Учні мають навчитися:
1) пояснювати та доречно вживати поняття «ера», «до нашої ери», «до Різдва Христового», «наша ера», «від Різдва Христового»;
2) визначати послідовність і тривалість історичних подій; рахувати роки в історії з переходом через еру;
3) встановлювати співвідношення «рік – століття – тисячоліття»;
4) висловлювати міркування про значення лічби часу в історії стародавнього світу.
Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу, формування вмінь і навичок
Форма уроку: Практичне заняття.
ПРАКТИЧНА РОБОТА НА ТЕМУ: « ЛІЧБА ЧАСУ В ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ»
(Історія всесвітня, історія України. Інтегрований курс, 6 клас)
Учні мають навчитися:
1) пояснювати та доречно вживати поняття «ера», «до нашої ери», «до Різдва Христового», «наша ера», «від Різдва Христового»;
2) визначати послідовність і тривалість історичних подій; рахувати роки в історії з переходом через еру;
3) встановлювати співвідношення «рік – століття – тисячоліття»;
4) висловлювати міркування про значення лічби часу в історії стародавнього світу.
Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу, формування вмінь і навичок
Форма уроку: Практичне заняття.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП
1. Перевірка готовності класу до уроку.
2. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
Учитель організовує бесіду за результатами виконання домашнього завдання. Далі діти пригадують знання про те, як обчислюють час в історії, про хронологію та лінію часу. Після цього доречно запропонувати розв’язати хронологічну задачу за матеріалом 5 класу
ІІ. ОСНОВНИЙ ЕТАП
1. Оголошення теми, мети, визначення очікуваних результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.
Дата – це відрізок часу, що відділяє певну подію від початкового моменту системи відліку років. У хронології ця точка часу називається «ера» ( від латин. – вихідне число). Часто поняття «ера» вживається і для позначення самої системи відліку років, наприклад християнська ера, мусульманська ера. Відлік часу в нашій країні ведеться від Різдва Христового. Учитель демонструє схему «лінія часу», виконану на дошці, або пропонує учням відкрити підручник на відповідній сторінці
2. Опрацювання нового навчального матеріалу.
Зміст навчального матеріалу. Які особливості лічби років до нашої ери, або до Різдва Христового?
Учитель проводить словникову роботу, пояснюючи значення понять «ера», «до нашої ери», «до Різдва Христового», «нашої ери», «від Різдва Христового». Тлумачить співвідношення між сприйняттям років, століть, тисячоліть до Різдва Христового та особливості визначення належності років до століть, років початку та закінчення століть. Після цього учні вправляються в написані римських цифр та виконують практичні завдання в рубриці «Працюймо самостійно». Роботу завершує узагальню вальна бесіда.
Зміст навчального матеріалу. Як обчислювати тривалість подій з переходом через еру?
Учитель докладно пояснює учням правила обчислювання тривалості полій з переходом через еру. Для унаочнення пояснення він повинен розробити й запропонувати учням однойменну пам’ятку. Згодом діти розв’язують хронологічну задачу, вміщену в підручнику, або інші подібні, запропоновані наставником. Роботу завершує узагальню вальна бесіда.
Зміст навчального матеріалу. Як використовувати лінію часу для розв’язування хронологічних задач?
Учитель докладно пояснює учням, як правильно накреслити лінію часу для розв’язування хронологічних задач із переходом через еру. Для унаочнення пояснення треба використовувати пам’ятку, вміщену в підручнику. Після цього діти, використовуючи лінію часу, розв’язують хронологічні задачі, запропоновані в рубриці «Працюємо самостійно». Роботу завершує узагальнююча бесіда.
Робота за завданнями.
Учитель об’єднує учнів у шість груп, кожна з яких одержує хронологічну задачу, розв’язати яку допоможе «лінія часу».
1) Філософ Арістотель жив у 384-322 рр. до н.е., математик і фізик Архімед – у 285-212 рр. н. е. Хто з цих славетних людей жив раніше?
2) За легендою, Рим був заснований у 753 р. до н.е. Скільки років тому відбулася ця подія?
3) Місто Пантікапей і Ольвія (грецькі міста-держави та території сучасної України) були засновані в VI ст.. до н.е., місто Київ було засноване в V ст.. н.е. Скільки століть відділяють ці події?
4) Філософ Сократ жив у 470-399 рр. до н.е. Чи міг він бути свідком Саламінської битви, яка відбулася 480 р. до н.е.?
5) Піраміди Хеопса в Єгипті були збудовані близько 2600р. до н.е. У якому тисячолітті це відбулося?
6) У 395 р. Римська імперія розділилася на Західну і Східну. Скільки років тому це відбулося?
3. Узагальнення й систематизація знань, удосконалення вмінь.
Учитель пропонує учням відповісти на запитання і виконати завдання рубрики «Враження від уроку», що вміщена в кінці параграфа підручника.
Фронтальне опитування
1) Що таке час? Яке значення він має в житті людини?
2) Що таке календар?
ІІІ. ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП
1. Підведення підсумків уроку.
Учитель пропонує учням висловити міркування про значення лічби часу в історії стародавнього світу.
2. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
3. Коментарі до виконання домашнього завдання.
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Скласти дві хронологічні задачі: одну – для роботи з «лічбою часу», другу – на переведення дат із юліанського на григоріанський календар.