Практична робота №1 "Визначення основних фізіологічних показників"

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

Тема:   Визначення основних фізіологічних показників

Мета:    Закріпити на практиці знання отримані на теоретичних заняттях.

Ознайомити курсантів з методами обстеження  хворого або потерпілого на судні.

 Відпрацювати елементи вимірювання температури, пульсу , артеріального тиску. Розкрити  значення визначених показників пульсу для оцінки стану серцево-судинної системи і враження про загальний стан організму.

Обладнання та матеріали: Роздатковий матеріал (таблиці, інструкції малюнки, алгоритми дій, температурний листок), відеофільм «Догляд за хворими з порушенням функцій органів дихання та кровообігу». Термометр, секундомір, стетофонендоскоп, сфігмоманометр мембранний, сфігмоманометр електронний

Теоретичні відомості

ЖИТТЄВІ ПОКАЗНИКИ.

Загальне положення.

Будь-який хворий потребує застосування спеціальних процедур — складових процесу лікування або здійснення контролю над його станом. Це — вимірювання температури, пульсу, тиску, частоти дихання,

Температура тіла та її вимірювання

Одним з головних показників стану людини є температура її тіла, оскільки більшість хворобливих процесів в організмі призводить до температурної реакції, що є складовою імунітету людини..

Термометрія – вимірювання температури тіла людини. Температура тіла є відносною константою внутрішнього середовища, підтримання якої забезпечується і складними процесами терморегуляції. У здорової людини під пахвою вона коливається в межах 36,4–36,8 °С. Летальна максимальна температура тіла 42,5 °С. При цьому відбуваються незворотні зміни білкових структур. Гіпертермія - стан, при якому температура тіла підвищується вище 37°С. Вона виникає при тривалій дії високої температури навколишнього середовища, особливо при високій вологості повітря. Різка гіпертермія, при якій температура тіла досягає 40-41°С супроводжується важким загальним станом організму і носить назву теплового удару. Летальна мінімальна температура тіла коливається в межах 15–23 °С. Гіпотермія - стан, при якому температура тіла знижується нижче 35°С. Найшвидше гіпотермія настає при зануренні в холодну воду. При цьому спочатку спостерігається збудження симпатичного відділу вегетативної нервової системи і рефлекторно обмежується тепловіддача і посилюється теплопродукція, особливо за рахунок м'язової тремтіння. Але через деякий час температура тіла все-таки починає падати, при цьому спостерігається стан, подібний до наркозу: зникнення чутливості, ослаблення рефлекторних реакцій, зниження збудливості нервових центрів, різке зниження інтенсивності обміну речовин, уповільнення дихання, уражень серцевої діяльності, зниження артеріального тиску. Можливі фізіологічні коливання. Так, температура, виміряна в прямій кишці, піхві, паховій складці, порожнині рота, виявляється на 0,2–0,4 °С вищою, ніж під пахвою.

Температура тіла людини – один із головних показників стану її здоров’я, а термометр – обов’язковий атрибут аптечки. Від правильності його показів залежить оперативність надання медичної допомоги.

Температуру тіла найчастіше вимірюють у глибині пахвинної западини. Якщо термометр зберігався в дезінфікуючому розчині, то перед використанням його ополіскують

під проточною водою і витирають серветкою насухо, щоб не спричинити алергічного подразнення шкіри у хворого

 Кожного разу перед вимірюванням температури тіла ртуть у термометрі потрібно опустити в резервуар. Для цього беруть термометр у кулак так, щоб кінець термометра з резервуаром був вільний і повернутий донизу. Потім кілька разів струшують термометр, після чого перевіряють, чи вся ртуть опустилася в резервуар. Якщо вона не опустилася до поділки 34 °С, термометр знову струшують. Потім хворий у положенні сидячи або лежачи дещо піднімає руку.

Якщо шкіра під пахвами волога, її витирають рушником, оскільки вологість охолоджує ртуть і показники термометра будуть дещо нижчими. У глибину западини поміщають кінець термометра з резервуаром ртуті. Після цього хворий притуляє зігнуту в ліктьовому суглобі руку до тіла. Ослабленим хворим треба допомагати підняти руку і потім підтримувати її в потрібному положенні. Під час вимірювання температури хворий повинен перебувати в цілковитому спокої, краще в лежачому положенні. Термометр тримають під пахвою 10 хв. Показники термометра заносять у температурний листок, а термометр дезінфікують.

За ступенем підвищення розрізняють таку температуру тіла:

1) субфебрильна – від 37 ^оС до 38 °С; 2) помірна – гарячка від 38 °С до 39 °С;

3) висока гарячка – від 39 °С до 41 °С; 4) надвисока гарячка – понад 41 °С.

Вимірюючи температуру протягом кількох днів, її коливання можна відобразити у вигляді температурної кривої.

Гарячка постійного типу: температура тіла встановлюється на високих цифрах, добові її коливання невеликі (не більше 1 °С).

Гарячка послаблюючого, ремітуючого, типу: висока температура тіла з коливаннями протягом доби від 1 °С до 2 °С без зниження ранкової температури до нормального рівня. Характерна для гнійних інфекцій.

Гарячка переміжного, інтермітуючого, типу (переміжна пропасниця). Спостерігається короткочасне раптове підвищення температур» до 39–40 °С та швидке її зниження до нормального рівня. Повторюється через 1–2–3 дні; характерна для малярії.

Гарячка гектичного типу. Цей тип температурної кривої характеризується дуже великими (до 3°С) коливаннями добової температури тіла з різким падінням до норми чи й нижче. Ці коливання супроводжуються значним потовиділенням і спостерігаються при сепсисі.

Хвилеподібна гарячка. Спостерігається хвилеподібна зміна температури – тривалі періоди підвищення температури змінюються періодами нормальної температури тіла.

Гарячка неправильного типу. Добові коливання різнорідні, різної тривалості. Спостерігається при ревматизмі, дизентерії, грипі, сепсис.

Гарячка спотвореного типу: ранкова температура вища від вечірньої. Характерна для туберкульозу, сепсису, бруцельозу.

Пульс та його вимірювання

        Пульс — це періодичні коливання стінок артерій унаслідок руху крові та зміни тиску в судинах при кожному скороченні серця. За характером пульсу можна визначити стан серцево-судинної системи та загальний стан хворого.

Частота пульсу — це кількість пульсових коливань за 1 хв. У здорової людини вона складає 60—80 за 1 хв і відповідає кількості серцевих скорочень. Частоту серцевих скорочень понад 80 за 1 хв називають тахікардією, а частоту серцевих скорочень меншу ніж 60 за 1 хв — брадикардією.

У фізіологічних умовах частота пульсу залежить від багатьох чинників: віку (найбільша частота пульсу в перші роки життя); фізичної роботи, під час якої пульс прискорюється; фізіологічного стану (під час сну пульс сповільнюється); статі (у жінок пульс на 5—10 ударів частіший, ніж у чоловіків); психічного стану (від страху, гніву, болю пульс прискорюється). Підвищення температури тіла на 1 °С прискорює пульс на 8—10 за 1 хв. Особливо тривожним симптомом є зниження температури тіла з тахікардією, що наростає.  

Розрізняють пульс: — артеріальний; — венозний; — капілярний.

Артеріальний пульс може бути: — центральним (на аорті, сонних артеріях); периферичним (на променевій артерії, артерії тильного боку стопи).

Досліджують основні ознаки пульсу — частоту, ритм, наповнення, напруження.

Аритмія найчастіше є проявом захворювання серцевого м'яза, провідної системи серця, порушення нервової регуляції.

Екстрасистолічна аритмія — між двома черговими скороченнями серця виникає додаткова систола (екстрасистола). Пауза, що виникає за екстрасистолою, називається компенсаторною паузою і є значно довшою від звичайної. Екстрасистоли можуть бути поодинокими або груповими. При деяких захворюваннях виникають напади екстра систолічної тахікардії, що тривають від кількох секунд до кількох днів. Ці напади називаються пароксизмальною тахікардією.

Миготлива аритмія - характеризується відсутністю якоїсь закономірності ритму і наповнення пульсу. Дана аритмія є наслідком тяжкого пошкодження міокарда (вана серця, атеросклероз, гіпертиреоз). Дуже часто при миготливій аритмії розвивається так званий дефіцит пульсу, при якому не всі серцеві скорочення виштовхують в артерії достатню кількість крові. Деякі скорочення є настільки слабкими, що пульсова хвиля не досягає периферичних артерій і не визначається при пальпації.

Дефіцит пульсу - коли кількість пульсових хвиль стає меншою, ніж частота серцевих скорочень. Тому недостатньо порахувати пульс на променевій артерії, а обов’язково треба порахувати кількість серцевих скорочень. Різниця цих двох показників і визначає дефіцит пульсу.

Переміжний пульс – чергування слабких та сильних пульсових хвиль, ознака важкого ушкодження серцево-судинної системи.

Частота пульсу - це кількість пульсових хвиль за 1 хв.

Поява тахікардії, брадикардії і аритмії вимагає уважного спостереження за хворим.

Артеріальний тиск та його вимірювання

Артеріальний тиск — це тиск крові на стінки судин. Вимірювання артеріального тиску є важливим діагностичним методом. Цей показник відображає силу скорочення серця, прилив крові в артеріальну систему, опір і еластичність периферичних судин. Розрізняють максимальний (систолічний) тиск, який виникає в момент систоли серця, коли пульсова хвиля досягає найвищого рівня, мінімальний (діастолічний) тиск, який виникає в кінці діастоли серця під час спадання пульсової хвилі, і пульсовий (різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску).

Діагностичне значення показників артеріального тиску. Артеріальний тиск є важливим об'єктивним показником функції серцево-судинної системи. Вимірювання артеріального тиску служить незамінним діагностичним методом під час обстеження хворих. Керуючись показниками артеріального тиску, можна скласти уявлення про ступінь тяжкості шоку або колапсу, про величину крововтрати. Під контролем артеріального тиску проводиться введення крові, деяких ліків. Показники артеріального тиску можуть відображати стан і ступінь захворювань різних органів (нирок, ендокринних залоз).

Підвищення артеріального тиску понад норму називають артеріальною гіпертензією, а зниження — артеріальною гіпотензією.

Класифікація артеріального тиску для дорослих

ХІД  РОБОТИ

Завдання 1.   Термометрія

Візьміть термометр, лоток, дезрозчин, рушник, температурний листок, вату, посудину для зберігання термометра.

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції.
2. Візьміть продезінфікований термометр. Струсіть термометр, щоб ртуть опустилася в резервуар до нижньої поділки.
3. Огляньте пахвинну западину.
4. При відсутності ознак запалення витріть сухим рушником шкіру пахвинної западини.
5. Помістіть у пахвинну западину кінець термометра так, щоб резервуар зі всіх боків доторкався до шкіри.
6. Попросіть пацієнта притиснути до тіла зігнуту в ліктьовому суглобі руку.
7. Зареєструйте покази термометра у температурному листку синім кольором після 10 хвилинного вимірювання.
8. Продезінфікуйте термометри. Помістіть у лоток з 6% розчином перекису водню використаний термометр на 60 хв ( в "Дезоксон -1" або 1% розчин хлораміну на 15 хв),
9. Вийміть термометр, сполощіть під проточною водою, витріть насухо і помістіть в посудину, на дні якої є шар вати.

Завдання 2. Заповнення температурного листка

Інструкція

1.    На температурному аркуші є дві шкали. На вертикальній шкалі позначаються показники температури тіла (від 35 до 42 градусів). На горизонтальній шкалою відображається дата та час вимірювання. Для побудови температурної кривої хворому необхідно вимірювати температуру двічі за добу (вранці та ввечері) одні й ті ж години. Результати вимірювань записуються в контрольний лист.
2.    Потім слід проставити точками щоденні покази термометра проти відповідних значень. Поєднавши їх, вийде ламана лінія — температурна крива. Заповнювати температурний лист слід щодня після кожного вимірювання температури.
3.    Крім відомостей про температуру справи, температурний лист може містити результати інших спостережень за станом пацієнта
4.    Це може бути частота пульсу та дихання, рівень артеріального тиску, кількість споживаної і виділюваної рідини. Крім того, в даному документі можуть відзначатися відомості про заходи по догляду за хворим (графік зміни білизни, гігієнічних ванн, інших спеціальних процедур).
5.    Існує стандартна форма температурного листа. На ній показники пульсу, дихання, артеріального тиску вказуються напроти позначень вертикальної шкали. Інші показники відзначаються в нижній частині температурного листа, під температурної кривої.
6.    Температурний лист зберігається в історії хвороби і є для лікаря цінним джерелом інформації, оскільки за характером зміни зубців графіка, їх величині можна уточнити діагноз, зробити прогноз перебігу хвороби, а також прописати відповідні ліки або призначити додаткові обстеження.

Завдання 3. Вимірювання пульсу

1. Визначайте пульс одночасно на обох руках.

2. Пульс на правій руці хворого досліджуйте лівою рукою, на лівій — правою.

3. Візьміть руку досліджуваного в ділянці променево-зап'ясткового суглоба великим пальцем ззовні та знизу, а пучками II, III пальців — зверху і, відчувши пульсуючу артерію в зазначеному місці, з помірною силою притисніть її до внутрішньої поверхні променевої кістки.

4. У разі однакових властивостей пульсу на обох руках дослідження продовжуйте на одній руці.

5. Відчувши пульсову хвилю, насамперед зверніть увагу на частоту пульсу, його ритм, наповнення та напруження.

6. Для визначення частоти пульсу за 1 хв підрахунок про-водьте протягом ЗО с і одержане число помножте на два. Якщо пульс аритмічний або частота його більша чи менша від звичайної, то, щоб не помилитися, повторно підрахуйте пульс протягом 1 хв.

7. При доброму наповненні пульсу ви відчуєте під пальцями високі пульсові хвилі, при поганому — малі пульсові хвилі.

Визначте, який пульс у хворого,— ниткоподібний, напружений (твердий) чи м'який. Можливо, у нього аритмія (екстрасистоли).

9. Якщо малі й великі пульсові хвилі виникають хаотично та відсутня закономірність ритму, то це вид миготливої аритмії. Підрахуйте пульс на променевій артерії й одночасно кількість серцевих скорочень, скориставшись допомогою колеги. Різниця цих показників і є дефіцитом пульсу.

Завдання 4. Вимірювання артеріального тиску

ВИЗНАЧЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕЛЕКТРОННОГО СФІГМОМАНОМЕТРА

1. З тильного боку апарата поставте в гніздо елементи живлення

2. Запропонуйте пацієнту сісти на стілець або лягти у ліжку на спину.

3. На оголену руку пацієнта накладіть манжетку так, щоб датчик розмістився на 1 см медіальніше від ямки ліктьового згину.

4. З'єднайте манжетку з блоком живлення.

5. У манжетку нагнітайте повітря доти, доки не зникнуть звуковий і світловий сигнали.

6. Поступово випускайте повітря з манжетки.

7. Поява перших звукового і світлового сигналів відповідає на манометрі величині систолічного тиску. Останні звуковий і світловий сигнали відповідають на манометрі величині діастолічного тиску. На манометрі реєструється цифрами показання артеріального систолічного і діастолічного тиску.

8. Крім того, одночасно на манометрі реєструється частота пульсу.

9. Зніміть і продезінфікуйте манжетку.

10. Відключіть елементи живлення по закінченні роботи.

11. Дані показники зареєструйте у відповідній медичній документації.

Примітка. Цей метод дає змогу пацієнту самому легко вимірювати артеріальний тиск, не потребує вислуховування стетофонендоскопом.

Висновок: Відпрацювавши елементи вимірювання основних фізіологічних показників скласти звіт про стан свого здоров’я. Запропонувати особисту програму зміцнення роботи серцево-судинної системи та покращення загального фізичного стану організму.

МЕТОДИКА «ФИЗИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ» (ЭКСПРЕСС-АНАЛИЗ)

         Инструкция. Попробуйте самостоятельно, без помощи врача, поставить себе хотя бы приблизительный диагноз, оценить свое физическое состояние по ряду важных показателей.

        Возраст. Каждый год дает один балл. Если вам 20 лет, вы получаете 20 баллов.

        Вес. Нормальный вес условно равен росту в сантиметрах минус 100.  За каждый килограмм ниже нормы добавляется 5 баллов, за каждый килограмм выше нормы вычитается 5 баллов.

 Допустим, что при росте 176 см вы весите 85 кг, тогда по второму показателю вы имеете минус 45 баллов.

        Курение. Некурящий получает плюс 30 баллов. За каждую выкуренную сигарету вычитается 1 балл.

 Если вы выкуриваете в день 20 сигарет, то ваш третий показатель составляет минус 20 баллов.

        Выносливость. Если вы ежедневно в течение не менее 12 мин выполняете упражнения на развитие выносливости (бегаете в равномерном темпе, плаваете, гребете, катаетесь на лыжах или на велосипеде, т. е. делаете упражнения, которые наиболее эффективно укрепляют сердечнососудистую систему), вы получаете 30 баллов. Упражняясь 4 раза в неделю, вы набираете 25 баллов, 3 раза – 20, 2 раза – 10 и один раз – 5 баллов.  За другие упражнения (комплекс утренней гимнастики, прогулка, различные игры) в этом тесте баллы вам не начисляются.

       Пульс в состоянии покоя. Если число сердечных сокращений в состоянии покоя у вас меньше 90 уд./мин, то за каждый удар пульса из этой разницы вы получаете один балл. Например, при частоте пульса 72 уд./мин – 18 баллов.

        Восстановление частоты пульса после нагрузки. После 2-минутного бега (можно на месте) отдохните 4 мин лежа. При частоте пульса, превышающей исходную цифру всего на 10 ударов, вы получаете 30 баллов, на 15 ударов – 15 баллов, а на 20 ударов и более баллы не насчитываются.

Подсчитывается общая сумма баллов по всем показателям.

 Полученным результатам соответствуют следующие рекомендации:

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

ВИЗНАЧЕНЯ ОСНОВНИХ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

1. Який препарат використовується при нападі стенокардії?

 а)  нітрогліцерин      б) но-шпа         в) валідол            г) димедрол

2. Який симптом вказує на хворобу серцево-судинної системи?

 а) температура          б) задишка     в) головний біль       г) біль за грудиною у ділянці серця

3. Якщо протягом 20-30 хвилин напад стенокардії не вдається подолати,то про яку хворобу може йти мова?

а) інфаркт міокарда           б) інсульт    в) гіпертонічна хвороба       г) ішемічна хвороба

4. Назвіть сучасний препарат при серцевому болю?

 а) корвалмент             б) нітрогліцерин     в) валідол                      г) корвалол

5. В нормі пульс становить:

а) 60-80 ударів за хв.    б) 80-100 ударів за хв.  в) 100-120 ударів за хв.    г) 40-60 ударів за хв.

6. Як називається показник пульсу,частота якого складає 50/хв.:

а) брадикардія              б) тахікардія         в) гіпертонія                г) гіпотонія

7. Як називається показник пульсу, частота якого складає 120/хв.?

а) тихіпноє                     б) тахікардія       в) брадикардія                г) гапноє

8. Яка характеристика пульсу включає в себе проміжки часу між пульсовими ударами?

а) наповнення                 б) частота             в) ритм                       г) напруження

9. Як називається характеристика пульсу,яка включає максимальний об'єм крові під час систоли серця?

а) наповнення                 б) напруження        в) частота                   г) ритм

10. Як називається різниця між пульсовими ударами та ударами серця?

а) дефіцит пульсу         б) напруження         в) наповнення           г) ритм

11. Показники пульсу та артеріального тиску заносять до...

а) картки амбулаторного хворого     б) листка лікарських призначень

в) журналу реєстрації                         г) температурного листка

12. Вкажіть норми систолічного тиску:

а) 100-140 мм.рт.ст.        б) 60-90 мм.рт.ст.    в) 80-120 м               г) 90-130 мм.рт.ст.

13. Вкажіть норми діастолічного тиску...

а) 90-130 мм.рт.ст.          б) 80-120 мм.рт.ст.   в) 60-90 мм.рт.ст.    г) 100-140 мм.рт.ст.

14. Різниця систолічного та діастолічного тиску називається...

а) артеріальний               б) пульсовий            в) венозний                г) капілярний

15. Скільки становить позначка при занесенні показників артеріального тиску до температурного листка?

а) 5 мм.рт.ст.                    б) 2 мм.рт ст.            в) 10 мм.рт.ст.          г)  20 мм.рт.ст.

16. Як називаються прилад для вимірювання АТ?

а) пульсоксиметр              б) тонометр            в) спирометр             г) оксиметр

17. Який прилад визначає сатурацію (насиченість легень киснем) та визначає пульс?

а) пульсоксиметр              б) оксиметр             в) тонометр               г) спирометр

18. Як називається показник артеріального тиску набагато вище норми?

а) тахікардія                      б) гіпотензія             в) гіпертензія           г) брадикардія

19. Як називається невідкладний стан при гіпертонічній хворобі?

а) інфаркт міокарда          б) стенокардія          в) серцева астма        г) гіпертонічний криз

20. Вкажіть характеристики пульсу:

а) наповнення, напруження,ритм, висота          б) напруження,наповнення,ритм

в) ритм, частота, наповнення,напруження   г) частота,наповнення ,напруження,ритм,висота

АЛГОРИТМ МАНІПУЛЯЦІЙ

Визначення температури  в пахвинній западині

                                                        АЛГОРИТМ МАНІПУЛЯЦІЙ

Вимірювання пуьсу

ВИЗНАЧЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ