Практична робота №1 з теми: «Історичний портрет княгині Ольги»

     У даній методичній розробці представлені завдання до практичних робіт з історії України для учнів 7 класу. Практичні завдання розвивають ключові історичні компетентності, такі як:

1) Хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі, співвідносити історичні події, явища з періодами, орієнтуватися в науковій періодизації історії. Матеріал практичних завдань викладений у хронологічній послідовності Русь-Україна в ІХ – ХV ст.

2) Просторова – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі, користуватися картою, пояснювати причини та наслідки історичних подій. У наведеному зошиті містяться контурні карти та завдання до них.

3) Мовленнєва – передбачає вміння учнів будувати усні та письмові відповіді, висловлюватися щодо історичних фактів, історичних постатей; давати власні оцінки діяльності княгині Ольги, Володимира Мономаха, Данила Галицького.

4) Інформаційна – передбачає оволодіння новими інформаційними технологіям, уміння відбирати, аналізувати, давати власну оцінку історичним особам на основі писемних джерел, виявляти різні точки зору, систематизувати історичну інформацію, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела.

5) Cоціальна та громадянська компетентності - усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. Повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття.

     Кожна з ключових компетентностей передбачає засвоєння учнем не окремих непов'язаних один з одним елементів знань і вмінь, а оволо­діння комплексною процедурою, в якій для кожного виділеного елемен­ту структури присутня відповідна сукупність освітніх компонентів, що мають особистісно-діяльнісний характер.

     Пріоритет компетентнісного підходу не тільки до­лає обмеженість академізму (не виключаючи його), а й надає здобу­тим знанням, навичкам та вмінням індивідуалізованого, конкретного життєво-смислового характеру, чітко визначеної практичної спрямо­ваності щодо власного життя людини[11;30].

     У даному зошиті містяться писемні джерела для опрацювання учнями. Добираючи джерела було враховано принцип науковості, наступності, зростаючої складності, оптимальності, новизни, доступності.

     Підібрано такі уривки текстів, щоб вони були цікавими, емоційними, невеликими за обсягами.

     Використана велика кількість візуальних джерел, які зберігають пам'ять про історію княжої Русі-України.

     За основу оцінювання лабораторно-практичних робіт прийнято брати систему оцінювання, розроблену методистом В.Паламарчуком. У його системі оцінювання 11-12 балів відповідають такому рівню, коли учень досконально опанував і використовує в пошуковій роботі найголовніші прийоми розумової діяльності: аналіз, порівняння, узагальнення емпіричне й теоретичне.

9-10 балів: учень оволодів розумовими вміннями, що відповідають оцінці.

7-8 балів: учень опанував прийоми розумової діяльності, але може їх використовувати лише з допомогою вчителя і за зразком.

5-6 балів: учень частково оволодів прийомами розумової діяльності і може цю частковість реалізувати сам.

3-4 бали: учень лише у окремих аспектах зрозумів сутність прийомів розумової діяльності і може їх застосовувати лише в окремих випадках.

      К.О. Баханов пропонує враховувати при оцінюванні лабораторно-практичної роботи і емоційно-вольову активність учнів, що виявляється безпосереднім спостереженням за діяльністю учнів. До основних показників емоційно-вольової активності належить:

• реакція на завдання;
• інтенсивність роботи учнів;
• зосередженість їхньої уваги;
• прагнення до самостійності;
• швидкість переключення із одного виду діяльності на інший;
• емоційні вияви під час виконання роботи, що відображаються в бажанні довести справу до кінця.

     Поєднання в оцінці результатів перевірки робіт учнів з результатами спостереження дає можливість учителю виставити об’єктивну оцінку та виявити мотиви навчання школярів та тенденції розвитку їхньої активності [ 1;67].

Дата:______________                                                                Оцінка______________

Практична робота №1

з теми: «Історичний портрет княгині Ольги»

Завдання І. Прочитайте « Повість минулих літ» про підкорення Ольгою древлян» дайте відповіді на запитання.

"У РІК 6454 [946]. Ольга з сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив. І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був [Святослав] зовсім малим. І сказав [воєвода] Свенельд і [кормилець] Асмуд: "Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем".

І перемогли вони деревлян. Деревляни ж побігли й заперлися в городах своїх. А Ольга кинулася з сином своїм на Іскоростень-город, бо ті [городяни] вбили були мужа її, і стала довкола города з сином своїм. А деревляни заперлися в городі і кріпко боролися з городських стін, бо знали вони, що самі вбили князя і на що [довелося б їм] здатись.

Літо 946 І стояла Ольга літо ціле, і не могла вона взяти города. І намислила вона так: послала [послів] до города, кажучи: "Чого ви хочете досидітись? Адже всі ваші городи здались мені, і згодились на данину і обробляють ниви свої і землю свою. А ви хочете з голоду померти, не згоджуючись на данину.  «Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і по три горобці. Бо не хочу я тяжкі данини накласти  на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого. Знемоглись бо ви єсте в облозі, тож дайте мені се мале".

Деревляни ж раді були [цьому]. Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм: "Се вже покорились ви єсте мені й моїй дитині. Ідіть-но в город, а я завтра відступлю од города і піду в город свій". Деревляни ж раді були [цьому], увійшли в город і розповіли [про все] людям. І обрадувалися люди в городі.

Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла [їм] кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, обгортаючи [його] в маленькі платочки [і] ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смерклося, воям своїм пустити голубів і горобців.

Голуби ж і горобці полетіли в гнізда свої, — ті в голубники свої, а горобці під остріхи, — і тоді загорялися голубники, а од них хижі і стодоли 1. І не було двора, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди з города, і повеліла Ольга воям своїм хватати їх.

А як узяла вона город, то спалила його. І старійшин же города спалила, а інших людей — тих побила, а других оддала в рабство мужам своїм, а решту їх зоставила платити данину.."

 Завдання до документу:

1. Чому для Ольги було важливо помститися древлянам?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Як в літописі описано розправу над древлянами?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІІ. Дай визначення поняттям:

Реформа___________________________________________________________

Уроки_____________________________________________________________

Погости___________________________________________________________

 Звдання ІІІ. Прочитайте уривок з « Повісті минулих літ» про подорож княгині Ольги до Візантії, дайте відповіді на запитання.

Поїздка княгині Ольги до Візантії детально описана в “Повісті минулих літ”. “Я поганинка єсмь. А якщо ти хочеш мене охрестити, то охрести мене сам. Якщо ні – то я не охрещуся,” – мовила вона до цесаря Костянтина. Цесар не відмовив їй і охрестив: “Благословенна ти єси в руських князях, бо полюбила ти світло, а тьму облишила. Благословлятимуть тебе сини руськії навіть в останньому поколінні нащадків твоїх.”

А після хрещення візантійський імператор нібито ще й запропонував Ользі одружитися з ним, а вона не погодилася: “Як ти мене хочеш узяти, коли охрестив мене сам і назвав мене дочкою? Адже в християн нема такого закону – ти ж сам знаєш”.

Запитання до документу :

1. З якою метою Ольга відвідала Візантію?___________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

2. Яке значення мало хрещення Ольги для розповсюдження християнства на Русі?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання ІV. На основі висловів відомих істориків, дайте власну оцінку княгині Ольги.

Наталія Полонська-Василенко:"Підсумовуючи відомості про Ольгу, — каже вона, — треба визнати, що її постать та правління заслуговують на найбільшу увагу".

М. Грушевський: "Держала сильною та зручною рукою державну систему й не дала її ослабнути ні розвалитися". Вона наладнала дипломатичні відносини з двома наймогутнішими імперіями Європи, представниками культури Середньовіччя. Хрещення Ольги, яке залишилося її приватною справою, дало підстави називати її "світанком перед сонцем", а сучасникам її внука Володимира казати, що вона була "наймудрішою серед чоловіків"

Микола Чубатий вважає, що «Княгиня Ольга стоїть дійсно на перехресті релігійної та культурної історії Руси-України»

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

V. Використовуючи карти атласу «Київська Русь за князювання Ольги та Святослава» виконайте наступні завдання:

1. Підпишіть держави: Боспорське царство, Візантійська імперія, Хозарський каганат, племена: в’ятичі, печеніги, косоги, яси.
2. Обведіть межі Київської Русі в 945 р. підпишіть міста Київ, Переяслав, Новгород, Константинополь.
3. Підпишіть головне місто племені древлян, поруч укажіть рік, коли його зруйнувала княгиня Ольга.