Практична робота "Порівняльна таблиця розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст."

Практичне заняття. Розвиток українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст. Історія України 9 клас

Вивчення нового матеріалу. Український національний рух на території Наддніпрянщини у ХІХ ст.?Народовська ідеологія ґрунтувалася на засадах лібералізму й української національної ідеї. Лідери народовців підкреслювали необхідність забезпечення природних прав кожної людини, незалежно від її соціального походження, класової приналежності, релігії чи світоглядних переконань. Водночас народовці ставили національні інтереси вище за особисті, вважаючи обов’язком кожного індивіда через служіння своєму народові знайти і власне добро. Ідею нації та національного відродження вважали новою головною ідеєю XIX ст. Основним фактором у процесі націотворення виділяли суб’єктивно-психологічний, зазначаючи чималу роль і таких природних національних рис, як мова, культурно-побутові особливості, соціально-економічні інтереси. Роль української інтелігенції, на їх погляд, полягала в духовному об’єднанні українців, формуванні почуття національної спільності та поширенні національної свідомості серед усіх прошарків української спільноти. На відміну від старорусинів, національна самоідентифікація яких була невиразною, народовці чітко декларували самостійність «русько-українського» народу і його національну окремішність від поляків та росіян.

Спираючись на пріоритетність етнографічного принципу й природного права народу на самостійний розвиток, вони відмовилися від концепції «історичного права», яким (старорусини і польські, політики) традиційно обґрунтовували справедливість національно-політичних вимог. Одним із пунктів своєї ідеологічної програми народовці ставили створення слов’янської федерації на основі національної самостійності кожного слов’янського народу, його вільного культурно-національного розвитку. Головну роль у створенні такої федерації «вільного слов’янства», на їхню думку, мала б відіграти Австро-Угорщина. Українському народові (враховуючи його геополітичне розташування) відводилася в цьому проекті посередницько-консолідаційна функція.

Український національний рух на території західноукраїнських земель у ХІХ ст.?У національно-культурній сфері москвофільство проявлялося в намаганнях вживати російську літературну мову, поширювати російську історію та національну свідомість. Москвофіли обґрунтовували свою позицію історичною традицією східнослов’янських народів, спільністю національної назви «Русь», подібністю етнонімів «руський» і «русский», участю багатьох письменників, митців та вчених з України у творенні новочасної російської культури та науки. Також церковний «обрядовий» рух, скерований на очищення Української греко-католицької церкви від т. зв. латинських запозичень, підштовхнув частину церковних діячів Галичини та Закарпаття не тільки до переходу на православ’я, а й до самоідентифікації з російською традицією. Політично москвофільство, мотивоване прагненням здобути зовнішню допомогу в національній боротьбі, полягало в прихильному сприйнятті панславістських тенденцій у російській зовнішній політиці другої половини XIX — початок XX ст. та в підтримці планів приєднання до Російської імперії.... Протягом 1860-70-х рр. русофіли взяли під свій вплив основні національно-культурні інституції галицьких українців — Ставропігійський інститут, Народний дім у Львові, Галицько-руську матицю — і до 1890-х рр. домінували в українському громадському житті Галичини.

Робота таблицею: Порівняльна хронологічна таблиця розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Запитання для порівняння. Український рух у Російській імперіїУкраїнський рух в Австро -Угорській імперії1. Політичні умови2. Течії3. Засновники,лідери4. Соціальна база5.Ідеологічна основа6. Здобутки на культурній ниві7. Висновки

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Запитання для порівняння. Український рух у Російській імперіїУкраїнський рух в Австро -Угорській імперії1. Політичні умови- Діяв нелегально або напівлегально;- Період лібералізації (кінець 50-х років по 1963);- Антиукраїнська політика з боку влади (Валуєвський циркуляр, Емський указ);- Церква не підтримувала український рух. Діяв легально;Нейтральна політика з боку влади;Сприятливі умови;Але протистояння між поляками та українцями; Греко-католицька церква підтримувала2. ТечіїГромадівський рух: Старі громадівці;Молоді громадівціНародовціРадикали3. Засновники, лідери. В. Антонович, М. Драгоманов, І. Липа, М. Міхновський. Народовці: В. Барвінський, Ю. Романчук,Смаль-Стоцький, А. Волошин, А. Вахнянин. Радикали:І. Франко,М. Павлик, О. Терлецький 4. Соціальна базаІнтелігенціяІнтелігенція, греко-католицьке духовенство5.Ідеологічна основа. Українці-окремий народ (мова, культура, історія). Старі громадівці – аполітичні. Молоді громадівці виступали за автономію України Народовці – боротьба з москвофільством. Прихильники ідеї національної згуртованості українців у двох імперіях, виступали за єдність українських земель. Радикали - за автономію України. Політизація українського руху.6. Здобутки на культурній нивіЖурнал «Основа», недільні школи видання підручників для шкіл. Газета «Київський телеграф». Проведення наукових з'їздів. Діяльність на непостійній основі. Періодичні видання (журнали «Мета», «Правда». Газети «Діло», «Батьківщина»). Заснування культурно – освітніх та наукових товариств «Руська бесіда, 1861»,«Просвіта, 1868»,Літературне товариство ім. Т. Шевченка, 1873(із 1892- Наукове товариство ім. Т. Шевченка ). Організація професійного театру.7. Висновки. Український рух діяв у складних умовах: відвертої антиукраїнської державної політики. Діяв напівлегально Були більш сприятливі умови для розвитку. Діяв легально, не зазнавав відвертих утисків та переслідувань. У кінці XIX століття – політизація українського руху