Практична робота "Шістдесятники"

Овчаренко Руслана Петрівна,

учителька історії Ярівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Лиманської міської ради Донецької області

 

Тема: Практичне заняття.  Феномен українського шістдесятництва.

 

Мета:  сформувати знання про рух «шістдесятників» в українській культурі; розвивати уміння висловлювати та аргументувати власні судження про розвиток культури в Україні другої половини  1950-х – 1960-х рр.; продовжувати формувати в учнів уміння виділяти головне під час вивчення матеріалу та узагальнювати поняття та факти, що вивчаються; на прикладах творів «шістдесятників» виховувати почуття прекрасного, а на прикладах їх життєвих шляхів  - виховувати патріотизм, чесність, почуття власної гідності.

Обладнання: підручник,  відеофільм "шістдесятники", проектор, портрети, картки з розробленими таблицями, QR – коди.

Тип уроку: практичне заняття.

Поняття та назви: русифікація, ідеологізація, "шістдесятники", клуб творчої молоді "Супутник", Український національний фронт ( УНФ).

Основні дати та події:  1956 - створення Міністерства культури УРСР; 1958 - 1961 рр. - діяльність УРСС " Української робітничо селянської спілки"

Історичні постаті: В. Симоненко, Л. Костенко, В. Світличний, В. Стус,

                                 А. Горська.

Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть називати дати пов`язані з темою уроку; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати представників ( - ць ) опозиційного руху УРСР; висловлювати всласну думку щодо руху "шістдесятників". 

Компетентності

Ключові: спілкування державною мовою (доступно і переконливо висловлювати думку); математична компетентність (будувати логічні ланцюжки подій, вчинків); уміння вчитися впродовж життя (критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості).

Предметні: хронологічна (уміння орієнтуватися в історичному часі; інформаційна (виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел); аксіологічна (осмислювати зв'язки між історією та сучасним життям).

 

Хід уроку

 

І.    Організаційний момент уроку

II.    Мотивація навчальної діяльності.

Як вплинула десталінізації на  розвиток літературно - мистецького життя ?

III.    Актуалізація знань учнів

• На дошці вивішується плакат, на якому зображена бурулька, з якої скапують краплини води(вона тане).

Ми часто створюємо образи, символи якихось явищ чи подій.

Уважно подивіться на малюнок та визначте,

1. що це може означати? (відлига)

2. До цього символу підберіть характерні ознаки (десталінізація, лібералізація, реабілітація, реформи, децентралізація)

3.Поясніть, що вони означають?

• Робота із хмаркою тегів

 Виберіть  прізвища письменників, поетів-шістдесятників, з якими ви познайомилися на уроках української літератури

• Робота з таблицею.

Учитель пропонує учням заповнити 1 - 2 стовпчики таблиці:

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися

 Через 2 - 3 хв вчитель пропонує учням вибірково розповісти про зміст своїх записів.

IV.    Повідомлення теми, дидактичної мети уроку. Формулювання очікуваних результатів.

 За допомогою учнів учитель формулює основне питання уроку: " У чому полягав феномен українського "шістдесятництва" ? "

V.    Вивчення нового навчального матеріалу

1. Перегляд фрагменту документального фільму "Шістдесятники".     https://www.youtube.com/watch?v=VcU3NmQc52w&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1sHROp0mF2tUzlW4AkAiuDdamA1CJKq5EoUtLEOrwOY1v_xgqE38sMzxQ

2. Вправа "Броунівський рух". 

Підготовлені геометричні фігури ( трикутник, квадрат, коло)  учні самостійно обирають їх об'єднуючись в групи, кожна група обирає спікера.

Робота в групах з історичними джерелами.

Група № 1  ( трикутники )

Опрацюйте рубрику «З Україною в серці» (Василь Симоненко) (документ № 1)

Що вас найбільше вразило у життєвому шляху Василя Симоненка? Чи вважаєте його побиття на вокзалі збігом обставин? Чому?

  Прочитайте уривок із поезії Василя Симоненка (документ № 2 ).

 До кого автор звертається у творі? Яка основна ідея поезії?

 

Документ № 1

Василь Симоненко (1935-1963)

   Народився на Полтавщині. Простий сільський хлопчина п'ятирічним написав свій перший вірш. Школу закінчив із золотою медаллю, вступив на факультет журналістики Київського державного університету. Після завершення вишу переїхав у Черкаси, де жила його дружина. Працював журналістом у місцевих газетах. Вступив до Клубу творчої молоді «Сучасник». Разом з Аллою Горською та Лесем Танюком у 1962 році віднайшов місця поховання розстріляних за наказом органів НКВС у Биківні на східній околиці Києва, на Васильківському і Лук'янівському кладовищах, про що зробив відповідну заяву в Київську міську раду. Після цього відразу потрапив під пильний нагляд КДБ. Улітку того ж року В. Стуса побили працівники міліції залізничної станції імені Т. Г. Шевченка (м. Сміла на Черкащині). Його били так, щоб не було зовнішніх ознак, а от внутрішні органи повідбивали.

   Очевидно, жорстоке побиття на вокзалі не минуло безслідно. За рік здоров'я поета значно погіршало, лікарі поставили страшний діагноз — рак нирок. Василя Симоненка не стало, коли йому було лише двадцять вісім.

   У  1962 році дебютував зі збіркою поезій «Тиша і грім», почав писати щоденник «Окрайці думок». Казка «Подорож у країну Навпаки», збірка новел «Вино з троянд», збірки поезій «Земне тяжіння», «Берег чекань» і «Вибране з поезій» вийшли вже посмертно. Крім офіційних видань, багато творів Василя Симоненка поширювалися через «самвидав». Олесь Гончар назвав його «витязем молодої української поезії».

Документ № 2

 Уривок з поезії «Задивляюсь у твої зіниці...»

Україно, ти моя молитва, Ти моя розпука вікова...

Гримотить над світом люта битва За твоє життя, твої права.

Ради тебе перли в душу сію,

Ради тебе мислю і творю...

Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю.

Хай палають хмари бурякові,

Хай сичать образи — все одно

Я проллюся крапелькою крові На твоє священне знамено.

 

Група № 2 ( квадрат )

Опрацюйте рубрику «З Україною в серці» (Ліна Костенко) (документ № 3).

Що вас найбільше вразило у життєвому шляху Ліни Костенко? Чому тривалий час їй було заборонено друкуватися в Україні й загалом у СРСР? Наведіть приклади її активної громадянської позиції.

Прочитайте поезію Ліни Костенко (документ № 4).

Про яких майстрів та підмайстрів йдеться у творі? Яка основна думка поезії?

 

Документ № 3

Ліна Костенко (народилася 1930 року)

     Народилася на Київщині, згодом сім’я переїхала у Київ. Тут школяркою відвідувала літературну студію при редакції журналу «Дніпро». Перші вірші побачили світ, коли юній поетесі виповнилося шістнадцять. Закінчила факультет журналістики Московського літературного інституту. Незабаром вийшли перші збірки її поезій: «Проміння землі», «Вітрила», «Мандрівка серця». Вони засвідчили, що плеяда молодих українських поетів-шістдесятників поповнилася талановитою мисткинею. У 1963 році радянська цензура заборонила видання збірки «Зоряний інтеграл». У 1965 році Ліна Костенко підписалася під громадським листом-протестом проти арештів української інтелігенції. Щоб продемонструвати свою громадянську позицію та підтримати друзів, була присутня на судових процесах над дисидентами. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. Разом з Іваном Драчем закликала інших письменників виступити на захист незаконно заарештованих. Але ніхто не наважився виступити проти системи. 1966 року, коли у Спілці радянських письменників України радянські ідеологи таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Л. Костенко, яка відстоювала свої позиції і захищала друзів-шістдесятників. 1968 року виступила на захист В'ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього, опублікований у газеті «Літературна Україна». Після цього до 1977 року її ім'я в СРСР було у вимушеному забутті. Поетеса не полишала улюбленої справи і продовжувала писати «у шухляду». У 1960-1970-ті роки її вірші надрукували в Польщі, Чехословаччині, а в Україні їх поширювали за допомогою «самвидаву».

   Нині вона — улюблена поетеса багатьох, її твори успішно видають в Україні й закордоном. Вона удостоєна багатьох премій і нагород, але від звання Герой України відмовилася. Свій вчинок прокоментувала: «Політичної біжутерії не ношу!»

      До громадської діяльності повернулася під час Помаранчевої революції. Результатами революції була розчарована, про що свідчить епіграф до її книжки-бестселера «Записки українського самашедшого»: «Чи варті вожді тих очей на Майдані?» Разом з іншими діячами української культури в липні 2018 року підтримала відкритий лист до незаконно ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова.

Документ № 4

Умирають майстри...

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.

В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.

А підмайстри іще не зробились майстрами.

А робота не жде. Її треба робить.

І приходять якісь безпардонні пронози.

Потираючи руки, беруться за все.

Поки геній стоїть, витираючи сльози,

метушлива бездарність отари свої пасе.

Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.

Сьоме небо своє пригинає собі суєта.

При майстрах якось легше. Вони — як Атланти.

Держать небо на плечах. Тому і є висота.

 

Група № 3 ( коло )

Опрацюйте рубрику «З Україною в серці» (Іван Світличний) (документ № 5).

Що вас найбільше вразило у життєвому шляху Івана Світличного? Чому він був двічі заарештований? Чи зломили його дух роки таборів і заслання?

Прочитайте поезію Івана Світличного (документ № 6).

Про яку тюрму йдеться у творі? Яка основна ідея поезії?

 

Документ № 5

     Іван Світличний (1929-1992)

   Народився у невеличкому селищі на Луганщині. Під час німецько-радянської війни разом з іншими хлопчаками намагався підірвати німецьку техніку, після чого втратив пальці на руках. Школу закінчив із золотою медаллю, філологічний факультет Харківського університету — з відзнакою. Був науковим співробітником Інституту літератури та Інституту філософії Академії наук УРСР. Зарекомендував себе як глибокий літературний критик, працюючи у журналах «Радянське літературознавство» та «Дніпро». Літературно-критичні статті присвятив творчості шістдесятників і критиці соцреалістичної літератури («Боги і наволоч»); автор критичної статті з мовознавства («Гармонія і алгебра»). Людина широкої ерудиції, інтелектуал, товариський, дружелюбний, він магнетично притягував до себе людей. Квартира Івана Світличного у Києві стала своєрідним консолідувальним центром для української творчої молодої, тим паче, що його приватна бібліотека була однією з найкращих у місті. Громадянська позиція літературного критика насторожила КДБ, тож невдовзі його звільнили з роботи. У 1965 році його захопила перша хвиля арештів творчої інтелігенції в Україні: Івана Світличного заарештували за звинуваченням в «антирадянській агітації і пропаганді». Після 8-місячного ув'язнення влаштуватися на роботу за спеціальністю не зміг, перебивався випадковими заробітками. Друкувався під псевдонімами, здійснював поетичні переклади із французької, чеської, польської, турецької та інших мов.

      На Різдво 1972 року одночасно в усій Україні було проведено 200 арештів творчої інтелігенції. Судовий вирок передбачав 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання. За чоловіком поїхала, відмовившись від кар'єри, любляча дружина. У концтаборах був ініціатором багатьох протестних акцій, неодноразово оголошував голодування. Схуднув до 44 кг. Під час заслання писав поетичні твори, частину яких згодом опублікував на Заході. 1978 року його прийняли до членів Міжнародного ПЕН-клубу. Під час заслання пережив клінічну смерть, два інсульти, невдалі операції, тож у 1983 році повернувся в Київ уже інвалідом І групи. Іван Світличний майже не міг розмовляти й писати — для нього це було гірше заслання. У 1990 році вийшла збірка поезій «Серце для куль і для рим», цього ж року став членом Спілки радянських письменників України. Його поховали у вишиванці, що подарував йому Василь Стус, а на могилі поставили козацький хрест із написом «Він був світильником, що горів і світився».

 

Документ № 6

 Завжди в’язень

Самі собі будуєм тюрми,

Самі в них потім живемо,

Самі себе стережемо,

Вже тюрем — тьма, і в тюрмах — юрми.

А ми — нічого. Женемо

За муром мур, за муром мур ми.

Суботники! Аврали! Штурми!

Вже й ми — не ми. Воно само

Так склалося. Так повелося,

І так ведеться — здавна й досі.

Сліпонароджені в тюрмі,

Кому поскаржимось? На кого?

На чорта лисого? На Бога?

Тюрма — своя. І ми — самі.

 

3.  Спікери презентують класу результати  роботи групи.  Загальне обговорення.

 

VI Закріплення вивченого матеріалу.

1.  За посиланями QR - кодів скласти історичний портрет. Вправа інтерактивні пазли. 

1 Група ( Трикутники) 

           

 

2 Група  ( Квадрати)

         

 

3 Група ( Коло) 

 

     

2.  Учитель пропонує учням заповнити 3  стовпчик таблиці:

 

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися

 

Через 2 - 3 хв вчитель пропонує учням вибірково розповісти про зміст своїх записів. 

VII Підсумки уроку

Таким чином, ми сьогодні на занятті опрацювали тему «Феномен українського шістдесятництва». Я переконана, що ви не просто ознайомились з нею, а й опанували і засвоїли її. Ми з вами попрацювали плідно, багато встигли дізнатись, вдосконалили вміння працювати чітко, злагоджено, творчо. Як індивідуально, так і в команді. Спасибі!

І зараз проаналізуйте  свою діяльність на уроці , заповнивши таблицю.

 

Критерії	Коментарі
Що із зробленого на уроці викликало позитивні ємоції
Що вдалося мені краще
Що вдалося мені менше

 

Вчитель пропонує учням за бажанням розповісти однокласникам про зміст своїх записів.

 

VIII. Домашнє завдання

Опрацювати матеріали підручника та виконати завдання до нього.

Підготувати презентацію про одного із "шістдесятників".

  

 

 

Використані джерела:

1.  Історія України ( рівень стандарту) : підручника для11 кл. закл. загал. серед. освіти/Н. М. Сорочинська, О. О. Гісем.- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2019. - 240 с.: іл.

2. Зарецький О. Українські шістдесятники: філософія бунту// Сучасність. - 200. - №4.

3. Медвідь В. Шістдесятництво: міф і реальність// Українські проблеми - К.: 260 с. - іл.

4 Феномен шістдесятництва  [Електронний ресурс]  https://history.vn.ua/pidruchniki/hlibovska-ukraine-history-11-class-2019-standard-level/17.php Доступ з екрану.

5. "Шістдесятники"  документальний фільм А. Чемерес.  [Електронний ресурс] https://www.youtube.com/watch?v=VcU3NmQc52w&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1sHROp0mF2tUzlW4AkAiuDdamA1CJKq5EoUtLEOrwOY1v_xgqE38sMzxQ Доступ з екрану.