ПРАЦЯ НЕПОВНОЛІТНІХ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНІ

ПРАЦЯ НЕПОВНОЛІТНІХ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНІ

Питання охорони прав неповнолітніх, зокрема, захист їх трудових прав є одним з найважливіших питань, особливо коли неповнолітні особи вирішать реалізувати свої здібності до праці шляхом укладення трудових договорів із суб’єктами господарювання. Знання цих прав та пільг зможе забезпечити гідні умови праці неповнолітнього в трудових відносинах із роботодавцем. Так, згідно зі статтею 187 КЗп. П України, неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України.

Більшість неповнолітніх влаштовуючись на роботу не знають про те, що вони наділені законодавством спеціальним комплексом прав, і деякі роботодавці цим користуються. У статтях 43 та 52 Конституції України зазначено, що використання праці неповнолітніх на небезпечних для їх здоров’я роботах забороняється, а експлуатація дитини переслідується за законом. Варто також звернути увагу на вік працівника, з якого допускається прийняття на роботу. Зокрема, у статті 188 КЗп. П встановлено загальне правило щодо заборони прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Водночас, у цій же правовій нормі передбачено, як виняток, можливість прийняття на роботу осіб, які досягли п’ятнадцяти років, але лише за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Також допускається прийняття на роботу й чотирнадцятирічних. Але це стосується, насамперед, учнів загальноосвітніх шкіл, професійно- технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю та не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Працевлаштування неповнолітніх, відповідно до Кодексу законів про працю України, здійснюється на підставі трудового договору, який обов’язково укладається у письмовій формі та лише після попереднього медичного огляду.

Приймаючи на роботу неповнолітніх, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити їх із правилами внутрішнього трудового розпорядку, правилами техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки. Згідно з частиною третьою статті 26 КЗп. П України для осіб, які не досягли 18 років, випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється.

УВАГА! При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників (частина 2 статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

На важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах забороняється застосування праці осіб, молодших від вісімнадцяти років. Забороняється також залучати неповнолітніх осіб до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також граничні норми підіймання та переміщення важких речей особами, молодшими від вісімнадцяти років, затверджуються Міністерством охорони здоров’я України за погодженням із Державним комітетом України з нагляду за охороною праці. Варто пам’ятати, що на кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

На органи місцевого самоврядування покладаються завдання щодо затвердження програм працевлаштування випускників загальноосвітніх шкіл, квоти робочих місць для працевлаштування молоді та забезпечення їх виконання всіма підприємствами, установами, організаціями. Відмова у прийнятті на роботу і професійне навчання на виробництві зазначеним особам, направленим у рахунок броні, забороняється. Така відмова може бути оскаржена ними в судовому порядку.

Також вітчизняне законодавство висуває вимогу приділяти особливу увагу здоров’ю неповнолітнього працівника як під час прийняття його на роботу, так і безпосередньо під час роботи. Зокрема, положення статті 191 КЗп. П України вимагають від роботодавця приймати на роботу неповнолітніх лише після попереднього медичного огляду. А у подальшому, до досягнення 21 року, такі особи щороку підлягають обов’язковому медичному огляду. При встановленні факту, що робота негативно впливає на здоров’я неповнолітнього, він негайно звільняється з цієї роботи і переводиться на більш легку роботу. При переведенні неповнолітніх на підставі медичного висновку на більш легку, але нижче оплачувану роботу, за неповнолітнім протягом двох тижнів зберігається попередній заробіток (частина перша статті 114 КЗп. П України). Окрім цього, згідно зі статтею 192 КЗп. П України, забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Для додаткового захисту трудових прав неповнолітніх законодавством передбачаються обмеження звільнення таких працівників. Так, стаття 198 КЗп. П України передбачає, що звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах молоді. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗп. П України, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

Також трудовим законодавством чітко встановлено межі робочого часу неповнолітніх. Для осіб у віці від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень. Тобто не більше 7 годин на день при 5-денному робочому тижню і 6 годин при 6- денному. Працівники віком 15-16 років, а також учні 14-15 років, що працюють під час канікул, можуть працювати по 24 години на тиждень. Тривалість робочого дня для таких осіб не може перевищувати 4 години на день при 6-денному робочому тижню і дорівнювати 5 годинам при 5-денному. Дещо іншим є робочий час для неповнолітніх, які працюють протягом навчального року. Тривалість їх робочого часу не повинна перевищувати половини відповідних максимальних норм скороченого робочого часу. Тобто, якщо працівнику 17 років і він працює під час навчання, то тривалість його робочого часу має бути не більшою 18 годин на тиждень (максимально допустима для його віку 36 годин, відповідно половина – 18 годин ).

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Тобто, скорочення робочого часу для неповнолітніх означає, що їх скорочений робочий час оплачується за тією ж тарифною ставкою (тим же посадовим окладом), що й нормальний робочий день дорослого працівника тієї ж спеціальності, кваліфікації та за інших рівних умов.

Неповнолітніх працівників забороняється залучати до нічних, надурочних робіт і до робіт у вихідні дні, а також до чергувань встановлених у деяких організаціях за розпорядженням роботодавця до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові дні для підтримки порядку й оперативного рішення виникаючих невідкладних питань, що не відносяться до виробничої діяльності даної організації.

Щодо відпусток, то згідно з частиною другою статті 75 КЗп. П та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки» тривалість щорічної основної відпустки становить для неповнолітніх працівників тридцять один календарний день (зрозуміло, що відпустка такої тривалості надаватиметься працівникові лише за той період роботи, поки йому не виповниться вісімнадцять років – після досягнення цього віку щорічна основна відпустка обчислюватиметься вже з розрахунку двадцяти чотирьох календарних днів). Окрім цього, трудове законодавство України (стаття 195 КЗп. П) закріплює за неповнолітніми працівниками право використання щорічних відпусток у зручний для них час. Щорічні відпустки працівникам віком до 18 років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві (при цьому надається відпустка саме повної тривалості, а не пропорційно відпрацьованого ними часу).

ВАЖЛИВЕ! Працевлаштовуватися необхідно виклюсно офіційно, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства! Що таке незадекларована праця та чим вона небезпечна? Незадекларована праця – це законна оплачувана діяльність, яка повністю або частково не оформлена відповідно до вимог законодавства. Це соціальне явище справляє значний негативний вплив на розвиток економіки країни, життєвий рівень людей. Окрім того, незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників. Пам’ятайте, що незадекларована праця – це основа примусової праці!

УВАГА! У світі найчастіше діти потерпають від внутрішньої торгівлі людьми. Згідно з Конвенцією ООН про права дитини, яку підписала 191 держава світу і яка набула чинності в Україні 27 вересня 1991 року, кожна дитина має право на захист від усіх видів економічної та сексуальної експлуатації, насилля (статті 19, 32, 34, 35 та 36). Усі держави повинні захищати дітей від будь-яких форм експлуатації і розбещення, торгівлі та контрабанди їх у будь-яких цілях і в будь-якій формі. Торгівля дітьми може призвести до серйозних наслідків для них на все життя або навіть поставити під загрозу саме життя. Торгівля дітьми є багатоликою проблемою. Глобальний світовий ринок втягує мільйони дітей і дає багатомільйонні доларові прибутки, створюючи ситуації цілковитого порушення прав дітей на щасливе дитинство, на гідне, продуктивне та корисне життя.

Що треба робити, якщо стало відомо про дітей, які постраждали від торгівлі дітьми? Згідно із Законом України «Про протидію торгівлі людьми» особа, якій стало відомо про дитину, яка страждає/постраждала від торгівлі дітьми, зобов’язана невідкладно та із забезпеченням конфіденційності повідомити про це місцеву державну адміністрацію, органи місцевого самоврядування, органи Національної поліції або органи прокуратури. У разі існування підозри щодо причетності батьків дитини або осіб, які їх замінюють, до торгівлі дітьми особи, які постійно контактують з дітьми у сферах освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури та спорту, оздоровлення та відпочинку, судовій та правоохоронній сферах, у порядку, встановленому законодавством, інформують про це органи Національної поліції або органи прокуратури.

Що таке взагалі торгівля людьми? Торгівля людьми – це здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховування чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Таке визначення торгівлі людьми дає «Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми», який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Торгівля людьми є жахливою реальністю сьогодення, яка через військову агресію та її ризики має негативну тенденцію до зростання. Серед осіб, які проживали на тимчасово окупованих територіях України, звільнених Збройними силами України, ймовірно, можуть бути постраждалі від торгівлі людьми.

Якщо ж ви підозрюєте, що потрапили в руки торговців людьми, - відразу телефонуйте до Нацполіції – 102 або до Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 чи 527 (безкоштовно та анонімно). Якщо знаходитесь за кордоном можна звернутися на номер 112 (лінія екстреної допомоги в ЄС). Торгівля людьми – це не вигадки, це – реальність!

Діти - мільйонери: шлях до мріїМільйонерами не народжуються, а стають. І починати свій шлях добанкнот можна і до закінчення університету, коледжу, школи. Більш тоговже в першому класі ви можете відкрити власний бізнес. Ось декілько яскравих прикладів із життя реальних дітей, які досягли успіху в своїй справі і стали мільйонерами.

Камерон Джонсон, «Cheersand. Tears» Одного разу Камерон створив запрошення для заходу своїх батьків. Гостям вони настільки сподобалися, що після першого надійшло і друге замовлення. Незабаром хлопець налагодив виробництво і почав заробляти сотні тисяч доларів. У свої 14 років він заснував компанію «Cheersand. Tears», яка в підсумку принесла йому перший мільйон. Урок: виводьте своє хобі на новий рівень. Амбіції і завзятість можуть зробити з вас мільйонера.

Еван, «Evan. Tube» У віці 8 років Еван почав вести свій канал на Youtube. Про що може розповісти маленький хлопчик? Звичайно, про іграшки. Такі оглядипривернули увагу однолітків. Незабаром число його передплатників збільшилося до мільйона. А ще через деякий час Еван заробив свій перший $ 1 млн. Урок: займайтеся тим, що приносить вам задоволення. Якщо ви фахівець, діліться знаннями – і знайдуться ті, хто це оцінить.

Леанна. Арчер, «Leanna's. Hair» Секретний рецепт бальзаму для волосся допоміг Леанні вже в 9 років створити суперпродукт. Незабаром дівчинка розширила лінію своєї косметики, а вартість компанії перевищила $ 3 млн. Зараз бізнес приноситьбільше $ 100 000 чистого доходу на рік. А Леанна встигає займатися благодійністю. Урок: коли мільйони прийдуть до вас, не забудьте поділитися з тими, хто їх потребує. Грошовий потік завжди повинен бути в русі.

Американцеві Фрейзеру Доерті було всього 14 років, коли він вирішив варити джем зі свіжих фруктів за рецептом своєї бабусі і продавати сусідам. Через пару років виробництво варення досягло значних обсягів, і хлопець відкрив виробничу лінію, зайнявши гроші у своїх батьків. А в 19 років уже став мільйонером. Урок: часто проста потреба може вилитися в грандіозну ідею.

Джефф, Дейв і Кетрін Кук, «My. Yearbook» Два брати і сестра створили «My. Yearbook» – соціальну мережу, в основі якої ідея Facebook. З однією відмінністю – учасниками були тільки діти початкової школи. Діти Кукс придумали це, щоб знайти нових друзів. У підсумку особистий веб-сайт почав розвиватися, а через деякий час успішний бізнес був проданий за $ 100 млн. Урок: часто проста потреба може вилитися в грандіозну ідею. Кожен день, кожну годину фіксуйте думки. Ідеї народжуються навіть з повітря.