Практична робота №2 Методи серцево-легеневої реанімації Непрямий масаж серця Штучне дихання

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

  

Тема:   Методи серцево-легеневої реанімації. Непрямий масаж серця. Штучне дихання.

 

Мета:    познайомити курсантів  з основними  реанімаційними заходами;  порядок і правила проведення реанімаційних заходів;  критерії ефективності ШВЛ, непрямого масажу серця;  показання до припинення реанімаційних заходів; вчити  визначити показання до початку і звершення реанімаційних заходів; формувати вміння  і навички вживання заходів реанімації під час нещасних випадків; виховувати відношення до здоров’я людини як до найвищої цінності людства, формування психологічної впевненості у своїх діях.

 

Обладнання та матеріали: ілюстративний матеріал до теми заняття, відео та презентація.

 

 

Теоретичні відомості

 

           Реанімація – це сума активних і своєчасних заходів по відновленню життєво важливих функцій організму (органів дихання, діяльності серця...), порушення яких спостерігається під час і після хірургічних операцій і травматичних пошкоджень. Завданням реанімації є вивчення закономірностей вмирання організму і відновлення його функцій, профілактика термінальних станів і розробка найбільш удосконалених методів оживлення організму.

Під терміном «термінальний стан» розуміють останній етап життя людини – важку стадію шоку, важкий колапс, агонічні стани і клінічну смерть, тобто короткий період часу після припинення кровообігу, протягом якого ще не виникли  незворотні зміни життєво важливих органів і, в першу чергу, кори головного мозку.
       Оживлення організму – складний процес, який потребує швидкості в проведенні тих або інших заходів в залежності від стану хворого і причин, які призвели до розвитку термінального стану.
       Достатньо нагадати, що оживити мертвеця можна не пізніше ніж через 5-7 хвилин після настання клінічної смерті, це пов’язано з швидкою загибеллю клітин кори головного мозку внаслідок кисневого голодування. В інших випадках вмирання організму може продовжуватись поступово, в більш тривалі строки, які вимірюються годинами.
       Порядок проведення реанімаційних заходів включає наступні етапи:
       1. Визначення наявності дихання та скорочень серця.
       2. Визначення наявності абсолютних ознак смерті.
       3. Ревізія прохідності дихальних шляхів та її відновлення.
       4. Штучна вентиляція легень.
       5. Масаж серця при його зупинці.

Зупинка серця визначається за онаками::

•       припинення дихання,
•       блідість шкірних покривів,
•       відсутність пульсу,
•       відсутність стуку серця,
•       відсутність артеріального тиску.

Це прямі показання для серцево-легеневої реанімації. 

• Якщо з моменту припинення серцевої діяльності пройшло не більше 5-6 хвилин, то правильно проведена реанімація може призвести до відновлення функцій організму людини. 
• Якщо почати реанімацію через 10 хвилин, то повністю відновити функціонування кори головного мозку буває неможливо.
• Після 15-хвилинної зупинки серця іноді вдається відновити діяльність організму, але не мислення, так як кора головного мозку страждає занадто сильно.
• А після 20-ти хвилин без серцебиття зазвичай не вдається відновити навіть вегетативні функції.

Але ці цифри сильно залежать від температури навколо тіла потерпілого. В холоді життєздатність мозку зберігається довше. В спеку іноді людину не вдається врятувати навіть через 1-2 хвилини.

 

АЛГОРИТМ НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛОМУ

 

          Основні правила проведення СЛР є складовою частиною алгоритму надання домедичної допомоги постраждалому, який полягає в послідовному виконанні певних кроків, які найвірогідніше врятують життя постраждалому.

Перш ніж надати домедичну допомогу, виконайте «Крок 1»: переконайтеся в тому, що вам, постраждалому та іншим присутнім не загрожує небезпека.

Крок 1. Чи місце події безпечне?

Якщо загроза відсутня і ви вирішили наблизитися до постраждалого, за можливості, подбайте про засоби особистої безпеки. Основним засобом безпеки, який використовують на етапі домедичної допомоги, є медичні рукавички та клапан-маска для штучної вентиляції легень, які доцільно мати серед особистих речей.

Коли ви наблизилися до постраждалого, виконайте «Крок 2»: з'ясуйте, чи він притомний. Потрясіть його за плечі й голосно запитайте: «Ви мене чуєте? З вами все гаразд?»

Крок 2. Чи постраждалий притомний?

Якщо постраждалий не відреагував на ваше звертання, — він непритомний. Відсутність реакції на звертання — ознака загрозливого для життя стану! Відразу попросіть когось із присутніх поруч допомогти («Крок 3»).

Крок 3. Зверніться до присутніх по допомогу!

Якщо навколо нікого немає, продовжуйте оцінку стану постраждалого — виконайте «Крок 4». З'ясуйте другу ознаку загрозливого стану: чи дихає постраждалий.

Крок 4. Чи постраждалий дихає?

Для цього спершу забезпечте прохідність ВДШ. Якщо постраждалий лежить на спині, закиньте йому голову назад і виведіть нижню щелепу. Далі прикладіть вухо до вуст постраждалого і слухайте шум видихуваного повітря, відчуйте його теплоту, краєм ока стежте, чи підіймається на вдиху грудна клітка і рахуйте до десяти (1)

 

 

 

 

 

 

 

1.Оцінка наявності дихання в положенні             2.Оцінка наявності дихання в положенні

постраждалої на спині                                               на животі

Оцінка дихання триває всього 10 с. Здорова людина за цей час може виконати 3-5 вдихів. Якщо постраждалий дихає неправильно: за 10 с не вдихнув жодного разу або 1 раз, то вважайте, що в нього дихання немає!

Якщо постраждалий лежить на боці (животі), дійте так само: прикладіть вухо до вуст постраждалого. У такому положенні ваші можливості в оцінюванні дихання обмежені, бо можете реально тільки почути шум видихуваного повітря та відчути його теплоту (2)

 

 

 

 

 

 

 

        Якщо в положенні на животі постраждалий дихає неправильно, або ви маєте сумнів у тому, чи він дихає, то ви зобов'язані його перевернути на спину зі збереженням поздовжньої осі: голова-хребет (3). Із цією метою обхопіть однією рукою шию постраждалого знизу (3.1), іншою знайдіть крило клубової кістки, яке буде виконувати функцію важеля (3.2). Акуратно поверніть постраждалого на спину, постійно підтримуючи голову і шию.

 

 

 

 

 

 

 

   3.Повертання постраждалої із                                   4. Непрямий масаж серця

    живота на спину

      Повторно визначте, чи постраждалий дихає, закинувши голову назад і вивівши нижню щелепу, як (2) застосувавши техніку: «Чую! Бачу! Відчуваю!» Якщо повторно констатується неправильне дихання, то постраждалий підлягає СЛР!

Якщо постраждалий непритомний і не дихає, йому відразу необхідно розпочати виконання СЛР. Затратити час можна тільки на виклик бригади ЕМД.

Тому виконайте «Крок 5»: викличте бригаду ЕМД, бо, як вам уже відомо, бригада прибуде із зовнішнім дефібрилятором, що підвищить шанси постраждалого на виживання.

Крок 5. Зателефонуйте «103» (112). Викличте бригаду ЕМД!

Далі якнайшвидше виконайте «Крок 6»: здійсніть 30 натискань на грудну клітку (непрямий або закритий масаж серця).

Крок 6. Виконайте 30 натискань на грудну клітку!

Розмістіть свої руки посередині грудної клітки постраждалого, як зображено на (4).        

Виконайте 30 натискань на грудну клітку з глибиною для дорослої людини (старше 8 років) — 5-6 см і частотою 100-120 за хв.

Після виконання 30-ти натискань відразу виконайте «Крок 7» — забезпечте прохідність дихальних шляхів, відгинаючи голову та піднімаючи нижню щелепу, і зробіть 2 вдихи, закривши двома пальцями ніс (5). Важливо, щоб 2 вдихання в тіло постраждалої людини тривало не довше 5 с, бо збільшення часу на вдихи суттєво знижує шанс на виживання.

 

 

 

 

 

 

 

5.Штучна вентиляція легень

Якщо у вас відсутня клапан-маска, то з метою попередження безпосереднього контакту зі слизовою оболонкою рота постраждалого ви можете виконувати тільки натискання на грудну клітку.

Крок 7. Виконайте 2 штучних вдихи протягом 5 секунд!

Якщо на місці події наявний автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), то доручіть помічнику негайно принести його вам.

Крок 8. Як тільки принесуть АЗД, увімкніть його та дотримуйтеся вказівок!

Як тільки ви отримаєте АЗД, виконайте «Крок 8», продовжуйте процедуру СЛР відповідно до словесних вказівок приладу.

 

 

 

ХІД  РОБОТИ

 

Найбільш часто застосовуються, ефективні і відносно нескладні дії:

• процедура штучного дихання «з рота в рот»;
• процедура штучного дихання «з рота в ніс»;
• зовнішній масаж серця.

 

1. Особливості методики ШВЛ «з рота в рот»

          Серйозною небезпекою для людини, що здійснює штучне дихання методикою «з рота в рот», може з’явитися можливість виділення з грудей потерпілого отруйних речовин (особливо при отруєнні ціанідами), інфікованого повітря та інших токсичних і небезпечних газів. Якщо така йязикурність існує, від процедури ШВЛ варто відязикатися! У цій ситуації доведеться обійтися непрямим масажем серця, адже механічний тиск на грудну клітку також сприяє всмоктуванню і викиду близько 0,5 л повітря. Які дії виконуються при проведенні штучного дихання?

1.         Хворого укладають на тверду горизонтальну поверхню і закидають голову, поклавши під шию валик, скручену подушку або руку. Якщо існує йязикурність перелому шиї (наприклад, при ДТП), голову закидати забороняється.
2.         Відтягують нижню щелепу пацієнта вниз, відкривають ротову порожнину і звільняють її від блювотній маси і слини.
3.         Однією рукою притримують підборіддя пацієнта, а інший щільно затискають його ніс, роблять глибокий вдих ротом і видихають повітря в ротову порожнину потерпілого. При цьому свій рот треба міцно притиснути до рота хворого, щоб повітря проходило в його дихальні шляхи, що не вириваючись назовні (з цією метою і затискають носові ходи).
4.         Проведення штучного дихання роблять зі швидкістю 10-12 вдихів в хвилину.
5.         Для забезпечення безпеки реаніматора ШВЛ виконується через марлю, обов’язковий контроль щільності притиснення.

Малюнки на дошці. Метод «З рота в рот».

Обговорення та практичне застосування

Техніка штучного дихання передбачає здійснення не різких вдування повітря. Хворому необхідно забезпечити потужне, але повільне (протягом одного-півтора секунд) надходження повітря для відновлення рухової функції діафрагми і плавного заповнення легенів повітрям.

 

 

2. Основні правила методики «з рота в ніс»

При неможливості розімкнути щелепу потерпілому застосовується методика проведення штучного дихання з рота в ніс. Порядок дій при такому способі також здійснюється в кілька прийомів:

1.     спочатку потерпілого укладають горизонтально і, якщо немає протипоказань, закидають голову;

2.     потім перевіряють носові шляхи на прохідність і при необхідності прочищають їх;

3.     якщо можливо, висувають щелепу;

4.     роблять максимально повний вдих, затискають рот хворому і видихають повітря в носові ходи потерпілого.

5.     відраховують від першого видиху 4 секунди і роблять наступний вдих-видих.

Малюнки на дошці. Метод «З рота в ніс»

Обговорення та практичне застосування

Перевірка правильності проведення ШВЛ

При проведенні реанімаційних дій необхідно постійно контролювати правильність їх проведення, інакше всі зусилля будуть марними або ще більше зашкодять потерпілому. Способи контролю правильності ШВЛ однакові для дорослих і дітей:

• якщо під час вдування повітря в рот або ніс потерпілого спостерігається підняття і опускання його грудної клітини, значить, пасивний вдих працює і процедура ШВЛ проводиться правильно;
• якщо руху грудей занадто мляві, необхідно перевірити щільність притиснення при видиху;
• якщо штучне нагнітання повітря призводить до рух не груди, а черевну порожнину, це означає, що повітря потрапляє не в дихальні шляхи, а в стравохід. У цій ситуації необхідно повернути голову потерпілого убік і натискаючи на живіт, дати відригнути повітря.

Перевіряти ефективність ШВЛ потрібно щохвилини, бажано, щоб у реаніматора був помічник, який і стежив би за правильністю дій.

 

3.  Правила проведення непрямого масажу серця

 

Процедура непрямого масажу серця вимагає кілька великих зусиль і обережності, ніж ШВЛ.

1.  Хворого слід покласти на тверду поверхню і вивільнити грудну клітку від одягу.
2.  Реаніматор  повинен встати збоку на коліна.
3.  Потрібно максимально розігнути долоню і покласти її підставу на середину грудей потерпілого, приблизно в 2-3 см над кінцем грудини (там, де «зустрічаються» праві і ліві ребра).
4.  Тиск на грудну клітку повинен здійснюватися по центру, тому що саме в цьому місці серце і розташоване. Причому, великі пальці  рук повинні знаходитися у напрямку до живота або до підборіддя потерпілого.
5.  Іншу руку потрібно покласти на нижню – хрест-навхрест. Пальці обох долонь потрібно тримати спрямованими вгору.
6.  Руки реаніматора при натисканні повинні бути распрямлені, і на них потрібно перенести центр ваги всієї ваги реаніматора, щоб поштовхи виходили досить сильними.
7.  Для зручності реаніматора перед початком масажу йому потрібно зробити глибокий вдих, а потім на видиху зробити кілька швидких натиснень схрещеними долонями на грудну клітку хворого. Періодичність поштовхів повинна становити не менше 60 разів на 1 хвилину, при цьому грудна клітка потерпілого повинна опускатися приблизно на 5 см. Літніх постраждалих можна реанімувати з частотою натискань 40-50 поштовхів в хвилину, дітям масаж серця роблять швидше.
8.  Якщо реанімаційні заходи включають і зовнішній масаж серця, і штучну вентиляцію легень, то чергувати їх потрібно в такій послідовності: 2 вдиху – 30 поштовхів – 2 вдиху – 30 поштовхів і так далі.

Надмірна старанність реаніматора іноді призводить до перелому ребер потерпілого. Тому при виконанні масажу серця слід враховувати власні сили і особливості самого потерпілого. Якщо це людина з тонкою кісткою, жінка або дитина, зусилля потрібно стримати.

 

4. Як довго потрібно реанімувати людини

 

Якщо ви помітили дихання, але людина поки не приходить до тями, можна припиняти реанімацію і надати потерпілому стійке положення на боці. Це допоможе уникнути западання язика, а також проникнення блювотних мас у дихальні шляхи. Тепер можна спокійно оглянути потерпілого на наявність травм і чекати лікарів, спостерігаючи за станом потерпілого.

Реанімаційні заходи потерпілому потрібно проводити не менше 10 хвилин або рівно стільки, скільки буде потрібно для появи в людині ознак життя, а в ідеалі – до приїзду лікарів. Якщо серцебиття триває, а дихальна функція все ще порушена, ШВЛ потрібно продовжувати досить довго, до півтори години. Повернення людини до життя в більшості випадків залежить від своєчасності і правильності реанімаційних дій, проте є ситуації, коли зробити цього так і не вдається.

Треба пам’ятати, що в момент вдування повітря в легені масаж треба припинити, бо повітря не буде потрапляти в легені потерпілого. 
 

5. Симптоми настання біологічної смерті

 

Якщо, незважаючи на всі зусилля з надання першої допомоги залишаються неефективними протягом півгодини, тіло потерпілого починає покриватися трупними плямами, зіниці при натисканні на очні яблука набувають вигляду вертикальних щілин (синдром «котячих зіниць»), а також з’являються ознаки окоченіння, значить, подальші дії безглузді. Зазначені симптоми говорять про настання біологічної смерті пацієнта.

Як би нам не хотілося зробити все від себе залежне для повернення хворої людини до життя, але навіть кваліфікованим лікарям не завжди вдається зупинити неминучий хід часу і подарувати життя приреченому на смерть пацієнта. Таке, на жаль, життя, і з цим залишається тільки змиритися.

 Реанімаційні заходи не проводять при наявності достовірних ознак смерті: трупні плями, задубіння. 

 

Тестовий контроль

Поняття про реанімацію Реанімаційні заходи Шокові стани

 

1.Під час проведення непрямого масажу серця Ви відчули характерний хруст, що свідчить про перелом ребра. Ваші дії:

A  Продовжувати СЛР, правильно розташувавши руки на грудині

B Припинити реанімаційні заходів та застосувати прекардіальний удар

C Констатувати біологічну смерть потерпілого

D Перейти до прямого масажу серця

2.При огляді постраждалого свідомість та всі рефлекси відсутні. Ознаки діяльності серцево-судинної та дихальної системи не визначаються. Виявлено заклякання м’язів, трупні плями. Розм’якшення очного яблука, сухість та помутніння рогівки. Який ймовірний діагноз?

A  Біологічна смерть.            B Передагонія

C Агонія                                 D Клінічна смерть

3.Упацієнта свідомість та рефлекси відсутні. Артеріальний тиск 0 мм.рт.ст. Пульс відсутній як на магістральних так і на периферичних артеріях. Дихання не визначається. Який ймовірний діагноз?

 A  Клінічна смерть                  B Передагонія

 C Агонія                                   D Біологічна смерть

4. Після в/м введення розчину ампіциліну виникла наступна симптоматика: неспокій, запаморочення, головний біль, шум у вухах, відчуття жару, гіперемія шкірного покриву, свербіж, уртикарна висипка, набряки, спастичний кашель, прискорене дихання, ЧСС-100/хв., АТ-80/40 мм.рт.ст. Який ймовірний діагноз?

A Анафілактичний шок                   B Геморагічний шок

C Кардіогений шок                           D Токсико-інфекційний шок

5.Яке співідношення між кількістю вдихів при ШВЛ та кількістю натискувань на грудну

клітку під час реанімаційних заходів, які проводяться одним реаніматором?

A  2 вдихи 15 натискувань               B 2 вдихи 10 натискувань

C 2вдихи 8 натискувань                   D 1 вдих 5 натискувань

6. У постраждалого при огляді: ліва нижня кінцівка відірвана до рівня верхньої третини стегна. Свідомість не втрачав, але різко загальмований. Шкіра бліда, з ціанотичним відтінком. Пульс – 120 уд/хв, АТ – 80/25 мм рт. ст. Вкажіть найбільш імовірний діагноз.

 A Травматичний шок                          B Геморагічний шок

C Колапс                                                D Кома

7. Постраждалий впав непритомний. Які вірогідні ознаки раптової зупинки серця?

A Відсутність пульсу на сонних артеріях      B Блідість шкірних покривів

C Пульс слабкого наповнення                        D Часте глибоке дихання

8. В якому співвідношенні проводиться непрямий масаж серця та ШВЛ двома особами для дорослої людини?

 A  5 : 1                  B 2 : 1                C 3 : 1                 D 4 : 1

9.Що таке шоковий індекс?

 A Відношення частоти пульсу до систолічного тиску

B Відношення об’єму еритроцитів до об’єму всієї крові

C Відношення об’єму сироватки до об’єму крові

D Відношення об’єму крові до об’єму плазми

 10. Що робити в першу чергу при колапсі?

 A Голову опустити, ноги підняти                 B Голову підняти, ноги опустити

C Дати алкоголь                                               D Дати солодкий чай

 11.Яка послідовність дій при наданні допомоги при травматичному шоці?

 A Гемостаз, знеболювання, пов’язка, іммобілізація

B Спокій, туалет рани, знеболювання

C Туалет рани, пов’язка, гемостаз

D ШВЛ, переливання крові, знеболювання

 12.Проводячи реанімаційні дії на протязі 15 хв., Ви відмітили звуження зіниць, порожевіння шкірних покривів, відсутність самостійних серцевих скорочень та самостійного дихання. Які ваші подальші дії?

 A Продовжувати реанімаційні дії

B Припинити реанімацію

C Замінити дихання “рот до рота” ручними методами

D Припинити штучну вентиляцію легень, продовжити масаж серця

 13.Потерпілого витягли з води через 5 хв. після утоплення. Пульс на сонних артеріях, самостійне дихання відсутні. Зіниці широкі, на світло не реагують. З чого розпочнете надання невідкладної долікарської допомоги?

A  Видалення води з дихальних шляхів               B Прекардіального удару

C Непрямого масажу серця                                    D Виклику екстренної допомоги

14.У потерпілого з травмою грудної клітки почала наростати задишка, виник акроціаноз , з’явилося клекочуче дихання з виділенням великої кількості пінистого харкотиння рожевого кольору. Що зробити в першу чергу?

A Надати напівсидячого положення                  B Виконати туалет порожнини рота

C Опустити головний кінець ліжка                    D Надати горизонтального положення

15.У потерпілого констатована клінічна смерть. Проводиться серцево-легеневу реанімація. Що з переліченого свідчить про ефективність закритого масажу серця?

A Пульсація на сонній артерії                       B Пасивні рухи грудної клітки

C Зниження температури тіла                       D Відсутність свідомості

16.При синкопальному і асфіктичному утопленні в холодній воді реанімація ефективна навіть через:

A  20 хвилин       B 25 хвилин                C 30 хвилин            D 35 хвилин

17.Ефективність зовнішнього масажу серця по пульсу на сонній артерії потрібно

перевіряти кожних:

A 2 хв               B 3 хв           C 5 хв           D 8 хв

18.Вкажіть співвідношення ШВЛ до закритого масажу серця при проведенні серцево-легеневої реанімації одним реаніматором.

 A 2 :15            B 2 :12           C 1: 5            D 1:10

 19.При проведенні закритого масажу серця точка натискання знаходиться:

 A На межі нижньої та середньої третини грудини.         B На рукоятці грудини.

C На мечовидному відростку.                                              D Зліва від грудини в проекції серця.

  20.Яке співідношення між кількістю вдихів при ШВЛ та кількістю натискувань на грудну

клітину під час реанімаційних заходів, які проводяться двома реаніматорами

 A  1 вдих 5 натискувань                         B 1 вдих 7 натискування

C 1 вдих 10 натискувань                         D 2 вдихи 10 натискувань

  21.Постраждалий, якого витягли з холодної річкової води через 6 хвилин після утоплення без признаків життя. Шкіра бліда. Дихання немає. Ps на сонній артерії відсутній. Яка послідовність ваших дій?

A Необхідно розпочати серцево-легеневу реанімацію

B Нічого не робити, бо є ознаки смерті

C Визнати постраждалого померлим

D Дати понюхати серветку, змочену нашатирним спиртом

 22.Утопленого доставили на борт через 6 хвилин після утоплення. Свідомість відсутня, пульс не визначається. Почали серцево-легеневу реанімацію: ШВЛ методом "з рота в рот" і масаж серця. Яка з перелічених ознак вказує на ефективність реанімаційних заходів?

A  Звуження зіниць                                 B Підвищення артеріального тиску

C Прискорення пульсу                           D Сповільнення пульсу, часте дихання

 23.З води вийняли людину без ознак життя. Пульс і дихання відсутні. Тони серця не вислуховуються. Яка послідовність надання першої допомоги? 

A Відновити прохідність дихальних шляхів та провести серцево-легеневу реанімацію

B Покласти потерпілого обличчям донизу

C Негайно провести штучну вентиляцію легень та непрямий масаж серця

D Звільнити від одягу, провести непрямий масаж серця

  24.На яку глибину потрібно притиснути груднину до хребта, виконуючи непрямий масаж

серця у дорослих?

 A 4-5 см                  B 1-2 см           C 2-3 см              D 3-4 см

25.При справжньому утопленні реанімація може бути ефективною, якщо потерпілий знаходився під водою не більше:

 A 3-5 хвилин      B 10-12 хвилин        C 12-15 хвилин      D 15-18 хвилин