Презентація "Майстер-клас. Застосування технології критичного мислення на уроках історії як інноваційного підходу в сучасній освіті"

Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках історії як інноваційного підходу у сучасній освіті «Школа має бути не коморою знань, а середовищем думки»В. Сухомлинський Підготувала учитель історії Чернещинського НВК Четвертак С. М.

«Зібратися разом – це початок, триматися разом – це прогрес, а працювати разом – це успіх !»Сьогодні ми будемо говорити про серйозні речі, тож давайте спочатку , створимо позитивний емоційний настрій,налаштуємося на співпрацю, налагодимо контакт один з одним. А зробимо це ми за допомогою вправи « Продовжте речення…» Я, ( ім′я) бажаю вам……. Ми налаштовані на творчу роботу. І нехай нашим девізом стануть слова: Посміхнись, друже!

План проведення майстер- класу І. Вступна частина. «Виклик»ІІ. Основна частина Обгрунтування необхідності застосування технології розвитку критичного мислення у навчанні історії як інноваційного підходу в сучасній освіті;2. Що таке рівні мислення і як навчити учнів ставити запитання різних рівнів?3. Структура і методика уроку із розвитку критичного мислення учнів.4. Методи розвитку критичного мислення на уроках історії : «Кошик ідей», «Ромашка Блума», метод «Фішбоун» та інші. ІІІ. Рефлексія. Підведення підсумків.

Критичне мислення є винаходом американських психологів 20-х років минулого століття. У цій галузі працювали видатні дослідники, зокрема Д. Халперн, С. Міллер, Дж. Андерсон, Дж. Брунер та ін.. У США давно втілюють у життя широкомасштабні проекти щодо навчання критичного мислення і накопичено чималий досвід у цьому.. У 50-х роках ХХ століття розвитком критичного мислення зацікавилися педагог, окрема професор педагогіки Чикагського унівеситету Бенджамін Блум. Першим в Україні цим почав займатися Олександр Володимирович Тягло. Питання методики розвитку критичного мислення старшокласників у процесі навчання історії досліджував  Сергій Олександрович Терно, Баханов Костянтин Олексійович,, Теяна Олексіївна Ремех член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, завідувачка кафедрою суспільствознавчої освіти інституту педагогіки Національної Академії Педагогічних наук України, Пометун О.І член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, завідувачка лабораторією суспільствознавчої освіти інституту педагогіки Національної Академії Педагогічних наук України. Олена Пометун більш як 15 років досліджує проблеми розвитку критичного мислення у навчанні. Вона авторка 30 друкованих праць з цього питання. Остання її робота «Запитання на уроці: «навіщо?», «до кого?», «як і про що?» була презентована у Харкові 16 листопада 2019 року під час тренінгу «Інноваційні підходи у сучасній освіті» на базі приватної школи «Харківський колегіум» Науково-теоретичні основи технології розвитку критичного мислення

Удосконалення власної професійної компетентностіКурс «Критичне мислення для освітян» (30 годин), наданий Сергієм Терно, Наталією Степановою та Сергієм Горбачовим через платформу масових відкритих онлайн-курсів PROMETEUS. Сертифікат виданий 24.06.2019 року. Участь у вебінарі «Інтерактивний урок: творимо разом із учнями» ( 2 години). Свідоцтво №В95-333688 освітнього проекту «На Урок» від 13.02.2019 Участь у вебінарі «Проблеми сучасної шкільної історичної освіти в Україні: витоки та перспективи» Свідоцтво МG868282 товариства «Всеосвіта»Участь у вебінарі «Технологія ТВРЗ: розвиток творчого мислення та активізація пізнавальної діяльності учнів» Свідоцтво №В200-333688 освітнього проекту «На урок»Участь у вебінарі «Практичний кейс: Впровадження методів критичного мислення: Хто? Що? Чому?» за напрямом «Критичне мислення» Свідоцтво №В217-333688 освітнього проекту «На урок»Участь у вебінарі «Квітка ідентичності:західні методики неформальної освіти на уроках історії» за напрямом «Предметне навчання»Свідоцтво №В121-333688 освітнього проекту «На урок»

СЕРТФІКАТ Освітня платформа «Критичне мислення» Олени Пометун тренінг «Інноваційні підходи у сучасній освіті» ( 6 годин очного навчання) наданий Людмилою Пилипчатіною, Оленою Пометун, Тетяною Ремех. Сертифікат № VІІІ-3055 від 16.11.2019 року. Педагогічна майстерня «Корисна субота для учителів» м. Харків

– Технологія критичного мислення педагогічна система, спрямована на Формування базових якостей особистості: критичного мислення, креативності, комунікативності, відповідальності за власний вибір. Організацію індивідуальної і групової форм роботи на уроці, кооперативне та інтерактивне навчання Застосування діяльнісного підходу у навчанніРеалізацію таких дидактичних функцій у навчанні, як пізнавальна,дослідницька, розвивальна, комунікативна Стимулювання пошукових творчих, дослідницьких методів навчання Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарностіПеретворення учня із об'єкта навчання в суб'єкта навчальної діяльності

Технологія розвитку критичного мислення Актуальність технології розвитку критичного мислення у навчанні історії Розвивається, оновлюється. Активно поширюєтьсяє складовою історичної самосвідомості учнів, наголошується у оновленій навчальні програмі з історіїКритичне мислення. Друга по значимості компетенція 2020 року в топі 10 компетенцій 2020Інноваційний підхід в сучасній освітіОсвітні інновації – це вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності. є одним з наскрізних завдань освітнього процесу, про що йдеться й у Концепції НУШ.

Особливості організації навчання учнів згідно навчальної програми з історії

Предметні компетентності Серед найважливіших моментів використання технології критичного мислення на уроках історії, є такі:-її може опанувати будь-який учитель, який не бажає «піднестися» над учнем;-її можна використовувати поряд з іншими технологіями і педагогічними підходами;-прийоми і методи технології критичного мислення при правильному і розумному їх використанні забезпечують позитивну результативність навчальної діяльності;-оптимальний кінцевий результат досягається при умові правильно дібраної інформації та методу, прийому.

По-четверте, критичне мислення потребує переконливого аргументування По-п'яте, критичне мислення є мислення соціальне. По-перше, критичне мислення є мислення самостійне По-друге, критичне мислення пов'язане із знанням, базується на ньому. По-третє, критичне мислення починається з постановки питань і з'ясування проблем, які потрібно вирішити12345 Найбільш зрозумілі і корисні ознаки критичного мислення за Оленою Пометун

Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри – музиканти. І саме уроки історії є ідеальним середовищем для цього. Що являють собою навички критичного мислення?це комплекс розумових операцій, опанування якими передбачає вільне використання людиною мисленнєвих операцій високого рівня: Аналізувати, порівнювати,синтезувати, оцінювати інформацію з будь яких джерел, бачити проблеми, ставити запитання. Робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його. Висувати гіпотези та оцінювати альтернативи

. Коли ми працюємо над розумінням чужої ідеї, наше власне мислення на першому етапі пасивне: ми лише сприймаємо те, що створив до нас хтось інший. А критичне мислення починається, коли нові ідеї перевіряються, оцінюються, розвиваються і застосовуються. Яким чином взаємопов'язані процес пізнання історії і критичне мислення?Загальне мисленняІсторичне мислення. Критичне мислення. Процес пізнання історіїце процес контролю за перебігом загального та історичного мислення, контролю їх вдосконалення. Загальне мислення-це загальний процес обробки інформаціїКритичне мисленняІсторичне мислення-процес обробки історичної інформації за допомогою методів історичного дослідження. Яким чином взаємопов'язані процес пізнання історії і критичне мислення?

Характеристика діяльності учня, який мислить критично. Уміє ставити запитання. Презентує результати своєї розумової діяльності

Відповідь проста – навчитися ставити запитання, як учителю та і учню. Саме уміле запитування є сучасною, поширеною, дієвою стратегією розвитку критичного мислення на уроках історії. Як часто ми замислюємося над тим, що уміння ставити запитання можна розглядати, як мистецтво пошуку істини, як підгрунтя для здатності людини до інновацій, розв′язання проблем і просування вперед у кар′єрі і житті. Щоб учень перетворився на активний суб′єкт навчання потрібно запалити його мислення, а для цього треба поставити запитання. У техології критичного мислення не варто задавати закриті запитання, які мають однозначну відповідь так або ні «Що, де, коли, як?» Інша справа відкриті запитання, які мають відповідь та пояснення або де-кілька відповідей: Як пояснити чому? У чому відмінність?,Що буде, якщо?, У чому причини? Та ін. Щоб навчити учнів ставити та розрізняти закриті та відкриті запитання існує вправа «Тонкі» і«Товсті запитання». Метод я використовуємо на любому етапі уроку для роботи у парах у вигляді таблиці. . «Як? Яким чином навчити дитину мислити критично?». . .

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Товсті ?Тонкі ?У чому причина?Хто?Які наслідки?Що?У чому різниця?Коли?Як, яким чином?Де?Чому?Чи вірно?У чому відмінність?Може…?Що буде, якщо?Буде….?Що, якщо?Чи згодні ви?Чи можливо було б?Чи погоджуєтеся ви?Таблиця «товстих» і» тонких запитань /шпаргалка/{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Запитання. Тип запитання. Як називалася держава монголів?Що могло відбутись, якби Київ не підкорився нашестю монголів?Що ви відчували б, якби були учасником оборони Києва від навали монголів?Які території були захоплені монголами?Тонке, тому що….. Товсте, тому що….. Завдання скласти по 8 запитань «товстих» і «тонких». Тема довільна

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Питальні слова Поняття. Що?Де?Чому. Як?Навіщо?Коли?Хто?Чим?Богдан Хмельницький. Козаки. Битва. Зброя. Жовті води. Національно-визвольна війна. Українська революція 17 століття1648 рік. Метод «Питальні слова»Тема уроку «Національно-визвольна війна українського народу ХVІІ століття». Поставте запитання за допомогою питальних слів.

ТАКСОНОМІЯ НАВЧАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ Б. БЛУМА та як навчити учнів ставити запитання різних рівнів У 50-х роках XX століття професор педагогіки Чиказького університету Бенджамін Блум звів до єдиної системи набір розрізнених цілей і результатів навчання відповідно до рівнів мислення. Блум створив теорію, яка ось уже шостий десяток викликає бурхливі суперечки й обговорення. Блум розробив систематику запитань за рівнями пізнавальної діяльності(знання, розуміння, аналіз, синтез, застосування, оцінювання).

Бенджамін Блум встановив також, що між рівнями мислення і відповідями на запитання, які ми ставимо, існує прямий зв’язок. Більше того, самі запитання утворюють ієрархію цілком відповідну таксономії мислення. Питання на запам’ятовування відносяться до найнижчого рівня. Питання на оцінку або судження розглядаються як високий рівень мислення. Насправді, всі запитання важливі й усі вони приводять до різних видів мислення.

Оцініть, як Ви володієте рівнями мислення за таксономією Б. Блума. Виконайте тестові завдання та оцініть власний рівень володіння теоретичими питаннями з розрізнення мисленнєвих операцій2. Презентуйте результати своєї діяльності

Серед методів, що засновані на таксономії Б. Блума, – «кубик Блума» та «ромашка Блума». КУБИК ЗАПИТАНЬ (або кубик Блума)Коли використовувати. Прийом розвитку критичного мислення учнів «кубик Блума» універсальний. Його можна використовувати на початку уроку у вступній частині, під час переходу до основної частини або наприкінці її для остаточного осмислення матеріалу учнями. Як використовувати?Коли учитель кидає кубик, грань, що випала, вказує якого типу запитання слід поставити. Учні орієнтуються на основі питального слова на грані кубика й ставлять запитання, яке з нього і повинно починатися. Наприклад, перелік запитань буде таким:● Що таке..?● Що означає..?● Для чого потрібно..?● З чого складається..?● Чому? Що якщо..?● Що це для тебе..? Як ти ставишся..?Неважко помітити, що запитання відтворюють таксономію Б. Блума і забезпечують перехід учнів від рівня до рівня у дослідженні теми.

Систематику запитань за рівнями мислення було названо «Ромашка запитань», «Ромашка Блума» Квітка з 6 пелюсток – шість типів запитань: прості, уточнювальні, пояснювальні, творчі, оцінювальні, практичні.ІІ. Застосування методу «Ромашка Блума»Коли використовувати. Мета цього методу – навчити учнів усвідомленого та цілеспрямованого формулюванню запитань різного типу. Його доречно використати у вступній частині уроку, коли учні формулюють запитання до нової теми, оголошеної вчителем, а потім шукають на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інших джерел інформації. В основній частині уроку ромашка використовується після першого знайомства з темою за підручником для осмислення нової інформації, її систематизації. Як використовувати. Ромашку вчитель виготовляє (малює на дошці) попередньо таким чином, щоб вона була достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на її пелюстках. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Під час використання учні можуть «відривати» пелюстки, дарувати одне одному.

Урок з розвитку критичного мислення має таку структуру:1. Вступна частина уроку або «Виклик» триває 5-7 хвилин. Це етап актуалізації опорних знань і уявлень учнів та мотивації їх до навчання.2. Основна частина триває 27-35 хвилин, під час якої відбувається конструювання учнями знань, умінь і навичок, формування власного ставлення до теми. 3. Підсумкова частина уроку триває до 10 хвилин. Рефлексія. На цьому етапі учні резюмують інформацію, висловлюють особисте ставлення до вивченого матераілу чи уроку в цілому. Типи уроків традиційної освітньої системи 1)урок засвоєння нових знань;2) урок формування умінь і навичок;3) урок застосування знань, умінь і навичок;4) урок узагальнення та систематизації знань;5) урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок;6) комбінований (змішаний) урок. Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежно від дидактичних завдань уроку може набувати різних характеристик за типом уроку, за змістом. АЛЕ

Вступна частина уроку або «Виклик» Актуалізація знань учнів Мотивація до навчання. Оголошення теми уроку та очікуваних навчальних результатів

Вступна частина уроку «Гетьманство Івана Виговського» за технологією критичного мислення 1. Актуалізація опорних знань. Вправа «Реставрація» або зашифрований текст диктант, хоч фронтальна форма навчання небажана у технології критичного мислення або історичний. Незабаром по смерті ______ицького полковники __озацьких полків та інша старшина, зміркувавши, що до « булави, треба ___олови, а Ю. Хмельни_____ її не мав, скликали в Чигирині 26 ___ерпня 16____7 року раду од усіх полковників і поставили гетьманом колишнього Військового писаря Івана ____говського

Мотивація навчальної діяльності Гетьман Іван Виговський. Виговський походив із старовинного роду української православної шляхти. Освіту набув у Києво-Могилянській академії. Знав кілька мов, зокрема латину. На початку Національно-визвольної війни ротмістр Виговський, перебуваючи у війську гетьмана корон­ного Миколи Потоцького, брав участь у битві на Жовтих Водах. У бою біля Княжих Байраків 16 травня 1648 р. Виговського було поранено. У непритомному стані його полонив якийсь запорожець і продав татарину за поганенького коня. Б. Хмель­ницький "викупив Виговського за одну кобилу. Перейшовши на бік українського війська, Вигов­ський служить особистим писарем гетьмана, а згодом одноосібним генеральним писарем і найближчим сподвижником Хмельницького. Хмельницький довіряв своєму писареві.  Нерідко Виговський писав лист чи універсал від імені гетьмана, а Хмельницький тільки ставив підпис. Не випадково польська агентура доносила: "Виговський керує геть усім і сам без Хмельницького відправляє послів" Як писав один із сучасників, "...жоден полковник не знав, що думав Хмельницький, - один лише Виговський. Своєю внутрішньою політикою Іван Виговський прагнув задовольнити інтереси козацької старшини. Він їм дарував земельні наділи, кращі луки та сіножаті. Селян примушували виконувати повинності. Тому селяни та козаки вважали, що це несправедливо і хотіли помститися гетьманові. Та вони ніколи не любили Виговського за його служіння польському королю до 1948 року.. Цит. за: Грушевський М. С. Історія України-Руси. – Т.10. – С.107). Існує думка, що гетьман «За собою не мав нікого, а проти себе всю Україну»(Герасимчук В. Виговський і Юрій Хмельницький // ЗНТШ. – Т.59. – Львів, 1904. – С.16). Чи погоджуєтесь ви із такою думкою? Чому?Метод «Кошик ідей»

Пам’ятка« Формулювання очікуваних результатівуроку навчання критичного мислення»  Формулювання очікуваних результатів уроку з розвитку критичного мислення є принципово відмінним від тих, які ми можемо побачити у значній кількості існуючих методичних посібників, та що ми традиційно називаємо дидактичною метою уроку. Вимоги до формулювання очікуваних результатів уроку історії з розвитку критичного мислення: Висвітлюють на уроці діяльність учня, а не учителя, і формулюються: «Після цього уроку учні зможуть…»- Обсяг і рівень засвоєння знань учнів, що буде забезпечений на уроці формулююється за допомогою слів: «Пояснювати та наводити приклади, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти…. тощо»;- обсяг і рівень розвитку навичок і умінь, який буде досягнуто після уроку формулюється за допомогою слів: «Дискутувати, аргументувати свою думку, дати власну оцінку, проаналізувати, поставити запитання тощо»;- визначення, усвідомлення, формування емоційно-наповненого ставлення учня до тих подій, процесів, що були предметом вивчення на уроці: «Сформувати та висловлювати власне ставлення до, пояснювати власне ставлення до…». 3. Очікувані результати сформулюються коротко, чітко, зрозуміло, що дасть змогу швидко перевірити чи досягнуто очікуваних результатів; 4. Передбачення просування учнів на шляху опанування учнями мисленнєвих операцій високого рівня.

Очікувані результати:-визначає напрямки внутрішньої та зовнішньої політики, причини та наслідки громадянської та московсько-української війни 1658-1659 рр.;–  встановлює хронологічну послідовність подій гетьманування І. Виговського;– складає схему» Фішбоун» для розкриття характеру гетьмана І. Виговського як історичного діяча, висловлює ставлення до його особи;– аналізує зміст Гадяцької угоди за допомогою товстих запитань-встановлює причинно-наслідкові зв'язки між подіями і явищами – встановлює та позначає на контурній карті території Війська Запорозького, Речі Посполитої, Московського царства, місця головних подій, що вивчаються;– застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни:  «Руїна», «Гадяцька угода».

Завдання: Користуючись навчальною програмою з історії України для 5-9 класів від 21.02.2019 р., підручником «Історія України» для 8 класу, автори: Н. М. Сорочинська, О. О. Гісем сформулювати очікувані результати уроку з теми «Гетьманство Івана Виговського»

Вступна частина уроку на тему «Наш край у ХІХ столітті» за технологією розвитку критичного мислення1. Визначити у назві теми уроку головне словосполучення. «Наш край»2. Складаємо «Асоціативний кущ» до слів «Наш край»3. З'ясовуємо зміст назви теми уроку: «Як ви вважаєте, про що ітиме мова? ( Про те як жили люди, чим займалися, у що вірили ).4. Визначаємо головні питання теми: розвиток сільського господарства, кустарних промислів, розвиток торгівлі, національне питання, освіта, церква. Очікувані результати. Після вивчення теми учні зможуть:-характеризувати головні напрямки розвитку рідного краю;-визначати головні тенденції у економічному, соціальному , національному, культурно-освітньому, релігійному розвитку рідного краю;-створювати текст за допомогою кубика запитань;-робити висновки на основі фактів;-встановлювати схожість і відмінність у розвитку рідного краю і держави під зверхністю якої знаходилися українські землі;- висловлювати власне ставлення до колонізації українських земель сусідніми державами. Харківщина. Полтавська губернія. Костянтиноградський повіт. Україна. Орчикова Чернетчина. Зачепилівка. Наш край. Наше село. Слобожанщина

Основна частина уроку на тему «Наш край у ХІХ столітті» за технологією розвитку критичного мислення»Вправа «Дзеркало епохи»Метод «Кубик», прийом створення інформаціїРобота в парах із дидактичним завданням. Метод «Фішбоун»

Рефлексія. Урок «Наш край у ХІХ столітті»Метод «ПМЦ»Метод «Мультиголосування»

Методи навчання у технології критичного мислення відповідно до етапів уроку

На уроках, де для вивчення визначено великий обсяг матеріалу, доцільно організувати роботу учнів у малих групах, парах. На даній стадії використовуються такі прийоми і методи, як:– «фішбоун» (в перекладі «рибний кістяк»): голова – питання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, нижні кісточки – суть понять, хвіст – відповідь на питання. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відображають суть. Наприклад: Метод «Фішбоун»Увага! Завдання. За допомогою методу «Фішбоун» з'ясуйте політичні, економічні, соціальні причини Руїни «Чому стала можлива Руїна на українських землях?»

«Переконуючі листи».  Виконання цієї вправи складається з двох етапів. На першому етапі вчитель пропонує учням ознайомитися зі змістом веб-сторінки, на якій міститься інформація, що стосується теми уроку. Після ознайомлення зі змістом учні повинні написати лист до автора статті з питаннями, що стосуються прочитаного. У цьому листі учні ставлять питання щодо представленої автором інформації, джерел, використаних автором для написання статті, оціночних суджень і тверджень, інтерпретацій наведених фактів тощо. Вправу можна ускладнити й виконати «вживу». Для цього необхідно знайти в Інтернеті сайт зі статтями на історичні теми, які передбачають можливість читачів коментувати прочитане. Але це стає можливим, якщо учні володіють достатнім рівнем комп’ютерної грамотності.«Аналітик» Завдання учнів під час виконання цієї вправи по- лягає в тому, щоб знайти певну кількість сайтів, на яких міститься інформація за заданою темою. Знайдені Інтернет-ресурси учні, використовуючи індикатори надійності, повинні підпорядкувати за ступенем достовірності. Кількість сайтів для подібного аналізу не повинна перевищувати 5–7. «Дилема» Зміст цієї вправи полягає в тому, щоб учні знайшли сайти, на яких розміщені протилежні оцінки певного історичного факту чи історичної постаті, та порівняли між собою аргументи, які наводять автори статті на підтвердження своїх оціночних суджень. У процесі порівняльного аналізу вчитель може поставити перед учнями наступні питання: Чию точку зору стосовно обговорюваних подій ви схильні поділяти?Які аргументи, наведені автором, вас переконали? Чому?Чи могли б ви прийняти іншу точку зору?Які факти та аргументи повинен навести автор протилежної інтерпретації, щоб вас переконати?ІКТ і технологія критичного мислення

Метод «Прес»Чи вважаєте Ви національно-визвольну війну українського народу середини 17 століття складником української національної революції 17 століття (1648-1676 рр.)?Підтвердіть або спростуйте твердження «Іван Виговський – патріот України»Чому Павлу Тетері не вдалося об′єднати Правобережну і Лівобережну Україну?Як позначився на долі українців той факт, що Виговський став гетьманом всупереч заповітові Богдана Хмельницького? «У чому переваги і недоліки застосування технології критичного мислення на уроках історії?»

уміння самостійно вчитися і працювати з джерелами інформації; мати особисту точку зору і вміти її аргументувати; уміти бачити проблему; вміти застосовувати свої знання для розв′язання своїх життєвих проблем; мати культуру спілкування, тобто працювати в команді та знаходити консенсус щодо різних переконань та думокна фоні уміння працювати із інформацією історичного змісту зростає інтерес учнів до історії, як до науки. Застосування технологій критичного мислення на уроках історії дозволило сформувати у моїх учнів:

https://nus.org.ua/articles/chy-rozvyvayete-vy-krytychne-myslennya-uchniv-na-urokah-test Чи замислювались ви, як почати розвивати критичне мислення ваших учнів? Чи знаєте щось про технологію розвитку критичного мислення на різних предметах? А, можливо, ви вже застосовуєте її на своїх уроках?  Короткий онлайн-тест від Освітньої платформи “Критичне мислення” допоможе вам визначитись, над чим варто попрацювати, щоб ефективно використовувати цю технологію на уроках зі свого предмету.

Рефлексія. Підсумки майстер-класу. Метод «Шість капелюхів»Білий – фокусування уваги на інформації Жовтий – дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається. Чорний – оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку. Червоний – увага до емоцій. Зелений – пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань. Синій – управління процесом дискусії, підбиття підсумків і обговорення користі та ефективності методу в конкретних умовах.

Дякую за співпрацю!