сміттєзвалища. По тому, як людство ставиться до проблеми сміття можна судити наскільки суспільство цивілізоване.

Чи є на планеті такі місця, до яких ще не докотилися хвилі екологічних катастроф? Звісно ж, є! Експерти британського видання The Еconomist визначили сімку найчистіших і «найзеленіших» країн світу.

При складанні рейтингу по кожній із країн були враховані такі чинники:

• загальний стан довкілля;
• біологічне різноманіття;
• ступінь забруднення повітря;
• стан водних ресурсів;
• методи ведення сільського господарства;
• ставлення до боротьби з кліматичними змінами у світі.

Ми здійснимо віртуальну подорож до 7 найсприятливіших в екологічному плані країн світу (мал. 4).

1. Швейцарія.

Незважаючи на те, що, згідно з офіційними даними, Швейцарія найбільш схильна до змін клімату через танення льодовиків, саме ця країна очолила список ТОП-7.

Очевидно, збереження навколишнього середовища - це одне з найголовніших питань не лише для уряду «країни озер», але й для всіх її жителів.

Система сортування сміття, що практикується вже в багатьох країнах світу, в Швейцарії доведена абсолютно до крайності. Майже до абсурду! Сортують все, що піддається сортуванню.

Ця система не знає винятків – всі зобов’язані розкладати сміття по різних контейнерах. Швейцарія лідирує в світі за кількістю пляшок, що здаються – більше 90% тари повертається на заводи по вторинній переробці скла.

Програма з прийому та переробки використаного скла почалася в 1972 році і до цих пір успішно реалізується. Але при цьому ще повинні зняти кришки і розсортувати пляшки і банки в залежності від кольору скла.

Папір переробляється окремо від картону (переробка картону коштує дорожче), тому від громадян вимагають здавати одне окремо від іншого.

2. Норвегія.

Країна з величезною кількістю гір, прекрасних долин і фіордів захоплює не лише своїми ландшафтами, але й напрочуд чистим повітрям. А велика кількість рослинності лише поліпшує його.

Але не тільки від зелені залежить чистота навколишнього середовища. Річ у тому, що охорона природи в Норвегії є одним із пріоритетних напрямків діяльності. Ще в 1910 році в країні був прийнятий Закон про охорону природи, який діє й донині.

До речі, саме Вище професійне училище №7 у 2016 році включено до Всеукраїнського проекту SPARE ENERGY HUB за підтримки міжнародного Норвезького товариства охорони природи (на 2016-2018 роки). Що ж, нам є чому повчитися!

3. Швеція.

Ще одна північна країна увійшла до трійки лідерів. Понад 50% території цієї країни покриті лісами, й за цим показником Швеція перебуває на першому місці в Європі.

Для жителів 288 комун Швеції стало досить звичною справою сортувати сміття вже вдома, під кухонною раковиною. Сім'я, яка мешкає в окремому будинку, платить половинний тариф за вивезення сміття, якщо підписує зобов'язання сортувати пластик, метал, скло і папір, і навіть компостувати органічні відходи. Шкідливі відходи виносять до спеціального червоного контейнера безпосередньо перед збиранням сміття.

Сміття вивозять раз на два тижні машиною з автонавантажувачем. У багатоквартирних будинках до сміттєвих контейнерів викидають усе, крім того, що належить вміщувати в спеціальні ємності для металу, пластмаси тощо. Шкідливі відходи виносять на спеціальні екологічні станції, які можуть бути, наприклад, на бензоколонці. Тут розміщують контейнери блакитного і червоного кольорів для акумуляторів і батарейок. До контейнерів чи шаф світло-блакитного кольору викидають фотохімікати, залишки фарби, аерозольні балончики, використане машинне мастило, розчинники і люмінесцентні лампи. 

Старі газети забирають раз на тиждень. Їх складають у пакети і виставляють за двері. Подекуди встановлено спеціальні «газетозбірники». Алюмінієві банки повертаються до супермаркетів, за них там виплачують заставну вартість. Скло викидають до спеціальних контейнерів білого і зеленкуватого кольорів, відповідно, для прозорого і зеленого скла.

Швеція переробляє найбільший відсоток відходів - 52% від їх загальної кількості.

4. Фінляндія.

Нещодавно Фінляндія очолила список найкращих країн для життя за версією видання Newsweek. Схоже, що й у плані екології ця країна не має наміру здавати свої позиції.

У цій невеликій північній країні переробляється практично все, що можна переробити, включаючи органічні відходи, з яких роблять компост. Система збору відходів у Фінляндії дуже розвинена і включає в себе як контейнери для роздільного збору відходів у житлових дворах або в приватних будинках, так і так звані drop-off центри при великих міських супермаркетах.

Баки для роздільного збору сміття у дворах та в будинках обслуговують різні приватні і муніципальні компанії. Їх у кожному великому фінському місті безліч. Тому і вид окремо взятих контейнерів може змінюватись в залежності від компанії-перевізника відходів. Це можуть бути різнокольорові пластикові баки на колесах, один великий контейнер з різними відсіками або заглиблені баки однакового кольору.

У Фінляндії, як і в багатьох країнах Євросоюзу, існує система заставної вартості упаковки. Це означає, що, купуючи продукт, покупець платить не тільки за товар, а й за упаковку (зазвичай це банки та пляшки з-під різних напоїв). Сума ця фіксована, і покупець може отримати її назад, повернувши використану тару в магазин. На упаковці завжди вказана заставна вартість.

5. Коста-Ріка

Це одна з найменших держав Центральної Америки, розташована у найвужчій частині перешийка, який з’єднує два континенти - Північну й Південну Америки.

Економіка Коста-Ріки багато в чому залежить від екотуризму, тому країна прагне до 2021 року домогтися нульового балансу викиду вуглецю. Коста-Ріка змогла уникнути серйозної вирубки лісів, яка загрожує іншим країнам Латинської Америки. Вона отримала 97 пунктів зі 100 можливих в категоріях «лісу», «забруднення повітря» і «зміни клімату». З іншого боку, країна не дуже справляється з питаннями охорони і збереження морських територій, що потребують захисту.

Коста-Ріку називають «країною-заповідником» за величезну різноманітність дикої флори й фауни. Таку кількість Національних парків рідко де ще можна зустріти, а природні території, що знаходяться під охороною, становлять майже 25% загальної площі країни.

Тут дуже низький відсоток курців. А на сміттєвозах написано «з турботою про майбутнє».

Коста Ріка трепетно ставиться до екології своєї країни, причому не тільки на рівні держави, а й на рівні жителів. Навіть в індіанському селищі глибоко в джунглях, без електрики і доріг, дітей у школі вчать сортувати сміття. По всій країні спостерігаються розсипи вітроелектростанцій, є також геотермальні станції.

6. Австрія.

Австрія вважається країною гірського туризму, а також однією з найчистіших країн у Європі. Гірське повітря не просто чисте, воно ще й надзвичайно корисне для людського організму.

Будь-якій людині, яка потрапила в Австрію на довгий час, так чи інакше доведеться зіткнутися з питанням – «Куди викидати сміття?» Відкритих смітників тут не знайти.

Австрійці дуже вимогливо ставляться до викидання кожного підвиду сміття у власне відділення для подальшої переробки або вторинного використання. При цьому, частину сміття вони мають право викинути безкоштовно, але за сміття, що вимагає складної утилізації, доведеться заплатити.

Сміття в Австрії трепетно розбирають, сортують, упаковують, перевозять дбайливо і ніжно викидають. Сміттяр в Австрії одна з найбільш шанованих професій і впливових посад.

7. Нова Зеландія.

Зелень і чистота - два головних символи цієї країни. І саме збереження цих двох параметрів є пріоритетними напрямками роботи.

У Новій Зеландії існує три основних види сміття: органічне, на переробку, просто сміття.

Деякі новозеландці орендують спеціальні баки для органічного сміття, вони платять фіксовану вартість в місяць і приватна компанія приїжджає і забирає сміття.

Для того, щоб відправляти сміття на переробку, потрібно мати спеціальний «таз», який закріплюється за кожним будинком, він безкоштовно надається місцевими органами управління, у разі втрати коштує 12 новозеландських доларів (близько 10 доларів).

У Новій Зеландії існує так званий сміттєвий день - кожний четвер У цей день сміттєвоз збирає і вивозить сміття.

ЕКОЛОГІЧНІ ДИВА КРАЇН СВІТУ.

• Деякі країни використовують сміття в благих цілях для народу та економії коштів. Так, наприклад, британці не створюють шалені звалища відходів, а спалюють (за спеціальною технологією) щодня отримане сміття, таким чином отримуючи електроенергію, між іншим, абсолютно безкоштовно, більше того, з економією вугілля майже в 100 тис. тонн щорічно.
• За здоров'ям англійських пенсіонерів стежать «розумні» сміттєві баки, обладнані спеціальними датчиками, що визначають, як часто британці похилого віку викидають сміття. Новим завданням смарт-бака є визначення, наскільки часто британці похилого віку викидають сміття. Якщо один з пенсіонерів не буде позбавлятися від побутових відходів протягом 2 тижнів – бак повідомить про це медпрацівників.
• У Канаді спеціально відведені кар’єри після заповнення сміттям покриваються шарами ґрунту, потім зверху насипається родючий ґрунт, на який висаджується ліс.
• Існує навіть острів, зроблений саме з людських відходів. Як це вийшло - загадка природи! Однак, острів Семакау (поблизу Сінгапура) - виключення з правил, який радує око всіх туристів. Завдяки сучасним технологіям острів повністю покритий найкрасивішою зеленню і квітами. Його площа – 350 га. Дива та й годі.

Екскурсовод пропонує здійснити відео подорож на острів Семакау (демонструється відеофрагмент «Острів зі сміття» ^{/ 2,47 хв.}).

 

3.2. ТИХООКЕАНСЬКИЙ СМІТНИК ^{/ 7 хв.}

Подорож продовжується до Тихого океану. Завдання екскурсовода – показати віддзеркалення діяльності людини в екосистемі світу.

 

Назва. «Велика тихоокеанська сміттєва пляма» (Great Pacific Garbage Patch), «Тихоокеанський сміттєворот» (Great Pacific Garbage Patch), «Північна тихоокеанська спіраль» (North Pacific Gyre,) «Тихоокеанський сміттєвий острів», як тільки не називають цей гігантський острів зі сміття, який розростається гігантськими темпами. Іноді його називають також «Сміттєвим айсбергом».

Про «Сміттєвий острів» говорять уже понад півстоліття, але практично ніяких дій не приймається. Тим часом наноситься незворотна шкода навколишньому середовищу, вимирають цілі види тварин. Велика ймовірність того, що настане момент, коли вже нічого не можна буде виправити.

Ця величезна купа плавучого сміття - фактично найбільше звалище планети - тримається на одному місці під впливом підводних течій, які мають завихрення. Площа сміттєвої плями коливається від 0,41% до 8,1% площі Тихого океану.

Історія зародження. Забруднення почалося з тих часів, коли винайшли пластик. З одного боку, незамінна річ, яка неймовірно полегшила життя людей. Полегшила до тих пір, поки пластиковий виріб не викинуть: пластик розкладається понад сто років, і завдяки океанським течіям збивається у величезні острова.

«Сміттєвий острів» швидко зростає приблизно з 1950-х років за рахунок особливостей Північно-Тихоокеанської системи течій, куди і потрапляє все сміття. За оцінками вчених, в даний час маса «Сміттєвого острова» складає більше трьох з половиною мільйонів тонн, а площа - понад мільйон квадратних кілометрів.

Першовідкривач тихоокеанського сміттєворота. Американський океанолог Чарльз Мур - першовідкривач цієї «Великої тихоокеанської сміттєвої плями».

14 років тому молодий яхтсмен Чарльз Мур, син багатого хімічного магната, вирішив після сесії в Каліфорнійському університеті відпочити на Гавайських островах. Заодно Чарльз вирішив випробувати в океані і свою нову яхту. Заради економії часу поплив навпростець. А через кілька днів Чарльз зрозумів, що заплив на смітник.

«Протягом тижня всякий раз, коли я виходив на палубу, повз плив якийсь пластиковий непотріб, - писав Мур у своїй книзі «Пластмаси назавжди» - Я не міг повірити своїм очам: як ми могли запакостити таку величезну акваторію? По цьому смітнику мені довелося плисти день за днем, і кінця йому не було видно … »

Плавання крізь тонни побутових відходів перевернуло життя Мура. Він продав всі свої акції і на виручені гроші заснував екологічну організацію морських досліджень Algalita, яка стала займатися дослідженням екологічного стану Тихого океану.

Мур застерігає, якщо споживачі не обмежать використання пластика, який не переробляється, в найближчі 10 років площа поверхні «сміттєвого супу» подвоїться і стане загрожувати не тільки Гавайям, але й всім країнам Тихоокеанського регіону.

Але до сих пір проблему намагаються не помічати. Оскільки пластик прозорий і залягає прямо під поверхнею води, то з супутника «поліетиленове море» побачити не можливо. Сміття можна помітити тільки з носа корабля або занурившись у воду з аквалангом. До того ж Північно-тихоокеанський вир - це нейтральні води, і все сміття, що тут плаває - нічийне.

Основними забруднювачами океану є Китай та Індія. Тут вважається звичним станом речей викидати сміття прямо в прилеглі водойми.

Давайте переглянемо, як відбувається забруднення тихоокеанської акваторії.

Екскурсовод пропонує здійснити відеоподорож по Тихому океану (демонструється відеофрагмент «Велика тихоокеанська сміттєва пляма» ^{/ 1,1 хв.}).

Екосистема «Тихоокеанського сміттєвого острова». Північно-Тихоокеанський вир - це свого роду пустеля в Світовому океані, куди з усіх кінців світу століттями зноситься найрізноманітніший непотріб - водорості, трупи тварин, деревина, уламки кораблів. Це справжнє мертве море. Через велику кількість гниючої маси вода в цьому районі насичена сірководнем, тому Північно-Тихоокеанський вир вкрай бідний життям - тут немає ні великих промислових риб, ні ссавців, ні птахів. Нікого, крім колоній зоопланктону. Тому сюди не заходять і промислові судна, навіть військові і торгові кораблі намагаються обходити стороною це місце, де майже завжди панує високий атмосферний тиск і смердючий штиль.

Один такий острів, розміром більше американського штату Техас, плаває між Каліфорнією, Гавайями і Аляскою – це мільйони тонн сміття. Острів швидко росте, щодня в океан з усіх материків скидається приблизно 2,5 мільйона шматочків пластику й іншого сміття. Повільно розкладаючись, пластик завдає серйозної шкоди навколишньому середовищу. Пластикові відходи в Тихому океані є причиною загибелі більше мільйона морських птахів на рік, а також більше 100 тисяч особин морських ссавців. У шлунках мертвих морських птахів знаходять шприци, запальнички і зубні щітки - всі ці предмети птахи заковтують, приймаючи їх за їжу. У 2001 році маса пластика перевищувала масу зоопланктону в зоні острова в шість разів.

Схожий острів можна зустріти і в Саргасовому морі - це частина знаменитого Бермудського трикутника. Раніше ходили легенди про острів з уламків кораблів і щогл, який дрейфує в тих водах, тепер дерев’яні уламки замінилися на пластикові пляшки і пакети, і в даний час ми зустрічаємо справжні сміттєві острова.

За даними Грінпіс, щороку в світі виробляється більше 100 млн. тонн пластикових виробів і 10% з них врешті-решт потрапляє в Світовий океан. Сміттєві острова зростають з кожним роком все швидше і швидше. І зупинити їх зростання можемо тільки ми з вами, відмовившись від пластика і перейшовши на багаторазові сумки і на пакети з рециклюючих матеріалів (ті, що піддаються переробці).

3.3. МУЗЕЙ СМІТТЯ ^{/ 12 хв.}

Завдання екскурсовода – розкрити життєвий шлях непотребу, ознайомити аудиторію з напрямком мистецтва trash-made. На прикладі практичного досвіду учнівського колективу ВПУ №7 буде продемонстровано, як дати друге життя сміттю. Віртуальний музей складається із 3-х зал:

ЗАЛА №1 – ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ. У цій залі представлено стрічку часу, на якій у хронологічній послідовності розміщено основні групи побутового сміття.

ЗАЛА №2 – ВІД ЧОРНОГО ДО ЗЕЛЕНОГО. У цій залі глядачі зможуть ознайомитися з історією винайдення сміттєвого пакету.

ЗАЛА №3 – TRASH-MADE: МИСТЕЦТВО КРАСИ. У виставковій залі представлено найкращі вироби із вторинної сировини, виготовлені учнями Вищого професійного училища №7 м. Кременчука Полтавської області. Віртуальна екскурсія супроводжується наочним показом виробів.

ЗАЛА №1 «ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ». Сміттю нині присвячена ціла галузь науки - гарбологія (від англійського garbage - «сміття»). Якщо висловитись простіше - це сміттєлогія або ж сміттєзнавство. Тут вивчають сміттєві відходи та методи їх утилізації.

Щоразу викидаючи сміття на березі річки або озера, в лісі чи в полі, задумайтеся над цими цифрами. Не лише Ваші онуки, а й навіть правнуки, будуть насолоджуватися всіма цими принадами після Вас.

На екрані демонструється вміст сміттєвого пакету (мал. 4). Учням пропонується оцінити період життя складових пакету. Учні озвучують свої припущення.

Екскурсовод, використовуючи стрічку часу (мал. 5), розповідає про період життя «мешканців сміттєвого пакету».

 

Екскурсовод ставить запитання. Погляньте у сміттєвий пакет (мал. 4). Як Ви вважаєте, що з цього пакету є довгожителем?

Таким чином, як мінімум 12 -15 поколінь буде насолоджуватися «скарбами нашого часу».

Екскурсовод використовує прийом «фактологія», який полягає у наведенні реальних фактів, доказів, що слугують базою переконання у тому, що сміття може бути корисним.

Вся навколишня дійсність постає перед нами у вигляді явищ. Ці явища різні і різноманітні. Вони включають події, ситуації, проблеми. Про кожному явищу в загальному сенсі ми отримуємо інформацію. Але частину інформації ми отримуємо у вигляді фактів, тобто такої інформації, достовірність та реальність якої не викликає сумніву, яку можна перевірити і підтвердити. Реальна картина навколишньої дійсності визначається не самими фактами як такими, не розрізненими фактами, а системою фактів, що виключає можливість усвідомленого чи неусвідомленого маніпулювання ними.

Прийом «фактологія» - це спосіб з'єднання фактів в цілісність, що дозволяє щось відкривати, доводити, обґрунтовувати, розпізнавати. Тому важливу роль в представленні результатів дослідження відіграє саме система, яка дозволяє дати пояснення того чи іншого явища, знайти рішення проблеми, побудувати наукову концепцію.

Кожен день викидаються тоннами відходи в сміттєві баки. І ми не замислюємося над тим, куди ж це все дівається. Більшу частину сміття відвозять на звалище, збільшуючи і без цього його величезний розмір. Деяку частину переробляють, даючи їй друге життя. Давайте розглянемо деякі цікаві факти про сміття.

• Англійцям прийшла оригінальна ідея виробництва трун, що складаються з переробленого паперу на всі сто відсотків.
• Більше 1,5 тонни сміття (в тому числі навіть використані кисневі балони) у 2001 році спустила команда японських альпіністів з найвищої точки планети - гори Еверест.
• Щорічно у світі на смітник викидається 7 млн. тонн одягу, з яких тільки 12% переробляється і повторно використовується.
• У країнах Євросоюзу щороку викидають близько 10 млн. автомобілів.
• У західній Європі людина змінює модель телефону, в середньому, раз на 20 місяців (раз на 10 місяців серед осіб 12-17 років і раз на 33 місяці серед осіб за 60 років).
• 74 млн. тонн сміття зі складових електроніки і побутової техніки викидають у світі щороку. Це перевищує 2 тис. кг в секунду. Кожен день в США викидають близько 130 тис. комп'ютерів і близько 350 тис. мобільних телефонів.

Здійснюється віртуальна подорож до Африки в місто Агбогблоши (демонструється відеофрагмент «Місто-смітник Агбогблоши» ^{/3,4 хв.})

Сформувати відповідний світогляд і переконання лише на інтелектуальному рівні неможливо. Знання повинні пройти через світ емоцій, почуттів, отримати особисту оцінку і стати екологічним імперативом, трансформуватися в екологічні переконання, екологічні потреби. Тому, на даному етапі ефективним є використання прийому «брудна подорож», який направлений на формування почуття огидності до вчинків людей, які забруднюють навколишнє середовище, так як екологічний стиль мислення має розвиватися на раціональному та емоційно-чуттєвому рівнях. Прищеплення учням естетичного сприйняття природи, гуманістичних ідеалів закріплює, узагальнює, цементує знання, здобуті під час екскурсії, пробуджує мотивацію і сенс власного дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

«Брудна подорож» допоможе створити передумови для розвитку соціальної активності молоді, їхньої самостійності, усвідомлення природи як системи цінностей, розвиваючи здатність до моральних оцінок як індивідуального, так і суспільного ставлення до навколишнього середовища.

Після «брудної подорожі» екскурсовод повертається до прийому «фактологія».

ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ МОВОЮ ЦИФР.

• 315 кг СО₂ не потрапляє в атмосферу при переробці 1 тонни скла для виготовлення нової продукції. Справжнім «скляним чемпіоном» можна вважати Данію: тут 98% скляних пляшок знову стають пляшками.
• Переробка однієї банки з-під напоїв береже енергію, достатню для роботи телевізора протягом трьох годин.
• 5 пластикових пляшок достатньо для виробництва волокна для великої спортивної майки.
• 20 пластикових пляшок достатньо для виробництва утеплювача зимової куртки.
• 25 пластикових пляшок достатньо для виробництва волокна для светра.
• 60 пластикових пляшок достатньо для виробництва 1 м² килимового покриття.
• 1 т макулатури достатньо для виробництва близько 25 тис. шкільних зошитів.
• З 60 кг паперових відходів можна виготовити стільки ж товарів, скільки з одного дерева.
• Використання 1 т. макулатури дозволяє заощадити 1000 кВт×год. електроенергії та 200 м³ води.
• За один рік переробка вторинних матеріалів у світі дозволяє зберегти ресурси, достатні для того, щоб обігріти і освітити близько 150 млн. приватних будинків.

ЗАЛА №2. «ВІД ЧОРНОГО ДО ЗЕЛЕНОГО». Необхідно звернути увагу на найголовніше – сам пакет для сміття, який зазвичай виготовлено зі звичайного (як правило, дешевого та не дуже якісного) поліетилену, що розкладається більше 100 років та несе в собі небезпеку для навколишнього середовища.

Навіть важко уявити, що колись наші господині могли обійтися без цього чорного пакету, такого необхідного в побуті. І кому ж вони повинні бути вдячні?

У пам'яті наших батьків та бабусь ті часи, коли такого товару, як пакети для сміття, в нас не існувало. Знайомилися ми з ним, дивлячись як у зарубіжних фільмах люди виносять сміття не у відрах, а чистенько й акуратненько в пакетах. Через деякий час прийшов цей товар і до нас, спочатку виключно імпортний, а потім і місцеві виробники підключилися. І ось вже й у нас відра для сміття в квартирах чисті та сухі, з порожніми відрами від контейнера для сміття майже ніхто не ходить. Сміття виносять все частіше по дорозі з дому. І все це завдяки такому не хитрому товару, як пакети для сміття.

Історична сторінка

Перший мішок для сміття в 1950 році винайшов Гаррі Василюк (Harry Wasylyk), до речі, родом з України. Василюк був винахідником і інженером. Одного разу до нього звернувся муніципалітет міста, що поставив завдання: зробити так, щоб побутові відходи не висипалися в процесі завантаження сміттєзбиральних машин. Василюк довгий час роздумував над створенням подоби пилососа, але рішення прийшло раптово. Хтось із його домашніх кинув фразу: «Мені потрібна сумка для сміття!». Василюк зрозумів, що для операцій зі сміттям варто використати одноразові мішки й запропонував робити їх з поліетилену.

Спочатку такі пакети стали використовуватися в госпіталі канадського Вінніпега. Перші мішки для сміття для приватних осіб з'явилися лише в 1960-ті роки.

Разом зі сміттєвими пакетами прибирати відходи стало набагато простіше і зручніше. Відпала потреба носити туди - сюди відро для сміття, адже викидається тільки пакет, крім того, Ваші руки завжди залишаються чистими та й відро мити не треба (а це задоволення не із приємних). Сміття і харчові відходи, що знаходяться в пакеті, не поширюють запахи, захищають від бруду, не протікають. Про те, що приховує Ваше відро для сміття, будете знати тільки Ви. Але важливо, щоб пакет для сміття був абсолютно нешкідливим для навколишнього середовища.

Екологи вже подбали про те, щоб Ваш чорний пакет змінив колір. Сміттєві еко-пакети, так звані зелені пакети, виготовляють з двох видів поліетилену: HD і LD. Найпоширеніший HD поліетилен використовується в основному для пакетів на звичайні домашні відра 20-35 л, оскільки більше 5-10 кг сміття в ньому навряд чи хтось буде виносити. Зовсім інша справа - пакети більшого обсягу, в які поміститься, відповідно, більше сміття. Для них потрібен більш міцний поліетилен LD.

Згідно з результатами випробувань пакетів БІО, період розпаду складає 3 роки, а його вартість - лише на 15-20% більше.

Ще трішки історичних фактів.

• Сміття завжди відгравало значну роль у людській культурі. Цікаво, що воно залишило свій слід і в релігії. Наприклад, ділянка землі під Єрусалимом, куди скидали і де періодично спалювали відходи, в Біблії названа Вогненною. Для християн Геєна Вогненна стала одним з позначень Пекла. Не менш відомий один з 12-ти подвигів, який вчинив герой давньогрецьких міфів Геракл - він вирішив проблему відходів, накопичених в стайнях царя Авгія.
• Перші відомі нам сміттєзвалища датуються 200 тисячами років до нашої ери. Це кістки тварин і уламки кам’яних знарядь.
• Перший завод зі спалювання сміття з'явився у Великобританії - було це ще в ХІХ столітті (в 1870 р. поблизу Лондона).
• Російський імператор Петро І придумав оригінальний спосіб очистити Петербург від будівельного сміття, що залишилось на площі після будівництва Зимового палацу - усім бажаючим запропонували безкоштовно забрати собі будь-що зі сміття. За кілька годин площа була чистою.
• У ХІХ столітті одним з популярних матеріалів вторинного виробництва вважалися кістки. З цього матеріалу виготовлялися папір, желатин, ґудзики.
• На початку ХХ століття став популярний процес, який називали «редукцією». При редукції сирі відходи змішувалися з останками тварин, а потім отримана жирова субстанція використовувалася у виробництві мила, свічок та парфумерії.

ЗАЛА №3 – TRASH-MADE: МИСТЕЦТВО КРАСИ. Мистецтво зі сміття стає дедалі популярним у світі.

Trash-made, в дослівному перекладі «зроблено зі сміття», - це нове явище в мистецтві по створенню оригінальних виробів, прикрас, картин, композицій і т.д. з матеріалу, який викинули або збираються винести на смітник. Це спосіб самовираження, це задоволення, це іноді спосіб заробляти, та відмінні ліки від нудьги і буденності.

Найчастіше, речі trash-made існують в одному екземплярі і є абсолютно унікальними. Навіть якщо майстер створить декілька речей, вони ніколи не будуть схожими одне на одне

Trash-made дуже різноманітний, будь-яка людина може знайти заняття для душі, прикрасити свій будинок, незвичайними подарунками порадувати друзів. Це корисне проведення часу, можливість завести нові цікаві знайомства, знайти однодумців, розширити свій кругозір і побачити світ у нових барвах!

Які види trash-made зараз найбільш популярні?

	Дворовий дизайн – благоустрій вулиць, подвір’я, дитячих майданчиків, клумб, паркових зон тощо.
	Вітражний розпис - це розпис спеціальними фарбами, що створює ефект вітражів, вражаючим подарунком стане вітражна композиція (на відпрацьованих CD-дисках, пляшках).
	Декупаж - декорування будь-яких поверхонь (пляшки, коробки) різноманітними техніками. Зараз популярний декупаж спеціальними серветками, штучне зістарювання виробів, наприклад Шеббі-шик.
	Скрапбукінг (з англійської «книга з вирізок») - створення і декорування фотоальбомів, листівок, альбомів за допомогою відходів різних матеріалів (стрічок, квітів, ґудзиків, стразів, штампів, спеціального паперу тощо).
	Іграшки trash-made - це створення іграшок у різних техніках і з різних матеріалів. Дуже популярна текстильна лялька Тільда, ляльки-примітиви, валяні ляльки з вовни, в'язані ляльки-амігурумі, іграшки з дрібних деталей, ґудзиків тощо.
	Patchwork (печворк або клаптеве шиття), де за принципом мозаїки з різнокольорових шматків зшиваються візерунки і малюнки. У такій техніці можна створити чудові ковдри, панно, всілякі аксесуари.
	Флористика - створення композицій, букетів, картин з природних матеріалів (квітів, трав, листя сухоцвітів тощо) та текстилю.

Ось і учні ВПУ №7 долучилися до цього мистецького напрямку та створюють справжні шедеври.

Екскурсовод демонструє виставку «Trash-made: вироблено у ВПУ №7», створену за результати конкурсів «Краса зі сміття» та «Український оберіг», що було проведено у ВПУ №7 протягом останні років. У деяких експонатах учні можуть впізнати свої шедеври.

 

3.4. ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

«УКРАЇНА→КРЕМЕНЧУК» ^{/ 8 хв.}

Учень грає роль журналіста під час прямого включення екстреного випуску українських новин. Прийом «пряме включення» спонукає учня до швидкого реагування в імітаційних ситуаціях. Роль журналіста потребує впевненості у собі, моторики та чіткості мови, артистизму, імпровізації та вміння оперувати великими масивами інформації. У своєму повідомленні-розслідуванні журналіст акцентує увагу на проблемі сміття в Україні на прикладі Кременчука. Завдання журналіста – донести до аудиторії сигнал «SOS», показати, що світ наближається до екологічного колапсу.

Екологічна проблема засміченості дуже актуальна на сьогодні. Людство перестало бути господарем у своєму домі. Викинути сміття будь-де та як не-будь стає звичним, перетворюється на погану звичку. Страждає від цього й наша країна. За статистикою Україна посідає перше місце в Європі за кількістю відходів на душу населен і є лідером по кількості онкохворих та хворих на алергію і серцево-судинні захворювання. Чи не бачите Ви зв’язку між цими сумними лідерствами?

На сьогодні в Україні проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. Ця проблема настільки нагальна в Україні, що навіть з’явився такий вислів «відходи беруть нас за горло».

Виходячи із під'їзду багатоповерхового будинку, перше, що бачить українець, - це смітники. Таке значне зростання кількості відходів - результат, передусім, зміни способу життя людей та надзвичайного поширення предметів одноразового використання.

Якщо не за рівнем життя, то принаймні за кількістю побутових відходів Україна не відстає від середньоєвропейського показника. Поступово наша країна перетворюється на смітник.

Тільки уявіть собі масштаби сміттєвого українського гіганта. Лише за 2015 рік українці викинули 12,5 млн. тон сміття. 95% відходів вивезено на смітники та полігони. Отже, лише 5% українського сміття продовжує «життя після смерті».

Близько 160 тисяч гектарів землі в Україні зайнято під смітники. Шість тисяч переповнених сміттєвих полігонів і десятки тисяч нелегальних смітників становлять небезпеку для природи й людей. Замість того, щоб приносити прибуток і без того небагатій країні, мільйони тонн відходів отруюють землю, воду, повітря.

Модуль техногенного навантаження на одиницю площі нашої країни становить 41 391 тонна на км², відповідно на одного жителя - 480 тонн. Це позамежні цифри. Україна - одна з найбільш забруднених і екологічно напружених країн світу.

Порівняння з передовими країнами світу просто некоректне, оскільки в них утилізація промислових відходів здійснюється на 65-80% поточного виходу. Надію вселяє той факт, що ще років 15-20 тому ситуація в більшості країн була приблизно такою самою, як сьогодні в Україні: відходи в основному відправляли на смітники, полігони для поховання або спалювали. Людство дійшло висновку, що потрібно принципово змінювати підхід до побутового сміття.

Незважаючи на статтю 5 Закону України «Про відходи», у якій говориться, що основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є «пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства» за прогнозами як закордонних, так і вітчизняних фахівців, екологічна ситуація в Україні, без перебільшення, наближається до критичної, адже переробкою відходів у нас майже не займаються.

На жаль, знайдуться лише поодинокі громадяни, котрі нестимуть обгортки від морозива чи бляшанку від напою бодай 100 метрів, розшукуючи урну. Але й навіть коли ця урна поруч, наприклад, на зупинці транспорту, все одно, купи сміття знаходяться де завгодно поруч із нею. То ж, можливо, європейський вибір починається з банально знайомого з дитинства, але такого складного принципу - чисто не там, де прибирають, а там де не смітять.

Цифри говорять самі за себе.

Для більш дієвого переконання сказано демонструється відеоролик «Смітники України» ^{/0,4 хв.}.

 

Давайте розглянемо ситуацію у нашому рідному місті Кременчуці.

Ми спробували з’ясувати, який шлях долає наш чорний сміттєвий пакет від сміттєвого контейнера до місця свого відпочинку.

Зазвичай, наш сміттєвий пакет прямує до контейнера, який «співпрацює» з міським сміттєзвалищем, але трапляється і таке…

Демонструється відеоролик «Стихійний смітник у Кам’яних потоках» ^{/0,3 хв.}.

 

МІСТО ТРУЇТЬ ГОРУ — ГОРА ТРУЇТЬ ЛЮДЕЙ

Єдиним офіційним сміттєзвалищем у Кременчуці є Деївське сміттєзвалище, яке знаходиться на Деївській горі.

Деївська гора не лише найвища точка Кременчуцького регіону. Це - територія міського «дна». На Деївській горі з 1960-х рр. розташоване Кременчуцьке міське сміттєзвалище, що може приймати відходи 4 класу небезпеки.

Майже 50 років сюди звозять увесь непотріб, звалюючи його просто у землю. Та ніщо не минає безслідно. Рано чи пізно природа починає мститися за варварське ставлення до неї.

Щороку Кременчуцьке КП «КАТП-1628» вивозить на Деївське звалище понад 450 тис. м³ твердих побутових відходів. Програмою роздільного збирання побутових відходів охоплено всі кременчуцькі багатоповерхівки та 75% приватних садиб. Принаймні, так звітується влада.

Але, чи діє ця програма практично? Чи звертали Ви увагу, як вивозиться сміття з контейнерів.

Для прикладу, порівняємо систему збору та вивозу сміття в сусідній державі Польщі та в Україні, на прикладі нашого рідного міста.

Порівняння - це основа всякого розуміння і усякого мислення, адже прийом порівняння активізує мислиннєву діяльність, сприяє свідомому й міцному засвоєнню знань і є засобом перевірки глибини засвоєння знань. Порівняння в навчанні – це розумова операція, за допомогою якої встановлюються риси подібності і відмінності між визначеними предметами і явищами.

У процесі порівняння учні здійснюють аналіз і синтез, виділяють і абстрагують ознаки, розташовують їх у новому співвідношенні, роблять узагальнення і висновки.

Україна. Кременчук. Місто забезпечено 1000 так званими «еко-контейнерами». Контейнери брудні, смердять, не рідко переповнені та деформовані. Щодня ми маємо змогу не лише бачити, але й відчувати «стійкий запах прогресу», бо сміттєві контейнери знаходяться у 20 метрах від будинків. ЗМІ стверджує, що у Кременчуці 30% населення однозначно викидає сміття, перед цим сортуючи його. Непогано сортують пластик і скло, трохи гірше – папір.

Польща. Тут повсюдно є майданчики для роздільного збирання сміття, де є «мокрі» та «сухі» контейнери різних кольорів. У «сухі» викидається те, що можна переробити – пластик, скло, папір і картон. У «мокрі» – решта, включно з органічними відходами. Мешканці платять лише за вивезення «мокрих»

На жаль, особи без постійного місця перебування «перехоплюють» сміття у сумлінних жителів. Вони ледь не чергують біля контейнерів. Але найгірше, що вони псують баки, намагаючись витягнути звідти якусь пляшку. Для бомжів – це гіпермаркет. Один зі способів боротьби з таким явищем – це забирати контейнери із вторсировиною щодня, але поки немає такої можливості, адже машин не вистачає. Здебільшого, у контейнери скидають і виливаю увесь непотріб, тут не існує системи «сухі» та «мокрі» відходи. Контейнерів для електроніки не існує взагалі! Найчастіше вночі під’їжджає машина, звалює усе в один кузов та везе на Деївську гору, на сміттєзвалище. І, хоча влада нам розповідає, що там сміття сортується, ми розуміємо, що після такого вінегрету, заправленого різними «заливками», навряд чи можна щось відсортувати. За вивіз сміття у Кременчуці сплачується 8,83 грн. на одну людину для багатоповерхівок та 9,79 грн. для приватного сектору. До речі, у Полтавській області один із найнижчих тарифів на вивіз сміття.

відходів. Як правило, майданчики з «сухими» контейнерами загороджені решітками на замку – від бомжів, а в мешканців кожної квартири є ключ. Подеколи можна зустріти й окремі контейнери для відходів кухні, для непотрібних іграшок та одягу, які пізніше знайдуть нового власника. Їхня конструкція така, що дістати з них нічого неможливо. Все більше стає контейнерів для збирання електроніки, напис на яких попереджає про те, що за викидання її на смітник загрожує штраф у 5000 злотих (близько 15000 гривень).

ЧИ ВСЕ ТАК СУМНО?

Делегація ЄІБ (Європейського інвестиційного банку), яка відвідала Кременчук у період активного листопаду, здивувалася нашому марнотратству. Найперше, що їх вразило, а точніше шокувало – це те, що опале листя і зрізані гілки ми вивозимо на звалище. Це був непідробний шок! Для них це – не сміття, а гроші.

Вони запропонували нам налагодити механізоване сортування на Деївському звалищі. Сортувальна лінія на звалищі однозначно потрібна. По-перше, це додаткові кошти від збирання вторинної сировини, по-друге - розвантаження полігона майже вполовину, а відтак – і менше навантаження на навколишнє середовище.

У глибині сміттєвої гори за ці роки утворилися цілі родовища метану.

Ще 1 липня 2008 р. у кременчуцькій мерії було підписано меморандум з німецькою фірмою «ГААЗЕ Енергітехнік» про співробітництво щодо зменшення негативного впливу відходів на навколишнє середовище. Уряд Німеччини надав 650 тис. євро для робіт на Деївському сміттєзвалищі. За ці кошти на різних рівнях полігона пробурили кілька свердловин та приєднали до них труби з транспортування підземного газу до факельної установки. Керувати технологічним процесом можна аж з Німеччини.

Відведення метану – перший крок на шляху санації міського полігона твердих побутових відходів та наступного будівництва сміттєпереробного заводу. Кременчук – єдине місто в Україні (на той період), де започатковано такий проект.

Газ зі сміттєзвалища на Деївській горі планувалося використати для опалення будинків.

Німці отримали квоту на викиди СО₂ за Кіотським протоколом, а Кременчук – перспективу санації міського сміттєзвалища. Через рік до Кременчуцького міськвиконкому знову завітали високі гості з Німеччини та України. Нагода вагома – відкриття установки з видобування газу на полігоні.

24 вересня 2009 р. на Деївському сміттєзвалищі урочисто запалили факел з підземним газом.

Уже сьогодні, не чекаючи результатів досліджень, фахівці стверджують, що запасів газу у надрах 45-річного звалища, котре обіймає територію 28 га, вистачить не на один десяток років.

Звалище дозріло. Про це кременчуцькі чиновники заявили влітку, коли на Деївці через вибухи метану почастішали пожежі. З пробуренням свердловин для газовідведення, як стверджують фахівці, вибухи припиняться.

У грудні 2015 року міський голова Віталій Малецький провів зустріч із представниками ЄІБ з приводу реалізації проекту щодо організації сортувальної лінії на Деївському звалищі.

Варто відмітити, що дана банківська установа розглядає місто в якості партнера та готова надати кредитні транші на реалізацію різних проектів, пов’язаних з реабілітацією полігону та проведенням сортування сміття.

Наразі на сміттєзвалищі створено експериментальний майданчик, де проводиться підготовча робота для вивчення морфологічної структури сміття на вміст у ньому синтетичних, органічних і інших компонентів. Процесом експериментального сортування займаються робітники автотранспортного підприємства, які поки що вручну перебирають його, заповнюючи контейнери з 16 найменувань. Далі зібрані компоненти вивчатимуть в лабораторних умовах, після чого фахівці зроблять експертні висновки щодо більш прийнятних варіантів із організації сортування сміття до умов Деївського сміттєзвалища.

Якщо ж у Кременчуці вдасться втілити цей проект, то, насамперед, набагато меншим стане навантаження на екосистему міста та прилеглих до нього територій.

Також необхідно звернув увагу на фінансові переваги, що може отримати КП «КАТП- 1628» після запуску сортувальної лінії, а саме від здачі вторинної сировини.

Але, поки що кременчуцька сортувальна лінія ось така.

Демонструється відеоролик «Деївське сміттєзвалище» ^{/2 хв.}. Використовується прийом «брудна подорож».

 

IV. РЕФЛЕКТОРНИЙ ЕТАП ^{/ 15 хв.}

4.1. СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ^{/ 1 хв.}

Рефлексія є невід’ємним і найважливішим компонентом на заході. Вона віддзеркалює бінарний зв'язок між учнями та викладачем: учням дає змогу усвідомити, чого вони навчилися, оцінити власний рівень розуміння й засвоєння почутого та побаченого, порівняти своє сприйняття з думками та поглядами інших, а викладачеві – побачити реакцію учнів на отриману інформацію і внести потрібні корективи у подальшу траєкторію навчально-виховного процесу.

Доцільно етап рефлексії розпочати із закріплення нових термінів, що були розглянуті під час подорожі. Опанування сучасною термінологією – це показник розвитку та інтелекту сучасності особистості.

Учням на екрані пропонуються нові терміни, їх завдання – пригадати значення цих слів.

Словник термінів

• Рециклінг - вторинна переробка.
• Рециклюючі матеріали - ті, що піддаються переробці.
• Гарбологія (від англійського garbage - «сміття») - сміттєлогія, галузь науки про сміття.
• Trash-made – «зроблено зі сміття», - це нове явище в мистецтві по створенню оригінальних виробів, прикрас, картин, композицій і т.д. з матеріалу, який викинули або збираються винести на смітник.
• Hay-teak звалище – звалище електроніки.

4.2. ПЕРЕВТІЛЕННЯ. ЕКОЛОГІЧНІ ПЕРЕГОНИ ^{/ 10 хв.}

На даному етапі паралельно використовується 2 прийоми – «перевтілення» і «екологічні перегони». Вправи проводяться з елементами тренігну.

Тренінг включає групу методів, спрямованих на розвиток здібностей до навчання та оволодіння будь-яким складним видом діяльності. Тренінг визначається як засіб перепрограмування моделі управління поведінкою та діяльністю, що вже існує в людини. На даному етапі доцільно використати тренінг креативності, що пов'язаний з вправами, які націлені на формування та розвиток умінь, навичок і настанов ефективного спілкування, орієнтації поведінки у нестандартній ситуації.

Спочатку обираються учасники «Екологічних перегонів» (3 команди по 2 особи). Викладач пояснює завдання.

Завдання «Екологічних перегонів».

Ви – представники екологічних організацій, які висувають себе на позачергових виборах як партії, що хочуть зайняти лідируючі позиції у Кременчуці. Один з вас – лідер партії, інший – помічник. Вам необхідно: придумати назву свої партії, девіз діяльності. Під час виступу – боротьби за місце у владі - Вам необхідно виголосити агітаційну промову, щоб кременчужани Вам повірили. На підготовку – 3 хв., на виступ – до 1 хв.

Інші учні паралельно залучаються до «перевтілення». Вправу можна проводити як індивідуально, так і в малих групах (але робота в малих групах дає більш ефективний результат).

На даному етапі використовується «інсайт-метод», мета якого навчити майбутнього фахівця шляхом спрощення складних задач інтуїтивно швидко знаходити оптимальні рішення у будь-якій ситуації. Інсайт-метод полягає у зіткнення учасників з проблемами і загадками, які не можуть бути вирішені в звичайному або логічному порядку. Цей метод змушує учасників використовувати об'єкти таким чином, до якого вони не звикли. Він вимагає вміння мислити у просторі, використовувати словниковий запас.

У викладача є зелений сміттєвий пакет (еко-пакет) у якому знаходиться сміття (це можуть бути натуральні зразки або імітаційні картинки із зображенням непотребу). Учні по черзі витягають свій зразок (додаток 2).

Завдання вправи «Перевтілення».

У мене в руках є сміттєвий пакет, в якому зібрані предмети, які перестали бути потрібними, тобто вони перетворились на сміття і їх збираються викинути.

Погляньте на зразок, який у Вас в руках. Це – Ви. Пофантазуйте: «Якби я був…, я хотів би, щоб з мене зробили...».

Учні (групи учнів) по черзі висловлюються.

 

 

Кожен предмет у світі, не хоче стати сміттям, непотрібним, а хоче довго бути корисним. Чи легко Вам було відчути себе непотрібним?

Розпочинаються «Екологічні перегони».

Після перегонів учні обирають лідера.

 

4.3. ЕКОЛОГІЧНИЙ ФЛЕШМОБ ^{/ 10 хв.}

У природі немає ніякого сміття. Усе, що створила природа, є початком чогось нового. Але ми, люди, у процесі життєдіяльності створюємо сміття, яке не знаємо куди подіти.

В Україні під цілими горами сміття вмирає земля, на якій можна було б вирощувати хліб та сади, а підземні води забруднюються настільки, що жителі сіл черпають зі своїх колодязів не воду, а рідину, в якій знаходиться уся таблиця Мендєлєєва.

Люди повинні розумно розпоряджатися тим, що приносять в свій дім. Розумне використання ресурсів має увійти у повсякденну звичку. Це досить складно, але такий спосіб життя мусить стати нашою метою, якщо ми хочемо створити суспільство сталого розвитку.

Сміття розкладає людину зсередини. Сміття – знак того, що відсутній порядок у домі чи державі. Безлад перетворить будь-яку корисну річ в сміття. Безлад – це життя без мети!

Викладач підводить підсумок заходу. В учнів на столах лежать еко-магніти (додаток 3), за допомогою яких пройде флешмоб. Учні по черзі виходять до магнітної дошки, читають вислови про екологічну культуру людини і кріплять еко-магніти на дошку.

Викладач завершує захід.

 

«Що внизу, те й на горі» – говорить древня істина. А в нашому випадку вона означатиме просту річ: що в побуті – те й у свідомості.

Україна – могутня держава. Давайте разом будувати чисте майбутнє.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. http://collections.infocollections.org/ukedu/uk/d/Js5139u/2.html [Електронний режим доступу. Забруднення - простих відповідей немає].
2. http://exo.in.ua/?id=528&page=new [Електронний режим доступу. Деївка обігріє Раківку].
3. http://np.pl.ua/2015/12/na-devivskomu-smittjezvalyschi-stvoryly-eksperymentalnyj-sortuvalnyj-majdanchyk [Електронний режим доступу. На Девівському сміттєзвалищі створили експериментальний сортувальний майданчик].
4. http://nydmond.com.ua/navishho-potribna-sortuvannya-smittya [Електронний режим доступу. Навіщо треба сортувати сміття].
5. http://panorama.pl.ua/tema_nomera/15774-vikidayemo-groshi-na-deyivske-zvalishhe.html [Електронний режим доступу. Викидаємо гроші на Деївське звалище].
6. http://pryroda.in.ua/ecovyhovannia/2012/10/04/treninhove-zanyattya-za-zhyttya-bez-smittya/ [Електронний режим доступу.       ].
7. http://cikavo.net/cikavi-fakti-pro-smittya/ [Електронний режим доступу. Цікаві факти про сміття].
8. http://ogo.ua/articles/view/2013-06-24/41074.html [Електронний режим доступу. 10 фактів про сміття].
9. http://cikavosti.com/ostriv-smittya-v-tihomu-okeani [Електронний режим доступу. Острів сміття в Тихому океані].
10. http://ru.osvita.ua/vnz/reports/ecology/21417 [Електронний режим доступу. Екологічні проблеми забруднення в Україні: смітники].
11. http://travel.tochka.net/ua/5528-top-10-samykh-ekologicheski-chistykh-stran-mira-foto [Електронний режим доступу. Топ-10 екологічно чистих країн світу].

Додаток 1.

МАГНІТНИЙ ГРАД

На білому аркуші (твердому) друкується необхідна кількість градин, вирізаються, на зворотній бік клеїться магнітна стрічка.

Додаток 2.

ІМІТАЦІЙНЕ СМІТТЯ

 

Додаток 3.

ЕКО-МАГНІТИ

	Інструкція по виготовленню магнітів. Роздрукуйте шаблони. Виріжте по контуру кола. Заламінуйте: на кожен аркуш ламінату викладіть розрізані магніти-шаблони, але щоб між ними була відстань (обовязково розрізані). Візьміть будь-які дитячі магніти (наприклад з-під йогуртів «Растишка») та приклейте їх на двухсторонній скотч до Ваших шаблонів. Якщо у Вас мало магнітів-основ, то магніт можна розрізати на декілька частин.