Практичне заняття: «Повсякденне життя українців у другій половині ХІХ століття»

Конспект уроку з історії України 9 клас

Автор- упорядник: Василенко Наталя Сергіївна

Практичне заняття: «Повсякденне життя українців у другій половині ХІХ століття»

Мета:  визначити (на підставі аналізу тексту підручника) зміни, які відбулися  у побуті українців у другій половині ХІХ ст.; встановити причини змін; провести порівняльний аналіз змін у побуті, використовуючи додаткові краєзнавчі матеріали;

розвивати хронологічну та аксіологічну компетентності; формувати відповідальність та екологічну свідомість, через впровадження в навчально-виховний процес на уроці  наскрізної змістовної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток»;

виховувати загальнолюдські морально-етичні цінності.

Обладнання:  проектор, екран, фотодокументи, краєзнавчі матеріали, експонати з власного музею вчителя, рефлексивні картки.

Література:  

1. Власов В.С. Історія України: підручник для 8-го кл.загальноосвіт. навч. закл. / В. С. Власов. – Київ: Генеза,2016. – 256с.
2. Воропай Олекса  «Звичаї нашого народу». Етнографічний нарис. Том І – Мюнхен, 1958. - 310 с.
3. Воропай Олекса «Звичаї нашого народу». Етнографічний нарис. Том ІІ – Мюнхен, 1958. -  290 с.
4. Краєзнавчі матеріали. З власного архіву учителя Василенко Н. С.
5. Макарчук С. А. Історико - етнографічні райони України: навчальний посібник С. А. Макарчук – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012, -  352с.

Методи і прийоми: словесні, наочні, практичні, індуктивні.

Форми роботи: фронтальна, групова (парна), індивідуальна.

Тип уроку: розвитку компетентностей

Цитата уроку: «Пізнай свій край… себе, свій рід, свій народ, свою землю — і ти побачиш шлях у життя».                                        

                                                                                  Г. Сковорода

                                                Хід уроку

І. Організаційний момент.  Індуктивний метод - прийом «Неоголошена тема».

Учитель, підготувавши дошку до уроку, після слова «Тема» нічого не пише. Привітавшись з учнями, учитель утримує свій погляд на вікні, поглядаючи на небо.

Учитель: « О!!! Вже пташки у вирій полетіли» (короткотривала пауза). Так казала моя прабабуся Галя, спостерігаючи як птахи відлітають на південь для зимівлі. Моя прабабуся була звичайною українською жінкою: займалася домогосподарством, виховувала сина, няньчилася з онуками й правнуками та ось чомусь я хочу присвятити наше практичне заняття саме їй, її пам’яті. Як ви гадаєте чому?  Якою ж є тема нашого заняття, що ключовою особою може стати звичайна українська господиня» 

Після оголошення учнями їхніх варіантів теми уроку учитель наголошує: « Так, звісно це повсякденне життя та побут, а точніше - «Повсякденне життя українців у другій половині ХІХ століття».

Після оголошення теми, мети та плану уроку, учитель перевіряє хто з учнів відсутній.

ІІ. Мотивація практичної діяльності. Словесний метод – розповідь.

Учитель:  «Сьогодні на уроці я хочу познайомити вас зі своєю прабабусею Сердюк Ганною Петрівною ( демонстрація фото у різному віці). Усі називали її Галиною. Це була звичайна бабуся – добра, чуйна, «тепла» та рідна, яких мільйони в Україні. Та саме вона була для мене джерелом інформації та навиків для подальшого життя. Жодне моє дитяче питання не залишилося поза її увагою і відповідь завжди була нібито маленькою подорожжю в минуле. В подорож віхами пам’яті моєї бабусі я вас сьогодні запрошую. Ви дізнаєтеся секрети  будівництва, зберігання продуктів та секрети моди. Отже, почнемо нашу подорож».

ІІІ. Виконання практичних завдань.

Блок А. Менталітет та ментальність українського народу.

Практичне завдання. Самостійно опрацюйте текст підручника с.97-99 за планом:

1. Робота з поняттями. Визначте, що таке менталітет, ментальність, рутенство. Запишіть поняття.
2. Дослідницька робота. Встановіть, які чинники впливали на формування менталітету українського народу. Запишіть їх.
3. Аналіз документу с. 99 вправа 3.

  Французький мандрівник Шарль-Луї Лесюр зазначав, що «українці більш великодушні, більш відверті, більш ввічливі, більш гостинні, мають більший торговельний хист, ніж росіяни. Вони  — українці  — являють живий доказ перемоги свободи над людьми, що народилися в  неволі».

Перевірка виконання практичного завдання. Фронтальна бесіда.

1. Що таке менталітет, ментальність, рутенство ?
2. Які чинники впливали на формування менталітету українського народу?
3. На які риси української ментальності звертає увагу автор?
4.  Як ви розумієте його твердження ?

Блок Б. Традиційні види господарської діяльності українців.

Модуль 1. . Модуль 1. Усна індивідуальна та колективна робота з текстом.

Мета модуля: вдосконалювати вміння читати та розуміти текст; розвивати  аудіальні навики;  продовжувати формувати критичне та аналітичне мислення.

 Учитель: з уроків української літератури ви вже знаєте про такий жанр народної творчості як  пісні – веснянки. Зараз я пропоную вам прослухати одну з них та проаналізувати текст: https://www.youtube.com/watch?v=VsMQZvmfy9U

                           Розлилися води на чотири броди.

Приспів:
Гей, дівки, весна красна,Зілля зелене(ньке)!

Що на першім броді щука-риба грає.

Щука-риба грає, кригу розбиває.

На другому броді зозуленька кує.

Зозуленька кує, бо літечко чує.

На третьому броді соловей співає.

Соловей співає, садки розвиває.

На четвертім броді сопілочка грає.

Сопілочка грає, на танець скликає!

Практичне завдання. Аналіз тексту за питаннями:

1. Як реагували українці на прихід весни? (раділи, виходили на вулицю святкувати: співали, грали на сопілці та танцювали)
2. Як природа реагувала на прихід весни? (просиналися тварини: риби розбивали кригу, птахи закликали тепло та пробуджували сади)
3. Чи можна сказати, що реакція на прихід весни як у людей так і в природи була подібною? (так, була подібна позитивна рекція)
4. Виходячи з цього, можна стверджувати, що наші пращури жили в гармонії з природою ? (так, українці жили в гармонії з природою)

Учитель: Ця чудова веснянка цікава тим, що вона об’єднує, збирає в собі, всі головні теми весняних обрядових пісень: збудження весняної природи; накликання літа птахами — зозулею, солов’єм; святкування приходу весни.

 Учитель: « Моя бабуся розповідала мені, як та коли починалася посівна на городі та в полі ( за столипінською реформою її родина мала відруб за межами селища). Не зі скородіння землі, ні. А з пробіжки босоніж по пахоті. Господар – чоловік ставав босою ногою на ріллю( розпахану землю) та чекав. Чим довше втримав ногу на холодній землі, а якщо ще й зміг пробігтись  по полю ( щоб валки землі розпадалися) ото вже й час сіяти. Жінки ж орієнтувалися за квітами терну: «як зацвіте терен – казали вони - ото й час саджати городину» [4]

Прийом «мозковий штурм». Фронтальна робота. Запитання до учнів:

1. Чи підтверджують спогади моєї бабусі тезис, що в гармонії жили наші пращури в гармонії жили з навколішним середовищем?(Так)
2. Чи можна назвати ставлення людей до природи  довірчім?(Так)
3. Чи відрізнялись ставлення чоловіків та жінок до природи ? (Ні)
4. Як ви вважаєте, яким було ставлення людей до роботи в полі?

Учитель: а про це ми дізнаємося опрацювавши наступний документ.

Практичне завдання. Аналіз документу. Прочитати:

«Польові роботи починаються весняною оранкою і сівбою. Від успіху цих головних робіт залежить добробут селянина і його родини протягом усього господарського року. Отже зрозуміло, що початок оранки і сівби повинен відбуватись урочисто… перед тим, як виїжджати в поле, всі члени селянської родини збиралися в хаті, запалювали свічі перед образами, молилися Богові, а потім свяченою водою кропили волів, «щоб були благополушні»… Коли ж підсохло, то селяни, збираючись їхати в поле сіяти, одягали на себе сорочки, в яких вони причащалися під час останнього говіння в церкві, «щоб не було бур’яну і будяків поміж хлібом». Перед сівбою — так  «само, як і перед оранкою — вся сім’я молилася Богові. Господар брав з собою «хрест», спечений на «середохресному» тижні, сівню, насіння і виїжджав у поле. Приїхавши на ниву, він брав в руки «хрест» ї клав його в борозну «на завороті», де останній раз плуг повернувся. Потім ставав обличчям до схід-сонця, читав «Отче наш», брав сівню через плечі, набирав повні жмені зерна, кидав його «навхрест» і примовляв: «Уроди, Боже, і на чужу долю!» Тоді вже починав сіяти» .»[2; с.239]

                                                        Олекса Воропай (етнограф)

Учитель: які питання ми можемо поставити до тексту? Давайте попрацюємо всі разом!!

Колективний аналіз документу за питаннями.

Варіанти питань:

1. Як ставилися наші пращури до польових робіт? (відповідально, урочисто, сакралізували процес)
2. Залишки яких звичаїв та обрядів використовували українські селяни? Наведіть приклади використовуючи текст. ( залишки дохристиянських язичницьких вірувань: данина ниві, заклики урожаю)
3. До кого чи до чого зверталися за допомогою при польових роботах наші пращури? (до вищих сил, до Бога, до природи)
4. Як ставилися наші пращури до рідної землі? (з повагою, трепетно, мов до живої істоти, одягали на першу сівбу той одяг в якому ходили до церкви)
5. Чи вся родина приймала участь в польових роботах? (так, і в підготовці теж)

Висновки до модулю 1:

• українці з пошаною ставилися до навколишнього середовища;
• вели традиційне домашнє господарство в гармонії з природою;
• усі члени родини були задіяні у господарюванні;
• українці мали свята, що відповідали порі року та зміні господарської  діяльності.

Модуль 2. Письмова  робота за темою блоку Б.

Учитель: « якими були традиційні види господарської діяльності,  встановіть самостійно, опрацювавши текст підручника с. 99-100»

Практичне завдання. Заповнити тематичну таблицю «Традиційні види господарської діяльності українців».

Висновки: українці займались натуральним господарством, забезпечуючи себе всім необхідним; обов’язки розподілялись на чоловічі та жіночі.

 Учитель: «Зверніть увагу, всі овочі та фрукти вирощувалися екологічно чистим методом. Землю здобрювали лише гноєм , не використовуючи жодних хімічних добрив. В сучасному світі такі продукти мають префікс біо- (біомолоко, біохліб…) та дорожче коштують».

Блок В. Поселення й житло.

Модуль 3. Усна індивідуальна та колективна робота з текстом.

Учитель: «Всі ми вже знаємо з курсу історії України 8 клас, що будівництво української хати – мазанки мало починатися  з толоки (колективної допомоги сусідів та рідні). А ось моя бабуся Галя розповідала інше. Починалося будівництво з риття колодязя та побудови вуличної печі. Їжу влітку (а будували хату саме «по теплу») готували на дворі. А ось тоді вже й толока. Привозять бричкою глину; роблять заміс глини, води та сіна; голими ногами все замішують та роблять саман (цегла – сирець) у дерев’яних формах. Та за словами моєї бабусі, додавали ще  й секретний інгредієнт – білок курячих яєць ( ціле відро). Як ви гадаєте навіщо? (пауза для відповідей) Бо яєчний білок може замінити клей і він робив заміс кріпким». [4]

Практичне завдання. Робота з документом. Прочитати.

   Німецький мандрівник Георг­ Йоган Коль, описуючи житло українських селян у  XIX  ст., зазначав: «Хати, оповиті зеленню й  буйним зіл лям, розкинулися на узбіччях балок і  поховалися в  ярах. Високо поза селом, де продувають вітри, стоїть 50  і  100  вітряків. і  так перед мандрівником, що їде високим голим і  густим степом, несподівано розкривається дуже мальовничий та небуденний образ, коли з  яру виринає українське село. [Українці] живуть у  чисто утримуваних хатах, що до тебе всміхаються. Вони не вдовольняються тим, що кожного тижня їх миють, як це роблять голландці, але що два тижні їх білять, тому їхні хати виглядають білими, неначе свіжовибілене полотно…».

Аналіз документу за питаннями:

1. На які особливості житла українських селян звертає увагу автор?

2. Де розташовувалися хати ? Чому саме там ?

3. Які ще будівлі побачив автор?

4. Як ви гадаєте навіщо українці білили хати?

Учитель: «Не лише для краси та чистоти. Це була своєрідна дезінфекція  житла. Тому що крейда є природним антисептиком, до речі, як і глина. І так, ми можемо зробити висновок, що українська мазанка була екологічно чистим та безпечним житлом ?»

Модуль 4. Варіант 1. Практичне завдання. Письмове комплексне завдання.

 Мета модуля: продовжувати формувати  навики аналітичного та критичного мислення; розвивати дослідницькі вміння.

Порівняльний аналіз фотодокументів.

А) Б)

В) Г) [5;123]

Таблиця для порівняльного аналізу

Висновки: за матеріалом будівництва житла здебільшого подібні (це природні матеріали), хоча деякі побудовані до н.е. або на іншому континенті, тобто протягом  всієї історії людства наша планета забезпечувала нас всім необхідним для життя. Звичайно будинки побудовані українцями мають більше спільного - 90%; з трипільським житлом – 60% подібності, а з африканським – 40%.

Варіант 2. Модуль 4. Практичне завдання. Письмове комплексне завдання.

 Мета модуля: продовжувати формувати  навики аналітичного та критичного мислення; розвивати дослідницькі вміння.

Порівняльний аналіз фотодокументів.

А)  Б)

В) Г)

Висновки: в ході порівняльного аналізу було встановлено, що українці прикрашали своє житло та побутові речі рослинними орнаментами й зображеннями тварин, що свідчіть про вшанування та захоплення оточуючою їх природою. Побутові речі наших пращурів створювалися з природних матеріалів та були екологічно чистими. Було з’ясовано, що і мешканці інших країн  теж використовують рослинні орнаменти.

 Учитель: «запам’ятайте, діти, що тільки бережливе ставлення до навколишнього середовища дає змогу зберегти нашу природу та взагалі планету для нащадків. Щоб і наші діти, онуки, правнуки… мали можливість з захопленням милуватися красою оточуючого світу, черпати ідеї для подальшого розвитку людства та створювати витвори мистецтва, натхненні почуттям гармонії з природою».

Блок Г. Їжа, напої.

Учитель: «Наприкінці ХІХ ст. розвиток промисловості досяг такого  рівня, що почався випуск товарів широкого вжитку. Серед них були і дошки – шатківки для овочів (учитель показує дошку – шатківку з власного музею). За її допомогою господині сікли капусту та солили у діжах ( великих глиняних ємностях). Як казала моя бабуся, одна діжа могла містити до 30 качанів капусти. Накривалося все це дерев’яним кругом – «кружками» (учитель показує «кружки» з власного музею), які регулярно милися. Також солили ( квасили) томати, огірки, баклажани, кавуни, яблука. Такі фрукти, як груші, сливи, вишні, абрикоси – сушили ( робили «сушку»), з яких варили узвари» [4].

 Практичне завдання. Прийом «Мозковий штурм». Фронтальна робота.

1. А чи знаєте ви, що таке «шатківка», «кружки», «діжа», «сушка»?
2. А чи відгадаєте ви, що є що?( демонстрація експонатів)

А) Б) В)

Г)

Відповіді: А) діжа, макітра  Б) кругляк для виготовлення «кружків»

В) шатківка                  Г) сушка

Практичне завдання. Словникова робота: «історичний виклад».

Зі слів учителя (як ви запам’ятали та зрозуміли) запишіть визначення:

Шатківка це –

Сушка це –

Кружки це –

Діжа це –

Практичне завдання.  Робота в парах. Індуктивний метод. Прийом «Асоціативний кущ». Які продукти за допомогою чого зберігалися? Поєднайте картинки.

  А)                                                  Б) 

1 2 3

4 5 6

7    8 9

Відповіді: А) – 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8;           Б) – 2, 3, 9.

Учитель: «Зверніть увагу, що сіль це природний консервант, як і висушування, тому продукти зберігалися екологічно чистими шляхами».

ІV. Закріплення матеріалу. Індивідуальна робота.

Дайте розгорнуту письмову відповідь – висновок до уроку на питання:

Чи хотів би ти бути українцем у XVIII – XIX ст. ? Чому?

V. Підсумки уроку. Рефлексія.

Практичне завдання.

• За допомогою рефлексійних карток ( від 1-11) виставте собі оцінку за роботу на уроці.
• За допомогою рефлексійних карток ( від 1-11) оцініть рівень засвоєння та розуміння матеріалу на уроку.
• За допомогою рефлексійних карток (де 1- нічого нового не дізнався; 11 – весь матеріал уроку був новим для мене) оцініть новизну матеріалу для вас.

VІ. Домашнє завдання.

Повторити тему № 2. Підготуватися до контрольної роботи.