Позаурочний захід "Вареники і фізика"

 

ДНЗ  «ЛЬВІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ ХУДОЖНЄ УЧИЛИЩЕ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фізична літературно-музична композиція:

«Вареники і фізика»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                              Підготували:

                                                                                    викладач фізики  Козачок О.Б.,

                                                                                         бібліотекар  Бубняк Д.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018

Мета: поглибити знання про фізичні явища, закони, розвинути пізнавальний інтерес учнів до вивчення фізикина основі зв’язку з життям, логічне мислення , вміння аналізувати, робити висновки, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях, проявлятикмітливість, творчу уяву, естетичні відчуття, прививати любов до народних традицій.

 

Методичні поради.

Педагогічний досвід переконує, що ефективний вплив на учнів чинить такий навчальний матеріал, який здатний викликати емоції, переживання, збагатити їхній інтелект та духовний світ. Цьому сприяє впровадження ігрових технологій навчання фізики, проведення ігор на фізичному матеріалі як на уроках, так і в процесі позаурочної роботи.

Захід відбувається у святково прибраному залі бібліотеки. Столи застелені вишитими скатертинами, стоять по колу. Збоку піч, кочерга, рогачі. Біля печі лава, столик, на якому миски, глечики, кухлики, дерев’яні ложки, макітра. На долівці домоткана доріжка. Вишиті рушники на стінах. Збоку біля дверей тин, квіти, гілки калини. Створений інтер’єр нагадує українську світлицю.

Учні, учасники дійства у національних костюмах.

За тиждень до проведення заходу серед учнів виділяють дві команди (по 6-7 учнів), кожна з яких вибирає свого капітана. Команди одержують домашні завдання від викладача.

 

На видному місці слова:

                                                                                «З роду в рід кладе життя мости,

                                                                            Без коріння саду не цвісти,

                                                                            Без стремліннячовен не пливе,

                                                                            Без коріння сохне все живе».

 

                                                                                                      Володимир Вихрущ

 

Бібліотекар. Наша культурна спадщина не лише мистецтво, література, мова, але й такі прості та звичайні речі, як їжа. Українську кухню не переплутаєш із жодною у світі – у неї є свої особливості.

Давні писемні та археологічні матеріали свідчать про різноманітність страв, які готували українці в ІХ – ХІ століттях. Саме з тих часів і до наших днів готують українські паляниці, пампушки, куліш з салом, млинці, гречаники та лемішки, печеню та смаженину, узвар та багато інших страв.

Серед різноманіття традиційних українських смаколиків особливої уваги заслуговують вареники. Погодьтесь, мало хто може відмовитись від запашних гаряченьких  вареничків, посипаних подрібненою петрушкою або кропчиком і политих густою домашньою сметанкою.

Викладач фізики. І напевно не знайдеться людини в Україні, яка їх не куштувала. Проте мало хто знає, що вареники це не тільки смачна, але й страва «цікава».Сьогодні ми не тільки поласуємо смачненькими варениками, дізнаємось багато цікавого про них, а ще повторимо фізику… Так, так, повторимо фізику,  бо під час готування вареників ми зустрінемось з багатьма фізичними явищами.

Кума 1. Їли люди пиріжечки –

З м’ясом, сиром, зерном гречки,

Духмяні, свіжі, як роса,

Землі родючої краса.

Кума 2. А ще їли вареники

Вареники непогані, вареники у сметані

В кожній хаті на Вкраїні вареники варять нині,

Вареники круглолиці – із найкращої пшениці.

Вже з ХІV століття наші предки готували вареники. Вареники є традиційною і дуже популярною стравою української кухні.

Кум. Вареники для українця – це завжди свято для шлунка і душі.

Кума 2. Чому цей виріб з тіста було названо «вареник»?

Правильно, тому що його, цей продукт харчування, варять. Хоча на Полтавщинівареники частіше готують на «пару».

Кума 1. Не менш смачними є й варенички або «буцики» - це відварені палянички без начинки, які особливо смачні після підсмаження.

Кум. Добрий козак їсть вареники і вранці, і вдень, і ввечері, особливо коли вони маленькі, гарненькі, пухкенькі та смачненькі, люблять жартувати українці.

Кума 2. Ой, куме! Як я молодою бувала,

То сорок вареників із’їдала,

            А тепер хамелю, хамелю

            Насилу п’ятдесятьумелю…

Любимо ми, українці, поїсти. Куме, а щоб ви робили, якби я вам зараз, приміром, вареників з три макітри подала

Кум (співає) Ой чула, чула, чула

                         Ой чула, чула ти

                        Любив козак дівчину

                        І з сиром пироги…

                                                                             Пісня «Служив козак у війську…»

 

Служив козак у війську,

Мав років двадцять три,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

 

Приспів:

Гей, чула, чула, чула,

Гей, чула, чула ти,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

 

Ішов козак на стежу

Помежи терени,

Побачив він дівчину,

Що несла пироги.

 

Приспів.

"Чи знаєш, дівчинонько,

Про мої мрії-сни?

Чи знаєш, що я люблю

Із сиром пироги?"

Приспів.

 

Дівчина як почула

Козацькі мрії-сни,

То й зразу ж запросила

На свіжі пироги.

Приспів.

 

Сіли вони у парі

Близесенько води,

Вона його цілує,

А він їсть пироги.

Приспів.

 

Далеко десь у полі

З’явились вороги.

Забрали дівчиноньку

І з сиром пироги.

Приспів.

 

А то були мисливці,

Ніякі вороги —

Взяли собі дівчину

І з сиром пироги.

 

Ой чули, чули, чули,

Ой чули, чули ви —

Взяли собі дівчину

І з сиром пироги.

 

Козак гірко заплакав:

"Ви тяжкі вороги,

Візьміть собі дівчину,

Віддайте пироги!

 

Кум. Я ті вареники їв би, їв би, їв би. А ті, що не годен з’їсти, понадкушував би.

Кума 1. Люблю вареники не лише  ми. Ось послухайте історію про вареники і москаля, яку написав Степан Руданський.

 

Читець 1.

 

Вареники-вареники

 

Сидить москаль на прилавку,                                 Уж с глаз долой, так с памяти!..

Прищурює очі…                                                       Вот энтакой бес-то!..

Так і знати: москалина                                             Да знаєш ли, энтак сыр-то,

Вареників хоче.                                                        А на сыре тесто!..»

Хоче бідний вареників,                                           «Та бог його святий знає

То й ніщо питати!                                                     І  добрії люди!..

Та тільки їх по-нашому                                            Сир у тісті?.. Хіба, може,

Не вміє назвати.                                                        Чи не пиріг буде?»

«Хазяюшка, галубушка! —                                      «Да не пирог, голубушка…

Став він говорити. —                                                Экая досада!..

Свари-ка мне вот энтаво!..»                                      Да знаешь ли, туда масла

«Та чого зварити?..»                                                   Да сметаны надо!..»

«Да энтаво… как, бишь, ево                                      А вона-то добре знає,

У вас называют?..                                                        Чого москаль хоче…

Вот, что, знаешь… берут тесто,                                 Та чекає барабана,

Сыром накладают…»                                                 Заким затуркоче

«Та бог його святий знає,                                           Як почула барабана…

Що вам, служба, гоже!..                                             Слава тобі, боже!

Тісто сиром накладають…                                         Та й говорить москалеві:

То галушки, може?..»                                                  «Вареників, може?..»

«Не галушки, не галушки,                                           Аж підскочив москалина…

Я галушки знаю…                                                        Та ніколи ждати.

Свари-ка мне, галубушка…                                        «Вареники-вареники!»

Все, бишь, забываю…                                                  Та й пішов із хати.

 

Кума 2. Вареник – це не тільки традиційна українська страва. Харчування і страви наших предків були тісно пов’язані з язичницькими віруваннями, обрядами. Вони вірили у своїх головних богів – Сонце, Місяць, Зорю, поклонялися їм. Найголовнішим серед них був Місяць (дідух, коляда), що вважався предком народу і символізувався снопом пшениці на покутті напередодні Різдва.

Ліплений вареник у наших пращурів уособлював Місяць і був йому стародавньою жертвою, яку готували до дня народження Місяця – Щедрого вечора. Усі стадії ліплення – це фази Місяця(кругла заготівля – це фаза повного місяця, готовий вареник – молодий Місяць). Трипільці вірили, що вареник на різдвяному столі є символом молодого Місяця та продовженням роду.

Кум.Вареники в обов’язковому порядку готували в той день, коли господарство селянина поповнювалось новим телям чи ягням. На думку наших предків,  це сприяло покращанню здоров’я та плодючості худоби.

Кума 1. На Андрія дівчата традиційно ворожили на варениках. Їх же несли новоявленій мамі після пологів.

 За традицією ліпити вареник мала жінка. Вважається, що на тарілці вареників має бути 29 – за кількістю днів у місячному календарі.

Кума 2.  У нас сьогодні багато молодих господинь. Наскільки вправно вони вміють ліпити вареники  ми дізнаємось, провівши конкурс.

Конкурс «Хто швидше наліпить  29 вареників’’

Кум. Кожна команда обрала собі капітана – головну господиню. Пропоную конкурс капітанів.

Конкурс «Що в скриньці?»

Те, що заховане в скриньці, відоме всім. Без нього вареників не буде. Буває пшеничне, житнє, рисове, гречане, соєве, вівсяне, горохове, кукурудзяне, льняне, амарантове і навіть з виноградних кісточок. Що це?  (Борошно)

Викладач фізики. Бачу, господині у нас гарні, вареників наліпили.  А тепер будемо вареники варити і повторювати фізику.  Подивимось, чи добре ви пам’ятаєте те, що вивчали на уроках фізики.

Конкурс «Розумний вареник» (Додаток 1)

Кум. А що то за козак, який не замастив собі вуса вареником у сметані. Запрошуємо хлопців позмагатися, хто швидше з’їсть вареники, які зварили вам дівчата.

Конкурс «Хто швидше» (можна хлопцям зав’язати очі)

Викладач фізики.  І ліпити, і їсти вареники вміємо добре. Справжні українці!!! Але хочу зауважити, що якщо жінка невміла або нехотіла зварити своєму чоловікові вареників, її чекали неприємності. Які саме, ви дізнаєтесь з пісні

« А мій милий  чорнобривий вареничків хоче…»

Ой, мій милий вареничків хоче,

Ой, мій милий вареничків хоче.

 

Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

Та й дров же нема, милий мій, миленький,

Та й дров же немає, голуб мій сизенький!

 

Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай,у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

Та й сили ж нема, милий мій, миленький,

Та й сили ж немає, голуб мій миленький!

 

Помирай, милая, помирай, милая,

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

А з ким будеш доживати, милий мій, миленький?

Так з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?

 

Із кумой, милая, із кумой,  милая,

Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Так підем же додому, милий мій, миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький!

 

Не балуй, милая, не балуй, милая,

Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

Кума  1. Маю надію, що у цій родині про яку йшлося в пісні, буде все гаразд. Ще кілька слів про начинку до вареників.

Жодна з кухонь народів світу не має такої різноманітності начинок до вареників, як українська.

Начинка для вареників символізувала собою продовження роду. Пшоняна каша слугувала символом майбутнього життя. Мак ототожнював собою всю множину зірок на небі. Начинка з подрібнених яєць, як вважалось, мала велику життєдайну силу. Гриби в начинці покращували чоловічу спроможність, а риба – жіночу.

 А які начинки для вареників готують ваші мама, бабусі?

Кума 2. Є ще чимало не менш смачних та оригінальних рецептів з різних регіонів України, про які ви і не здогадувались.

У карпатському регіоні традиційною начинкою для вареників є сир. Але не звичайний, а овечий – бринза. А тісто замішували не на звичайному  пшеничному борошні, а на ячмінному. Самі ж вареники ліплять, як правило, великі і без вушок – заокругленими.

Кума 1.Вареники Полісся вирізнялись тим, що готували їх здебільшого з житньої муки, а не з пшеничної, адже саме жито було найрозповсюдженішою злаковою культурою у Поліссі. Зберігся і дуже оригінальний рецепт начинки, поширений у поліських селах: перетерта суміш макових зерняток і конопляного насіння. Але оскільки в наш час приготувати начинку з коноплі проблематично, пропонуємо вам інші традиційні варіанти: начинка з пшоняної каші або солодка начинка з сухофруктів.

Кума 2. У Галичині та інших західноукраїнських регіонах поряд з назвою «вареники», використовували назву «пироги». Їхня характерна особливість полягала у розмірі – вони були дуже великі. Кажуть, щоб наїстись вистачало одного «пирога», в той час як вареників треба засти не одну миску. Було розповсюджено і багато жартівливих рецептів, коли у якості розіграшу для гостей декілька вареників начиняли однією мукою, сіллю або гострим перцем.

Кума 1. Вареники зі Слобожанщини та Таврії прикметні тим, що налічують багато найрізноманітніших ягідних рецептів – з чорницею, малиною, ожиною, полуницею, не кажучи вже про традиційні з вишнею або черешнею. Такі солокі «літні» вареники ліпили маленькими з тонкого тіста. А от у зимовий сезон, коли основними інгредієнтами для начинки було  м'ясо, картопля і гриби, вареники не лише варили, а і запікали у горщиках з сиром і сметаною.

Кума 2. Дуже цікавими і оригінальними є вареники Сіверщини та Східного Придністров’я. Їх називали «вареники з піском».

Конкурс «Вареники з піском».

Учні смакують вареники та відгадують, з чого приготовано начинку.

(Начинка приготована на основі борошна. Так-так, борошна. Для того, щоб її приготувати, підсмажували сало, доки воно не перетвориться на суху жовту шкварку, і у киплячий смалець, помішуючи, додавали борошно. Засмажку охолоджували і начиняли нею вареники, які називали «вареники з піском».)

Кум.Якщо запитати будь-якого українця, з чим краще подавати вареники, відповідь буде «Зі сметаною, звичайно ж!».

Кума 1. І правда, що може бути краще, ніж вареники з густою домашньою сметаною. Однак, сметана – не єдиний соус, з яким можна подавати вареники.

Конкурс «Соус».

Назвіть, з чим ще можна подати вареники.

Читець 2. Казка «Як господиня навчилася варити вареники» (Додаток 2)

Кум. Милі українці! Хочу сказати, що ми не тільки любим вареники їсти, ми їх ставимо на п’ядестал. На центральній площі канадського міста Глендона височіє пам’ятник варенику, який… вважається офіційним символом міста.  Кулінарне диво з каменю заввишки у 9 метрів важить майже 3 тони.Не дивно, що канадці у такий спосіб виразили своє захоплення українськими варениками. Не забуваймо, що саме в Канаді проживає найбільш чисельна у світі українська діаспора.

Кума 1. Шанують вареники і українські митці.

У 2006році у Черкасах відкрили  трішки менший, на цей раз  двометровий, пам’ятник варенику під гаслом ‘’Хай кожен живе,як вареник у маслі’’. Головним у композиції є вареник, що красується за спиною у козака. Цікаво зазначити, що з нагоди відкриття пам’ятника, було cконструйовано спеціальний чан для того, щоб зварити виготовленого величезного вареника. Його довжина становила 1м74см, ширина -  75см, а маса -  72,5кг (демонстрація слайду пам’ятників у Черкасах, у Канаді).

Кум. У Буковелі традиційно щороку проходить фестиваль вареників. А в 2013 році був побудований сніговий пам’ятник варенику, який увійшов в «Книгу рекордів ТК  «Буковель»  як найбільший вареник в світі, вироблений зі снігу.

Кума 2. «Золотий вареник» - це спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів і кондитерів України, який знаки вручається за підсумками щорічного відкритого конкурсу. Вища нагорода була заснована в 1999 році. Нагорода має такий вигляд, начебто на тарілку поклали маленький золотий вареник. Кругла двох-сантиметрова основа нагороди виконана із срібла, сам же «золотий вареник», як і кружечок, що його обрамлює, зроблені із золота.

Викладач фізики.Ми сьогодні багато цікавого дізнались про вареники. Час уже і варениками смакувати.

Кума 1. Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні.

Білощокі, круглолиці,

Із рум'яної пшениці.

Кума 2. Їжте, їжте, просим щиро,

Вареники наші з сиром.

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

Учні смакують варениками.

Дівчатка подають  вареники, примовляючи:

Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні.

Їжте вареники з капусти, щоб животи у вас були тлусті.

Їжте вареники з гречки ‒не буде між вами суперечки.

Їжте вареники з ревеню – не будете биті ремінем.

Їжте вареники з вишень ‒ будете мати багато грошей.

Їжте вареники з грибами, щоб були ви багаті кумами.

Їжте вареники з маком ‒усі їжте зі смаком.

Їжте вареники з сиром ‒з добром вас і з миром.

 Додаток 1.

Конкурс «Розумний вареник»

1. Чому борошно виходить з-під жорен млина гарячим?

(На розтирання зерна йде енергія рухомого каменя. При цьому зростає внутрішня енергія і температура борошна.)

 

2. Тісто для вареників готують зазвичай з пшеничного борошна, води, солі та яєць. Воду слід брати холодну, а не теплу. Чому?

(Холодна вода довше тримає вологу, тісто довго не висихає і при виготовленні вареників добре злипається.)

 

3. Яка вода закипить швидше: сира чи та, що вже кипіла?

(Сира. У кип’яченій воді менше розчиненого повітря, тому бульбашки з’являтимуться при вищій температурі.)

 

4. Чому вода в каструлі перед тим, як закипіти, починає шуміти?

(У воді є бульбашки повітря. Нагріваючись, вода починає випаровуватися всередину цих бульбашок. Збільшуючись в розмірі, вони внаслідок дії виштовхувальної сили, піднімаються вгору. Піднімаючись, бульбашки переходять у верхні, холодніш ішари,  де вони зменшуються, бо пара в них конденсується і бульбашки захлопуються, створюючи характерний шум.)

 

5. Коли вода в каструлі кипить, її кришка підстрибує. Чому?

(Коли вода кипить, то кришка підстрибує, оскільки в каструлі утворюється пара, тиск збільшується, піднімаючи кришку, при цьому частина пари виходить, тиск меншується, кришка опускається, утворюючи при цьому звук.)

 

6. Коли вода в каструлі закипить швидше: коли з неї знята кришка, чи коли вона нею накрита? Чому

(Коли накрита кришкою. Тепло зберігається краще, теплообмін з навколишнім середовищем зменшується.)

 

7. Вода в каструлі кипить, нагрівник працює, а температура води не змінюється. Як це пояснити?

(У процесі кипіння енергія нагрівника йде на утворення пари.)

 

8. Якою ложкою зручніше користуватись, помішуючи вареники: дерев’яною чи металевою?

(Звичайно, дерев’яною. Теплопровідність дерева дуже мала, тому ложка залишається холодною.)

 

9. Що має вищу температуру: киплячавода, чи її пара (опіки від пари сильніші)?

(Температура пари і киплячої води завжди однакові.Сильніші опіки від пари пояснюються тим, що в одиниці маси пари при температурі кипіння кількість теплової енергії значно більша, ніж у води тієї самої температури.)

 

10. Вода в каструлі закипіла.  Ми бачимо пару. Алеж пара безбарвна.  Чому ми її бачимо?

(Ми бачимо не пару, а туман, який утворився внаслідок конденсації пари на пилинках, що є в повітрі.)

 

11  Над каструлею, коли в ній кипить вода, майже не видно пари, поки вона стоїть на полум’ї. Проте, як тільки вимкнути пальник, пару на деякий час стає видно. Чому?

(Водяна пара прозора, безбарвна і через це невидима. В момент припинення подавання тепла від пальника пара одразу ж охолоджується, утворюючи туман.)

 

12. Чому вареники через деякий час після того, як їх кинули у киплячу воду, піднімаються на поверхню?

(Під дією високої температури тісто розбухає, об’єм його збільшується, а отже і зростає виштовхувальна сила, що у певний момент стає більшою за вагу вареника.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Як господиня навчилася варити вареники

Українська народна казка Полтавщини

 

Було це дуже давно. Одного разу молода господин вирішила для свого чоловіка приготувати вареники. Нарвала вишень, малини, натушкувала капусти, печінки, наварила картоплі, приготувала сиру та й наварила вареників. Склала їх у велику миску, насмажила засмажку з цибулі, гарно їх полила нею, перетрусила і поставила у теплому місці, щоб вони не прохолонули, поки чоловік з роботи прийде. Через деякий час вона почула сердитий шепіт:

— Ти чим мене вимазуєш червоним?

— А ти чого роздавлюєш мене?

— Ти дуже солоний, не торкайся до мене!

— Що це пристало гірке до мене? — чулось з-під покришки.

Відкрила миску і стало тихо, але вареники чомусь зовсім не схожі на ті, які вона складала: якогось незрозумілого кольору і вигляду. Одн посиніли, інші почервоінли, одні худі, інші товсті. Попробувала їсти, але вареники з ягодами стали солоні, з картоплею і капустою ‒ солодкі, з сиром — гіркими.

Соромно було господині такі вареники подавати чоловікові. Тож вона знову нарвала ягід, натушкула капусти, приготовила картоплі, сиру та й наварила вареників. Але склала їх всі окремо. З капустою, картоплею і печінкою олією засмажила, з сиром ‒ маслом полила, а з ягодами — цукром посипала. Поставила і почала прислухатись, чи не будуть знову вареники шуміти. В мисках було тихо, всі вареники мирно лежали в своїх мисках і чекали з роботи господаря.

Коли прийшов чоловік, господиня спочатку подала вареники, засмажені олією, потім з сиром до сметани, а на закуску солодкі вареники з ягодами.

Чоловік був дуже вдячний за смачну вечерю, а господиня назавжди запам’ята-

ла, що вареники з різною начинкою люблять тільки свою приправу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Класному керівнику: виховні години:8-9 класи /упоряд.: Л. Шелестова, Н.Чиренко, Н. Чернякова. – К.: Шк. світ, 2011.‒ 128 с. ‒ (Б-ка «Шкільного світу)
2. Онищук О. В., Махотнюк Е. Х. Фізика навколо нас.: збірник задач-запитань. −  Вінниця: ОІПОПП, 1994.‒ 72 с.
3. Орлова Н. О. Особливості української кухні: (фестиваль). // Шкільний бібліотекар. -  2017. - №5(77).‒ С. 23-32.
4. Романов О. Цікава фізика: запитання та відповіді. – Київ : «Вид. дім «Перше вересня», 2016. ‒ 192 с. ‒ (Б-ка «Шкільного світу»).
5. Руданський С. Співомовки, переклади та переспіви. – К.: Наукова думка, 1985. ‒ 638 с.
6. Тульчинський М.Е. Качественныезадачи по физике.: пособие для учитилей. − М.: Просвещение, 1972.‒ 240 с.
7. Шаромова В.І. Фізика та астрономія у школі: українознавчий аспект. Позакласні заходи: ч. 1. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. ‒

 224 c.